Особливості перекладу абревіатур на матеріалі текстів авіаційної тематики

     Використовується  також перенос скорочення у його оригінальній формі у текст перекладу, нерідко у сполученні з пояснювальним загальним словом: корпус типу DIP, SPADE system – система SPADE – супутникова система станційного доступу з частотним ущільненням незакріплених каналів. Найчастіше перенос оригінальної форми скорочення до тексту перекладу використовується тоді, коли у мові відсутній адекватний відповідник [12, с. 78].

     5. Описовий метод.

     Описовий  метод використовується в тих  випадках, коли в мові на яку перекладають, не існує еквівалента. В такому випадку доводиться звертатися до розгорнутого опису слова. Наприклад, DEPA – deportee accompanied – депортований з супроводженням, DEPU – deportee unaccompanied – депортований без супроводження, INAD – особа, якій відповідними органами відмовлено у праві на в’їзд до держави. До такого способу в авіаційних текстах вдаються рідко, так як авіаційні тексти мають перш за все бути лаконічними та економними, але часто такі слова зустрічаються в відділах перевозок пасажирів. Описовий метод повністю має виявляти технічну сутність скорочення, наприклад: WIDE – Wide-angle Infinity Display Equipment – призначена для наземних тренажерів широко кутова система, що сприймає інформацію від ЕОМ [14, с. 112].

6. Створення нового українського скорочення.

     Цей спосіб полягає в перекладі кореляту англійського скорочення і створенні на базі перекладу відповідно до закономірностей української абревіації нового скорочення в українській мові. Так, розглянемо декілька прикладів: SHF – superhigh frequency – надвисока частота – НВЧ, RWY – runway – злітно-посадкова смуга, RRS – radio relay station – радіорелейна станція – РРС, RESA – runway end safety area – кінцева зона безпеки ЗПС, PNL – perceived noise level – рівень сприйманого шуму – РСШ, PPI – plan position indicator – індикатор кругового огляду – ІКО, PWM – pulse width modulation – широтно-імпульсна модуляція – ШІМ.

     7. Методом прямого запозичення  на українську мову можуть  перекладатися марки літальних  апаратів: B737–200, ATR-42, DC-8–54, авіаційних двигунів: RTM322, TRE331–14, JT15D-4, пілотажно-навігаційного обладнання: AN/AC182, LRN500, ASR360 [18, с. 79].

     Отже, підсумовуючи дослідженні лексеми  та їх переклад, можна сказати, що мають  місце різні способи перекладу  скорочень в авіаційних текстах, проте рідше зустрічаються останні два – це метод прямого запозичення на українську мову та створення нового українського запозичення. Найпопулярніший спосіб перекладу – це спосіб транскодування та описовий, це зумовлено тим, що в українській мові ще не існує відповідників, оскільки авіаційна терміносистема ще знаходиться в стадії розвитку, тому зручніше транскодувати мовну одиницю або описати процес або дію, яку вона передає з метою повного та правильного її розуміння. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ

     В роботі ми спробували дослідити лінгвістичні особливості абревіатур та скорочень в авіаційних текстах, та визначити проблеми, що виникають під час процесу передачі їх з англійської мови на українську та навпаки.

     Науково-технічна література є сферою широкого вживання різних скорочень. Скорочення кожного зі слів відбувається, як зрозуміло із визначення тільки одним способом – кінцевим усіканням. Специфічно англійський підтип скорочень – напівскорочення, тобто комбінації акроніма – одного члена словосполучення із повною основою іншого.

     1. У кожній сфері діяльності існують свої скорочення. Перекладач, який спеціалізується в тій або іншій галузі, повинен слідкувати за появою нових скорочень і поновлень свого активного словника абревіатур.

     У сучасній англійській мові особливо часто підлягають скороченню багатоскладові лексичні одиниці і фрази номінативного характеру. Механізми скорочення відіграють провідну роль у формотворенні-утворенні редукованих варіантів існуючих у мові слів та фраз.

     Створенні шляхом формальної модифікації варіанти лексем вживаються у різних стилях мовлення: від розмовного до офіційно-ділового.

     У тих випадках, коли скорочення є  єдиним механізмом деривації, в результаті якої утворюється новий за формою мовний знак (формально модифікована лексема), можна говорити про скорочення як спосіб словотвору.

     2. Активна співпраця лінгвістів  та професіоналів інших галузей  науки говорить про необхідність  багатоаспектного аналізу спеціальної  термінології.

     Природа побудови та вживання скорочень різноманітна. Буквені скорочення широко використовуються в авіаційній термінології в якості текстових скорочень шифрів та науково-технічних термінів.

     Текстові  скорочення вживаються при частому  повторенні терміна з метою організації  більш стислого та зв’язного тексту. Розповсюдженні також скорочення за допомогою яких в сфері авіації виконують шифрування. Поряд з текстовими скороченнями знаходяться також термінологічні скорочення.

     3. Характерною рисою термінологічної  абревіації є те, що вживається  вона лише в якості паралельних  варіантів багатокомпонентних термінів. При цьому односкладні терміни не скорочуються, так як самі по собі досить зручні у використанні.

     4. Екстралінгвістичні фактори вказують  на тенденцію вираження понятійного  змісту мінімумом мовних засобів,  доречність вживання скорочених  форм терміносполучень пояснюється тим, що понятійна сторона тексту не спотворюється, саме контекстом виключається можливість неадекватного розуміння скорочень.

     Активізація процесу компресії терміносполучень викликано наступними причинами:

1. необхідність збереження усіх ознак, які присутні в оригіналі багатослівного терміну;

     2) буквені скорочення є простішим  способом для автора.

     Технічні  скорочення – це найчисленніший та найскладніший пласт абревіатур. Частіше за все з ними доводиться мати справу в письмовому перекладі, а це передбачає наявність часу на пошуки. Шукати доведеться всюди – в авіаційних та технічних словниках, методом опитування фахівця-перекладача.

     5. Абревіатура, як правило, однозначна, а це полегшує переклад. Проте,  тут необхідно додати, що разом  з тим скорочення при різних референтах мають однаковий або приблизно однаковий буквений (складовий) склад, однакову графічну форму: при майже повній невмотивованості цих одиниць (наприклад, ініціальні скорочення) навіть в широкому контексті така омонімічність створює вагомі труднощі і стає причиною перекладацьких помилок.

     Ще  одна проблема пов’язана з тим, що деякі терміни скорочуються по-різному. Абревіатура є носієм тільки того значення, яке несе вихідна лексична одиниця.

     6. Повне розуміння скорочених лексичних  одиниць можливе лише при наявності глибоких знань про предмет, якому присвячений певний текст, а також у тому випадку, коли читач завчасно знає про використання певних скорочень в тексті. Тим не менш, ознайомленість з основними закономірностями абревіації та принципами утворення скорочень значно полегшує задачу розуміння перекладу скорочень.

     Для розшифровки скорочень вживаються наступні методи: аналіз контексту, використання словників скорочень та інших  допоміжних матеріалів та довідників, аналіз структури скорочень, використання аналогій.

     Перерахуємо ті способи перекладу, які часто  використовуються саме в сфері авіації:

1. Передача англійського скорочення еквівалентним українським скороченням або інакше кажучи переклад відповідним скороченням.
2. Запозичення іншомовного скорочення (зі збереженням латинського написання).
3. Передача фонетичної форми англійського скорочення (транскрипція).
4. Описовий переклад.
5. Створення нового українського скорочення.
6. Метод прямого запозичення.

     Необхідно підкреслити, що система скорочень  в будь-якій мові є невід’ємною частиною її загальної лексико-семантичної системи і тому системи скорочень значно відрізняються одна від одної.

     Висвітлюючи лінгвістичні особливості скорочень, слід зауважити, що в основному проблеми виникають з правильним розшифруванням слова та правильною його передачею в мові та при читанні. Особливо це важливо для усного перекладу, коли виникає питання як правильно передати скорочення, щоб аудиторія зрозуміла.

     В даний час одне з найважливіших завдань в області створення загальної теорії абревіації полягає в зборі і аналізі достовірного і обширного фактичного матеріалу, на якому можна було б побудувати узагальнення всіх скорочених лексичних одиниць і дати їх детальну характеристику, що може бути темою для подальшого дослідження.

     Абревіація  стала останнім часом одним з  найбільш продуктивних способів поповнення словарного складу багатьох мов. Число  скорочених лексичних одиниць в  розвинених мовах складає десятки  тисяч.

     Проблема  абревіації привертає всю більшу увагу лінгвістів. Широке використання  різних скорочень – це свого роду відповідь мови на науково-технічну революцію, що відбувається в світі. І не дивно, що найінтенсивніше абревіація використовується саме для поповнення лексики нових галузей науки і техніки, що бурхливо розвиваються: космонавтики, ракетної справи, радіоелектроніки, ядерної енергетики, програмування і так далі.

     Абревіація  висуває немало проблем з точки  зору теорії словотворення. До цих пір  дискутується питання про те, наскільки  правомірно рахувати абревіацію одним із способів словотворення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

I. Наукові праці

1. Андрієнко Л.О. Науково-технічний переклад. – Черкаси: ЧДТУ, 2002. –

     92 с.

2. Антрушина Г.Б. Лексикология английского языка. – М.:Высшая школа, 1999. – 288 с.
3. Апполова М.А. Грамматические трудности перевода. – М.: Международные отношения, 2004. – 329 с.
4. Апполова М.А. Scientific English: Грамматические трудности перевода. – М.: Международные отношения, 1977. – 136 с.
5. Арбекова Т.И. Лексикология английского языка. – М.: Высшая школа, 2002. – 240 с.
6. Балонєва О.О. Особливості перекладу англійської науково-технічної літератури. – Житомир: Житомирський державний університет, 2004. –

      25 с.

7. Банкевич Л.В. К вопросу о соотношении лексико-семантических и тематических групп // Семантика слова и предложения. – М.: Высшая школа, 1981. – 112 с.
8. Бархударов Л.С. Контекстное значение слова и перевод. – М.: Московский педодогический институт иностранных языков, 2004. – Вып. 238. – С. 78 – 92.
9. Бархударов Л.С. Язык и перевод. – М.: Международные отношения, 1975. – 237 с.
10. Борисов В.В. Аббревиация и акронимия. Военные и научно-технические сокращения в иностранных языках. / Под ред. Швейцера А.Д. – М.: Высшая школа, 2004. – 320 с.
11. Бреус Е.В. Основы теории и практики перевода с английского языка на русский. – М.: УРАО, 2003. – 208 с.
12. Варина В.Г. Лексическая семантика и внутренняя форма языковых единиц: Принципы и методы семантических исследований. – М.: Наука, 1975. – 278 с.
13. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. – М.: Русский язык, 1980. – 320 с.
14. Виноградов В.С. Введение в переводоведение. – М.: Издательство института общего среднего образования РАОГод, 2001. – 224 с.
15. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. – М.: Р Валент, 2006. – 360 с.
16. Волошин Е.П. Аббревиатуры в лексической системе английского языка: Дис. кандидата филологических наук: 15.04.01 – М., 2005. – 279 с.
17. Галкина Е.Н. Перевод аббревиатур и акронимов на русский язык. // Россия и Запад: диалог культур. – М., 2005. – №4 – С. 17.
18. Гончаров Б.А. К вопросу о типологии и переводе сокращений в англоязычной научно-технической литературе // Теория и практика перевода. – Киев, 1991. – №17. – С. 143 – 151.
19. Гутнер М.Д. Пособие по переводу с английского языка на русский. – М.: Наука, 1982. – 157 с.
20. Ермолович Д.И. Основы профессионального перевода: Дис. … доктора педагогических наук: 24.09.01 – М., 2004. – 190 с.
21. Енікєєва С.М. Телескопія як основа утворення нових дериваційних засобів англійської мови // Вісник Запорізького державного університету. Серія: Філологчні науки. – Запоріжжя, 1998. – №1. – С. 46 – 48.
22. Зражевская Т.А., Беляева Л.М. Трудности перевода с английского на русский. – М.: Международные отношения, 1972. – 140 с.
23. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: В 2 ч. – Вінниця: Нова книга, 2001. – 272 с.
24. Карабан В.І. Посібник-довідник з перекладу англійської наукової і технічної літератури на українську мову. – К.: Політична думка, 1997. – 300 с.