Особливості перекладу абревіатур на матеріалі текстів авіаційної тематики

     Sp. gr. – specific gravity – питома вага;

     at. wt. – atomic weight – атомна маса [16, с. 38].

     Список  скорочень як правило завжди подається  в кінці кожного словника.

     Проте слід пам’ятати, що внаслідок широкого вживання скорочень в англійській мові існує багато омонімічних скорочень, що вимагає від перекладача бути уважним і правильно обирати потрібний варіант, наприклад: 

 

     Написання скорочень не є стабільним. Одні і ті ж скорочення пишуться і прописними, і строковими літерами, іноді вони розділяються крапками або вертикальними  рисочками, наприклад s.s або s\s = steamship – пароплав, іноді вони пишуться разом [22, с. 23].

     Як  ми бачимо, частина скорочень (графічних  скорочень) вживається тільки на письмі, а в усному мовленні їм відповідають повноцінні слова. Інші скорочення вживаються як на письмі, так і в усному мовленні, і в такому випадку ми маємо справу вже з одним з видів словотворення [23, с. 46].

     Неологізм, що виник, може існувати поряд з повноцінним  словом, наприклад:

     сhute parachute – парашут,

     а іноді може і витісняти його, наприклад:

     bus (omnibus) – автобус;

     cinema (cinematograph) – кінематограф.

     При перекладі абревіатур потрібно враховувати те, що в українському науково-технічному та професійних стилях скорочення слова використовується значно рідше і тому багато англійських абревіатур необхідно розгортувати в повні слова [24, с. 15].

     Отже, висвітлюючи лінгвістичні особливості абревіатур, слід зауважити, що в основному проблеми виникають з правильним розшифруванням слова та правильною його передачею в мові та при читанні. Особливо це важливо для усного перекладу, коли виникає питання як правильно передати скорочення, щоб аудиторія зрозуміла. 

     РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ АРЕВІАТУР НА МАТЕРІАЛІ ТЕКСТІВ АВІАЦІЙНОЇ ТЕМАТИКИ

2.1. Труднощі перекладу  абревіатур

     Науково-технічна література є сферою широкого вживання різних скорочень – як тих, що увійшли до мови і зафіксовані у словниках, так і авторських, оказіональних, що створені тільки на конкретний випадок і зафіксовані лише в одному тексті. У деяких видах текстів абревіації іноді становлять 50 % усіх слововживань та 15% словникового складу. З точки зору їхнього перекладу, зазначений розподіл скорочень доцільний тому, що абревіації, як правило, мають свої відповідні повні форми у конкретному тексті, що перекладається, і їх розуміння, звичайно, не викликає труднощів, тоді як при перекладі перших іноді можуть не допомогти й перекладні словники скорочень, якщо вони не містять потрібного скорочення [5, с. 180].

     Однією  з основних причин виникнення абревіатури  є потреба в точності, мовленнєвій  і графічній економії. Характерною  рисою термінологічної абревіації є те, що вона найчастіше використовується як паралельний варіант багатокомпонетних термінів, які, зазнаючи компресії, утворюють нові слова, не змінюючи значення вихідного терміна: авіаційний двигун — авіадвигун тощо.

     Часто перед перекладачем виникають різні проблеми при перекладі текстів різноманітної тематики, а особливо при перекладі фахових текстів, таких як авіаційні.

     Необхідно виокремити ряд проблем, які виникають  перед перекладачем, а саме:

     Абревіатура, як правило, однозначна, а це полегшує переклад. Проте, тут необхідно додати, що разом з тим скорочення при різних референтах мають однаковий або приблизно однаковий буквений (складовий) склад, однакову графічну форму: при майже повній невмотивованості цих одиниць (наприклад, ініціальні скорочення) навіть в широкому контексті така омонімічність створює вагомі труднощі і стає причиною перекладацьких помилок. Наприклад, українське скорочення АК позначає 10 понять:

• авіаційний компресор
• авіаційний корпус
• автомат Калашникова
• автомобільний кран
• адміністративний комітет
• антрацит кулак
• артилерійський компас
• артилерія корпуса
• астрономічний календар
• армійський корпус [29, с. 77].

 

     1. Неважко помітити, що навіть в  спеціальному тексті не завжди  можна бути певним в правильності  вибору скорочень. Як ми бачимо, деякі скорочення відносяться до одного й того ж тематичного поля – авіація та військова справа. В авіації такого типу скорочень існує безліч, і це складає певні труднощі для людини, яка не знайома з самою системою. Єдине, що може допомогти, це визначення контексту чи тематики тексту. Наприклад, чи стосується певне скорочення пасажирських перевезень чи льотного комплексу тощо [18, с. 81].

     Наприклад: AIS – 1.aeronautical information and charts – аеронавігаційна інформація і карти; 2.aeronautical information service – служба аеронавігаційної інформації; 3.aircraft identification subfield – підполе розпізнавального індексу ПС; 4.alarm indication signal – сигнал тривоги.

     2. Ще одна проблема пов’язана  з тим, що деякі терміни скорочуються  по-різному: AF – audio frequency – звукова частота, A\F – air fright – авіаційний вантаж; ag – air gap – повітряний проміжок, A\G – air-to-ground – повітря-земля; ATASS – air traffic audio simulation system – аудіовізуальна система імітації повітряного руху, ATAS – automated traffic advisory service – автоматизоване консультативне обслуговування повітряного руху.

     Отже, в першу чергу перед перекладачем виникає проблема правильності вибору – можна просто вжити термін, що відноситься до потрібного тематичного  поля, проте складність в тому що саме тематичне поле може ділитися на підсистеми [18, с. 198].

     3. Як правило, абревіатура є носієм  тільки того значення, яке несе  вихідна лексична одиниця. Зустрічаються,  проте і ті, які співпадають  з повними словами з іншим  значенням. В такому випадку можна говорити лише про омонімію – при співпадінні форми абревіатури з повною формою іншого слова, що не є обов’язково терміном взагалі: BITE – backward interworking telephone event – подія передавання телефонної сигнальної інформації, bite – кусати; civil air transport – цивільний повітряний транспорт, cat – кішка; COP – change over point – пункт перемикання частоти зв’язку, cop – коп, поліцейський.

     4. Також слід пам’ятати про те, що скорочення “старіють”, як реалії чи терміни. Проте устарілі реалії і терміни зберігаються в мові, перетворюючись іноді в “рідковживані слова” і залишаються повнозначними елементами колориту, в той час як абревіатури виходять із вжитку взагалі; а якщо деякі з них ще вживаються, то вони слугують елементами своєрідної екзотики і як правило такі слова потребують пояснення чи розшифровування навіть для читачів оригіналу.

     ACCID – notification of an aircraft accident – повідомлення  про авіаційну  подію – зараз  ця абревіатура  майже не використовується  в авіації, вживають в основному кодове позначення 7700 чи 7500 [37, с. 141].

     Як  зазначає Т. Б. Горохова, “екстралінгвальні чинники свідчать про прагнення передати зміст поняття мінімумом мовних засобів, доцільність використання скорочених форм термінів-словосполучень пояснюється тим, що поняттєвий бік тексту не спотворюється, за допомогою контексту усувається можливість неадекватного (неправильного) розуміння скорочених форм терміносполучень” [6, с.33].

     Дослідниця  виділяє такі групи скорочених найменувань: а) буквені скорочення (використовуються як текстові скорочення, шифри й науково-технічні терміни: turbojet engine – TJA, турбореактивний двигун — ТРД; б) текстові скорочення (використовують за багаторазового повторення терміна для організації більш економного й стислого викладу матеріалу: aircraft – літальний апарат — ЛА, runway – злітно-посадкова смуга — ЗПС); в) абревіація у формі умовних шифрів (назви серій літаків і гелікоптерів: Ан (АНТК ім. О. К. Антонова); Су (КБ ім. П. О. Сухого); МіГ (КБ Мікояна і Гуревича); г) термінологічні скорочення (відрізняються від текстових скорочень тим, що останні вживаються, виправдовуючи принцип мовної економії, а термінологічні — потребою використання коротких термінів: Центральний аерогідродинамічний інститут ім. проф. М. Є. Жуковського — ЦАГІ) [6, c 34].

     Існує також тип абревіатур, які також можуть буди перешкодою під час перекладу. Абревіатури зміст яких в українській мові перекладається, а сама абревіатура є незмінною — це абревіатури-кальки, наприклад: ІСАО (International Civil Aviation) — Міжнародна організація цивільної авіації; ІАТА (The Air Transport Association) — Міжнародна асоціація транспортної авіації; VOR — надвисокочастотний (ультракороткохвильовий) всенапрямлений радіомаяк; ILS — інструментальна система посадки (система посадки за приладами). Використання таких абревіатур пояснюється міжнародними авіаційними стандартами, які однакові для всіх держав, та входженням цих        (І подібних абревіатур) до міжнародного науково-технічного фонду [15, с 39].

     Слід зазначити, що не тільки переклад, а й розшифрування абревіатури рідною мовою завжди становили неабиякі труднощі для читача чи слухача. Це пояснюється тим фактом, що існує чимало абревіатурних або інших скорочень, які не зафіксовані у словниках, рідко вживаються або ж є авторськими. Тому, якщо у тексті вживаються певні скорочення, то потрібно передусім звернутися до словника. У кожному великому словнику є додатки, що утворюють специфічні міні-словники: словник неологізмів, словник власних назв, словник імен і прізвищ та словник скорочень. 
 
 
 

2.2. Методи розшифрування  абревіатур

     Загально  відомо, що абревіатура є одним з найскладніших елементів для розуміння та перекладу, а особливо в спеціальних текстах.

     Повне розуміння скорочених лексичних одиниць можливе лише при наявності глибоких знань про предмет, якому присвячений певний текст, а також у тому випадку, коли читач завчасно знає про використання певних скорочень в тексті. Тим не менш, ознайомленість з основними закономірностями абревіації та принципами утворення скорочень значно полегшує задачу розуміння перекладу скорочень [18, с. 12].

     При роботі з абревіатурами широко використовується термін “розшифровування”, який зазвичай розуміють як:

1. процес встановлення корелята (нескороченої форми);
2. значення самого кореляту конкретного скорочення.

     Проте значення скорочення не завжди співпадає  зі значенням корелята. Тому термін “розшифровування” – не тільки встановлення кореляту, але й визначення значення певного скорочення в конкретному тексті [17, с. 154].

     Для розшифровки скорочень вживаються наступні методи:

1. Аналіз контексту.

     В більшості випадків скорочення при  першому його вживанні в певному  тексті зазвичай супроводжується розшифровуванням. Тому, якщо характер роботи вимагає  ознайомлення не з першим, а з наступними розділами тексту і в них виявлено невідомі скорочення, необхідно проглянути попередні розділи тексту, особливо важливо ознайомитися з усім текстом, якщо розшифровка абревіатури не вказана.

     2. Використання словників абревіатур та інших допоміжних матеріалів та довідників. Хоч встановлення значення скорочення за допомогою словника може здатися на перший погляд самим надійним та ефективним способом, насправді тут існує ряд обмежень та недоліків. Оскільки скорочення відносять до числа найрухоміших елементів лексики, словники скорочень втрачають свою актуальність значно швидше, ніж будь-які інші лінгвістичні словники. У зв’язку з цим, в сучасній літературі можна зустріти немало скорочень, які ще досить не знайшли відображення в словнику. При роботі з словником слід пам’ятати наступне:

• перш ніж звертатися до словника, слід попередньо встановити відповідно до контексту, до якої галузі знань відноситься скорочення;
• для правильного перекладу необхідно мати в розпорядженні білінгвістичний загальний та термінологічні словники;
• одномовні словники містять лише пояснення, а це може призвести до помилки [15, с. 140–141].