Особливості перекладу абревіатур на матеріалі текстів авіаційної тематики

ЗМІСТ

Вступ ................................................................................................................ 3

Розділ 1. Абревіатура  як об’ект лінгвістичного дослідження .................... 6

1. Визначення поняття “абревіатура” …………………………. 6
2. Шляхи утворення абревіатур в авіаційній термінології ........10
3. Фонетичні особливості перекладу абревіатур ....................... 13

Розділ 2. Особливості  перекладу абревіатур на матеріалі  текстів авіаційної тематики ........................................................................................................... 17

            2.1. Труднощі перекладу абревіатур .................................................. 17

            2.2. Методи розшифрування абревіатур ............................................ 21

            2.3. Основні способи перекладу  авіаційних абревіатур ................... 23

Висновки ........................................................................................................... 31

Список використаних джерел ......................................................................... 35

Додатки ............................................................................................................. 39 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     Переклад  – це складний та багатогранний  вид людської діяльності. Хоча зазвичай про переклад говорять – “з однієї мови на іншу”, але, в дійсності, в процесі перекладу виконується не просто заміна однієї мови на іншу. В перекладі зустрічаються різноманітні культури, різні особистості, способи мислення, різні літератури, епохи, рівні розвитку, традиції чи установки. Перекладом цікавляться культурологи, етнографи, психологи, історики, літературознавці, і різні сторони перекладацької діяльності можуть бути об’єктом вивчення в рамках відповідних наук.

     Абревіації на даному етапі розвитку − досить актуальний об’єкт для вивчення серед перекладачів, особливо розповсюджені редуковані лексичні одиниці в технічній літературі.

     Актуальність  дослідження полягає в тому, що семантичне поле “авіація”, а саме абревіатури та специфічна термінологія не достатньо досліджені сучасними мовознавцями, не говорячи вже й про українські відповідники таким лексичним одиницям. Абревіатури та скорочення мають цілий ряд словотвірних семантичних та граматичних особливостей. В науковій та технічній літературі вони займають особливе місце, при чому орієнтовані такі слова не на носіїв певної мови, а в основному на представників деяких професійних груп з певними екстралінгвістичними знаннями. Це також зумовлює зацікавленість у дослідженні даної теми. Дослідження присвячене аналізу особливостей перекладу абревіацій в фахових текстах, а саме в авіаційній сфері людської діяльності. Не зважаючи на те, що існують численні, хоча і фрагментарні, дослідження, що присвячені проблемам абревіації в сучасній англійській мові, скорочені лексичні одиниці досі залишаються об’єктом дослідження в лінгвістичному плані, оскільки відносно них доводиться розглядати під своєрідним кутом такі фундаментальні проблеми як проблеми структури слова і його значення тощо. Переклад скорочень і абревіатур завжди був актуальною темою для вивчення, але ця проблема ще не була повністю досліджена.

     Метою роботи є дослідження абревіатур в семантичному полі “авіація” та аналіз особливостей їх перекладу.

     У відповідності з поставленою метою формулюються наступні завдання:

     1) визначити поняття “абревіатура”;

     2) розглянути процес скорочення  як механізм формотворення та  словотворення в сучасній англійській  мові;

     3) вивчити шляхи утворення та  дослідити функціонування абревіатур в авіаційній термінології;

     4) виявити, які існують проблеми перекладу абревіатур в авіації;

     5) визначити способи перекладу абревіатур в авіації.

     Об’єктом  дослідження є терміни, які утворюються за допомогою абревіацій, структурні типи абревіатур, та різні шляхи утворення абревіаційних термінів.

     Предметом дослідження даної роботи є переклад авіаційної термінології та їх вживання в науково-технічних текстах.

     Фактичний матеріал дослідження – це 713 зразків скорочень та абревіатур, вибраних з авіаційних текстів, їх переклад на українську мову, а також лексеми, зібрані методом суцільної вибірки з Програми з авіаційної безпеки авіакомпанії “МАУ”, Керівництва з авіаційної безпеки, Керівництва з обслуговування літаків для працівників відділу технічного обслуговування та оперативного забезпечення, з англо-українського навчального словника авіаційних термінів, з інтернет-форумів для пілотів та працівників сфери авіації. Теоретичним матеріалом, що допомагав у процесі аналізу перекладу та особливостей скорочень та абревіатур стали роботи таких мовознавців як Л.С. Бархударов, Е.П. Волошин, Е.Н. Галкін, А.Л. Пумпянський, Л.П. Ступін.

     Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що лексичні одиниці авіаційної сфери на українській мові маловивчені, це зумовлено історично, так як офіційна мова авіації – це російська мова, а не українська, тому важко іноді відтворити англійський відповідник, та ще й, якщо він скорочений без урахування особливостей такого авіаційного тексту. Здійснюється спроба виділити ті способи перекладу, які є найпопулярнішими серед перекладачів сьогодні.

     Теоретичне  значення дослідження полягає в тому, що його результати становлять внесок у розвиток теоретичних аспектів перекладознавства, термінознавства.

     Практична цінність роботи визначається тим, що її результати можна застосовувати для розв’язання проблем, пов’язаних з перекладом, використати для укладання спеціалізованих словників, застосовувати для написання лекцій та проведення семінарів з певних спецкурсів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1. АБРЕВІАТУРА ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНОГО                                                                            ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1. Визначення поняття  “абревіатура”

     Науково-технічна література є сферою широкого вживання різних абревіатур – як тих, що увійшли до мови і зафіксовані у словниках, так і авторських, оказіональних, що створені тільки на конкретний випадок і зафіксовані лише в одному тексті. З точки зору їхнього перекладу, зазначений розподіл абревіатур доцільний тому, що останні, як правило, мають свої відповідні повні форми у конкретному тексті, що перекладається, і їхнє розуміння, звичайно, не викликає труднощів, тоді як при перекладі перших іноді можуть не допомогти й перекладні словники скорочень, якщо вони не містять потрібного скорочення [21, с. 23].

     За  визначенням скорочення є ширшим поняттям, ніж акронім або абревіатура. Скорочення – це такий спосіб словотвору, суть якого полягає у відсіканні частини основи, що або збігається зі словом, або являє собою словосполучення, об’єднане загальним смислом. Скорочення прийнято класифікувати на лексичні й графічні. До лексичних відносять усічені слова (clipped or stump words) і акроніми (initial words or acronyms). Скорочуватися можуть будь-які фрагменти слова не залежно від морфемних границь.

     Абревіатура (лат. аbbrevio – скорочую) – складноскорочені слова, утворені з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття. Вживаються в усній та писемній мові. Абревіатури називають також акронімами (від грец. άκρος – “найвищий, крайній” та όνυμος – “ім'я”) [13, с. 45].

     Також варто виділити основні види абревіатур та скорочень та звернути увагу на їх побудову та особливості.

     – Лексичні скорочення. Види усічень.

     Найчастіше  зустрічаються кінцеві усічення типу exam, doc, gym (від examination, doctor, gymnasium відповідно). Усічення типу plane, phone (від airplane, telephone) називаються початковими, а приклади frig або flu (від refrigerator, influenza) ілюструють так звані кінцевопочаткові усічення. Значна сторона отриманого в результаті слова залишається незмінною, хоча стилістична приналежність змінюється у бік зниження. Можливі й деякі орфографічні зміни (mike – microphone, ambish – ambition, etc.).

     Процес  словотвору може не закінчуватися усіканням, а може ускладнюватися, наприклад, субстантивацією, якщо скорочує слово, що входило до словосполучення. Наприклад, усічення слова zoological у сполученні zoological garden при подальшій субстанцивації призвело до появи слова zoo; аналогічним прикладом служить американське movie (moving pictures) [5, с. 77].

     Скорочення кожного зі слів відбувається, як зрозуміло із визначення тільки одним способом – кінцевим усіканням. Орфографічно акроніми також однозначні, являючи собою сполучення великих літер. 

     Графічні  скорочення та напівскорочення.

     Графічні  скорочення також численні й вживаються для позначення мір, одиниць або величин (kg, km, mph, Dr, Mr, etc.). Умовність такого типу скорочень проявляється у тому, що в усному мовленні вони відтворюються повністю. Особливу підгрупу становлять графічні. До цієї групи відносяться широко відомі скорочення:

     i.e. (латинське id est, англійське that is);

     e.g. (латинське exempli gratia, англійське for example);

     etc. (латинське et cetera, англійське and so on);

     До  цього ж типу скорочень відносяться  й прийняті на письмі позначення деяких грошових знаків, наприклад (лат. libra, англ. pound), (лат. denarius, англ. penny) тощо [11, с. 112].

     Специфічно  англійський підтип скорочень –  напівскорочення, тобто комбінації акроніма – одного члена словосполучення  із повною основою іншого. Наприклад:

     A-bomb – atomic bomb – атомна бомба;

     V-day – Victory Day – День  Перемоги.

     Подібні напівскорочення близькі до символів, що підтверджується широким поширенням слова X-mas, перша частина якого не що інше, як заміна імені Christ символом хреста [15, с. 55].

     Скорочення.

     Коли  мова йде про скорочення, слід також  згадати про:

     а) використання приголосних (першої і  останньої або першої, середньої  і останньої) для скорочення слова:

     ctr (centre) – центр; fwd (forward) – вперед; jr (junior) – молодший; shtg (shortage) – недостача; rqs (requirements) – вимоги; ppd (prepaid) – сплатити вперед.

     б) використання початкового складу:

     libs (liberals) – ліберали; dept (department) – департамент; nukes (nuclear weapons) – ядерна зброя;

     в) змішані скорочення:

     ALGOL (Algorithic Language) – алгол 9 алгоритмічна мова); ATM machine (automated teller machine) – банкомат; E-mail (Electronic mail) – електрона пошта; M-way (Motorway) – автошлях; X-rays – рентгенівські промені.

     Літери  в якості складових частин неологізмів  можуть і не бути скороченням. Самі по собі вони що-небудь позначають.

     H-bomb (Hydrogen Bomb) – воднева  бомба; T-shirt – футболка  з короткими рукавами  у вигляді літери  Т; U-turn – розворот  машини на 180 градусів, тобто у вигляді  літери U; Y-intersection –  перехрестя доріг  у вигляді літери Y; X-ing (сrossing) – перехід [8, с. 3–5].

     Скорочення  також використовуються в діловій  переписці, наприклад:

     cc (carbon copy – копія); RSVP (абревіатура  французького вислову  respondez s’il vous plait –  прошу відповісти; ASAP (as soon as possible) – як найшвидше.

     Нарешті, скорочення із літер і цифр стали  використовувати для вираження  слів і навіть цілих фраз, які  співпадають за звучанням із назвою літер і цифр:

     IOU – I owe you – я  винен тобі; U2 –  you too – ти також; R – are – бути; 4U – for you – для тебе; B2B – business to business – справа заради справи; B4U – before you – перед тобою; ICQ – I seek you – я шукаю тебе; 4X – forex (foreign exchange) – інвалюта; B&B – bed and breakfast – послуги готелю.

     У кожній сфері діяльності існують  свої скорочення. Перекладач, який спеціалізується в тій або іншій галузі, повинен слідкувати за появою нових скорочень і поновлень свого активного словника абревіатур. Наприклад, до сфери міжнародних фінансових інститутів відносяться такі скороченн, як:

     BOP – Balance of Payments (платіжний баланс); CCFF – Compensatory and Contingency Financing Facility (Механізм Компенсаціонного і Надзвичайного Фінансування, МКНФ); CPI – Consumer Price Index (Індекс цін споживача, ІЦС); EFTA – European Free Trade Association (Европейська асоціація вільної торгівлі, ЕАВТ); EMC – European Monetary System (Европейська валютна система, ЕВС); IBRD – International Bank for Reconstruction and Development (Міжнародний Банк Реконструкції і Розвитку, Всесвітній Банк); IMF – International Monetary Fund (Міжнародний валютний фонд, МВФ); VAT – Value Added Tax (Податок на додану вартість, ПДВ) [19, с. 4–7].

     У висновку до цього підрозділу можна  зазначити, що інтенсивне входження в ужиток абревіатур зумовлене передусім позамовними чинниками, зокрема активізацією міжнародних зв’язків України в галузі літакобудування, організації повітряного руху, співпрацею держави з міжнародними організаціями ІСАО, ІАТА тощо. Поява значної кількості складних синтаксичних структур на позначення певних понять дещо перевантажує мову, робить її менш гнучкою, незручною для спілкування.