ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЗНАНЬ УЧНІВ ЗАСОБАМИ НЕСТАНДАРТНИХ УРОКІВ

1. Різні трактовки якості знань у психолого-педагогічній літературі
2. Сутність нестандартних уроків
3. Дидактичні умови, що сприяють підвищенню якості знань учнів

Висновки  до першого розділу

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ НЕСТАНДАРТНИХ УРОКІВ У ПІДВИЩЕННІ ЯКОСТІ ЗНАНЬ УЧНІВ

2.1. Вивчення та аналіз  проблеми використання  нестандартних уроків  для підвищення якості знань учнів

2.2. Розробка уроків

Висновки  до другого розділу

ВИСНОВКИ

ДОДАТОК

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     Проблема  викладання іноземної мови в школі  у цей час набула особливої  актуальності, тому що зміни в характері  освіти  все більш явно орієнтують його на "вільний розвиток людини", на творчу ініціативу, самостійність  учнів, конкурентоспроможність, мобільність  майбутніх фахівців. Відомо, що метою  навчання іноземній мові є формування комунікативної компетенції, що включає  в себе як мовну, так і соціокультурну компетенцію, тому що без знання соціокультурного тла не можна сформувати комунікативну  компетенцію. Вивчення іноземної мови покликано сформувати особистість, здатну та бажаючу брати участь у міжкультурній комунікації. Але таку особистість неможливо формувати без знань про соціокультурні особливості країни досліджуваного мови. Вивчення мови й культури одночасно забезпечує не тільки ефективне досягнення практичних, загальноосвітніх і розвиваючих цілей, але й містить значні можливості для виклику й подальшої підтримки мотивації тих, яких навчають. 
Формування позитивної мотивації повинне розглядатися вчителем як спеціальне завдання. Як правило, мотиви пов'язані з пізнавальними інтересами учнів, потребою в оволодінні новими знаннями, навичками, уміннями. Але перша й природня потреба вивчаючих іноземну мову - комунікація. Для організації сприятливого клімату, що орієнтує учнів на комунікацію, необхідно вибирати такі форми уроку, які будуть стимулювати діяльність учнів.                                      
Нестрандартні форми проведення занять спрямовані на підвищення ефективності діяльності учнів. До таких занять слід віднести: урок - спектакль, урок - свято, урок - екскурсію, відеоурок і т.д.  
Досвід викладачів і дослідження педагогів-новаторів показали, що нестрандартні форми проведення уроків підтримують інтерес учнів до предмета і підвищують мотивацію навчання. 
Головною перевагою не стандартних форм уроків є розвиток і вдосконалювання соціокультурної компетенції учнів, формування самостійної творчої особистості, розширення в порівнянні з базовим рівнем знань про культурну спадщину країн досліджуваного мови.

     Виходячи  з вищесказаного, мета курсової роботи - показати можливість використання нестандартних форм уроку в сучасній школі, спрямованих на розв'язання завдання формування соціокультурної грамотності учнів. Феномен соціокультурної грамотності припускає розвиток здатності розуміти й цінувати культуру інших народів, формування неупередженого погляду на світ, ламання стереотипів, що спотворюють сприйняття іншої культури, навчання культурі спілкування. 
Через багатоплановість теми в роботі зосереджена увага на дослідженні ключових моментів і поставлені наступні завдання:

• Проаналізувати сучасні методи  підвищення якості знань учнів засобами нестандартних уроків.
• Розробити план нестандартних уроків з англійської мови.

Об'єкт  дослідження – процес підвищення якості знань в учнів при використанні різних видів нестандартних уроків.

Предмет дослідження – педагогічні умови підвищення якості знань на уроках з англійської мови.

Гіпотеза: процес навчання іноземній мові буде більш успішним, якщо будуть активно використовуватися нестрандартні види уроків з метою підвищення якості знань.

Методи  дослідження - аналіз методичної літератури, синтез, узагальнення. 
Сьогодні педагоги- новатори активно впроваджують і заохочують нетрадиційні форми занять, такі як відеоурок, урок- свято, інтернет- урок і інші форми.  
Актуальність нашого дослідження визначена недостатньою вивченістю особливостей видів нестандартних уроків як одиниць навчального процесу.

Матеріалом для дослідження послужили наукові статті, методична література, присвячена даної проблемі, інтернет-сайти. 
 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЗНАНЬ УЧНІВ ЗАСОБАМИ НЕСТАНДАРТНИХ УРОКІВ

1. Різні трактовки якості знань у психолого-педагогічній літературі.

 

Сучасні педагогічні  технології, метою яких є підвищення якості й ефективності освітнього процесу, повинні характеризуватися наступними принципами:

§ гуманністю (сприяти поліпшенню якості життя людей);

§ ефективністю (бути результативними);

§ наукоємністю (серйозне наукове обґрунтування й супровід з позицій філософії, педагогіки, психології, інформатики, системного аналізу);

§ універсальністю (мати широке застосування);

§ інтегрованістю (взаємозв'язок, доповнення й посилення один одного);

§ технологічністю (чіткий алгоритм);

§ креативністю (творчий характер змісту алгоритму).

  Якість  знань - це співвідношення видів знань з елементами змісту освіти й тим самим з рівнями засвоєння. 

2. Сутність  нестандартних уроків

     Урок - це основна організаційна форма  навчання в школі. Він є не тільки важливою організаційною, але й, насамперед, педагогічною одиницею процесу навчання й виховання, його моральність, а  також основні принципи, методи й  засоби навчання одержують реальну  конкретизацію і знаходять свій правильний розв'язок і втілюються в життя тільки під час уроку і через нього. Кожний урок робить свій специфічний, властивий лише йому внесок у розв'язок завдань. Урок виконує конкретну функцію, у якій знаходить вираження певна частина більшості блоків навчального матеріалу.

Урок  як форма організації навчання міцно  зайняв своє місце в школі в якості основної організаційної форми навчання. Гарний урок - не проста справа. Мистецтво проведення уроків багато в чому залежить від розуміння й виконання вчителем соціальних і педагогічних вимог, які визначаються завданнями школи, закономірностями й принципами навчання.

     З одного боку, основою для характеристики уроку є функціональний підхід, з  іншого боку, підкреслюється, що функції  уроку обумовлюються закономірностями процесу навчання, розвитку особистості  учня, без обліку яких мета уроку  недосяжна. Урок трактувався як "педагогічний добуток", "складне явище", що відрізняється "цілісністю", "внутрішнім взаємозв'язком частин, єдиною логікою  в діяльності вчителя й класу", " що володіє єдністю педагогічних і методичних засобів впливу на розум і душу дитину", що виступає для них "найважливішою" формою процесу пізнання світу й розвитку її духовного життя. Зазначалося, що урок здобув здатність бути гнучким і різноманітним за способами організації учнів, що він не вичерпується тільки наданням знаннь, а містить у собі виховання самостійності, допитливого й творчого відношення до навчання і т.д.

Провідна  роль уроку серед інших форм навчання пояснювалася тим, що він є самою  доцільною формою з науково-педагогічної точки зору (Д.О. Лордкипанидзе), що на уроці концентрується головна частина  роботи вчителя з учнями з метою  засвоєння ними системи знань, умінь  і навичок (Б.П. Есипов), що це найбільш зручна форма при систематичних  курсах предметних навчальних програм (І.Т. Городників).

Були  виділені характерні ознаки уроку як елемента класно-визначеної системи:

а) наявність  класу з немінливим складом учнів;

б) точно  певний час;

в) твердий  розклад з дотриманням раціонального  й планомірного чергування навчальних дисциплін;

г) застосування різноманітних методів досягнення дидактичних завдань.

  Але розвиток системи освіти вимагає від педагогічної науки й практики вивчення і впровадження нових методів навчання і виховання дітей.

   На  сучасному етапі все очевиднішим  стає те, що традиційна школа, орієнтована  на передавання знань, умінь і  навичок, не встигає за темпами їх нарощування. А значна частина знань, які освоюють діти, була здобута  людством 200—400 років тому. Сучасна школа недостатньо розвиває здібності, необхідні її випускникам для того, щоб самостійно самовизначитися у світі, приймати обґрунтовані рішення щодо свого майбутнього, бути активними і мобільними суб'єктами на ринку праці. Головними недоліками традиційної системи освіти є породжені нею невміння і небажання дітей вчитися, несформованість ціннісного ставлення до власного розвитку та освіти.

   Подолання кризи сучасної освіти можливе завдяки  інтенсивному реформуванню її відповідно до вимог часу, у процесі формування принципово нової системи загальної  освіти, яка поступово замінюватиме традиційну.

   Найзначущішою особливістю сучасної системи освіти є співіснування двох стратегій  організації навчання — традиційної  та інноваційної.

   Специфічними  особливостями інноваційного навчання є його відкритість майбутньому, здатність до передбачення на основі постійної переоцінки цінностей, налаштованість на конструктивні дії в оновлюваних ситуаціях.

   Головною функцією освіти є розвиток людини. Освіта має забезпечити кожному, хто навчається, широкі можливості для здобуття таких умов розвитку та підготовки до життя:

   — знань про людину, природу і  суспільство, що сприяють формуванню наукової картини світу як основи світогляду та орієнтації у виборі сфери майбутньої практичної діяльності;

   — досвіду комунікативної, розумової, емоційної, фізичної, трудової діяльності, що сприяє формуванню основних інтелектуальних, трудових, організаційних і гігієнічних умінь та навичок, необхідних у повсякденному житті для участі у суспільному виробництві, продовженні освіти та самоосвіти;

   — досвіду творчої діяльності, що відкриває  простір для розвитку індивідуальних здібностей особистості і забезпечує її підготовку до життя в умовах соціально-економічного та науково-технічного прогресу;

   — досвіду суспільних і особистісних відносин, які готують молодь до активної участі в житті країни, створення сім'ї, планування особистого життя на основі ідеалів, моральних та естетичних цінностей сучасного суспільства.

     У школах повинен відбуватися постійний  пошук, впровадження ціль якого - знайти нові форми й прийоми навчання, що дозволяють учням самостійно планувати, розподіляти, узгоджувати, виконувати домовленості, працювати разом з іншими, тобто поводити себе диференційовано (по-різному, неоднаково), ефективно і цілеспрямовано. Шляхи й способи реалізації цих принципів повинні бути творчими, нестандартними й у той же час ефективними.

     Нестандартні форми уроку англійської мови реалізуються, як правило, після вивчення якої-небудь теми або кілька тем, виконуючи функції навчального контролю. Такі уроки проходять у незвичайній, нетрадиційній обстановці. Подібна зміна звичної обстановки доцільна, оскільки вона створює атмосферу свята при підведенні підсумків проробленої роботи, знімає психічний бар'єр, що виникає в традиційних умовах через страх зробити помилку. Нестандартні форми уроку іноземної мови здійснюються при обов'язковій участі всіх учнів групи/класу, а також реалізуються з неодмінним використанням засобів слуховой і зорової наочності. На таких уроках вдається досягтися самих різних цілей методичного, педагогічного й психологічного характеру, які можна підсумувати в такий спосіб:

• здійснюється контроль знань, навичок і вмінь  учнів по певній темі;

• забезпечується ділова, робоча атмосфера, серйозне відношення учнів до уроку;

• передбачається мінімальне долі уроці вчителі.

     Методично високо ефективні, що реалізують нестандартні форми навчання, розвитку й виховання учнів є урок- спектакль, урок- свято, відеоурок, урок- екскурсія, урок- інтерв'ю й інші форми занять.

     Підводячи підсумок, можна сказати, що нестандартний урок - органічна комбінація створення, розвитку й виховання. Нестандартні уроки подобаються дітям, тому що вони творчі й незвичайні, а найголовніше - ефективні. Але не слід занадто часто проводити нестандартні уроки, тому що вони стануть традиційними й рівень ефективності знизиться.