Мова та культура в їхній взаємодії та взаємовпливі

• вміння все розумно розраховувати: etw. ins Ebenmass bringen;
• нетерпимість німців до марнотратства:  das Geld mit vollen (beiden) Händen zu Fenster hinauswerfen;
• заощадження як гарантія безпеки: auf den alten Mann sparen;
• страх перед скрутним становищем: іn den Mond gucken;
• впевненістю в завтрашньому дні: Wer einen Groschen spart, hat zwei verdient;
• сімейним добробутом та стабільністю: Sparsamkeit erhält das Haus.

         Концепт PÜNKTLICHKEIT / ПУНКТУАЛЬНІСТЬ належить до ключових елементів національної німецької культури. Цей концепт розуміється перш за все як обов’язок шанувати власний і чужий час та проявляти повагу до іншого. PÜNKTLICHKEIT / ПУНКТУАЛЬНІСТЬ вербалізується наступними німецькими фразеологічними одиницями:

• гарантія надійності: wer sich Zeit nimmt, kommt auch zurecht;
• точність, дотримання регламенту: pünktlich wie die Maurer sein;
• строга відповідність між наявним та фактичним співвідношеннями подій в часі: Zeit gewonnen, alles gewonnen, Zeit verloren, viel verloren;
• вчасно виконана праця: erst mach die Sach, dann lach;
• невміння планувати свій час: wer zu spät kommt, hat das Nachsehen;
• легковажне ставлення до часу: die Zeit rauben /stehlen;

      Понятійна складова FLEIß / СТАРАННІСТЬ займає провідне місце в німецькій лінгвокультурній картині світу. Лексикографічне тлумачення концепту FLEIß / СТАРАННІСТЬ спирається на три смислових прошарки: „інтенсивність роботи“, „працьовитість“ і „зусилля“. Цей концепт декларується наступними фразеологічними одиницями.

• рушійна сила добробуту людини: Des Fleißigen Hand macht reich;
• можливість самореалізації людини як особистості: Mühe und Fleiß erhalten den Preis;
• персоніфікація старанності:  Der Fleiß hämmert das Eisen heiß;
• метафоричний осуд лінощів: Für den Fleißigen hat die Woche sieben Heute, für den Faulen sieben Morgen;
• старанність як шлях до щастя: Fleiß ist des Glückes rechte Hand;
• утілення людських чеснот: Hans ohne Fleiß wird niemals weis, Liebe macht fleißige Hand.

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

         Курсову роботу  присвячено дослідженню національно-культурної специфіки  фразеологічних одиниць сучасної німецької мови. У роботі подається системний опис культурно-ментальних особливостей фразеологізмів з позицій їх мовленнєвого вжитку. Фразеологічний фонд досліджуються як модель соціально-типізованої мовленнєвої поведінки, яка включає у себе не тільки мовні, а й соціальні аспекти. Фразеологічний корпус мови виступає як  носій і джерело культурно-національної інформації.

          Відповідно до обраних напрямків дослідження було зібрано найбільш уживані ФО і систематизовано їх за основними ознаками ментальних характеристик представників німецької нації.

         В ході роботи виявлені основні поняття, які маркуються національно- культурною специфікою. На прикладі ФО було прослідковано  основні  риси  менталітету представників  німецького  етносу,  які  відображаються  у  характері  вживання.  Це точність, працьовитість, старанність, пунктуальність та ощадливість.

       Оскільки завдання курсової роботи передбачають дати характеристику концептам ARBEITSAMKEIT / ПРАЦЬОВИТІСТЬ, PÜNKTLICHKEIT / ПУНКТУАЛЬНІСТЬ, PÜNKTLICHKEIT / ПУНКТУАЛЬНІСТЬ, FLEIß / СТАРАННІСТЬ, то можна відзначити, що ці поняття є одними з провідних концептуальних домінантів  німецького етнічного менталітету. У них закладена ідея орієнтиру на деякий ідеал, норму, шаблон і, врешті-решт, на механізми, які  регулюють культурні принципи поведінки. В цих концептах  міститься кодекс життєвих установок людини, що упорядковують її вчинки та дії у світі. 

       Підсумовуючи дослідження курсової роботи можна стверджувати, що поставленні цілі досягнуті. У роботі проілюстрований взаємозв’язок мови та культури, визначене місце фразеологічного рівня у мовній картині світу, розроблена структура та виділені основні риси лінгвокультурного типажу, досліджена специфіка образу життя та способи мислення німецького народу, виділенні основні риси лінгвокультурного типажу «пересічний німець», а саме: економність, працьовитість, старанність та пунктуальність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алефиренко Н. Ф. Лингвокультурология: ценностно-смысловое пространство языка: учеб. Пособие. – М.: Флинта: Наука, 2009. – 288 с.
2. Бурак А. Л. Translating Culture:  Перевод  и  межкультурная  коммуникация.  –  М.:  «Р. Валент»,  2002.  – 140 с.
3. Бурков Г. І. Мова, культура, лінгвокультурах як семіотичні системи. [Електронний ресурс] / Г. І. Бурков с. 39-43.  ¾ Режим доступу: http: / / www. Philol. Msu. Ru / ~ discours / images / stories / krasnyh / burkov.
4. Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. – 4-е изд. – М., 1990.
5. Виноградов В. В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке. – М.-Л.: АН СССР, 1983. – 126 с.
6. Воробьев В. В. Лингвокультурология (теория и методы): монография /     В. В. Воробьев. − М.: Изд-во Рос.ун-та дружбы народов, 1997. –162 с.
7. Дмитриева О. А. Лингвокультурные типажи России и Франции XIX века: автореф. дис. на соиск. учен. степ. д-ра филол. наук: спец. 10.02.20 „Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание” / О. А. Дмитриева. –Волгоград, 2007. – 48 с.
8. Дмитриева О. А. Лингвокультурный типаж как языковая личность /           О. А. Дмитриева // Известия ВГПУ №5 (18). 2006. Серия филологические науки. С.72 – 75.
9. Дмитриева О. А. Суеверия как характеристика языковой личности /          О. А. Дмитриева // Аксиологическая лингвистика: проблемы и перспективы: Тез. докл. междунар. науч. конф. Волгоград: Колледж, 2004. С.34-36.
10. Дмитриева О. А. Лингвокультурный типаж с позиции культурных ценностей / О. А. Дмитриева // Известия ВГПУ. №2 (15), серия социально-экономические науки и искусство, 2006. С.29 – 35.
11. Д’якова Т. О. Фразеологічна картина світу як складова мовної картини світу / Т. О. Д’якова// Лінгвістика. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – Вип. 1 (4). – С. 136-143.
12. Єлізарова Г. В. Культурологічна лінгвістика: Досвід дослідження поняття у методичних цілях. [Текст] / Єлізарова Г. В. – СПб: Видавництво Бельведер, 2000, C. 39-70.
13. Зорівчак Р. П. Хто започаткував англомовну шевченкіану? // СІЧ. – 2003. – №3. – С. 36 – 43.
14. Карасик В. И., Дмитриева О. А. Лингвокультурный типаж: к определению понятия. / О. А. Дмитриева // Аксиологическая лингвистика: лингвокультурные типажи. Волгоград: Парадигма, 2005. С.5-25.
15. Карасик В. И. Лингвокультурный типаж / Карасик В.И.  // Язык.  Текст .  Диску рс  :  Научный  альманах  Ставро-польского  отделения  Р АЛК  /  Под  ред.  Г .Н.  Манаенко, вып.   5.   –  Ст аврополь  :  ПГЛУ ,   2007.   –  С.   86-89.
16. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград, 2002. с. 88.
17. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность. М., 1987. – С.   155 – 160.
18. Кобозева И. М. Немец, англичанин, француз и русский: выявление стереотипов национальных характеров через анализ коннотаций этнонимов // Вестник Московского университета. – Серия 9. Филология. – №3, 1995. – С. 102 – 116.
19. Комлев  Н. Г.  О культурном  компоненте  лексического  значения  /  Н. Г.    Комлев  //  Вестн.  МГУ.  Филология. – 1966. – № 5. – С. 15–27.
20. Лайонз Дж. Лингвистическая семантика. Введение. / Дж.Лайонз. − М. : Языки словянской культуры, 2003. − С.43.
21. Маслова В. А. Homo lingualis  в культуре. – М.: Гнозис, 2007. – 320 с.
22. Мельник Р. М. Прикметники зі значенням “старанний, працьовитий” у німецькомовній картині світу: Дис. … канд. філол. наук / Чернівці: ЧНУ ім. Ю. Федьковича, 2006. – 220 с.
23. Огольцев  В. М.  Семантизация  культурного  компонента  языковой  единицы  в  учебном  словаре  устойчивых сравнений / В. М. Огольцев // Словари и культуроведенье. – М. :[б. и.], 1982. – С. 130–137.
24. Попова З. Д. Когнитивная лингвистика. – М.: АСТ: Восток – Запад, 2007. – 314 с.
25. Потебня О. О. Актуальні питання мови та культури : зб. наук. праць / Ред. кол. : Б. М. Ажнюк, В. М. Бріцин [та ін.]. −К., 2004. −368с.
26. Приходько А. М. Концептуальні домінанти німецької етно- і лінгвокультури. Вісник КНЛУ. Серія “Філологія”. – К.: КНЛУ, 2007. – Вип. 10. № 2. – С. 29-36.
27. Русско-немецкий словарь. – Д. Г. Мальцева, М.: Сов.энциклопедия, 2005. ―505 с. Deutsche Sprichwörter für Ausländer. – Leipzig: VEB Bibliografisches Institut, 1972 – 119 s.
28. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: Підручник. – Полтава: Довкілля. – К, 2008. – С. 79-92.
29. Селиверстова  Л. П. Лингвоку льту рный  типаж “звезда Голливуда”:  автореф.дис. ... канд. филол. На ук/ Селиверстова Л. П. / Вол-гоградский  гос.  ун-т.   – Волгоград,   2007.   – 19  с.
30. Слышкин Г. Г. От текста к символу: лингвокультурные концепты прецедентных текстов в сознании и дискурсе. – М.: Academia, 2000. –    128 с.
31. Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологи / Перевод с англ. ; под ред. А. Кубряка. −М., 1993. – 614 ,с.
32. Степанов Ю. С. Константы: Словарь русской культуры. Опыт исследования. – М.: Языки русской культуры,1997. – С. 40-76.
33. Флаксман А. А. Немецкий язык как отражение ментальности его носителей: Автореф. дис. ... канд. филол. наук:  Новгород, 2005. – 17 c
34. Чумак В. Г.  Культурно-мовні проблеми сучасного мовознавства  в Україні. – Дивослово. – 1999. – С. 63-64.
35. Шаховський В. И. Национально-культурная специфика эмоций в языке оригинала и ее отражение в языке перевода // Тетради переводчика, 1989. – Вып. 3. – С. 74-83.
36. Deutsche Sprichwörter für Ausländer. – Leipzig: VEB Bibliografisches Institut, 1972.– 119 S.
37. Deutsches Universalwörterbuch /unter Leitung von G. Drosdowski. – Mannheim, Wie, Zürich: Dudenverl., 1989. – 1816 S.
38. Friedrich Kluge, bearbeitet von Elmar Seebold: Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache. 24., durchgesehene und erweiterte Auflage. Walter de Gruyter, Berlin/New York 2001. – 300 S.
39. Grimm J., Grimm W. Deustches Wörterbuch (in 33 Bdn.). – München: Deutscher Taschenbuch Verlag, 1991. – Bd. 16. – 1903 S.
40. Kluge F. Etymologisches Wörterbuch der deutschen Spache. – Berlin, N.Y.: Walter de Gruyter, 1989. – 822 S.
41. Münch P. Ordnung, Fleiß und Sparsamkeit. Texte und Dokumente zur Entstehung der „bürgerlichen Tugenden“. – München: Langen Möller, 1984. – 412 S.
42. Noelle-Neumann, Elisabeth; Petersen, Thomas (2001): „Der Wertewandel 30 Jahre spaeter“. In: Das Parlament. Aus Politik und Zeitgeschichte 29. Bonn.
43. Paffen K. Deutsch – Russisches Satzlexikon: In 3 Bn. – Band 1. – Leipzig: VEB Verlag Enzyklopädie, 1970. – 464 S.
44. Paul H. Deutsches Wörterbuch: Bedeutungsgeschichte und Aufbau unseres Wortschatzes. – Tübingen: Max Niemeyer, 2002. –1243 S.
45. Wahrig G.: Wahrig Deutsches Wörterbuch / Neu hrsg. von R. Wahrig-Burfeind. – Gütersloh, München: Bertelsmann Lexikon GmbH, 2000. – 1451 S.