Мова та культура в їхній взаємодії та взаємовпливі

          А. Вежбицька вважає, що концепти SPARSAMKEIT / ЕКОНОМНІСТЬ та BERECHNUNG / РОЗРАХУНОК у німецькій  ментальності тісно пов’язані з концептом Angst “страх” і навіть є його наслідком. Для представників німецької культури необхідно почувати себе захищеними, впевненими у завтрашньому дні – mit beiden Füssen fest auf der Erde stehen „впевнено стояти на ногах”[41, 197].

         Так, концепт SPARSAMKEIT / ЕКОНОМНІСТЬ чітко вербалізується наступними німецькими фразеологічними одиницями: sparen ist verdienen; etw. auf Lager haben; besser ein Lappen als ein Loch [40,431]; besser eine Laus im Kohl als gar kein Fleisch [40,431]; leer ausgehen (abziehen); etw. geht ins Leere; sich (D) den Leibgurt enger ziehen (schnallen) [40,432].

          У цих мовних знаках відсутні слова-реалії, слова-символи або образи, але своїм актуальним значенням вони засвідчують стереотипні уявлення німецького народу про дбайливе ставлення до економії, заощаджень, розрахунку, фінансово-раціональну культуру. Німці бояться залишитись без грошей, бути беззахисними, їм завжди потрібно бути в безпеці, тобто “Land haben” [36, 57]. 

         Заощадливість – це також вміння все розумно розраховувати. Німці полюбляють все рахувати (прибутки, витрати, час). Вони завжди збирають чеки, квитанції, щоб у кінці місяця порахувати витрачені гроші. Сучасна метафора Belegsammler (той, хто збирає чеки) яскраве тому підтвердження. В прораховуванні наперед, заощадженні вони вбачають свою безпеку. Напр.:

etw. ins Ebenmass bringen; dabei ist nichts zu fischen [36, 56]; zwei Fliegen mit einer Klappe schlagen; j-d hat überall seine Finger drin [36, 57]; (wieder) festen Boden unter die Füsse bekommen; den Beutel füllen; den Beutel zuhalten [37, 167].

            Нетерпимість німців до марнотратства засвідчують такі фразеологічні одиниці:  Geld um die Ecke bringen; das Geld mit vollen (beiden) Händen zu Fenster hinauswerfen; etw. auf die Strasse werden [45, 429]; etw. durch den Schornstein jagen; fix und fertig sein; auf grossem Fuße leben; aus einem Schlecker wird ein armer Lecker [45, 430].

           Німці не люблять ризикувати. Вони завжди роблять заощадження, які гарантують їм безпеку. Наприклад: auf den alten Mann sparen; sich (D) einen Notpfennig zurücklegen[39, 456]; das Seine zusammenhalten; (sich D) auf die Seite legen nach der Schnurr leben [44, 172].

         Німці бояться опинитися в скрутному становищі, бояться нестатків тощо: In den Mond gucken; zur Not leben; mit dem weissen Stab; am Stock gehen; in (des) Teufels Küche geraten [36, 289]; in die Tinte; j-n an den Bettelstab bringen [36, 291].

         Неприйнятно для німці також мати борги перед ким-небудь: Mehr Schulden als Haare auf dem Kopf haben; auf Borg leben; Borgen macht Sorgen [40, 235];

         Економність німців часто асоціюється з впевненістю у завтрашньому дні, в забезпеченні  стабільного та впевненого  майбутнього не тільки для себе, ай для нащадків: Wer einen Groschen spart, hat zwei verdient; Wer spart, hat doppelt; Wer erwirbt, tut viel – wer spart, tut mehr [36, 290]; Wer heute etwas spart, wird morgen etwas haben[41, 350]; Wer in der Jugend spart, ist im Alter bewahrt; Wer morgens was spart, hat abends was; Sparsam sein ist eine gute Rente; Wer sparsam ist, kann viel sammeln [41, 352]. 

          Концепт SPARSAMKEIT / ЕКОНОМНІСТЬ йде пліч-о-пліч з концептом ARBEITSAMKEIT / ПРАЦЬОВИТІСТЬ: Arbeiten und Sparen macht zusehends reich; Fleiß ist des Glückes rechte Hand, Sparsamkeit die linke; Fleiß und Sparsamkeit hilft auch durch schlechte Zeit [44, 496]. Часто концепт ARBEITSAMKEIT / ПРАЦЬОВИТІСТЬ пов'язаний з сімейним добробутом та стабільністю: Sparsamkeit erhält das Haus; Wo Sparsamkeit Haus hält, da wächst der Speck an den Balken [42, 358]. Німецькі прислів'я та приказки героїзують економну людину (Sparer, Sparwas) на противагу марнотратникам  (Sparnichts, Frißauf): Sparwas hat was ― Frißauf hat nichts; Sparnichts und Habenichts wohnen unter einem Dach; Wer nicht sparen kann, dem nützt das Gewinnen nichts [36, 365]. Неекономність і марнотратство завжди твердо і безкомпромісно засуджуються, а людина, яка в міру споживає   і в міру витрачає (Otto-Normalverbraucher) вважається в Німеччині зразковою . 

           Середньовічний протестантський слоган "Arbeiten, beten und sparen / Робота, молитва і економія "залишається (за винятком beten) досить актуальним і для сьогоднішньої Німеччини, а стереотип економної людини, яка відмовляє собі навіть у необхідному, не зникає з плином часу.

 

          2.3. Понятійна характеристика  Pünktlichkeit

          Концепт Pünktlichkeit / Пунктуальність належить до домінантів національної німецької культури. Згідно етимологічними даними слово pünktlich прийшло в німецьку мову з латинської. Спочатку дане слово вживалося для позначення якісної характеристики sorgfältig, genau (тобто мало значення „сумлінний, точний, ретельний”), але з часом воно набуло ще одного додаткового значення, яке вже вказувало на зв'язок із часом zur rechten Zeit, auf die Minute genau [40, 324 ]. На сучасному етапі розвитку німецької мови, згідно з даними сучасних тлумачних словників, pünktlich також має два значення, перше значення den Zeitpunkt genau einhaltend; genau zur verabredeten, festgesetzten Zeit, друге gewissenhaft, korrekt є вже застарілим [39, 142].

          На сьогодні  для німців не спізнитися ― означає проявити повагу до інших, У разі запізнення на зустріч, німець може відреагувати так: „Den letzten beißen Hunde” [37, 357].

         Фразеологізм „eine innere Uhr haben” ― «мати гарне почуття часу» говорить про те, що для німця час є запорукою вихованості та культури людини, і його потрібно відчувати, щоб жити.

       Дотримання пунктуальності розглядається німцями насамперед як гарантія надійності. Якщо своєчасно виконувати доручення та обов’язки то це неодмінно приведе до успіху, а успіх ― це впевненість у завтрашньому дні. Таким чином, німці намагаються максимально убезпечити своє майбутнє, запобігти можливим проблемам, вони сприймають пунктуальність та завчасне планування як способи протидії несподіваності.: Zeit ist Geld;  wer sich Zeit nimmt, kommt auch zurecht; die Zeit bringt Rosen [38, 307].

         Німці дуже цінують час, тому  точність, дотримання регламенту  є такимм ж необхідними, як і хороше та результативне завершення початої роботи.  Для представників німецької ментальності дуже важливо дотримуватись встановлених термінів в будь-якій справі: Zeit ist Leben, und Leben ist Zeit; pünktlich wie die Maurer sein; zu allen Stunden zu jeder Stunde / bereit ein [39, 199].

          Важливою характеристикою пунктуальності в німецькій лінгвокультурі є планування подій як внутрішня потреба людини: Vorbeugen ist besser als heilen; Wer rastet, der rostet [41, 311].

           Досліджуючи  концепт PÜNKTLICHKEIT / ПУНКТУАЛЬНІСТЬ німецької лінгвокультури  можна виявити, що для німців „pünktlich sein“ зводиться  до суворої відповідності між наявним та фактичним співвідношенням подій в часі, що організуються, напр., Zeit ist Geld, Zeit gewonnen, alles gewonnen, Zeit verloren, viel verloren[45, 224].

           Німці не люблять відкладати на потім те, що може бути зроблене швидше. Для них вчасно виконана праця є чи не найважливішою цінністю: was du heute kannst besorgen, das verschiebe nicht auf morgen; erst mach die Sach, dann lach [40, 123].

            У фразеологічному фонді німецької мови можна прослідкувати також відхилення від норми, порушення пунктуальністі. На думку, німців невміння планувати свій час та свою діяльність межує з відсутністю професіоналізму, безвідповідальністю та некомпетентністю: Zeit vertan, Geld vertan; wer zu spät kommt, hat das Nachsehen [42, 136].

           Негативну оцінку знаходить також марна трата часу. Попусту витрачений час не тільки не приносить користі, а навіть шкодить самій людині:  er hat sich zu spät besonnen; Rat nach der Tat kommt zu spät; nach der Zeit kommen[42, 139].

           Порушення пунктуальністі в німецькій лінгвокультурі включає в себе як спізнення, так і легковажне ставлення до часу: die Zeit rauben /stehlen; Zeit mit (D) verschwenden / vergeuden / verlieren wer auf die Zeit wartet, dem fehlt die Zeit [41, 230].

           В оцінці німців запізнення позначаються як негативні: die Sache steht auf schwachen Beinen.  Людина, яка себе поважає, не може собі дозволити прийти пізніше зазначеного часу, змусити інших чекати: er kommt geschlichen; wie eine Schnecke schleichen. Дуже часто осіб, які запізнюються називають зневажливими словами: Schleiche, Trödler, Lahmfuß [43, 168].

          Поспіх в німецькій лінгвокультурі розглядається з одного боку як порушення пунктуальністі: die Sache eilt, es eilt mit der Sache; in größter  / voller Hast, mit Has [44, 110]; з іншого боку як засіб досягнення цілі: eile mit Weile [36, 255].

         Існування специфічних ознак концепту PÜNKTLICHKEIT / ПУНКТУАЛЬНІСТЬ обумовлене різним відношенням індивідів до часу як до культурної цінності. Німецька культура відноситься до культур з монохроним сприйманням часу. При монохроному сприйманні час розподіляється таким чином, що в один і той же відрізок часу можливий тільки один вид діяльності, тому одне йде за іншим, як частини одного ланцюжка: ein jedes Ding hat seine Zeit; ans Werk / zu Werke gehen, sich ans Werk machen [41, 233].

          Концепт PÜNKTLICHKEIT / ПУНКТУАЛЬНІСТЬ займає особливе місце в німецькій культурі, охоплює всі сфери життя суспільства та розуміється досить широко як мірило міжособистісних відносин, поваги однієї людини до іншої, взятого на себе обов’язку шанувати власний і чужий час [26, 36.].

          2.4. Понятійна характеристика Fleiß

       Понятійна складова Fleiß  займає провідне місце  в німецькій лінгвокультурній картині світу. Випромінюючи ціннісне ставлення до роботи, концепт тим самим організовує життєвий світ людини. Він є не тільки показником старанності і працьовитості, але і відображає внутрішній порив ― працювати старанно, завзято, але й з власної волі. Етимологічна основа цього концепту бере свій початок з давньоверхньонімецького flīʒ, де він означав «напруга, сварка, суперечка, боротьба» та пізніше виникають середньоверхньонімецькі форми vlīʒ і vlieʒ (старанність, завзяття, запал)             [40, 300].

          Лексикографічне тлумачення концепту FLEIß / СТАРАННІСТЬ спирається на три смислових прошарки: „інтенсивність роботи“, „працьовитість“ і „зусилля“ [37, 181]. Саме ці значення і утворюють когнітивно-семантичну структуру концепту FLEIß / СТАРАННІСТЬ, який мислиться як старанність, наполегливість і цілеспрямованість у роботі і може розглядатися як синонім до arbeitsam, viel arbeitend (працелюбний), eifrig (наполегливий, завзятий), zielstrebig, strebsam (цілеспрямований, цілеспрямований) [30, 68].

            Основними вербальними засобами  FLEIß / СТАРАННІСТЬ є іменник der Fleiß і прикметник / прислівник fleißig, тоді як відповідне дієслово в сучасній німецькій мові відсутнє. Більш того, лексема Fleiß відрізняється вкрай обмеженим словотворчим потенціалом. Вона фактично не утворює субстантивних композит (Fleißkärtchen ― картка старанності учня ― єдина зафіксована словниками форма) [40, 282].

            В XVI  ст.  у німецькій культурі існувала думка, що на милостиню  мають право лише хворі, інші ж повинні працювати. Навіть у  обов'язки чиновників входило безжалісне покарання ледарів і їх примус до пошуку суспільно корисного заняття: Der Fleißige findet immer etwas zu tun [27, 87]. Починаючи з XVIIІ ст., в Німеччині переосмислюється концепт FLEIß / СТАРАННІСТЬ, воно розглядається як рушійна сила добробуту людини і, відповідно, засіб поповнення бюджету: Des Fleißigen Hand macht reich[22, 41]. FLEIß / СТАРАННІСТЬ та ARBEITSAMKEIT / ПРАЦЬОВИТІСТЬ розглядаються  офіційною владою  як джерело економічного розвитку країни [41, 412 ].

          Концепт FLEIß / СТАРАННІСТЬ вважався тією чеснотою, завдяки якій стає можливою самореалізація людини як особистості. Саме такі ціннісні витоки має концепт FLEIß / СТАРАННІСТЬ і в сьогоднішній Німеччині: Ohne Fleiß kein Preis ,Mühe und Fleiß erhalten den Preis; Der Jugend Fleiß, des Alters Preis [28, 47].

          Центральною ланкою фразеологічних одиниць, які декларують ідею старанності, завжди є людина, здатна своєю працею досягти багато чого. Тим не менш, ця людина рідко отримує прямі номінації: Der Fleißige macht aus Eisen Wachs. Найчастіше така людина оспівується метафорично через зоонімов Dem fleißigen Hamster schadet der Winter nicht [34, 88]; Die fleißige Spinne hat ein großes Gewebe; Ein fleißiger Gaul wird nicht fett; Ein fleißiges Huhn findet auf jedem Mist zu tun [34, 90].

         Нерідко в пареміях персоніфікується і сама старанність: Der Fleiß hämmert das Eisen heiß; Fleiß bricht das Eis; Fleiß rührt den Mörtel [43, 165].; Fleiß überwindet alles; Eigener Fleiß macht den Schornstein rauchen [18, 47].

           Зустрічаються також субстантивовані прикметники старанної людини (der Fleißige), як правило, в тих фразеологізмах, де фігурують лінь, бездіяльність і хаос (der Faule). Метафоричний осуд лінощів здійснюється шляхом її протиставлення працьовитості: Für den Fleißigen hat die Woche sieben Heute, für den Faulen sieben Morgen[32, 42]; Der Fleißige hat stets Zeit genug, der Faule nie; Der Fleißige läuft sich tot, der Faule trägt sich tot; Abends wird der Faule fleißig [32, 41].

           Часто концепт FLEIß / СТАРАННІСТЬ профілюється в фразеологічному фонді мови поряд з іншими не менш важливими для німців концептами ― GLÜCK / ЩАСТЯ, SPARSAMKEIT / ЗАОЩАДЛИВІСТЬ, MÜHE / ЗУСИЛЛЯ: Fleiß ist des Glückes rechte Hand, Sparsamkeit die linke; Fleiß und Sparsamkeit hilft auch durch schlechte Zeit; Fleiß und kluger Sinn bringt den sichersten Gewinn; Mühe und Fleiß erhalten den Preis [44, 321]. Разом з ними оспівуються такі чесноти, як мудрість: Hans ohne Fleiß wird niemals weis [41, 324], любов: Liebe macht fleißige Hand [36, 123 ], розум: Fleißige Schüler machen fleißige Lehrer [44, 325], які старанний чоловік може придбати, а не старанний ― втратити Geht der Fleiß zur Tür hinaus, steigt die Not zu Fenster hinein [21, 385].

           Отже, концепт FLEIß є для німців вельми позитивним ментальним орієнтиром. Цей концепт покриває широкі когнітивно-семантичні простори і

містить у своїй структурі  елементи, що досягають глибин етнічної свідомості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          Висновки до розділу 2.

Концепт ARBEITSAMKEIT / ПРАЦЬОВИТІСТЬ в німецькій лінгвокультурі належить до вищих моральних цінностей. Він розглядається як фізична робота, а також пов’язаний з сферою професійної діяльності, що вимагає певного розумового напруження і відповідних організаційних зусиль задля забезпечення результату у вигляді das Ergebnis, das Werk. Концепт ARBEITSAMKEIT / ПРАЦЬОВИТІСТЬ знаходить наступне трактування у фразеологічному фонді німецької мови:

• позитивне ставлення до роботи: Nach getaner Arbeit ist gut ruhen;
• добробут, впевнене майбутнє: Wie die Arbeit, so der Lohn;
• засіб досягнення життєвих цілей: Arbeit schändet nicht;
• згубний вплив, руйнація здоров’я: sich von der Arbeit auffressen lassen;
• тяжка робота, як тяжкий хліб: Bis über die Ohren in Arbeit stecken;
• розподіл матеріальних благ за результатами праці: hölzerner Lohn, hölzerne Arbeit.

      Концепт SPARSAMKEIT / ЕКОНОМНІСТЬ є ціннісною категорією німецького менталітету, де основними є пріоритет розуму, раціональності, доцільності. Сьогодні SPARSAMKEIT / ЕКОНОМНІСТЬ втілює ідею бережливого ставлення до тих матеріальних і духовних цінностей, які потрібно зберігати і примножувати. Концепт SPARSAMKEIT / ЕКОНОМНІСТЬ інтерпретується в німецькій лінгвокультурі за наступними критеріями: