Лінгвокультурні особливості компаративних фразеологічних одиниць

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………...3

РОЗДІЛ  1.

Поняття фразеологічного  порівняння і його категоріальні ознаки......6

    1.1. Морфолого-семантичні особливості КФО……………………………...6

    1.2. Шляхи утворення КФО……………..……………………………………7

    1.3. Структурно-семантичні видозміни КФО ……………………………10

    1.4. Ад’єктивні компаративні одиниці……………………………………12

    1.5. Дієслівні компаративні одиниці………………………………………...18

РОЗДІЛ  2.

Лінгвокультурні особливості компаративних фразеологічних одиниць………………………………………………………………….……….20

    2.1. КФО у британській лінгвокультурі……………………………………..20

    2.2. КФО в американській лінгвокультурі…..………………………………21

    2.3. КФО в австралійській лінгвокультурі…………………………………...24

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..29

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………………31

СПИСОК  ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТАТИВНОГО  МАТЕРІАЛУ…………………34

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..35 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

ВСТУП

      Фразеологія є одним з яскравих та дієвих засобів  мови. Метафоричність, емоційність, експресивність – всі ці якості фразеологізмів надають мові образності та виразності, адже фразеологізми не лише відображають уявлення народу про світ та їх специфічні ментальні особливості, а й усю складність і багатогранність мови. Компаративні фразеологічні одиниці (КФО) спрямовані на пізнання людиною предметів та явищ навколишнього світу. На тлі підвищеного інтересу лінгвістів до аналізу глибинних зв’язків між фразеологією і національним менталітетом компаративні фразеологізми привертають увагу сучасних дослідників, адже, за влучним виразом В.А.Маслової, “у порівняннях втілюється народний менталітет і духовна культура народів” [Маслова 2001, с.191], і мова є не лише інструментом комунікації, а ще й засобом категоризації позамовної діяльності людини.

     Різним  аспектам вивчення природи порівняльних фразеологічних одиниць англійської мови присвятили свої роботи такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як Ш.Баллі, М. Гавриш, О.Кунін, Н.Амосова, З.Загірова, В.Лебединська, С.Георгієва, Д.Мальцева, С.Денисенко, К.Мізін, В.Віноградова. Віддаючи належне дослідницькій праці зарубіжних та вітчизняних філологів, слід зауважити, що існує необхідність подальшої розробки типології компаративних фразеологізмів, оскільки склад стійких сполук постійно поповнюється через такі потужні джерела, як художня література, преса, телебачення, де фразеологізми надзвичайно поширені.

     Зазначені чинники визначають вибір теми даної курсової роботи, її значення у контексті сучасної лінгвістичної парадигми філологічної науки.

     Актуальність  обраної теми дослідження обумовлена потребою подальшого вивчення фразеологічних одиниць, зокрема специфіки структурного та семантичного складу фразеологізмів сучасної англійської мови, особливостей їх актуалізації в англомовній літературі.

     Об'єктом  дослідження є англомовні компаративні фразеологічні одиниці як особливі мовні утворення.

     Предметом дослідження є структурно-семантичні та лінгвокультурні особливості фразеологічних порівнянь.

     Метою роботи є вивчення структурного та семантичного складу компаративних фразеологізмів, що передбачає виконання наступних  завдань:

1. визначити морфолого-семантичні особливості КФО;
2. з’ясувати їх національно-культурну специфіку у регіональних  варіантах англійської мови (британському, американському та австралійському).

     Теоретичне  значення. Структурно-семантичне дослідження КФО передбачає встановлення їх семантичних, синтаксичних та прагматичних особливостей як одиниць вторинної номінації. Лінгвокультурний аспект дослідження полягає в аналізі національно-культурних складників образності, у формуванні яких беруть участь КФО. Залучення лінгвокультурного аспекту зумовлено також притаманною фразеологічним порівнянням антропоцентричністю, що передбачає переміщення інтересів дослідника з об’єктів пізнання на суб’єкт пізнання.

     Практичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані на практичних заняттях з англійської мови, семінарських заняттях з лексикології, стилістики, теорії та практики перекладу, у спецкурсах з лінгвокультурології і лінгвокрїнознавства.

     Наукова новизна дослідження полягає в тому, що структурно-семантичне вивчення ФО поєднується з лінгвокультурним аналізом регіональних варіацій КФО.

     Матеріал  дослідження. Дослідження базується на матеріалі узуальних фразеологічних порівнянь. Джерелом фактичного матеріалу слугували лексикографічні джерела, а саме корпус ФО зі словників Д.І.Квеселевича, О.В. Куніна, К.Г. Баранцева, а також приклади, що ілюструють функціонування КФО у текстуальному оточенні.

     Методи  та методика дослідження зумовлюються визначеною метою, завданнями й об’єктом дослідження. Індуктивний та описово-аналітичний методи використано для накопичення, систематизації й аналізу мовного матеріалу; метод фразеологічного аналізу – для виявлення фразеологічності словосполучення. Методика дослідження полягає у вибірці КФО з текстів англомовної прози та співставлення з відповідними ФО із фразеографічних джерел, залучаючи аналіз словникових дефініцій, аналіз лінгвокультурної складової КФО тощо.

     Структура   роботи.   Робота  складається  зі   вступу,   двох  розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та літератури. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

РОЗДІЛ 1.

Поняття фразеологічного  порівняння і його категоріальні ознаки 

     1.1. Морфолого-семантичні ознаки  КФО.

     З давніх часів порівняння розглядалося як мисленнєвий процес освоєння й  осмислення світу людиною. Інтерес до порівняння зумовлений його неоднорідною суттю й неоднозначним розумінням цього явища. Одним з перших на стійкі порівняння звернув увагу В.В.Виноградов як на особливий тип фразеологічних конструкцій, в яких внутрішня умовність фрази визначається традиційною національною специфічністю образу, його влучністю, побутовим реалізмом та експресивною забарвленістю [Виноградов 1977, с.310]. 

     Дотепер не існує єдиного підходу до тлумачення поняття порівняння, яке розуміється у вузькому й широкому смислах. У вузькому значенні порівняння є образним уподібненням двох несхожих об’єктів, що належать до двох різних класів. Тобто, порівняння у вузькому смислі є граматично оформленим образним зіставленням на підставі уявної подібності.

     У широкому розумінні порівняння традиційно відноситься до мисленнєвої операції, результатом якої є прийом художнього порівняння (simile) або логічне порівняння (comparison), тобто розуміється в мовознавстві як явище не лише мови, а й думки.

     Отже, у порівнянні пов’язані екстралінгвальні чинники і його мовне оформлення – тобто мовні  засоби вираження порівняльних відношень. Мовна особистість засобами порівняння проводить категоризацію позамовної дійсності.

     Компаративні  фразеологізми являють собою  своєрідні стійкі порівняння. Вони, як правило, побудовані за такою схемою:

     назва якості /дії  +  сполучник +  метафоричний інтенсифікатор

     названої  якості чи дії

     Першу позицію в даній схемі найчастіше займають прикметники або дієслова, які вживаються в своїх звичних  значеннях і співвідносяться з конкретним об’єктом думки, котрий характеризується двічі. По-перше, іменується притаманна їм якість, або здійснювана ними дія чи стан, прикметники або дієслова. По-друге, притаманна їм характеристика посилюється метафоричним інтенсифікатором, який або збільшує ступінь названої якості, або вказує на посилення інтенсивності дії. Саме тому, фразеологічність такого звороту міститься в стійкості порівняння: певні якості та дії можуть посилюватися за допомогою метафор.

     До  фразеологічних порівнянь відносяться такі, в основу яких покладено часткове переосмислення. Як слушно зауважує В.М. Мокієнко, в порівняннях зміст фразеологізму виражений майже експліцитно [Мокиенко 1989, с.287]. В таких фразеологізмах перший значущий компонент, як правило, вживається у своєму буквальному значенні, у фразеологічних порівняннях можна виділити безпосереднє значення кожного компонента.

     Також КФО одиниці визначаються як аналітичні за формою мовні утворення, яким притаманна релевантна ознака фразеологічності як специфічного різновиду семантичного перетворення. Окрім цього, вони виявляють інваріантні ознаки ФО, що уможливлює їх належність до фразеології англійської мови. По-перше, визначаються такі межі обсягу КФО:

     1) нижня межа – двослівне словосполучення; 

     2) верхня межа – складне речення.

     По-друге, у компаративних фразеологізмах певні властивості чи предмети позначаються за допомогою порівняльної групи або порівняльного підрядного речення, що вводяться сполучниками as/like.

     По-третє, характерною для КФО є фіксована сполучуваність порівняльної частини з певним колом слів – прикметниками, віддієслівними прикметниками, іменниками й дієсловами – та двосторонній зв’язок, що зумовлює їхні різні синтаксичні функції в реченні. З одного боку, вони завжди виявляють зв’язок із присудком речення, а з іншого – з яким-небудь іншим членом речення (підметом, додатком тощо).

     По-четверте, образи-еталони, які вважаються категоріальною ознакою КФО, є образною формою вираження властивостей людини/предмета певною реалією, значущою з погляду повсякденно-культурного досвіду [Ужченко 2000, c.18], вибір яких залежить від національної психології, специфіки асоціативного мислення [Ляшенко 1997, с.227], тому в образній структурі компаративних ФО яскраво виражена національна мовна картина світу.

     По-п’яте, релевантним для фразеологічних порівнянь є виконання емоційно-експресивної й інтенсифікуючої функцій та функція створення комічного ефекту. Вони підсилюють висловлення, підвищують його експресивність. Експресія КФО виникає внаслідок того, що в них взаємодіють два плани – номінація та компаративність, тобто в порівнянні перетинаються елементи пізнання й експресії. 

     1.2. Шляхи утворення порівняльних ФО.

     Шляхами утворення КФО є первинний  фразотвір, власне виникнення КФО, та вторинний, їх структурно-семантичний розвиток внаслідок функціонування в мовленні. К.І. Мізін вважає, що шляхи утворення КФО доцільно досліджувати на тлі актуалізації ознак в образах-еталонах цих одиниць [Мізін 2009, с.239].

     Такий підхід дозволяє для більш повного  виявлення значеннєвих відтінків фразеологічних порівнянь простежити транспозиції сем компонентів порівняльних зворотів у процесі компаративації, оскільки фактично акт пізнання починається з порівняння об’єктів, виділення в них певних ознак і групування їх згідно цих ознак [Гак 1995, с.117]. Вибір того чи іншого образу-еталона, який покладеного в основу образно-мотиваційної структури певного фразеологічного порівняння при його творенні, мотивується тим, яка з ознак обирається в його образі-еталоні. Такий вибір ознак допомагає встановити перерозподіл сем у процесі компаративації досліджуваних одиниць, а також виявити зміни семантики їх мотиваційної бази в мовленнєвій реалізації.

     З огляду на це, виокремлюються такі різновиди  ознак образів-еталонів компаративних  фразеологізмів [Дмитриева 1999, с.177], в основу яких покладено ступінь мотивованості образної структури останніх: