Категорія граничності в англійській мові

Отже, фазові дієслова можуть сполучатися як з субстантивним  елементом, так і з іншими формами дієслова, тобто їх можна розглядати як катенативи.

Висновок

У процесі проведеного дослідження ми прийшли до таких висновків:

1. Аспект – це граматична категорія дієслова, яка вказує на те, “як протікає в часі чи як розподіляється в часі” (А.М. Пешковский) зазначена дієслівна дія. Аспектуальне значення дієслова може бути вбудованим у семантичну структуру дієслова, формуючи незмінну, похідну (вихідну) категорію, а також може бути представлене в інших граматичних категоріях.

2. Значно пізніше інші науковці зробили інші цікаві спостереження щодо граничності. Наприклад, М.Г.Ігнатьєва зазначала, що транзитивність, яка локалізує дію в об’єкті, обмежує тим самим цю дію, хоча граничність як особливість дії/процесу міститься лише у семантиці дієслова.

3. Зауважимо, що серед усіх фразових дієслів, які виражають аспектуальне значення завершеності, ми обрали і охарактеризували найбільш частотні і детальніше розглянули їх використання як в писемному, так і в усному мовленні. Спільним між усіма фразовими дієсловами вираження аспектуального значення завершеності є те, що майже всі вони найчастіше зустрічаються в художній літературі і віршах.

4. Дані про використання фразових дієслів у сучасній англійській мові вказують на те, що абсолютну більшість вживання цих одиниць складають найпростіші часові форми – Present Simple і Past Simple. У порівнянні з ними інші кількісні дані виглядають незначними.

5. Незважаючи на те, що фазові іменники та прикметники набувають спеціалізованих значень, більшість фазової лексики характеризується значеннями, що мають багато характеристик аспектуально-таксисних ситуацій. Вони передають лімітативність, тобто початкову/кінцеву межу дії, часову локалізованість, просторову локалізованість, процесність, відношення одночасності/різночасності.

6. У логічному відношенні зачинну граничність готує попередній розвиток подій; у тексті їй можуть передувати лексеми зі значенням слідування, наближення, готовності, та нарешті, безпосереднього вступу суб`єкта до нової ситуації: precede, near; advancing darkness, coming storm.

7. Граничність початку специфічна, оскільки вона імплікує подальший розвиток дії. Імпліцитна процесність та пов`язана з нею тривалість часто випливають з позначення доведеної до межі початкової фази дії, але елемент очікуваного (або явно позначуваного) продовження знаходиться за межею тієї виділеної у мовному вираженні дії фази, яка дійсно себе вичерпала.

8. Граничність досягається у момент реалізації суб`єктом приступу до дії. Ще одним різновидом зачинної межі є невдалий розвиток розпочатої дії. Зачинна граничність, таким чином, недостатньо прогнозується щодо подальшого розвитку дії.

9. Фазовість та неодноразовість також тісно взаємозв`язані. Виділяють такі види зачинності: “одиночна, ітеративна, циклічна, актуальна, неактуальна, обставинна” [22, с. 154] або “фазова та серійна зачинність” [22, с. 49]. Фазова лексика передає прикріпленість ситуації не тільки до часових обмежень, але й до просторових границь.

10. В англійській мові фазова лексика місцезнаходження фіксує розташування об`єкта відносно інших об`єктів або відзначає їхнє розташування у часі.

11. Більшість фазової лексики характеризується значеннями, що мають багато характеристик аспектуально-таксисних ситуацій. Вони передають лімітативність, тобто початкову/кінцеву межу дії, часову локалізованість, просторову локалізованість, процесність, відношення одночасності / різночасності.

12. Питання думки та знання протягом тривалого часу привертало увагу філософів. Аналізуючи думку та знання у якості центрального, береться поняття знання (виокремлюються такі його характеристики, як розуміння, істинність, веріфікованість та ін.), а думка визначається абсолютно негативно: думка є те, що не задовольняє критеріям знання.

13. Знання та думка відрізняються один від одного за параметром правдивості пропозиції. У випадку знання має місце істинна оцінка, а у випадку думки – можлива, пор.

14. Дієслова думки поділяються на два типи, а думка-оцінка зближується зі знанням, але існує головна характеристика, притаманна дієслову знати, яка ніколи не стане властива дієсловам, що виражають думку-оцінку. Це – фактивність, а разом із тим і транзитивність, і здатність підпорядковувати непрямі питання.

15. У результаті нашого аналізу приходимо до висновку, що предикат знати тісно пов’язаний з ментальними предикатами, а опозиція предикатів знання та думки – досить значна. Дієслово знати та дієслова думки є предикатами пропозиційної установки і мають багато спільних рис. Науковці неодноразово намагалися пояснити предикат знати через призму дієслова уважати. Невдалі спроби підкреслюють рівноцінність вищезгаданих предикатів та їхню самостійність.

16. В третьому розділі автором розглянуто фазові дієслова, які виділяються за двома критеріями: семантичним та структурним. Аналізується їхня сполучуваність та встановлюються певні структурні моделі. Ці дієслова розглядаються як катенативні, оскільки можуть комбінуватися не тільки з субстантивними елементами, але й з неособовими формами дієслова.

Список використаної літератури та джерел

1. Авилова Н.С. Вид глагола и семантика глагольного слова. – М.: Наука, 1976. – 328 с.
2. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии / Н.Н. Амосова. – Л., 1963. – 250 с.
3. Апресян Ю.Д. Проблема фактивности: знать и его синонимы / Юрий Дериникович Апресян // Вопросы языкознания. – 1995. − № 4. – с. 43 – 63.
4. Арват Н.Н. Компонентный анализ семантической структуры простого предложения: текст лекций / Н.Н. Арват, Черновицкий гос. ун−т, каф. рус. яз. – Черновцы: Черновицкий ун−т, 1976. – 68 с.
5. Блох М.Я. Теория грамматики английского языка / М.Я.Блох. – М. : Высшая школа. – 1983. – 383 с.
6. Бондарко А.В. Аспектуальность. Длительность. // Теория функциональной грамматики. – Л.: Наука, ЛО, 1987. – C. 40-124.
7. Воротникова И.Г. Сравнительный анализ конституентов функционально-семантического поля начинательности в немецком, английском и русском языках // Типологія мовних значень у діахронічному і зіставному аспектах. – Донецьк: ДДНУ, 1999. – №2. – С. 41–47.
8. Игнатьева М.Г. Реализация категориальных значений предельности/непредельности и переходности/непереходности в причастиях прошлого времени / М.Г.Игнатьева // Понятийные категории и их языковая реализация. – Л.: ЛГПИ им.Герцена, 1989. – С. 28-32.
9. Гуйванюк Н.В. Типологія наукових підходів до вивчення предикації /Н.В. Гуйванюк. − К.: «Мовознавство», «Академперіодика» НАН України, 2008 № 4/5 , с. 55 – 63.
10. Жлуктенко Ю.О. О так называемых сложных глаголах типа stand up в совтеменном английском языке / Ю.О. Жлуктенко // Вопросы языкознания. – К.,1954. – №5. – с.105-113.
11. Жлуктенко Ю.О. Постпозитивные глагольные приставки в современном английском языке: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 “Філологія” / Ю.О. Жлуктенко. – Київ, 1953. – 17c.
12. Жлуктенко Ю.О. Степень подвижности ІІ компонента английских глагольных единиц типа stand up / Ю.О. Жлуктенко // Вопросы теории английского языка. – К.,1958. – №10. – с.113-124.
13. Зализняк Анна А. Считать и думать: два вида мнения / Анна А. Зализняк // Логический анализ языка: Культурные концепты. − М.: Наука, 1991. – с. 187-194.
14. Логический анализ языка. Знание и мнение : [сб. статей] / АН СССР, Ин-т языкознания: Отв. ред. Н.Д. Арутюнова. – М. : Наука, 1988. – 125с.
15. Маслов Ю.С. Аспектология / Ю.С. Маслов // Лингвистический Энциклопедический словарь [под ред. В.Н.Ярцевой]. – Москва: Советская Энциклопедия, 1990. – 685с.
16. Падучева Е.В. Выводима ли способность подчинять косвенный вопрос из семантики слова? / Елена Викторовна Падучева // Логический анализ языка. Знание и мнение.− М.: Наука, 1988. – С. 33 – 46.
17. Русанівський В. М. Структура лексичної і граматичної семантики / Віталій Макарович Русанівський. – К.: Наук. думка, 1983. – 236 с.
18. Селиверстова О.Н. Второй вариант классификационной сетки и описание некоторых предикатных типов русского языка / Ольга Николаевна Селиверстова // Семантические типы предикатов. – М.: Наука, 1982. – С. 86−157.
19. Степанов Ю.С. Имена. Предикаты. Предложения. Семиологическая грамматика / Ю.С. Степанов. – М.: Наука, 1981. – 360 с.
20. Тлунова С.П. Способы выражения фазовых значений в английском и русском языках: [учеб. пособие по спецкурсу] / С.П.Тлунова. – Кемерово : Кемеров. гос.ун- т, 1986. – 84 с.
21. Филлмор Ч. Дело о падеже / Ч. Филмор //Зарубежная лингвистика. – Вып. 3: Новое в лингвистике. Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Прогресс, 1999. – С. 127−253.
22. Храковский В.С. Кратность. Фазовость // Теория функциональной грамматики. – Л.: Наука, ЛО, 1987. – С. 127-180.
23. Чейф У. Значение и структура языка / Уоллес Чейф. – М.: Прогресс, 1975. – 482 с
24. Черкасова Т.Б. Валентность фазовых глаголов в современном английском языке: Автореф. дис… канд. филол. наук: 10.02.04. – Киев: КГПИИЯ, 1975. – 21 с.
25. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови / Кален Матвеевич Шульжук.– К.: Академія, 2004. – 406 с.
26. Ayer A.J. The problem of knowledge / A. J. Ayer. − N.Y., 1956. – Р. 25.
27. Carter R., McCarthy M. Cambridge Grammar of English. A Comprehensive guide. Spoken and Written English Grammar and Usage / Roland Carter, Michael McCarthy. − Cambridge, 2006. – 973p.
28. Courtney R. Longman Dictionary of Phrasal Verbs: The learner‟s guide to two-word verbs / Rosemary Courtney. – Longman Group Limited. – 1983. – 734p.
29. Curme G. A Grammar of the English language / G. Curme. – London, 1931. – Vol. III. Syntax. – 616p.
30. Longman Phrasal Verbs Dictionary: over 5000 phrasal verbs. – Pearson Education Limited, 2000. – 608p.
31. Vendler Z. Verbs and Times. Fact and Events / Z. Vendler // Linguistics in philosophy. – Ithaca, New York, 1967. − P. 95 – 147.
32. Wierzbitcka A. Semantic Primitives / A. Wierzbitcka // −M: Athenäum Verlag, 1972. – 325 p.
33. Wilson J. Cook. The Relation of Knowing to Thinking / J. Cook Wilson // Knowledge and Belief. Oxford University Press, − 1968. – P. 16 – 27.