Еліптичні конструкції: особливості функціонування в англомовній пресі

     А.С. Даруй [Даруй А.С, 1973] проводить трансформаційний аналіз еліптичних конструкцій на рівні  розмежування глибинних і поверхневих  структур. На думку А.С. Даруй, еліпсис  на рівні розмежування глибинних  і поверхневих структур може бути визначений як трансформація, результатом вживання якої є повторення експліцитно-вираженого елементу глибинної структури в його нульовій формі на рівні поверхневої структури. Це робить друге речення семантично залежним від першого. Явно не виражений елемент в будові конструкції, еліпсис (як синтаксичний процес) ґрунтується на понятті обов'язкового оточення.

     Саме  дистрибутивні стосунки між двома  або більш елементами роблять  можливим опущення якого-небудь з них.

     М.Я. Бліх виходить з теорії актуального розчленовування речення при визначенні еліпсиса. Семантико-стилістична функція усікання зовнішньої структури речення при еліпсисі розглядається як виділення реми вислову. При цьому «ремо-виділяюча» функція усікання аналогічна функції логічного смислового наголосу в неусіченому реченні. М.Я. Бліх підкреслює і семантичну сторону еліпсиса, яка полягає в нарощуванні семантичного навантаження породжуваної структури, що «продовжується, відповідно до загальної закономірності парадигматичного синтаксису» [БЛОХМЛ, 1976].

     Отже, семантичний критерій розглядається як недостатній для визначення суті еліптичних речень і витісняється формально-граматичним критерієм. В зв'язку з цим виникає методика позиційного аналізу речення. В рамках цієї методики для вивчення еліпсиса в парадигматичному аспекті використовується позиційна модель з негативно вираженими позиціями або модель з нульовими членами. У синтагматичному плані розглядаються синтаксичні зв'язки у межах еліптичного речення (об'ємні показники готівкових членів, сигналізація як вираження залежності словесно представлених і словесно непрезентованих позицій, функціональні зв'язки).

     Для вивчення природи еліптичних речень використовується також методика трансформаційного  аналізу. Вивчаючи явище еліпсиса в  парадигматичному аспекті, дана методика виявляє співвідношення еліптичних речень з нормативними структурами. Згідно з методикою трансформаційного аналізу, еліптичні конструкції мають бути представлені як варіанти якогось загального інваріанта, що дозволить виявити місце еліптичних трансформів в системі мови. Вивчаючи явище еліпсиса в синтагматичному аспекті, методика трансформаційного аналізу розглядає еліпсис на рівні розмежування глибинних і поверхневих структур. І, нарешті, важливою синтагматичною характеристикою еліптичних речень є їх актуальне розчленовування.

     Розгляд еліптичних конструкцій в роботі проходить в два етапи. Перший етап опису еліптичних конструкцій заснований на формально-граматичному критерії їх виділення і відмежування від інших типів одиниць синтаксису. Другим етапом вивчення еліптичних конструкцій в області синтаксису є етап мовної реалізації і функціонування. На цьому етапі вивчаються синтагматичні зв'язки еліптичних конструкцій і їх комунікативна специфіка в рамках контекстного оточення і в комунікативній ситуації.

     Еліпсис, імпліцитність, зевгма, нульові знаки, що маються на увазі, нерідко ототожнюються в лінгвістиці. Щоб визначити лінгвістичний статус еліпсиса, необхідно уточнити, яке місце він займає по відношенню до цих суміжних явищ.

     Основною  ознакою еліпсиса можна вважати присутність еліптичного елементу в найближчому контексті. У еліптичній конструкції цей елемент не відсутній, а міститься в нульовій формі, тобто імпліцуєтся. Проте він обов'язково повинен матися на увазі, інакше сенс вислову може спотворитися [Дарі А.С., 1973]. На основі даного визначення спробуємо відмежувати еліпсис від суміжних явищ.

     Особливість людської комунікації полягає в  тому, що не весь вміст думки знаходить  втілення в мовних елементах. Звідси і два способи передачі інформації: експліцитний і імпліцитний. Вони протиставлені один одному як явний, відкритий, безпосередній і прихований, неявний, опосередкований способи вираження думки [Дарі А.С., 1973].

     У лінгвістичній літературі спостерігається  неоднозначність в трактуванні  терміну «імпліцитність». З одного боку, існує широке тлумачення цього терміну, при якому явища імпліцитності і еліпсиса не розмежовуються. При цьому імпліцитними вважають і такі еліптичні конструкції, при яких елімінування окремих компонентів або ланок структури призводить до утворення неповних речень. Такі структури називають формально імпліцитнимі [цит по: Гурова В.А., 1984]. Настільки широке розуміння імпліцитності можна пояснити перш за все відсутністю однозначного тлумачення поняття «еліпсис» і відсутністю єдиної точки зору на критерій неповноти речення.

     З іншого боку, в лінгвістичній літературі спостерігається тенденція до розмежування імпліцитних і еліптичних конструкцій. Деякі лінгвісти займаються більш  поглибленим вивченням цих двох явищ. Так, у ряді робіт спостерігається відмежування еліпсиса від інших видів неповноти [Шендельс Е.Н., 1977; Старікова Е.Н., 1974]. Кажучи про відмінність еліптичних побудов від імпліцитних, Е.Н. Старікова відзначає, що в еліптичних побудовах експлікація предикативних одиниць носить характер заповнення тих, що не дістають в змістовному і в структурному плані компонентів вислову, тоді як в імпліцитних висловах подібна експлікація зазвичай означає додавання інформації до відносно закінченому смисловому вмісту вислову або ж конкретизацію, розгортання цього вмісту.

     1.2. Використання еліптичних конструкцій в англійській мові

     Головна сфера вживання еліптичних конструкцій  – діалог: саме у репліках діалогу  частина речень як правило опускається, оскільки або вона вже ясна з попередньої репліки, що належить співбесідникові; або у тому випадку, коли частину речення можна легко опустити, якщо вона не є істотно важливою. Приклад:

     – And by the way, before I forget it, I hope you'll come to supper to-night — here. Will you? After the opera. (Друге речення означає: «Will you come to supper tonight?» – І до речі, доки я не забула, я сподіваюсь, Ви прийдете сьогодні на вечерю. Прийдете? Після опери.)

• Delighted! – Згоден! (Мається на увазі: «I shall be delighted to come!») [Jack Beeson, “Captain Jinks of the Horse Marines”, 1975].
• You still don’t exclude the possibility of such elections in Ukraine? ( – Ви не виключаєте можливість таких виборів в Україні?)
• Who knows (Тобто: «Who knows if will be possibility…» – Хто знає, чи це буде можливо). [The Day, February 22,2011, issue No.11(580),by Olga Reshetylova].

     Проблема  полягає в тому, що без контексту  зрозуміти зміст еліптичних конструкцій  буває складно, іноді при відсутності  даного й зовсім неможливо. Існують характерні для певного мови особливості, на підставі яких будується діалогічна єдність, побудові якого супроводжують правильне й доречне вживання конструкцій з використанням еліптичних пропозицій - ті конструкції, які використовуються в російській мові, часто виявляються неправильно вжитим в англійській мові.

     Еліпсис у лінгвістиці — навмисний пропуск несуттєвих слів у пропозиції без викривлення його змісту, а часто — для посилення змісту й ефекту.

     Проблема  еліпсису є однією з найбільш суперечливих у лінгвістиці, і те або інше її трактування залежить від розуміння дослідником сутності мовних одиниць взагалі. Для традиційної шкільно-нормативної граматики англійської мови представлялося безсумнівним, що будь-яка пропозиція характеризується, насамперед, наявністю підметково-присудкової структури й що будь-яке відхилення від цієї структури слід пояснювати як явище еліпсу, тобто «опущення» тих або інших елементів структури пропозиції. [7, c. 248]

     Будь-яку еліптичну конструкцію слід трактувати як трансформу пропозиції нееліптичного, утвореного за допомогою трансформації еліпсу або «стирання», сутність якої полягає в заміні експліцитного варіанта якого-небудь слова або слів нульовим варіантом того ж слова. Цієї операції еліпсиса може бути підданим будь-яке слово – як самостійне, так і службове.

     Аналіз  еліптичних конструкцій показує, що між повними й неповними реченнями немає чітких меж. Структурні схеми конструкції створюються в мові й при стабілізації стають язиковими моделями. Факторами, що визначають місце таких конструкцій на «шкалі перехідності», є наявність синонімічного й модально-часового рядів, а також лексико-граматичні значення словоформ і ін. До еліптичних конструкцій примикають конструкції, що представляють собою стійкі фразеологічні комбінації, а також деякі звичні словоформи: Merry Christmas; Happy New Year; Many happy returns і т.п. Такі структурно-неповні конструкції семантично повні.

     Бархударов  виділяє класифікацію еліптичних конструкцій на підставі способу експлікації слова, представленого нульовим варіантом. Під «експлікацією» або «заповненням» мається на увазі перетворення, зворотне еліпсису («стиранню»), а саме, заміну нульового варіанта того або іншого слова експліцитно вираженим варіантом. Якщо представлені нульовим варіантом слово або слова експлікуються, тобто відновлюються у своєму звучному варіанті з навколишнього контексту, то така еліптична конструкція називається синтагматичною, що заповнює. Якщо ж експлікація даного слова або слів можлива тільки на основі інших аналогічних конструкцій, що зустрічаються в мові, але не зареєстрована безпосередньо в контекстуальнім оточенні даної еліптичної конструкції, то така еліптична конструкція називається парадигматичною, що заповнює. [2; c. 190]

     1.3. Синтагматичні еліптичні конструкції

     У конструкціях цього підтипу підвержені еліпсису слова можуть бути відновлені як з даної конструкції, так (частіше) і з якої-небудь іншої конструкції, що передує або наступного. Приклад

     — еліпсис відновлюється з тієї ж конструкції:

     She was proud of her father having been an officer and her husband a colonel.

     (Вона пишалася тим, що її батько був офіцером, а чоловік – полковником).

     — еліпсис відновлюється з попередньої конструкції. Це може бути конструкція, вимовлена тим же мовцем (або, що перебуває в межах мови одного автора):

     Sam was in her blood. Had always been. Would always be.

     (Сем був у її крові. Завжди був. Завжди буде).

     Конструкція, з якої відновлюється еліпс, може також вимовлятися іншою особою (учасником діалогу):

     – I wish you didn't have to do it. (– Краще вам не довелося б цього робити.)

     – I don't. – (Я не стану.)

     — еліпсис відновлюється з наступної конструкції. Це — більш рідкий випадок; однак в англійській мові такого роду конструкції все-таки зустрічаються:

     «Nice letter, isn't it?» (– Чудовий лист, чи не так?)

       Ці конструкції цікаві тим, що в них є дві еліптичні конструкції, що взаємно заповнюють один одного; так, у нашому прикладі в першій конструкції нульовими варіантами представлене підлягаюче it і дієслово-зв'язування is, що заповнюють із наступної конструкції, але ця наступна конструкція, у свою чергу, саме є еліптичною — у ній нульовими варіантами представлене ядро субстантивного словосполучення (a) letter і його ад'юнкт nice, відновлювані з попередньої конструкції.

     1.4. Парадигматичні еліптичні конструкції

     Іноді представлені нульовим варіантом слова  еліптичної конструкції не можуть бути відновлені з навколишнього контексту, але вимагають для своєї експлікації звертання до інших аналогічних конструкцій, що зустрічаються в мові, хоча й не зареєстрованим у безпосередньому контекстуальному оточенні даної еліптичної конструкції. Оскільки в цьому випадку заповнення проводиться на підставі вже не синтагматичних, а парадигматичних зв'язків, остільки ми даємо такого роду еліптичним конструкціям назву парадигматичні, що заповнюють.

     – "Married?" [Are you...] ( – Одружені?)

     – "Widower, sir. [I am a...] Two children." [I have...] ( – Удівець, сер. Двоє дітей.)

     A sunny midsummer day. [It was...] – Сонячний липневий день.

     Різні типи неповних і еліптичних конструкцій як факт живої розмовної мови в останні роки широко застосовуються в мові газети, що прагне до динамічності та помітності. Цьому сприяють, зокрема, гранично короткі конструкції із пропуском надлишкових в інформаційнім відношенні слів. От приклади заголовків з газет: Girl Gymnast - Next Title; Another Woman on Ice. [Associated Press, Aug 15, 2007] Такі еліпсиси надзвичайно ощадливі з погляду засобів вираження. У заголовку називаються тільки ті члени пропозиції, які є цільовими в данім висловленні, усе інше логічно заповнює текстом, мовною ситуацією, що рятують від необхідності в назві всіх ланок граматичної структури. У неповних реченнях-заголовках відсутність одного або декількох членів структури в більшості випадків є синтаксичною нормою, що створює стилістичне й експресивне фарбування конструкцій-заголовків. Газетні заголовки, відомі такими побудовами, передають думку в максимально стислій формі. Цікаво, що серед конструкцій-заголовків формуються специфічні структури, прийнятні тільки в сфері назв і неможливі в самому тексті статті, замітки. [6; c. 167]