Міністерство освіти і науки,  молоді та спорту України

   Харківський  національний педагогічний університет  ім. Г.С. Сковороди 

                                 
 

                                      Кафедра англійської мови 
 

                              

   

                                         КУРСОВА РОБОТА                              «Еліптичні конструкції: особливості функціонування в англомовній пресі»                   
 
 

                                                                  Виконавець:

                                                                                        Студентка 2 курсу

                                                                                         групи 2 РГ

                                                                                        факультету іноземної                        

                                                                                        філології

                                                                                         Матвєєва Оксана               

                                                                                         Валеріївна

                                                                                

                                                                                        Науковий керівник: 

                                                                                       Кандидат дослідн. Наук

                                                                                       Гулак Є.А.                                                                                            

                                         

                                             Харків-2011  
 

                                                     ЗМІСТ 
 
 
 

 

      ВСТУП

     Дослідження особливостей англомовної преси  видається цікавим величезній читацькій  аудиторії. На сьогоднішній день друкарський  тип видань впевнено зайняв власну позицію в інформуванні суспільства, і, таким чином, відображає комунікативний стан ринку мас-медіа і сучасну особливість соціальної діяльності, а саме - "новий спосіб виробництва - інформаційний " [28, c. 23].

           Використання періодики відіграє важливу роль в отриманні інформації. Мова ЗМІ має своєрідний характер, що відбивається на формуванні особливих прийомів та мовних зворотів кожного народу. У різних мовних стилях, в тому числі і в ЗМІ, широко використовуються мовні засоби, що посилюють дієвість висловлювання завдяки тому, що до суто логічного її змісту додаються певні експресивно-емоційні відтінки.

          Реалізація цієї функції означає  представлення навколишньої дійсності  в образній, конкретно-чуттєвій формі.  Конструкції, типові для періодичного  випуску газет і журналів, не лише інформативні. Одним з найбільш поширених прийомів є еліпс, який використовується  не тільки в розмовній мові. З метою передачі інформації через ЗМІ більш яскраво і широко використовуються еліптичні конструкції у текстах публіцистичного стилю.

        Різні типи неповних та еліптичних  речень як факт живої розмовної  мови в останні роки широко  застосовуються в англомовній  пресі. Ці конструкції дають  багатий матеріал для вироблення  структури заголовків, численні  еліпсиси тут - це вже свого  роду стандарт. Такі конструкції не тільки цілковито розкривають обрану тему, але і завдяки своєму експресивно-емоційному забарвленню сприяють розвитку інтересу читачів до періодичних видань.

     Актуальність теми дослідження. Газетну публіцистику називають літописом сучасності, адже вона є віддзеркаленням подій і звертається до щоденних проблем суспільства - політичних, соціальних, побутових, філософських тощо. А заголовок є орієнтиром читача у вирі газетних статей. Таке порівняння не є безпідставним, адже без заголовку ми губимося в морі різноманітної інформації, нерідко оминаючи основне та приділяючи увагу незначному. Заголовок - це також і політичне обличчя газети. Він формує наше ставлення до публікації, вказує на авторську позицію в тлумаченні того чи іншого факту. Вдалий заголовок несе в собі велике інформаційне навантаження, що є особливо важливим у наше сторіччя „вибуху інформації”. Саме заголовок формує у читача загальне уявлення про матеріал статті та дозволяє обрати найбільш важливе для подальшого ознайомлення.

     Актуальність  роботи зумовлена необхідністю здійснення комплексного аналізу явища еліпсу у когнітивно-комунікативній системі координат. У зв’язку з цим виникає низка питань, які потребують свого вивчення з урахуванням сучасного стану лінгвістичної думки. По-перше, незважаючи на певні успіхи мовознавства в описі структурно-семантичної специфіки еліпсису, наукових праць, присвячених опису його видів і типів на матеріалі англійської мови, немає. По-друге, хоч на механізм продукування еліптичного речення звертало увагу чимало лінгвістів, його когнітивно-комунікативні витоки ще не були предметом спеціального аналізу. По-третє, особливий вузол проблематики складають комунікативні засади продукування еліптичних конструкцій.

     Мета даного дослідження полягає у комплексному аналізі еліптичних конструкцій та в описі їх структурних та функціональних особливостей, що мають вияв безпосередньо в англомовній пресі.

     Реалізація  цієї мети передбачає розв’язання  таких конкретних завдань:

     - теоретичне узагальнення основних  наукових здобутків еліпсології в контексті аспектологічної проблематики речення;

     - відмежування еліпсису від близьких  і споріднених  йому синтаксичних явищ;

     - моделювання простих і складних  еліптичних речень сучасної англійської  мови;

     - аналіз комунікативно-функціональних особливостей еліптичного речення сучасної англійської мови;

     - з’ясування шляхів і способів  використання еліптичних речень  як комунікативно автономних  і як дискурсивно зумовлених  предикативних одиниць. 

     Об’єктом дослідження є еліптичне речення сучасної англомовної преси.

     Предметом дослідження є лінгвокогнітивний і комунікативно-функціональний аспекти еліптичних конструкцій у сучасній англомовній пресі.

     Методи  дослідження. В роботі використано комплексну методику, в основу якої покладено когнітивно-комунікативний підхід до об’єкту наукової рефлексії, спрямований на вивчення його форми, змісту і функції. Вона передбачає застосування методів структурно-граматичного, семантико-синтаксичного, функціонально-комунікативного і дискурсивного аналізу.

 

      РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЕЛІПТИЧНИХ КОНСТРУКЦІЙ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

     1.1. Історичний розвиток еліпсису

 

     Проблема  еліпсису та еліптичних речень е однією з найбільш цікавих та складних у лінгвістиці. за образним висловом Р. Ле Бідуа [Le Bidois R., 1956], «еліптичні конструкції стали свого роду хворобою століття, оскільки у мові завжди існують такі синтаксичні конструкції, які характеризуються структурною неповнотою». Їх статус пояснюється в більшості випадків з позиції еліпсису.

     В наші часи терміном «еліпсис» («еліпс») у повній відповідності з його етимологією (від грець. elleipsis «порушення», «пропуск», «дефект») означають багаточисленні види опущення одиниць, що відносяться до різних рівнів мови: фонологічному [Jacobson R., 1963], лексичному [Винокур Т.Г., 1965; Інфантєва Р.Н., 1970; Нікішина В.О., 1979; Поспєлова А.К., 1972 ; Сілін В.Л., 1980], фразеологічному [Кунін А.В., 1978]. Дослідження еліпсису має важливе значення в стилістиці [Гальперін І.Р., 1953; Р.К. Мендибаєва .К., 1976].

     Існує кілька підходів до вивчення еліптичних речень. Так, наприклад, в роботах деяких лінгвістів [Баллі Ш., 1951, 1991; Гіро П., 1967; Бруно Ф., 1933; Коллинсону В., 1953; Доза А., 1947; Фішер М., 1959; Акар Ж. , 1959; Жоржем Р., 1952; Гревісс М., 1959; Келлер Р., 1966; Кеннеді Дж., 1955] можна виявити семантичний критерій смислового домислювання як підхід до виявлення сутності еліптичних речень.

     У роботі Ш. Баллі [Баллі III., 1991] в основі визначення еліпсису лежить семантичний  критерій відсутності будь-якого  мовного факту, який спочатку сприяв розумінню сенсу. Змістовний критерій в описі еліпсису в роботі П. Гіро [Guiraud К., 1969] дозволяє автору вважати еліптичними такі пропозиції, в яких порушена норма мови. Причому під цим мається на увазі неможливість точного розуміння сенсу сказаного або написаного без відновлення опущених членів. Але точний сенс багатьох висловлюванні може бути зрозумілий лише із залученням лінгвістичних та екстралінгвістичних контекстних факторів. Таким чином, поняття еліпсис стає безмежним, а еліптичні речення - невизначеними за своєю сутністю.

     Семантичний критерій смислового заповнення розглядається  деякими дослідниками як недостатній  для визначення сутності такого складного  явища як еліпсис. У зв'язку з цим  дослідники звертаються до формально-граматичних критеріїв, які, на їх погляд, дозволяють досягти більшої точності в дослідженні явища еліпсис [Ломтєв Т.П., 1957; Гузєєва К.А., 1975; Чивокуня А.А., 1974 ; Мухін AM, 1968].

     Так виникає методика позиційного аналізу  речення. Згідно з цією методикою  речення розглядається як якась модель, в якій за всіма членами закріплені певні позиції. Позиції в цій моделі можуть бути відсутніми, вони можуть бути представлені негативно [Ломтєв Т.П., 1957]. Т.П. Ломтєв представляє неповне речення у вигляді позиційної моделі з декількома негативно вираженими членами. Дотримуючись поняття позиційної моделі, К.А. Гузєєва [Гузєєва К.А., 1975] використовує поняття внутрішнього зв'язку між позиційними ланками, в результаті якої позиція словесної форми може припускати іншу позицію іншої словоформи і навіть цілу позиційну модель всього речення.

     А.А. Чивокуня [Чивокуня А.А., 1974] уточнює  характер синтаксичного зв'язку між  позиціями моделі, використовуючи поняття  «сигналізації» стосовно до неповного  речення. «Сигналізація» передбачає, що словесно представлена позиція сигналізує те, що відсутнє у вербальній формі висловлювання. Класифікація заснована на присутніх членах, проте встановлення синтаксичних зв'язків між позиціями в позиційній моделі дозволяє передбачити відсутні члени речення. A.M. Мухін [Мухін A.M., 1968] при визначенні еліпсиса використовує розроблену ним теорію синтаксичних (функціональних) зв'язків всередині структури речення. Взявши за основу поняття речення як синтаксичної одиниці, що включає асоціативно-предикативний або нульовий предикативний зв'язок, A.M. Мухін дає розширене визначення еліпсиса, вважаючи неповним будь-яке речення, навіть якщо в ньому не вказано неядерний компонент. Вивчення синтаксичних зв'язків у межах речення і синтаксичної (діалогічної) єдності розкриває синтагматичний аспект еліптичних речень.

     Широке  використання в лінгвістиці методики трансформаційного аналізу спонукало  дослідників еліпсиса вдатися до цієї методики з метою встановлення системних зв'язків еліптичних речень, тобто розглядати еліпсис у парадигматичному плані. Л.С. Бархударов [Бархударов А.С., 1964] вдається до поняття нульових синтаксичних елементів як до показника еліпсису в моделях неповних речень і визначає еліптичну пропозицію як таку, в якій, принаймні, одне слово представлене нульовим варіантом. Л.С. Бархударов вводить методику трансформаційного аналізу для виявлення трансформаційних зв'язків речення в парадигматиці. На його думку, будь-яке еліптичне речення - трансформ речення нееліптичного, утворене за допомогою трансформації еліпсису чи стирання. Класифікація еліптичних речень проведена в його роботі на основі способу експлікації слова, представленого нульовим варіантом: синтагматичному поновлювані («поновлювані» з навколишнього контексту) і парадигматичному поновлювані («поновлювані» з аналогічних конструкцій, зустрічаються в мові).

     Методика  трансформаційного аналізу отримала подальший розвиток в роботах  інших дослідників еліпсиса. Розглядаючи  еліптичні пропозиції як самостійні структурні типи, що мають свою специфіку, О.І. Реунова [Реунова О.І., 1968] стверджує, що поверхневі структури повного та еліптичного речень є трансформами глибинних структур повного та еліптичного речень, висхідних до одного і того ж базисного конструктивного показника.

     І.Ф. Вардуль [Вардуль І.Ф., 1969] уводить поняття інваріанта як спільної основи еліптичних і нееліптичних речень. Вивчення еліпсиса як опущення (невживання) синтаксеми, зміст якої спресовується, може проводитися тільки шляхом співвіднесення варіантів при використанні методу підстановки відсутніх членів. Він доходить висновку, що якщо підстановка не дає еквівалентного результату, це свідчить про відсутність еліпсиса. Автор розрізняє еліптичні варіанти речень і нульові синтаксеми (коли в мові немає позитивної синтаксеми для передачі даного змісту).