Дискурсивні особливості молодіжної англомовної комунікації

Дуже велику роль відіграють соціолінгвістичні фактори, тобто прийняті норми мовної поведінки. Особливу характеристику  молодіжної комунікації становлять дві протилежні тенденції пов’язані з конкретними умовами спілкування, а саме компресія, яка призводить до різного роду неповноти виразу і надлишковість. Компресія має прояв на всіх рівнях – вона може бути фонетичною, морфологічною, синтаксичною і в усіх випадках підкорюється законам теорії інформації в томи смислі, що компресії піддаються семантично надлишкові елементи. Вживання усіченої форми, тобто фонетична редукція допоміжних дієслів, є характерною особливістю молодіжної англійської розмовної форми: it’s?, it isn’t, I don’t, I didn’t, you can’t, you’ve, we’ll і інші. В тих випадках, коли усічена форма дієслова have I’ve і he’s виявляються не достатніми для передачі значення ‘мати, володіти’, використовується конструкція з дієсловом get: I’ve got, he’s got; ця ж конструкція виконує й модальну функцію, властиву have + Inf. I’ve got to go now. Нівелювання відмінностей між shall і will при вираженні майбутнього часу сприяє широкому вживанню форми ‘ll. Цей тип компресії однаково розповсюджений в усіх підстилях розмовного стилю, з тією тільки різницею, що в діалекті і просторіччі частково збереглись архаїчні форми контрактації, а саме ha’. (Кузенко)

    Втім  як і будь-яка інша мова, англійська мова не стоїть на місці завдяки молодому поколінню, яке робить її живою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                            ВИСНОВКИ

    Отже, дискурсивні особливості молодіжної  англомовної комунікації розглядаються  як специфічна система комунікації молодого покоління.

Спілкування молоді тісно пов'язане її життям, предметно-практичною діяльністю, дозвіллям, в якій здійснюється обмін інформацією, який визначається потребами та інтересами молоді. Ця сфера перетинається з основними сферами комунікації - соціально-побутової, масової, художньої, релігійної та сферою розваги і разом з тим зберігає свою своєрідність. Своєрідність молодіжної комунікації визначається, перш за все: 1) специфікою адресата і адресанта, що полягає в тому, що в якості основного комунікативного центру в даній сфері спілкування виступає молода людина, на соціальні та психологічні якості, ціннісні орієнтації, мовні здібності, когнітивний тезаурус та інтереси якої орієнтується інший учасник спілкування (молодіжний друкований орган, молодіжна телевізійна редакція, дорослий та ін.), також 2) тематикою, що стосується життєвих інтересів молоді; 3) тісною взаємодією з глобальними культурними концептами, цінностями, нормами поведінки молодих людей; 4) використанням молодіжного сленгу; 5) молодіжним стилем спілкування.

Мова є унікальною здатністю молодих людини, яка дозволяє охопити всі види цілеспрямованої діяльності молоді. Кожен сучасний комунікативний акт є завжди цілеспрямованим, тобто вимагає, по можливості повного втілення особливостей тих ролей, які виконують у комунікативному акті як мовець, так і потенційний слухач. Будь-який комунікативний акт спирається на свою розумову структуру, далеко не одноманітну, яка має свої власні соціолінгвістичні параметри.

Молодіжна комунікація відрізняються неоднорідністю та різноманітністю форм. Швидкий ритм життя і технічний розвиток підвищили швидкість і необхідність спілкування більш ніж наполовину. Перебуваючи в постійному русі, намагаючись іти в ногу з часом молоде покоління вдається до різного роду економії мовних, фонетичних знаків, еліптичних конструкцій і речень, лаконічних відповідей та запитань. Намагаючить виділитися з натовпу і заявити про себе, молодь прагне до неоднорідності, яскравості свого мовлення. Тому своє мовлення молоді люди забарвлюють сленгом, жаргонізмами, вульгаризмами, неологізмами, що так часто шокує і вражає покоління старших людей.

 

 

 

                     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                       СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Атаян Э. Р. Коммуникация и раскрытие потенций языкового сознания. – Эреван. – 1998. – 60 с.
2. Бережницька Х. Б. Молодіжний сленг як своєрідний засіб вербалізації буття Електронний ресурс: Студенські наукові записки. Серія «Філологічна» . – 2011. –  Вип 4. – С. 3-5
3. Бубнова Г. Н. Специфика дискурсивного процесса в условиях устного и письменного порождения речи // Вестник Моск. у-та. – 2008. – №1. – С. 23-36
4. Кучерова О. Комунікативно орієнтована типологія дискурсу: проблеми та підходи // Іноземні мови в навч. закладах. – 2003.  –  №2. –              С. 172-181
5. Галапчук О. Вік як фактор соціальної комунікації // Науковий вісник ВДУ. Філологічні науки (романо-германська філологія). – 1999. –  № 3. –           С. 145-148
6. Галицька О. Термін дискурсу // Філологічні студії. – 2002. – №2. –         С. 231-237
7. Горбач С. С. Мовленнєва агресія в комунікативно-дискурсній парадигмі //  Науковий вісник. Філологічні науки. – 2008. – № 5. – С. 164-166
8. Гриценко Т. Б. Культура мовлення як компонент комунікації студентів // Науковий вісник Національного аграрного університету / НАУ. - К., 2003. - Вип. 65. - С. 127-134.
9. Киселюк Н. П. Невербальні компоненти комунікації // Науковий вісник ВДУ. – 2006.  – № 6. – С. 15-19
10. Козлова О. Неконфліктогенне порушення принципів спілкування у діалогічному мовленні // ЛНУ імені Івана Франка. Іноземна філологія. – 2005. – Вип. 115. – С. 120-125
11. Кузенко Г. M. Експресивні лексико-граматичні моделі в мовленні [Електронний ресурс] : Наукові записки. Спеціальний випуск. – 2000. – Том 8. – С. 31-33
12. Кухарчук О. Олікова М. Мовчання, паузи та хезитації у дискурсі // Науковий вісник ВДУ. Філологічні науки. – 2000.  –  № 2. – С. 172-181
13. Ларина Т.В. Доминантные черты английского вербального коммуникативного поведения // Филологические науки.  –  2007. – № 2. –            С. 71-81
14. Мудрик Л.В. Функціонування привітальних висловлень в англомовному дискурсі // Науковий вісник. Філологічні науки. – 2008. - №5. – С.240-245
15. Олікова М. Лінгвістична поведінка підлітків // Науковий вісник ВДУ. Філологічні науки (романо-германська філологія). – 1999. – № 3. –   С. 151-153
16. Оршинська Т. З. Роль вигуків в організації мовленнєвої діяльності //  Науковий вісник. Філологічні науки. – 2008. – №5. – С. 194-197
17. Русанова А. Г. Молодежный дискурс в свете тезаурусного похода // Знание. Понимание. Умение. – 2008. - № 9. – С. 152-154
18. Паршин. П. Б. Интенции в коммуникации // Общественные науки за рубежом: Реферативный журн.: Сер. 6. Языкознание. – М.: ИНИОН.- 2001. – №2. – С. 23-30
19. Meyer, Stephenie. Twilight. – New York: Little Brown. – 2008. – 498 p.
20. Salinger, J.D. The Catcher in the Rye. – New York: Bantam. – 2000. – 224 p.