Дискурсивні особливості молодіжної англомовної комунікації

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Волинський національний університет імені Лесі Українки

 

                                                                                            

                                                                                          На правах рукопису

 

Пашук Мирослава Валеріївна

“Дискурсивні особливості молодіжної англомовної комунікації”

 

Курсова робота зі стилістики

Спеціальність 6. 030500 – Мова та література (англ.)

 

                                                                                  Виконано на кафедрі

                                                                                  англійської мови

 

                                                                                  Науковий керівник:

                                                                                  канд. філ. наук, доцент

                                                                                  Одарчук Н. А.

                                                                                 

 

                                                   Луцьк – 2011

                                                       Зміст

ВСТУП……………………………………………………………………………….....3

РОЗДІЛ 1.  КОНЦЕПЦІЯ МОЛОДІЖНОЇ КОМУНІКАЦІЇ……………………...…5

1.1. Особливості молодіжної комунікації……………………………………....5

1.2. Діалогічний дискурс у структурі молодіжного мовлення……………….6

РОЗДІЛ 2. ДИСКУРСИВНІ ОСОБЛИВОСТІ МОЛОДІЖНОЇ АНГЛОМОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ……………………………………………………………………..…..8

2.1. Мова молоді як складова частина молодіжного дискурсу…………….…8

2.2. Молодіжний сленг у структурі молодіжного мовлення…………………11

2.3. Структурно-граматичні особливості молодіжного мовлення…………..16

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..………25

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                ВСТУП

Мова є унікальною здатністю людини, яка охоплює всі види людської цілеспрямованої діяльності. Лінгвістична поведінка є одним з видів поведінки людини. Кожен комунікативний акт є завжди цілеспрямованим, тобто вимагає, по можливості повного втілення особливостей тих ролей, які виконують у комунікативному акті як мовець, так і потенційний слухач. У мовному спілкуванні і адресат, і адресант діють не інакше, як мовні особистості, до того ж параметризовані, які виявляють у процесі комунікації одну зі своїх соціальних функцій. Будь-який комунікативний акт спирається на свою розумову структуру, далеко не одноманітну, яка має свої власні соціолінгвістичні параметри.

Одним з таких параметрів, у ракурсі якого можна розглядати лінгвістичну поведінку комунікантів, є “вік”. Саме через призму цього соціолінгвістичного параметру можна дослідити процеси та механізми когнітивної діяльності людини, внаслідок яких відбувається формування знання та його репрезентація в мовних формах. Вік комунікантів є важливим фактором соціальної організації спілкування взагалі та мовленнєвої взаємодії зокрема. Він асоціюється з рольовою структурою в сім’ї і в певній соціальній групі, з вибором певної тональності та засобів комунікації

Дослідження особливостей англомовної молодіжної комунікації  здійснюється на підставі спільності віку і ряду соціокультурних параметрів молоді.

Дискурс, виділений  на підставі типу соціокультурної молодіжної групи, являє собою певний інваріант, представлений в сукупності індивідуальних реалізацій. Індивідуальні параметри молодіжної комунікації задані характером конкретних комунікативних завдань і особистісними характеристиками. Дискурс як текстова реалізація особистості виявляє своєрідність її життєвої ідеології, індивідуальні соціально-психологічні риси.

Актуальність дослідження молодіжної комунікації визначається зверненістю до її дискурсивних особливостей. Мова молоді – достовірний і яскравий показник сучасного стану суспільства і його мови. Вивчення молодіжного дискурсу є перспективним для прогнозування тенденцій розвитку розмовної мови, бо на базі соціолекта відбувається розширення тем спілкування.

Мета  дослідження – визначити основні дискурсивні маркери молодіжної комунікації, які визначають її специфіку існування в сучасному суспільстві.

Об'єкт  дослідження – дискурсивні особливості англомовної молодіжної комунікації.

Предмет дослідження – молодіжна комунікація як дискурс типової соціокультурної особистості й індивідуальної мовної особистості сучасної молодої людини.

Завдання  дослідження – проаналізувати специфіку дискурсивних особливостей молодіжної комунікації в рамках сучасного розвитку суспільства.

Наукова новизна – полягає у дослідженні особливостей  молодіжного мовлення на основі сучасної англомовної прози.

Теоретичне  значення – робота розкриває основні особливості комунікації молодих людей, як засобів забезпечення життя і існування мови.

Практичне значення – результати дослідження та основні положення роботи можуть застосовуватися для подальшого вивчення комунікації молодого покоління.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  1. КОНЦЕПТОЛОГІЯ МОЛОДІЖНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

1. Особливості молодіжної комунікації

       Спілкування є однією з центральних проблем, через призму якої визначають питання сприймання й розуміння молодими людьми одне одного, лідерство і керівництво, згуртованість і конфліктність, міжособистісні взаємини та ін. [Гриценко]

       Спілкуючись, молоді люди обмінюються  інформацією, узагальненнями, думками,  почуттями. Спілкування, або ж комунікативна взаємодія молодих людей, відбувається переважно у вербальній (словесній) формі – у процесі мовного обміну інформацією. Його особливість полягає в тому, що воно за формою і змістом спрямоване на іншу людину, включене в комунікативний процес, є фактом комунікації. Вербальна комунікація може бути спрямована на окрему людину, певну групу (чи навіть не мати конкретного адресата), але в будь-якому разі вона має діалогічний характер і являє собою постійні комунікативні акти. (Олікова)

     Обмін інформацією відбувається не лише за допомогою мови, тобто системи фонетичних знаків, а й за допомогою інших знаків і знакових систем, які належать до невербальної комунікації. Знання психологічних особливостей невербальної комунікації є важливою умовою налагодження контакту і створення спільного комунікативного поля. Невербальна комунікація, доповнюючи мову, розгортається в контексті з вербальною, завдяки чому надає спілкуванню суттєвих відтінків, репрезентує емоційні стани партнерів.

       Невербальні комунікація є також досить популярною серед сучасної молоді. Мова міміки і мова жестів є індикаторами душевного стану, думок, емоцій і бажань молодих людей. Вони супроводжують майже кожне слово відповідними невербальними знаками.  (Киселюк)

        Характерної рисою сучасного англомовного суспільства є наявність такої соціально-демографічної групи як молодь.

        Кожній віковій групі притаманний певний стиль мовлення. Вікова диференціація знаходить своє відображення на лексичному та синтаксичному рівнях мовної ієрархії, що дозволяє виділити ексклюзивно-вікові, преферентно-вікові та нейтрально-вікові особливості мовлення. Молодіжне мовлення має ряд особливостей та відмінностей, які відрізняють його від комунікативної поведінки дорослих та дітей.

Лінгвістичні особливості, марковані “віком”, пов'язані з розвитком комунікативної компетенції індивіда. Комунікативна компетенція – не просто термін, а базове поняття для розуміння соціальної комунікації (social interaction). Вона розглядалася в термінах породження граматично правильних речень, щодо правил вживання, без яких граматичні правила виявилися б зайвими, як соціолінгвістична компетенція, котра вимірюється за двомірною шкалою. (Олікова)

Лінгвістичні  особливості молодіжної комунікації, пов'язані з розвитком комунікативної компетенції молодих людей. Поняття комунікативна компетенція охоплює, принаймні, чотири напрями знань і вмінь: граматична компетенція (знання самого лінгвістичного коду, орфографії, правил породження речень), соціолінгвістична компетенція (знання мовленнєвих актів і вміння застосувати їх в певній соціальній ситуації), дискурсивна компетенція (вміння використовувати комунікативні стратегії у різних жанрах), стратегічна компетенція (володіння комунікативними стратегіями в певному комунікативному акті). Саме в такому розумінні ( об'єднавши два останніх напрями в один - дискурсивну компетенцію і замінивши поняття "граматична" на "лінгвістичну", тобто таку, яка охоплює всі рівні мови), і вживається цей термін. (Ларина)

      

      1.2. Діалогічний дискурс у структурі молодіжного мовлення

У центрі уваги  знаходиться діалогічний дискурс, оскільки за допомогою діалогу сучасна молодь реалізує соціальні контакти між співрозмовниками. Саме в процесі діалогу складається ситуація, в якій відбувається як рецептивна, так і комунікативна діяльність учасників комунікативного акту. (Русанова)

Дискурс ведуть особистості, вони приймають на себе ті чи інші комунікативні ролі, обмінюються  мовленнєвими ходами і, відповідно, комунікативними  ролями. Мовленнєві акти, мовленнєві кроки та мовленнєві ходи виступають не тільки як компоненти дискурсу, а як свідомі та цілеспрямовані акти певної особистості.

Дискурс визначається як текст, представлений у вигляді  особливої соціальної даності та утворений у результаті мовленнєвої діяльності представників певної лінгво-культурної спільноти, який розглядається в сукупності його лінгвістичних параметрів і соціокультурного контексту, що включає в себе всі форми усного та писемного мовлення: побутові й офіційні розмови, які відбуваються природно, інтерв’ю, письмові тексти.(Кучерова)

Основними компонентами діалогу є наявність адресанта  й адресата, певного контексту, топіку, комунікативної інтенції мовця і  слухача, загальної когнітивної  бази та індивідуального когнітивного простору. Два останні компоненти детермінуються рівнем розвитку комунікативної компетенції мовця, яка, на нашу думку, містить у собі принаймні три напрямки знань та вмінь:

1) лінгвістична  компетенція, що включає в себе  всі рівні володіння мовою;

2) соціолінгвістична компетенція, тобто знання мовленнєвих актів та вміння застосовувати їх у певній соціальній ситуації;

3) дискурсивно-стратегічна  компетенція, тобто вміння використовувати  комунікативні стратегії в різних  жанрах різних комунікативних  стилів та оперування цими стратегіями в певному комунікативному акті.

У кожного мовця  є своя інтенція, яку він намагається  реалізувати під час комунікативного  акту. Вступаючи в діалогічний  зв'язок молоді люди використовують вербальні  та невербальні засоби спілкування для досягнення комунікативної мети. В сучасному середовищі мовне спілкування не відбувається ізольовано від навколишнього середовища, а завжди перебуває під впливом різних чинників, що мають значення для змісту самої комунікації та впливають на її результат. (Козлова)

 Проблемою  сучасної молодіжної комунікації  є її конфліктогенність. Іноді  комунікативна мета недосягнена  через невміле або недоречне  використання певних засобів  спілкування і це веде до  порушення акту комунікації, або  ж викликає конфліктогенну ситуацію. Молодій людині, яка вміє доречно використовувати такі засоби і володіє максимами загальновідомих принципів ввічливості та кооперації, зазвичай вдається легко знайти вихід з можливого конфлікту.

Для попередження або попередження конфліктної ситуації у ході діалогу, молоді люди можуть використовувати такі вербальні або невербальні засоби як мовчання, натяк, доречність, тощо. (Гриценко)

Молодіжна сучасна  комунікація має ряд особливостей, хоча і відповідає нормам комунікації. В процесі спілкування між представниками сучасної молоді можуть відбуватися певні збої та порушення правил спілкування. Адже лише сам мовець має право вирішувати, як висловлювати власні думки, сприймати, ігнорувати чи критикувати отриману інформацію.

 

РОЗДІЛ 2. ДИСКУРСИВНІ ОСОБЛИВОСТІ МОЛОДІЖНОЇ АНГЛОМОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

2.1. Мова молоді як складова частина молодіжного дискурсу

Молодіжна англійська мова різнобарвна, строката, особливо здатна до сприйняття всього нового, як і її носії. Нові віяння у культурі, соціальний розвиток, технічний прогрес спричинили  появу великої кількості молодіжних об'єднань, угрупувань, субкультур.