Вибір і обґрунтування напрямку інвестування в розвиток виробничої бази підприємства

Автор: Пользователь скрыл имя, 01 Апреля 2013 в 01:43, курсовая работа

Описание работы

Світовий досвід свідчить, що країни з перехідною економікою не в змозі розвивати господарство без залучення й ефективного використання інвестицій. Акумулюючи підприємницький, державний та змішаний капітал, забезпечуючи доступ до сучасних технологій та менеджменту, інвестиції не тільки сприяють формуванню національних інвестиційних ринків, але й пожвавлюють ринки товарів та послуг. Крім того, інвестиції, як правило, сприяють заходам макроекономічної стабілізації та дозволяють вирішувати соціальні проблеми трансформаційного періоду.

Содержание

Стор.
Вступ
2

РОЗДІЛ І. Теоретичні засади інвестиційної діяльності та формування стратегічних напрямків інвестування.

1.1. Економічна сутність інвестицій
4
1.2. Класифікація інвестицій
9
1.3. Основні поняття інвестиційної діяльності
11
1.4. Розробка стратегічних напрямків інвестиційної діяльності
14
1.5. Мета та напрямки інвестиційного менеджменту
19

РОЗДІЛ ІІ. Оцінка ефективності відтворення і використання основних виробничих фондів ТОВ «Дари ланів»

2.1. Техніко-економічна характеристика підприємства
23
2.2. Аналіз ефективності використання основних активів ТОВ «Дари ланів»
31
2.3. Дослідження нарахування амортизації основних засобів у ТОВ «Дари ланів»
40

РОЗДІЛ ІІІ. Стратегії інвестиційної діяльності підприємства ТОВ «Дари ланів».

3.1. Вибір та обґрунтування стратегії інвестування в інфраструктуру підприємства
45
3.2. Аналіз ефективності модернізації обладнання ТОВ «Дари ланів»
52

Висновок
58
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

КУРСОВА інвестиційна діяльність Пулєєва-1.doc

— 613.50 Кб (Скачать)

За одержаними даними вивчаються динаміка і тенденції  змінення фондовіддачі, визначаються ступінь виконання плану, відхилення від середньогалузевого рівня та показників передових підприємств.

На зміну рівня фондовіддачі впливають ряд факторів, які можна  згрупувати наступним чином (рис. 2.1).

Крім того, ефективність використання основних фондів характеризується показниками: продуктивністю одиниці  обладнання, коефіцієнтами використання обладнання у часі та потужності, тощо.

Вирішальний вплив на фондовіддачу чинить ефективність використання обладнання по часу (екстенсивне) і  по потужності (інтенсивне).

Час роботи обладнання підрозділяють:

- календарне (365 х 24);

- режимне (365 – вихідні дні) х тривалість 1 зміни;

- планові часи (режимні  часи – планові простої);

- часи фактичної роботи (планові часи – простої зверх  плану).

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.1. Схема факторної системи фондовіддачі

 

Використання обладнання по часу знаходиться в прямій залежності від коефіцієнта змінності роботи обладнання, який визначається як відношення числа відпрацьованих машинозмін (або станкочасів) до загального числа станків або до найбільшого числа станкочасів, які можуть бути відпрацьовані при однозмінній роботі.

Аналізується  Кзмін. шляхом порівняння фактично Кзмін. з плановим. Потім визначаються причини змін.

Ефективне використання обладнання по потужності характеризується коефіцієнтом ефективності загрузки – визначається відношенням фактичної годинної продуктивності обладнання до планової продуктивності (або нормативної продуктивності).

Отже, в даному параграфі  розглянуті теоретичні та прикладні  аспекти ефективності використання основних засобів, тому наступними кроком має бути дослідження ефективності їх відтворення.

 

2.3. Дослідження  нарахування амортизації основних  засобів в ТОВ «Дари ланів»

 

Безперервний виробничий процес потребує постійного відтворення  фізично спрацьованих і технічно застарілих основних фондів. Необхідною умовою їхнього відновлення є поступове відшкодування вартості основних фондів, яке здійснюється через амортизаційні відрахування (амортизацію).

Амортизація — це процес перенесення вартості основних фондів на вартість новоствореної продукції з метою їхнього повного відновлення. Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів підприємства відраховують певні суми грошей відповідно до розмірів їхнього зносу (фізичного та морального), які вносять до собівартості новоствореної продукції. Ці відрахування називаються амортизаційними. Після реалізації створеної продукції частина грошової суми, що відповідає перенесеній вартості основних фондів, відокремлюється і накопичується до певної величини, яка в основному відповідає первісній вартості основних фондів. Накопичені амортизаційні відрахування і є джерелом відновлення основних фондів.

Амортизаційні відрахування здійснюються за певними нормами.

Норма амортизації  — це встановлений річний (квартальний) відсоток відшкодування вартості зношеної частини основних фондів. Норми амортизації, які застосовуються на підприємстві, мають бути економічно обґрунтованими і спрямованими на своєчасне відшкодування основних фондів.

У сучасних умовах господарювання підприємства повинні здійснювати  нарахування амортизації згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" — у податковому обліку та згідно із Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" — в бухгалтерському обліку.

Цим законом норми  амортизації встановлюються у відсотках  до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал):

    • група 1 — 2 відсотки;
    • група 2 — 10 відсотків;
    • група 3 — 6 відсотків;
    • група 4—15 відсотків.

Суб'єкт господарювання може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують вказаних норм.

У 2006 році згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" підприємства застосовують сім норм амортизації залежно від часу здійснення витрат на придбання основних фондів (табл. 2.11).

Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1 провадиться  до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян. Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.

Таблиця 2.11

Норми амортизації в 2006 році

 

Придбані до 01.01.04 р.

Придбані після 01.01.04 р.

Група основних фондів

Норма, %

Група основних фондів

Нові об'єкти

Об'єкти, що були в експлуатації

Норма, %

1

1,25

1

2

1,25

2

6,25

2

10

6,25

3

3,75

3

6

3,75

4

15

4

15

15


 

Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового  значення.

З 1 липня 2000 p., з набуттям чинності Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", підприємства України здобули право самостійно обирати методи нарахування амортизації.

Проведемо дослідження нарахування амортизації основних засобів у товаристві з обмеженою відповідальністю «Дари ланів».

ТОВ «Дари ланів» придбало в 2007 році виробниче обладнання, яке належить до 3-ї групи основних фондів, його:

    • первісна вартість — 40000 грн.;
    • ліквідаційна вартість — 4000 грн.;
    • очікуваний термін корисного використання обладнання - 5 років.

Очікуваний обсяг продукції, яку буде вироблено з використанням  придбаного обладнання, — 28800 гривень, у тому числі за роками:

    • перший рік — 5200 гривень;
    • другий рік — 6200 гривень;
    • третій рік — 7000 гривень;
    • четвертий рік — 6000 гривень;
    • п'ятий рік — 4400 гривень.

Отже, за отриманими даним  з підприємства «Дари ланів» можна провести наступні розрахунки:

    • розмір амортизаційних відрахувань можливими методами про тягом п'яти років експлуатації обладнання;
    • суму зносу на кінець кожного календарного року;
    • залишкову вартість виробничого обладнання на кінець кожного календарного року.

В практиці підприємства використовується лише прямолінійний  метод нарахування амортизації  основних виробничих фондів.

Проведемо нарахування  амортизаційних відрахувань на придбане ТОВ Дари ланів» обладнання з використанням даного методу.

Як уже зазначалося, за цим методом витратами поточного  періоду впродовж усього строку корисного  використання активу визнається завжди однакова частина вартості об'єкта основних засобів, що амортизується.


 

За рік це становитиме (40000 - 4000): 5 = 7200 грн. Суму нарахованої  амортизації можна також розрахувати  як добуток вартості основних засобів, що амортизуються, і норми амортизації:

Річна норма амортизації за цим методом є величиною, зворотною очікуваному строку використання об'єкта у відсотках:

1: 5 х 100% = 20%.

Звідси річна сума амортизації дорівнює:

(40 000 - 4000) х 20% = 7200 грн.

Ця сума амортизації  входитиме щороку, впродовж строку корисного використання об'єкта, до складу витрат підприємства і відображатиметься у Звіті про фінансові результати. На цю саму суму рівномірно збільшуватиметься накопичена амортизація (знос) і відповідно зменшуватиметься залишкова вартість об'єкта основних засобів, які відображаються у Балансі.

Виходячи з цього, можна  зробити висновок, що даному методу нарахування амортизації відповідають наступні фактори, що впливають на очікуваний спосіб отримання економічних вигод: а) виробництво різнорідної продукції, б) рівномірна експлуатація об'єкта, в) незначний моральний знос.

Жоден з цих факторів не притаманний сфері виробництва  продуктів харчування, в тому числі  бакалейної групи, оскільки продукція  досить стандартна, швидка зміна попиту на товар внаслідок появи нових товарів та високої конкуренції.

 

РОЗДІЛ ІІІ. стратегії інвестиційної  діяльності підприємства ТОВ «Дари  ланів».

 

3.1. Вибір та обґрунтування стратегії інвестування в інфраструктуру підприємства

 

ТОВ „Дари  Ланів»- торгово-посередницьке підприємство, яка займається виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею продуктами харчування.

Закупівлю товару підприємство здійснює на оптових складах або безпосередньо у виробників для подальшої реалізації даної продукції, в міські та обласні пункти роздрібної торгівлі. Транспортування товару здійснюється власним транспортом.

 

На підприємстві в наявності є наступні вантажні транспортні засоби

Таблиця 3.1

 

назва

Кількість

Вантажопідйомність одиниці  транспорту, т

Загальна вантажопідйомність парку, т

1

Газель

2

1.5

3

2

ЗІЛ

3

3.5

10.5

разом

х

5

х

13,5


 

 

Перевезення, які здійснює ТОВ „Дари  Ланів” передбачає неповне  завантаження підйомності транспорту, тому основним орієнтиром в плануванні перевезень продуктів виступає кількість  одиниць транспорту а не їх вантажопідйомність.

 

Таблиця 3.2

Графік перевезень вантажів (цукор) в ТОВ „Дари  Ланів” за один день.

Маршрут

Кількість цукру, тон

Вид авто

Кількість авто

Вантажопідйомність, т

Перевезення за одну ходку, тон

Кількість ходок

Виробник - ТОВ „Дари Ланів”

20

ЗІЛ

3

3,5

10,5

2

ТОВ „Дари  Ланів” - Фуршет

10

ЗІЛ

1

3.5

3.5

3

ТОВ „Дари  Ланів” - Сільпо

7

ЗІЛ

2

3.5

7

1

ТОВ „Дари  Ланів” - Білла

3

Газель

2

1.5

3

1


 

Отже, як стратегію інвестиційної  діяльності можна розглянути напрямок інвестування в інфраструктуру самого підприємства, а саме переведення автопарку ТОВ «Дари ланів» на газове пальне ( метан та пропан).

Проведемо аналіз ринку  паливних матеріалів в Україні і  світі станом на вересень 2007 року.

До кінця року нафтопродукти  в Україні можуть подорожчати  ще на 10%. Як вважають експерти, ситуацію не врятують ні урядові домовленості, ні антимонопольний тиск, тому що ціни на нафтопродукти сьогодні диктує ринок. За прогнозами експертів, зростання цін на українських АЗС становитиме 1-1,5% на тиждень, причому домовленість уряду з нафтотрейдерами про межевий рівень цін не зможе зупинити подорожчання. На останніх торгах у Нью-Йорку і Лондоні нафту продавали по 50 і 46 доларів за барель, а Росія підняла експортне мито до 89 доларів за тонну. Тому для вітчизняних НПЗ нафта зараз коштує 300 доларів за тонну. Директор енергетичних програм Українського центру ім. Разумкова Володимир Саприкін вважає, що сьогодні можна говорити про наближення нафтопереробки до нульового рівня рентабельності: «Це для приватних компаній не серйозно, і вони будуть прагнути підвищувати свою рентабельність. Оскільки нульова рентабельність можлива тільки при соціалізмі». На думку економіста Міжнародного центру перспективних досліджень Олексія Бакуна нафтопереробники наразі вичікують, щоб не конфліктувати із владою: «Ми бачимо зниження оптових цін, що виставляють виробники. Треба зазначити, що реальні контракти за цими цінами можуть не підписуватися. Фактично, чотири із шести заводів не контрактують на даний момент нафтопродукти. Вони вичікувальну позицію займають». Швидше за все, як зазначили аналітики, реальну ціну пального на автозаправних станціях споживач може побачити вже в листопаді 2006 року.

Информация о работе Вибір і обґрунтування напрямку інвестування в розвиток виробничої бази підприємства