Вибір і обґрунтування напрямку інвестування в розвиток виробничої бази підприємства

Отже, маємо всебічний  аналіз господарської діяльності ТОВ «Дари ланів».

2.2. Аналіз  ефективності використання основних  активів ТОВ «Дари ланів»

 

Розвиток виробництва  завжди викликає необхідність зосереджувати  увагу на проблемі ефективності використання основних виробничих фондів. Будь-яке підприємство державне, акціонерне, приватне в частині використання основних фондів повинно йти по таким напрямкам:

• прискорення темпів науково - технічного прогресу – постійно збільшувати масу прогресивних фондів;
• насичувати підприємство основними фондами високотехнічного рівня, яке повинно здійснюватися на базі реконструкції і технічного переобладнання;
• найкраще використовувати основні фонди – це основне значення досягнення кінцевих результатів підприємства.

Завдання аналізу основних фондів:

• перевірка забезпеченості підприємства основними фондами;
• перевірка технічного стану основних фондів;
• встановлення рівня використання основних фондів;
• виявлення причини недоліків у використанні основних фондів;
• розрахунки впливу використання основних фондів на обсяг випуску продукції.

Джерела даних для  аналізу: форма №1 “Баланс підприємства”, форма №3 “Додаток до балансу підприємства”, “Звіт про фінансово – майновий стан підприємства”, дані про переоцінку основних засобів.

Аналіз основних фондів починається із знайомства зі складом в цілому і по групах. При цьому виявляється рух і направлення в зміні основних фондів, виявляється питома вага промислово – виробничих основних фондів, непромислових основних фондів, виробничих основних фондів інших галузей в загальній їх вартості на початок і на кінець аналізуємого (звітного) періоду.

По характеру участі у виробництві  продукції основні фонди діляться на активні і пасивні, у процесі  аналізу розраховується питома вага активної і пасивної частки основних фондів в загальної вартості промислово-виробничих основних фондів. Підвищення активної частки (машин, устаткування) приводить до росту фондовіддачі в наслідок цього активна частина повинна збільшуватись .

Аналіз починається  з вивчення обсягу основних засобів, їх динаміки та структури. Фонди підприємства діляться на промислово – виробничі та непромислові, а також фонди невиробничого призначення. Виробничу потужність визначають промислово – виробничі фонди. Крім того, прийнято відокремлювати активну частину (робочі машини та обладнання) та пасивну частину фондів, а також відокремлені підгрупи у відповідності з їх функціональним призначенням (будівлі виробничого призначення, робочі машини, обладнання, вимірювальні пристрої, транспортні засоби та інші). Така деталізація необхідна для виявлення резервів підвищення ефективності їх використання на основі оптимізації структури.

При аналізі складу та структури основних фондів визначаються значення кожної їх групи в абсолютній сумі, а також питома вага в загальній  вартості та зміни на протязі звітного року.

Діяльність підприємства (установи організації) передбачає наявність  основних засобів в більш або  менший мірі в залежності від напрямку діяльності підприємства (виробництво, торгівля, надання послуг, будівництво  та інше); їх розмір – від потужності підприємства та інших факторів.

В табл. 2.8 приведено дані про наявність, склад та рух основних засобів на підприємстві ТОВ «Дари ланів».

Дані табл. 2.8 показують, що за звітний період відбулися значні зміни в наявності та структурі основних фондів. Вартість основних фондів зросла на 1252,7 тис. грн. чи на 52%.

Таблиця 2.8

Виробнича структура  основних фондів у 2007 р.

 

Група основних фондів	Наявність на початок  року		Надходження за рік		Вибуття за рік		Наявність на кінець року
	тис. грн.	частка %	тис. грн.	частка %	тис. грн.	частка %	тис. грн.	частка %
Промислово-виробничі  ОФ	1500,7	62,3	2480	90,8	640.3	43,3	3340,4	91,2
Невиробничі основні  фонди	910,0	37,8	250	9,2	837	56,7	323	8,8
Разом основних фондів	2410,7	100	2730	100	1477.3	100	3663.4	100
в т.ч. активна частина	850,0	35,3	1950	71,4	-	-	2800	76,4

 

Тобто в звітному періоді  при незначній вартості вибувших основних фондів, підприємством ТОВ  «Дари ланів» здійснено придбання основних фондів у значних розмірах, в тому числі особливо промислово-виробничих. А сама вартість основних виробничих фондів зросла на 1839,7 тис. грн. чи на 123%.

Збільшилася частка виробничих основних фондів в загальній сумі на 28,9%. Відповідно зменшилася доля невиробничих фондів на 28,9% в зв’язку з реалізацією  їх на сторону.

Значно збільшилась частка активної частки фондів з 35,3% до 76,4%, що необхідно оцінити як позитивний фактор.

Взагалі, на зміну структури  впливають:

• структурні капітальні вкладення;

• рівень автоматизації і механізації виробництва;

• його комбінування, спеціалізація і кооперування.

Елементи основних фондів (машини і обладнання, інструменти  для обробки матеріалів, для проведення вимірювань, виробничий й господарчий  інвентар та прилади, та ін.), які приймають  безпосередню участь у виробництві, складають активну частину основних фондів. Чим більша доля активної частини, тим більше продукції може бути вироблено при незмінному загальному обсягу засобів праці, тому структура основних фондів є дуже важливим показником технічного рівня виробництва.

На технічний стан основних фондів впливають три групи факторів:

• введення в дію нових основних фондів та потужностей;

• вибуття основних фондів в наслідок старості і повного зносу;

• ремонт обладнання (капітальний, поточний, технічний огляд).

Для здійснення аналізу  технічного стану основних засобів розглядають статистичні звіти, відображаючи ступінь розвитку та впровадження нової техніки, модернізації обладнання, реалізації винаходів та раціоналізаторських пропозицій про поліпшення використання основних фондів.

На підставі використовуємих даних розраховують ряд показників, характеризуючи стан та використання основних фондів. Такими показниками є коефіцієнти зносу, оновлення, вибуття, приросту та здатності.

На зміну стану основних фондів значний вплив здійснює їх знос.

Він представляє процес споживання їх вартості в тій мірі, в який вони втрачають свою споживчу вартість чи матеріально зношуються.

Враховуючи вищезазначене  дані про знос використовуються для  узагальненої характеристики стану  основних фондів чи окремих груп.

В процесі аналізу розраховують коефіцієнт зносу (Кзн) на початок і кінець року. Він розраховується як відношення суми зносу основних фондів до їх первісної (початкової) вартості.

(2.2)

Для більшої наочності  та аналізу згрупуємо зазначені  коефіцієнти в таблицю 2.9.

Таблиця 2.9

Коефіцієнт зносу основних виробничих фондів

на ТОВ «Дари ланів» у 2007 р.

Показники	На початок року	На кінець року	Зміни, +/-
1. Основні виробничі фонди, тис. грн. 2. Знос, тис. грн. 3. Коефіцієнт зносу	1 500,7   35,4 0,02	3 340,4   267,8 0,08	+1 839,7   +232,4 +0,06

 

Збільшення зносу на кінець року пояснюється вводом в  дію основних фондів та значними вкладеннями  засобів в капітальний ремонт.

За даними табл. 2.9 видно, що коефіцієнт зносу фондів на початок року став 2,36% (35,4:1500,7.100); на кінець року 8,02% (267,8:3340,4.100). Це визначає, що в середньому їх знос зріс на 5,66%, що свідчить про погіршення стану основних фондів. Але як видно з табл. 2.9 на протязі 2006 року відбулося значне збільшення вартості основних фондів, що також вплинуло на зростання зносу.

Одним з факторів, який визначає зміни стану основних фондів, є їх рух, під яким розуміється  надходження на протязі року нових  та вибуття раніше діючих основних фондів.

Інтенсивність даних  процесів вимірюється коефіцієнтами  оновлення та вибуття.

Таблиця 2.10

Показники руху основних фондів

№	Показники руху основних фондів	Значення показників
1. 2. 3. 4. 5. 6.	Основні фонди на початок  року, тис.грн Надходження основних фондів в звітному періоді, тис.грн  Вибуття основних фондів в звітному періоді тис.грн Основні фонди на кінець року, тис.грн Коефіцієнт оновлення  ОФ Коефіцієнт вибуття  ОФ	1 500,7 2 480,0 640,3 3 340,4 0,74 0,43

 

Коефіцієнт оновлення  розраховується як відношення вартості надходжених основних фондів до їх вартості на кінець звітного періоду. Він відображає ступінь оновлення основних фондів в результаті введення в дію нових об’єктів, придбання чи безоплатного отримання від інших організацій.

(2.3)

Коефіцієнт вибуття  розраховується як відношення вартості вибувших на протязі року основних фондів до їх вартості на початок року. Вибуття основних засобів може бути результатом їх втрати, розкрадання (з наступним списанням за рахунок підприємства чи осіб винних у розкраданні), безоплатної передачі іншим підприємствам, зносу, а також реалізації на сторону.

В процесі аналізу  необхідно вивчати структуру  вибуття по зазначеним направленням і його конкретні причини.

В табл. 2.10 приведені дані звітності, що характеризують ступінь інтенсивності руху основних фондів.

При аналізі необхідно врахувати, що діюча звітність містить показники оновлення та вибуття по всім основним фондам в цілому, тоді як для характеристики технічного розвитку необхідно знати рух відповідних їх видів. Необхідну інформацію мають в собі дані первинного обліку придбання та вибуття основних фондів.

 (2.4)

З вище приведеної таблиці  видно, що оновлення основних виробничих фондів на підприємстві ТОВ “Дари ланів” становило 2480 тис. грн. чи 74%, а вибуття – 640,3 тис. грн. чи 43%. Дані показники свідчать про різнобічний процес технічного розвитку, де одночасно здійснюється поповнення основних виробничих фондів новими їх видами та вибуття надлишкових або зношених основних фондів.

Важливим завданням  аналізу є виявлення причин вибуття  основних фондів та доцільність придбання нових. Також необхідно звертати увагу на співвідношення показників їх оновлення та вибуття.

На підставі даних табл. 2.10 за звітний період коефіцієнт оновлення є більшим ніж коефіцієнт вибуття на 0,31 або на 42%, що можна оцінити як позитивний фактор.

Наведені в таблиці  дані свідчать, що в ТОВ «Дари ланів» відсутні основні фонди за віком понад 20 років. Значна кількість основних фондів належить до вікової групи до 5 років – 38 шт. або 70% загального обсягу основних фондів. Невеликі частки належать до груп ”від 5 до 10” та “від 10 до 20”, відповідно 9 шт. або 17%, та 7шт. або 13%.

Дані аналізу дозволяють визначати технічні можливості та відмітити  об’єкти першочергової заміни, що буде сприяти підвищенню технічного рівня результатів діяльності.

Коефіцієнт приросту основних виробничих фондів на підприємстві за аналізуємий період склав:

(2.5)

Показник свідчить про  зростання вартості основних фондів, що дає можливість підприємству збільшити  обсяги виробництва (надання послуг та інш.).

Загальним показником ефективності використання основних фондів є фондовіддача. Вона обчислюється як відношення обсягу продукції за місяць, квартал, рік до середньої вартості основних промислово-виробничих фондів.

Для забезпечення росту  фондовіддачі необхідно, щоб вартість випускаємої продукції збільшується скоріше ніж вартість основних виробничих фондів.

Іншими словами фондовіддача характеризує випуск продукції на одну гривню вартості основних виробничих фондів.

Аналіз фондовіддачі провадиться зіставленням фактичних  показників з плановим, базисним, середньогалузевим та показниками передових підприємств.