Раціоналістична і еволюційна концепція походження грошей

Радіоактивний засіб №2 знаходиться у гнізді №6 у чотиригранному пеналі білого кольору. Приймати його треба по одній таблетці щоденно протягом 10 днів після випадіння радіоактивних опадів при умові вживання в їжу свіжого молока. У першу чергу препарат давати дітям.

Засіб проти блювоти знаходиться у гнізді №7 у круглому пеналі голубого кольору. Одразу ж після опромінення, а також при появі нудоти, після ударів голови рекомендовано приймати по одній таблетці через 3-4 години.

У деяких випадках знадобиться  приймати одночасно декілька медичних засобів. Так, при перших ознаках  гострої променевої хвороби, окрім  профілактичного прийому радіозахисного засобу №1 і протибактеріального  засобу №2, у випадку появи нудоти приймається ще й засіб проти  блювоти (гніздо №7). А при загрозі  виникнення осередків комбінованого  ураження фосфор-органічними отруйними  речовинами і бактеріальними засобами виникає необхідність прийому у  профілактичних цілях антидоту проти  ФОР і протибактеріального засобу №1.

Можуть бути й інші варіанти прийому медичних засобів аптечки  залежно від конкретної обстановки.

Індивідуальний протихімічний  пакет (ІПП-8) призначений для знезараження краплин рідких отруйних речовин, що потрапили на шкіру, одяг і спорядження.

Пакет складається зі складного  флакону з розчином для дегазації  і чотирьох ватно-марлевих тампонів. Коли необхідно, рідиною із флакону  змочуються тампони і у першу  чергу протираються відкриті ділянки  шкіри (наприклад, кисті рук, обличчя), а потім краї коміру і манжети  одягу, засоби індивідуального захисту  і спорядження. При обробці рідиною  може виникнути відчуття печії шкіри, яке швидко зникає і не впливає  па самопочуття і працездатність. Рідина пакету отруйна - вона не повинна  потрапити в очі. Рідина для дегазації  здатна вбивати мікробів, тобто володіє  дегазуючими властивостями: пакет  може використовуватись і при  зараженні бактеріальними засобами. Однак цільове його призначення - це проведення часткової санітарної обробки при зараженні отруйними  речовинами.

За відсутності індивідуального  протихімічного пакету знезаражувати  краплиннорідкі отруйні речовини можна  побутовими хімічними засобами. Щоб  обробити шкіру дорослої людини, необхідно  завчасно підготувати 1 л 3%-го перекису водню і 30 г гідроокису натрію, х  змішують безпосередньо перед використанням. Гідроокис натрію можна замінити силікатним клеєм (150 г клею на 1 л 3-%-го перекису водню). Спосіб застосування такий самий, як і рідини з протихімічного пакету. При поводженні з сухим  натрієм треба слідкувати, щоб  він не потрапив в очі і на шкіру.

Крім медичних засобів  індивідуального захисту, у надзвичайних ситуаціях не слід забувати про використання медичних засобів формувань (санітарних дружин), медичних пунктів, фельдшерських  пунктів та медичних кабінетів підприємств, установ і організацій.

Медичні засоби захисту зберігаються як безпосередньо на об'єктах господарської  діяльності, так і на складах резерву  у позаміській зоні.

Планами ЦО (планами дій  у НС) визначений порядок видачі формуванням і населенню медичних засобів захисту при введенні відповідних ступенів готовності ЦО.

Разом з тим, ці засоби можуть видаватися і до введення певного  ступеня готовності розпорядчим  порядком згідно з вказівками органів  управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.

91.  Надання допомоги при пораненнях. Способи обробки ран. Рани - це механічне ушкодження шкіри і слизових оболонок з порушенням цілісності тканин, що лежать глибше. Види ран: операційні (стерильні) та випадкові (інфіковані).

Є рани поверхневі (подряпини, садна), глибокі непроникні (з ушкодженням  шкіри, м'язів, кісток) і проникні (що проникають у порожнину тіла - черепа, грудної клітки, суглоба тощо) без  ушкодження і з ушкодженням внутрішніх органів. Залежно від того, чим нанесено рани, розрізняють: різані - рівні краї, широке зяяння, значна кровотеча, невелика травматизація тканин, швидке загоювання.

Колоті рани - вузький  рановий канал, значна глибина, ушкодження порожнин, органів, судин, нервів, ускладнення  нагноєнням і правцем.

Рвані й забиті рани - значні розриви тканин, невеликі кровотечі, змертвіння тканин, інфекційні ускладнення.

Розтрощені рани - розтрощення  тканин, іноді відрив кінцівок та внутрішніх органів, тяжкий шок, велика крововтрата, інтоксикація, ускладнення анаеробною інфекцією і правцем.

Рубані рани - значний  удар тканин, глибоке ушкодження кісток та внутрішніх органів.

Укушені рани, їх ускладнення  гнильною інфекцією, загоювання повільне.

Отруєні рани як наслідок проникнення  різних отруйних речовин (укусів змій, скорпіонів тощо).

Вогнепальні рани: кульові, осколкові, поранення дробом і сіллю; наскрізні, сліпі, дотичні рани. їх характеристика: значна травматизація й руйнування тканин, ушкодження судин, нервів, внутрішніх органів.

Основні ознаки ран: біль, зяяння, кровотеча, порушення функцій ушкодженої частини тіла. Ускладнення ран: гостра кровотеча, крововтрата, травматичний шок, ранова інфекція.

Ранова інфекція - це хворобливий  процес, спричинений патогенними  мікробами. Види ранової інфекції: гнійна, гнильна, анаеробна, специфічна, змішана. Шляхи проникнення мікробів у  рани: зовнішній (контактний, краплинний, повітряно-пиловий, імплантаційний), з  джерела інфекції до організму хворої людини. Місцеві ознаки вогнищевої гнильної інфекції: посилення пульсуючого  болю, почервоніння, набряк рани, місцевий жар та гній у рані. Вогнищева  гнійна інфекція: фурункул, абсцес, флегмона, бешиха, панарицій, лімфаденіт тощо.

Інфекція, занесена у рану в момент пошкодження, називається  первинною інфекцією рани. Вторинна інфекція заноситься в рану при неправильних діях під час надання першої медичної допомоги.

З метою надання першої допомоги при пошкодженнях необхідно  насамперед зупинити кровотечу, зробити  туалет рани та накласти стерильну  пов’язку для захисту рани від  вторинної інфекції. Перед наданням першої допомоги рекомендується добре  вимити руки. Не можна промивати  рани жодною рідиною, оскільки при цьому  інфекція з поверхні рани заноситься вглиб. Можна тільки обережно видалити бруд навколо рани, при чому це потрібно робити від країв рани до периферії, а не в напрямку рани, бо цим можна  ще більше забруднити її. Ні в якому  разі не можна досліджувати рану пальцем  та видаляти з неї інородні тіла. Після туалету рани шкіру навколо  рани для знешкодження мікроорганізмів  змазують розчином йоду, а за його відсутністю - спиртом, горілкою, одеколоном. Не можна, щоб ці засоби потрапили в рану — це може викликати опік пошкоджених  тканин і сповільнити подальше загоєння.

Приступаючи до перев'язки рани, не можна доторкатися руками до тієї поверхні стерильного бинта, котра  лягатиме на рану. В усіх дитячих  закладах в аптечці для надання  першої допомоги обов'язково треба  мати пакети стерильного бинта, стерильних серветок та індивідуальні пакети. При відсутності стерильного  бинта користуються чистою серветкою, носовичком, попередньо пропрасованими.

Якщо після накладання пов'язка почне промокати, міняти її не слід, а потрібно лише зверху підбинтувати. Дитина під час накладання пов'язки повинна сидіти або лежати, щоб  не впасти від можливого запаморочення. При великій рані або ураженні суглоба треба обов'язково шинувати кінцівку.

Бувають випадки, коли і породне  тіло (палка, гілка, ніж і т. д. ), спричинивши  ралу в ділянці грудної стінки або стінки живота, лишаються стирчати в ній. Таке інородне тіло ні в якому  разі не можна самостійно видаляти, не чіпати його, а слід терміново  доставити потерпілого в лікарню. У зв'язку з тим, що при великих  розмірах ран їх обробляють у лікарні  під наркозом, щоб запобігти блюванню, не можна годувати дитину після нещасного випадку. Перше, на що слід звернути увагу при обробці рани - це характер. Якщо воно слабке, потрібно попередньо обробити рану, щоб запобігти її інфікування. Якщо кров ллє струменем, необхідно терміново зупинити кровотечу і тільки потім почати обробку рани: дезінфікувати, застосовувати знеболюючі засоби і т.д.

Слабким зазвичай буває капілярна кровотеча, при якому кров сочиться або капає.

Вимийте руки і обробіть шкіру навколо  рани розчином йоду. Якщо немає розчину  йоду, скористайтесь зеленкою або  спиртом. Бактерицидні властивості  горілки і одеколону сильно перебільшені, і вдаватися до них можна тільки в крайньому випадку, за відсутності  перерахованих вище засобів. Але  пам'ятайте, що антисептики, які мають  прижигающим дією - йод, зеленка, спирт - не слід заливати безпосередньо в  рану.

Якщо рана забруднена, промийте її 3%-ним розчином перекису водню, рожевим  розчином марганцівки або кип'яченою водою. Після обробки накрийте рану стерильною марлевою серветкою і  міцно забинтуйте.

Сильна кровотеча може бути викликане  пошкодженням артерій або вен (при артеріальній кровотечі кров яскраво-червона, б'є пульсуючим струменем, а при венозному - темно-червона, тече спокійніше).

Однак при наданні першої допомоги природа кровотечі великого значення не має. Набагато важливіше те, скільки  людина втратила крові. Втрата, що перевищує 35% від обсягу циркулюючої в організмі  крові (більше 1,5 л при тому, що всього міститься 4-6 л), загрожує загибеллю-потрібне термінове переливання крові.

Приступати до зупинки сильної  кровотечі потрібно негайно - на пошуки йоду, миття рук і тому подібні  заходи немає часу. Основний прийом при цьому - накладення джгута.

Після тимчасової зупинки кровотечі  або в тому випадку, якщо зробити  це не вдається, зверніться за допомогою  до травмпункту. Там при необхідності накладуть шви, зроблять щеплення проти  правця, видадуть довідку про тимчасову  непрацездатність. Але якщо з моменту  травми минуло більше доби - звертатися слід в хірургічний кабінет районної поліклініки.