Раціоналістична і еволюційна концепція походження грошей

В той же час, виділяють  і ряд позитивних наслідків “парникового ефекту”. Це, по-перше, зростання вологості  клімату, внаслідок збільшення випаровування  з поверхні Світового океану в  умовах потепління. По-друге, підвищення температури повітря і зростання  в ньому концентрації діоксиду Карбону  може збільшити продуктивність процесу  фотосинтезу, тобто, сприяти зростанню  біопродуктивності флори. Це, в свою чергу, підвищить ефективність ведення  сільського господарства, адже очікується значне зростання врожайності у  С3-рослин (пшениця, картопля, соняшник, цукровий буряк тощо) та позитивні  морфологічні зміни у С4-рослин (кукурудза, просо тощо). Підвищення врожайності  сільськогосподарських культур  дозволить вирішити харчову проблему, яка є вкрай гострою в умовах демографічного вибуху. І нарешті, пом’якшення  зим буде сприяти зменшенню витрат палива на опалення будівель, що буде в  цілому мати позитивний вплив на екологічну ситуацію регіонів. Проблема утворення “озонових отворів” відома здавна, але особливої уваги до неї привернула Віденська конвенція ООН (1985р.). Під “озоновим отвором” розуміють значний простір в стратосфері Землі із значно пониженим вмістом озону, в порівнянні із багаторічною нормою його вмісту. Це явище є частиною складної екологічної проблеми - виснаження озонового шару Землі. Ця екологічна проблема являє пряму загрозу біосфері Землі, адже зростання потоку ультрафіолетового випромінювання, яке досягає земної поверхні, створює небезпеку всьому живому. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, зменшення вмісту озону в стратосфері на 1%, призводить до зростання захворюваності людей на ра^с шкіри на 6%, катаракти очей - на 4% і це супроводжується дн^чним послабленням імунної системи людини. Це стосується всього тваринного світу.

Зростання інтенсивності  ультрафіолетового випромінювання по- іншому впливає на представників  рослинного світу. Проведені наукові  дослідження доводять, що при зростанні  інтенсивності ультрафіолетового  випромінювання буде спостерігатись порушення  обміну речовин в рослинах. Це може стати причиною загибелі фітопланктону  Світового океану. Наслідки цих процесів можуть бути катастрофічними. По-перше, порушення обміну речовин в рослинах, викличе зменшення врожайності  сільськогосподарських культур, що загострить харчову проблему сьогодення. Крім того, можливі небажані мутації  у шкідників цих рослин. По-друге, загибель фітопланктону Світового  океану призведе до порушення глобального  балансу діоксиду Карбону та кисню.

Із наведених даних  видно, що проблема збереження озонового  шару Землі повинна вирішуватись на міжнародному рівні і її слід розглядати як пріоритетну. Утворення  “озонових отворів” являє безпосередню загрозу, тому вирішенню її присвячена значна кількість наукових праць. В  той же час, немає єдності в  поясненні причин утворення “озонових  отворів”. Різні вчені віддають перевагу тим чи іншим причинам появи  цих небезпечних явищ і навіть в історичному плані дані про  утворення “озонових отворів” є  дещо суперечливими.

В історичному плані вперше зафіксовано значне пониження вмісту озону в стратосфері над Антарктикою  у 1958 році французькими дослідниками П.Ріго та Б.Леруа. В літературі є дані про  існування аналогічних явищ в  полярних районах Землі, які відносять  до середини XIX ст., але достовірність  цих даних є невеликою. Для збереження озонового шару Землі запропоновані як пасивні методи тобто зменшення викидів фреонів, їх заміца, так і активні. До активних методів відносять хімічну та фізичну дію на стратосферу. Хімічна дія полягає у використанні етану і пропану в районах утворення “озонових отворів”, які при взаємодії з оксидами хлору (активним хлором) будуть зв’язувати його в малоактивний хлористий Гідроген. Фізична дія полягає в ініціації процесів утворення озону в стратосфері шляхом дії на неї випромінювань високих енергій (лазерне, іонізуюче тощо). Така дія на стратосферу сприяє фотодисоціації молекул кисню, з утворенням атомарного Оксигену, який є передумовою утворення озону. Ці заходи дають змогу зменшити руйнування озонового шару Землі, а іноді і сприяти зростанню концентрації стратосферного озону, що дозволить, в майбутньому, зберегти озоновий екран. Вплив кислотних дощів на рослинний світ має комплексний характер. Як правило, при невисокій кислотності цих опадів і малій їх кількості, вони можуть надавати частково і позитивного впливу на рослини. Це зумовлено тим, що кислотні дощі можуть бути додатковим джерелом мінерального живлення рослин (N5 8) та, при незначних змінах кислотності грунтів, ступінь засвоєння деяких сполук рослинами може зростати. Кислотні опади містять в середньому 3,0-4,2 мг/дм3 сульфатної кислоти, що відповідає річній кількість сульфат-іонів - 30-42 кг/га, та близько 2,0-3,0 мг/дм нітратної кислоти, що відповідає річній кількість нітрат-іонів - 20-30 кг/га. Ці фактори слід враховувати при мінеральному живленні рослин та при внесенні добрив на орні землі.

При високій кислотності  опадів або великої їх кількості, кислотні дощі надають катастрофічного  впливу на рослинний світ. Прийнято виділяти прямий влив кислотних дощів  на рослини (безпосереднє враження рослин) та опосередкований, через процеси  закислення ґрунтів.

Проблема збереження лісів  пов’язана із загальною проблемою  виживання людства. Ліси забезпечують людство відновлюваними ресурсами, регулюються водні режими більшості  водойм, є місцем існування фауни  та місцем рекреації. Тому, в більшості  країн світу проблема збереження лісу вирішується на державному рівні. Не виключенням є і Україна , яка  прийняла “Лісовий кодекс України”.

Перші відомості про пошкодження  лісів внаслідок дії кислотних  дощів відносять ще до 1880 року, коли в районах металургійних комбінатів США спостерігались масові висихання  лісів. Аналогічні явища спостерігались і спостерігаються в інших  країнах. Особливо великої шкоди  завдають лісам викиди підприємств  кольорової металургії, оскільки ці викиди в атмосферу містять значні кількості  діоксиду Сульфуру, який утворюється  на окислювальних стадіях виробництва.

Не дивлячись на ці факти, практично немає наукових обґрунтувань щодо викидів речовин, які є попередниками  кислотних дощів, по дії на лісові масиви. Наукові дослідження в  цій галузі проводяться і, в ряді робіт показано чутливість рослин до дії діоксиду Сульфуру і оксидів  Нітрогену, але ці дані не використовуються в системі державного нормування антропогенного навантаження на атмосферне повітря. Державне регулювання в  цій галузі має мету захисту людини, яка не є самим чутливим компонентом  екосистем.. свідчать про те, що в  більшості випадків рослини є  надзвичайно чутливі до дії ряду речовин.

Найбільш чутливими до дії кислотних дощів є шпилькові  породи дерев, особливо що стосується прямого впливу. Широколистяні дерева, які восени скидають крони, менше  вражаються кислотними дощами при прямій дії. В результаті дії кислотних  дощів на шпилькові та інші породи дерев спостерігається поява  перших симптомів враження лісу - підсихання вершини дерев, що є головною ознакою, хлороз, тобто руйнування хлорофілурослин  і, як наслідок, мозаїчна плямистість  хвої, опадання голок. Пошкодження лісових  масивів обумовлено впливом кислотних  дощів як на крону дерев, так і  на зміну хімічного складу грунтів  під їх впливом. Найбільш важливим критерієм  негативного впливу кислотних дощів  при їх прямій дії є кислотність  цих опадів (рН дощу), а при опосередкованій - кількість кислотних опадів. При  систематичній дії кислотних  дощів (рН ~ 3,5- 5,6) спостерігаються зміни  в катіонному складі листя та вимивання  з них білків, при рН < 2,5 - значно сповільнюється швидкість росту  молодих гілок, а при рН < 2,0 - вражаються всі види дерев. Аналогічні зміни спостерігаються у випадку  дії кислотних туманів.

41. Вологі та пилові бурі на  Україні. Профілактичні заходи  щодо зменшення негативних наслідків:

На території України  можливе виникнення практично всього спектра стихійних лих та небезпечних  природних явищ, це повені, землетруси, зсувні процеси, лісові та польові пожежі, снігопади й ожеледі, смерчі і  шквальні вітри тощо.

Знання причин виникнення, динаміки розвитку та характеру вражаючих  факторів природних надзвичайних ситуацій дозволяє зменшити загрозу життю  і здоров'ю людей, запобігти або  зменшити матеріальні та економічні збитки у підприємницькій діяльності, ефективно проводити комплекс попереджувальних, рятувальних та аварійних робіт, пов'язаних з надзвичайними природними ситуаціями. Нерівномірність нагрівання атмосфери призводить до зміни атмосферного тиску і, як наслідок, викликає загальну циркуляцію повітря в атмосфері, що і зумовлює особливості клімату, погоду, можливість та частоту виникнення метеорологічних надзвичайних ситуацій.

Область зменшеного атмосферного тиску з мінімумом в центрі називається циклоном. Циклон у діаметрі досягає декількох тисяч кілометрів. Циклони формують похмуру із сильними вітрами погоду.

Антициклон - це область підвищеного  атмосферного тиску з максимумом в центрі. Антициклон характеризується малохмарною, сухою погодою та слабкими вітрами.

Бурі та урагани виникають  під час циклонів. Швидкість вітру  біля земної поверхні перевищує 20 м/с  і може досягати 100 м/с.

Небезпека цих явищ природи  створюється внаслідок динамічного  навантаження від потоку повітряних мас. Руйнування будівель, споруд та інших  об'єктів, ураження людей відбувається внаслідок дії швидкісного напору повітря, що викликає значний тиск на об'єкти. Розрахунок можливих руйнувань  можна виконати, використовуючи формулу  для визначення швидкісного напору повітря та характеристики міцності конструкцій.

Р = 0,121-Р2

тиск

де, V - швидкість вітру, м/с.

Для характеристики сили вітру  часто користуються 12-ти бальною  шкалою Бофорта, яка ґрунтується  на характерних наслідках дії  вітру на земній поверхні.   Бурі поділяються вихрові, пилові і потокові (на морі шторм) - сила вітру 9-11 балів, швидкість вітру 20-32 м/сек викликає пошкодження будівель, вириває дерева з корінням, перевертає машини, крани, руйнує повітряні лінії зв'язку та лінії електропередач. Ураження людей відбувається внаслідок пошкодження будов, перевертання машин та механізмів, падіння дерев. 6 квітня 2000 р. в 6-ти областях України буря пошкодила лінії електромереж, в результаті чого були знеструмлені 906 населених пунктів у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській та Волинській областях.

Ураган - сила вітру 12 балів, швидкість вітру 32-60 м/с, деколи до 100 м/с - руйнує та спустошує все на своєму шляху. За своїм пагубним впливом урагани не поступаються землетрусам. У Пакистані 13 жовтня 1970 р в районі Бенгальської затоки від урагану загинуло близько 1 млн. осіб, територія зазнала величезних руйнувань.

Для забезпечення безпеки під час бурі та урагану оголошується "Штормове попередження". За цим повідомленням, обмежується вихід у море плавзасобів, закріплюються по "штормовому" баштові крани та інші будівельні механізми великих габаритів, обмежується рух транспортних засобів, припиняється заготівля лісу, польові роботи та ін. Крім того на підприємствах запобіжні заходи передбачають укріплення споруд, будівель, прибирання або закріплення предметів, які можуть травмувати людей, вживають заходів для збереження техніки.

У приватних будинках, квартирах  та у виробничих приміщеннях щільно зачиняють двері, вікна. З дахів, лоджій, балконів забирають предмети, які від поривів вітру можуть впасти вниз і травмувати людей. Предмети, які знаходяться у дворах, закріплюють  або заносять у приміщення.

Бурю (ураган) може супроводжувати гроза. При цьому необхідно уникати  ситуацій, за яких зростає вірогідність ураження блискавкою.

Передбачення та попередження про бурю (ураган) здійснюється гідрометеослужбою за допомогою сучасних приладів, в т. ч. метеорологічних супутників, які фіксують виникнення надзвичайних метеорологічних явищ, після чого розраховується можливий напрямок їх переміщення, ймовірна потужність і час підходу до певного району. Повідомляються про наближення урагану (бурі) адміністративні органи областей, районів, штаби цивільної оборони, сільськогосподарські, лісогосподарські і промислові об'єкти. Місцеві органи влади повідомляють населення, а керівники підприємств і штаби ЦО - працівників. Це дозволяє вчасно привести в готовність формування цивільної оборони, провести попереджувальні роботи у зонах можливої дії урагану чи бурі та ефективно ліквідувати наслідки стихійного лиха.

У районі урагану, бурі, смерчу формування цивільної оборони і  населення повинні бути готовими до:

- проведення евакуації  населення і матеріальних цінностей  із небезпечних районів;

- рятування людей; розшуку  і звільнення потерпілих із-під  зруйнованих будівель і споруд;

- надання першої медичної  допомоги і доставки їх у  лікувальні установи;

- гасіння пожеж;

- ліквідації аварій на  виробничих об'єктах і комунально-енергетичних  мережах. Смерч - природне метеорологічне явище спричинене вихровим рухом повітря. Смерчі найчастіше виникають уздовж фронту зустрічі двох повітряних течій - теплої та холодної. Смерч має вигляд величезного чорного рукава або хобота. Діаметр "хобота" біля основи може становити до 30 м і більше, висота - 800-1500 м. Загальний час існування смерчу вимірюється хвилинами, іноді й годинами. Швидкість переміщення смерчу в середньому становить 50-60 км/год. Смерч, торкаючись поверхні Землі, спричиняє великі руйнування. Це зумовлено двома чинниками: таранним ударом повітря, що швидко обертається, та великою різницею тиску між периферією і внутрішньою частиною лійки з виникненням великої відцентрової сили.

В Україні великі смерчі - явище поодиноке і спостерігається  у літній період. За останні 20 років  зареєстровано 34 смерчі.

Значне підвищення температури

Значне підвищення температури (до 300-350 С і вище) негативно впливає на сільськогосподарське виробництво, адже, як правило, викликає засуху. Здійснення деяких видів підприємницької діяльності під час підвищення температур ускладнюється, зокрема реалізація продуктів, що швидко псуються.

З метою створення комфортних умов праці і відпочинку за жаркого  клімату чи частих підвищень температури  необхідно встановлення кондиціонерів. При високих температурах необхідно  дотримуватися особливого режиму, що включає раціональне споживання води для підтримання водно-сольового  балансу організму, запобігання  перегріванню організму.