Отчет по практике в государственном предприятии «Опытное хозяйство «Кутузивка»

За період тимчасової непрацездатності відрядженому працівникові на загальних  підставах виплачується допомога з  тимчасової непрацездатності. Дні тимчасової непрацездатності не включаються до строку відрядження.

За кожний день перебування  працівника у відрядженні в межах  України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування  в дорозі, йому виплачуються добові в межах граничних норм.

Визначення кількості  днів відрядження для виплати  добових провадиться з урахуванням  дня вибуття у відрядження  та дня прибуття до місця постійної  роботи, що зараховуються як два  дні. Якщо в посвідченні про відрядження  відсутні такі відмітки, то добові не виплачуються.

За рішенням керівника  добові можуть бути виплачені, але тоді вони не відноситимуться до складу валових витрат, а збільшуватимуть  сукупний дохід відрядженого і відповідно оподатковуватимуться всіма податками, зборами, внесками як додаткова зарплата.

Керівник підприємства може встановлювати додаткові обмеження  щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на наймання житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати. Розмір добових витрат, що виплачують працівникам, направленим у відрядження  підприємствами всіх форм власності, не може бути нижчим ніж норми добових  витрат, установлених працівникам, які  направляються у відрядження  підприємствами, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, залежно від країни відрядження. Указані обмеження визначаються наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

Граничні норми  добових для відряджень в 2012 році:

Місце відрядження	Сума добових для:
	Співробітників госпрозрахункових  підприємств	Держслужбовців і працівників  підприємств, установ і організацій, які повністю чи частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних  коштів
Україна	Не більше 214,60 грн.	30 грн.
Зарубіжжя	Не більше 804,75 грн.	Залежить від країни відрядження.

 

Згідно пп.140.1.7 ПКУ до складу витрат на відрядження відносять  добові в сумі не більше 0,2 (для поїздок  по Україні) і 0,75 (для поїздок за кордон) розміру мінімальної заробітної плати, який діяв на 1 січня податкового  року, в розрахунку на добу.

Підприємство за умови  подання підтверджуючих документів відшкодовує відрядженим витрати  на наймання житлового приміщення у  розмірі фактичних витрат з урахуванням  додаткових послуг, що надаються в  готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу), за користування холодильником, телевізором.

 Витрати на проїзд  до місця відрядження і назад  відшкодовуються відрядженим у  розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним  транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням  усіх витрат, пов'язаних з придбанням  проїзних документів, користуванням постільними речами в поїздах та страхових платежів на транспорті. Відрядженому працівнику відшкодовується також витрати на проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі) за місцем відрядження відповідно до маршруту, погодженого керівником підприємства.

Перед від'їздом у відрядження  працівнику видається грошовий аванс  в межах сум, які необхідні  на оплату проїзду, витрат на наймання житлового приміщення і добових. Строк видачі готівки своїм працівникам  на відрядження визначається самим  суб'єктом господарювання з врахуванням  дати оформлення наказу (розпорядження) про відрядження, реального часу, необхідного для придбання білетів  на проїзд, по кожному конкретному  відрядженні.

Витрати на відрядження відшкодовуються  лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат (транспортні квитки, рахунки готелів, страхові поліси, квитанції за користування комплектом постільної білизни, квитанції за перевезення вантажів і ручної поклажі. Витрати у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються.

Працівнику, що був у відрядження, відшкодовуються суми ПДВ, сплачені за придбання проїзних документів, використання в потягах постільної білизни і наймання житлового  приміщення, відповідно до підтверджуючих документів. Підприємство суми ПДВ  по авансових звітах відносить до податкового кредиту (за умови , що відрядження  пов'язано з виробничою діяльністю) без підтвердження податковими  накладними тільки за транспортними  квитками і рахунками готелів.

Облік розрахунків з підзвітними  особами на підприємстві ДП «ДГ «Кутузівка» НААН» ведеться на активно-пасивному субрахунку 3721 "Розрахунки з підзвітними особами  в національній валюті". По дебету субрахунку відображається видача коштів під звіт, у відшкодованих перевитрати, а по кредиту – внесення в касу невикористаного залишку підзвітних грошей та списання використаних сум. Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображаються в балансі розгорнуто: дебіторську заборгованість – у складі оборотних активів, кредиторську заборгованість – у складу зобов'язань підприємства.

 

 

Облік розрахунків  за завданими збитками

Збиток підприємству ДП «ДГ  «Кутузівка» НААН» може бути завданий внаслідок:

• нестач і розкрадань грошових коштів, ТМЦ, тварин;
• допущеного браку;
• бою, псуванню ТМЦ;
• простоїв;
• неправильного витрачання грошових сум, виданих під звіт та ін..

Види матеріальної відповідальності за завдану шкоду: обмежена і повна.

Обмежена відповідальність – це відповідальність, розмір якої не перевищує середнього місячного  заробітку винної особи.

Повна відповідальність –  відповідальність, розмір якої дорівнює шкоді, завданій підприємству.

Порядок визначення розміру  збитків від розкрадань, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від  22.01.1996 р. № 116 (зі змінами, внесеними згідно Постановою КМУ від 07.12.2011 р. № 1253) встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дог оцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.

Розмір збитків від  розкрадання, нестачі (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що привели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб’єкту господарювання з державною (комунальною) часткою  в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування  збитків, завданих підприємству, установі і організації з урахуванням  фактичних витрат підприємства  на відновлення пошкоджених або  придбання нових матеріальних цінностей  та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується  до державного бюджету.

Незалежна оцінка майна –  це оцінка майна, що проведена суб’єктом  оціночної діяльності – суб’єктом  господарювання.

Суб’єктами оціночної  діяльності є: 1) суб’єкти господарювання – зареєстровані в установленому  законодавством порядку фізичні  особи – суб’єкти підприємницької  діяльності, а також юридичні особи  незалежно від їх організаційно-правової форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоч один оцінювач, та які  отримали сертифікат суб’єкта оціночної  діяльності відповідно до Закону України  «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2011 р. № 2658-ІІІ; 2) органи державної  влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі  виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Оцінювачами можуть бути громадяни  України, іноземні особи без громадянства, які склали кваліфікаційних іспит  та одержали кваліфікаційне свідоцтво  оцінювача.

Національні стандарти оцінки майна:

• Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 р. № 1440
• Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений Постановою  КМУ від 28 жовтня 2004 р. № 1442
• Національний стандарт № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів», затверджений Постановою КМУ від 29.11.2006 р. №1655
• Національний стандарт № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності», затверджений Постановою КМУ від 03.10.2007 р. № 1185

 

Оцінка майна проводиться  з дотриманням принципів корисності, попиту і пропозиції, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільшефективного використання.

Оцінка проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам  вартості. Вибір бази оцінки  передує  укладанню договору на проведення оцінки майна.

Для визначення ринкової вартості враховуються найбільш ефективне використання об’єкта оцінки.

Визначення ринкової вартості об’єкта оцінки можливе із застосуванням  усіх методичних підходів у разі наявності  необхідної інформації.

Методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об’єкта оцінки у разі використання порівняльного  підходу, повинні ґрунтуватися на результатах  аналізу цін продажу (пропозиції) на подібне майно.

До неринкових видів належить заміщення, вартість відтворення, залишкова  вартість заміщення (відтворення), вартість у використанні, споживча вартість, вартість ліквідації, інвестиційна вартість, спеціальна вартість, ліквідаційна вартість, чиста вартість реалізації, оцінююча вартість та інші види, порядок визначення яких встановлюється окремими національними стандартами.

Неринкові види вартості визначаються як база оцінки визначаються за допомогою  методів та оціночних процедур, які  ґрунтуються на результатах аналізу  корисності або призначення об’єкта  оцінки, а також вивченні впливу умов використання або способу відчуження об’єкта оцінки.

Згідно з Національним стандартом № 1 «Загалі засади оцінки майна і майнових прав» на підприємстві ДП «ДГ «Кутузівка» НААН» для проведення оцінки майна застосовуються такі методичні підходи:

1. Витратний (майновий – для оцінки об’єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів);
2. Дохідний;
3. Порівняльний.

На підприємстві ДП «ДГ  «Кутузівка» НААН» для обліку операцій за відшкодування завданих збитків використовується субрахунок 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків».

Для підприємства ДП «ДГ «Кутузівка» НААН» є типовою наступна кореспонденція для відображення розрахунків за відшкодування завданих збитків.

Зміст господарської  операції	Д-Т	К-Т
Віднесено суму збитку ТМЦ  на винну особу за обліковою вартістю	375	716
Віднесено суму збитку основних засобів  на винну особу	375	746
Віднесено суму різниці між  обліковою вартістю цінностей і  сумою розрахованого збитку на розрахунки з винною особою	375	642
Відшкодовано суму збитку винною особою готівкою в касу	301	375
Відшкодовано суму збитку винною особою у вигляді ТМЦ	20	375
Утримано із заробітної плати  працівника вартість нанесених ним  матеріальних збитків	661	375
Списано суму збитку при  неплатоспроможності винної особи	949	375

 

Облік операцій з  іншими дебіторами

На підприємстві ДП «ДГ  «Кутузівка» НААН» до розрахунків з іншими дебіторами належать:

1. Розрахунки за операціями, пов’язаними зі здійсненням спільної діяльності (без створення юридичної особи);
2. Усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), зокрема:
1. З батьками за утримання їх дітей у дитячих дошкільних заходах;
2. З квартиронаймачами і мешканцями гуртожитків;
3. За товари, придбані на виплат (в кредит);
4. За виконавчими документами;
5. За позиками працівниками та ін..
3. Інші розрахунки, у тому числі пов’язані з реалізацією виробничих запасів, фінансових інвестицій, необоротних активів.