Особливості здійснення підприємницької діяльності в сучасних умовах господарювання

     - залучення суб'єктів підприємництва до розв'язання соціально-економічних проблем на державному і регіональному рівнях;

     - удосконалення структури суб'єктів підприємництва;

     - підвищення технологічного рівня виробництва підприємницьких структур;

     - заохочення розвитку суб'єктів підприємницької діяльності у пріоритетних галузях і на територіях пріоритетного розвитку;

     - створення нових робочих місць, зменшення безробіття;

     - сприяння максимальній самореалізації громадян у підприємницькій діяльності;

     - формування соціального прошарку власників і підприємців.

     Реалізація  зазначених цілей забезпечується шляхом підтримки суб'єктів підприємництва за такими основними напрямами:

     - формування нормативно-правової бази;

     - удосконалення податкової та фінансово-кредитної політики;

     - забезпечення інформацією;

     - сприяння впровадженню технологій та інновацій;

     - стимулювання зовнішньоекономічної діяльності;

     - підготовка та перепідготовка кадрів.

     Основними принципами державної політики підтримки та розвитку суб'єктів підприємництва є:

     1) системність та комплексність механізмів державного регулювання розвитку суб'єктів підприємницької діяльності;

     2) цілеспрямованість та адресність підтримки суб'єктів підприємництва шляхом вибору пріоритетів та концентрації ресурсів для їх реалізації;

     3) рівноправний доступ суб'єктів підприємництва усіх форм власності до матеріально-сировинних, фінансових та інших ресурсів.

     Важливою  умовою формування і здійснення політики державної підтримки підприємництва є визначення суб'єктів і об'єктів відповідної державної політики.

     Конструктивною  є концепція багатосуб'єктності політики. Суб'єктами, що виробляють державну політику підтримки та розвитку підприємництва, мають бути працівники, зайняті у  підприємництві, а також підприємці через їхні громадські об'єднання, профспілки та державні організації.

     Безальтернативність виконання державою функцій підтримки підприємництва диктує необхідність створення спеціального державного органу, який повинен реалізувати цю функцію. 

Висновки

      Підприємництво  – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик, діяльність щодо виробництва  продукції, виконання робіт, надання  послуг та зайняття торгівлею з метою  одержання прибутку.

      Це  визначення містить правові ознаки підприємницької діяльності. По-перше  – це діяльність самостійна, за власною  ініціативою, яку виявив сам підприємець. По-друге, підприємницька діяльність носить систематичний характер, тобто здійснюється постійно протягом більш-менш тривалого строку і як правило є основною діяльністю підприємця. Одноразова дія по виготовленню і продажу певного товару не є підприємництвом. По-третє, підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик, тобто підприємець бере на себе будь-які наслідки своєї підприємницької діяльності, які можуть бути позитивні, або негативні (збитки). По-четверте, підприємець починає свою діяльність з метою одержання прибутку – це визначальна ознака підприємницької діяльності. Саме цім вона відрізняється від господарської діяльності некомерційного характеру.

     Сутність  підприємництва більш глибоко розкривається  через його основні функції –  інноваційну (творчу), ресурсну, організаційну, стимулюючу (мотиваційну) Важливою передумовою розвитку підприємництва є економічна свобода суб'єктів господарювання. Економічна свобода на практиці означає право розпочинати або припиняти власну справу, купувати будь-які ресурси, використовувати будь-яку технологію, виробляти будь-яку продукцію і пропонувати її до продажу за будь-якою ціною, вкладати свої кошти на власний розсуд. Складовими економічної свободи є: економічна самостійність, економічна відповідальність, економічна рівноправність.

     Підприємництво  як явище господарського життя завжди розвивається у певному, соціально-економічному та історичному середовищі. Саме тому для його безперервного відтворення необхідні певні передумови. Можна виділити чотири групи цих передумов - правові, економічні, політичні, психологічні.

     Підприємницька  діяльність — різноманітна, як різноманітні людські потреби. Всі численні прояви підприємницької діяльності можна поділити на три основні її види: виробниче підприємництво; комерційне підприємництво; фінансово-кредитне підприємництво Державне регулювання підприємництва - це об'єктивна потреба, яку слід знати та враховувати. Роль держави в економічному житті суспільства сьогодні значно посилюється. Це виявляється у розробці системи нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання ринку, підприємницької діяльності, митних правил, банківської діяльності, цін і заробітної плати, соціального захисту населення.

     Державна  політика підтримки підприємництва - це сукупність (комплекс) пріоритетних народногосподарських підходів і рішень, які визначають основні напрями  і форми правового, економічного та організаційного сприяння розвитку підприємництва з урахуванням інтересів держави та суб'єктів господарювання.

     Під державною підтримкою необхідно  розуміти, з одного боку, державне регулювання  цього сектору економіки, що передбачає насамперед свідоме формування державними структурами правових, економічних та організаційних умов становлення і розвитку підприємництва, а з іншого - створення стимулів, використання матеріальних і фінансових ресурсів, які залучаються у сферу підприємництва на пільгових засадах або безоплатно.

Список використаної літератури

1. Конституція України прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К.: просвіта, 1996. – 80с.
2. Господарський кодекс України від 16.01.2003р. №346 // www. rada.com.ua
3. Указ Президента «Про державну підтримку підприємництва» від 12.05.1998 р. №456/98 //Урядовий кур’єр. – 1998. – 16 травня. – С.12
4. Указ Президента «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998р. №817 // Офіційний вісник України. – 1998. - №30. – с.1119.
5. Аксенов И., Платонов С. Что такое предпринимательство? // Предпринимательство. Хазяйство. Право.- 1996. - №7. – С.3
6. Архангельський Ю. Основні умови переходу до ринкових відносин в Україні // Економіка України. – 2005. - №8.
7. Булкою Г.В. Створення підприємств в Україні: проблеми теорії і практики  // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. Наук. праць. – Вип.8. – К.: НДЕІ,2006.
8. Варналій З.С. Державна підтримка малого підприємництва: Монографія. – К.НІСД, 1996.
9. Варналій З.С. Основи підприємництва: Навч. посібник. – К.: Знання-Прес, 2006. – 350 с.
10. Герасимчук В.Т. Розвиток підприємництва: діагностика, стратегія, ефективність. – К.: Вища шк.., 1995
11. Долішній М.І., Козоріз М.А., Мікловда В.П.Даниленко А.С. Підприємництво в Україні: проблеми становлення та перспективи розвитку. – Ужгород: Карпати, 1997. – 363с.
12. Жук О. Малий бізнес в Україні і світі // Економіка України. – 2005. - №7
13. Кисельов А.П. Основи бізнесу: Підручник. – К.: Вища школа, 1997. – 191с.
14. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2001. – 581 с.
15. Підприємницьке право України / За заг. Ред.. Шишки Р.Б. – Харків: Еспада, 2000. – С.31
16. Подсолонко В.А., Процай А.Ф., Миронова Т.Л., Василенко В.О. Підприємництво: Навч. посібник. – Київ, 2003.
17. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1998. – 352с.
18. Романова О. Регулирование предпринимательсской деятельности // Бизнес Информ. – 1999. - №1-2. – С.26-29
19. Селиванов В. підприємництво в Україні: проблеми становлення та перспективи розвитку // Право України. – 1995. - №7. – С.16-22
20. Сизоненко В.О. Сучасне підприємництво: Довідник. – К.: Знання-Прес, 207.- 440 с.
21. Стонер Джеймс, Долан Едвін Вступ до бізнесу / переклад з англ..  – К.: Вид-во ЄУФІМБ. – 2000, 752с.