Особливості здійснення підприємницької діяльності в сучасних умовах господарювання

      За  ознакою “організаційно-правова форма господарювання” розглянемо класифікацію детальніше.

      Правовий  статус підприємства визначає, хто та в якому розмірі несе відповідальність по зобов’язаннях підприємства, кому належить право укладати угоди від імені фірми та хто вирішує питання її господарської діяльності.

      Вибір організаційно-правової форми підприємства залежить від багатьох чинників:

      1) кількість учасників суб’єкта господарювання;

      2) порядок утворення статутного  фонду (майна) підприємства, потреба  у фінансових коштах;

      3) потрібний рівень прав та відповідальності;

      4) спосіб розподілу прибутків і  збитків;

      5) форма управління підприємством;

      6) можливість зміни власника;

      7) вимоги господарського права.

      З урахуванням названих чинників підприємець  вибирає організаційно-правову форму  господарювання. Основні організаційно-правові  форми підприємств наведені на рис. 2.2.

      За  міжнародною класифікацією всі підприємства в різних країнах поділяють на одноособові та об’єднання підприємців. Згідно з чинним законодавством в Україні такі об’єднання підприємців називають господарськими товариствами. За характером об’єднання в європейських країнах розрізняють персональні товариства (об’єднання осіб) та товариства на капіталі (об’єднання капіталів). Згідно із законодавством США  персональні товариства називають партнерствами, а товариства на капіталі – корпораціями.

      З метою уніфікації правового регулювання  діяльності фірм в державах Європейського Союзу виділяються два види компаній: 1) компанія публічного типу - відповідає відкритому акціонерному товариству; 2) компанія приватного типу - відповідає товариству з обмеженою відповідальністю, закритому акціонерному товариству. 

      Рис 2.2 Класифікація підприємств за організаційно-правовою формою господарювання 

      За  ступенем відповідальності розрізняють  повне, командитне товариство, товариство з обмеженою, додатковою відповідальністю, акціонерне товариство відкритого та закритого типу. Чинним законодавством України застосована європейська термінологія щодо видів товариств.

     Підприємництво  здійснюється у певних організаційно-правових формах, які підприємець обирає вільно, але не довільно. Останнє зумовлено такими об'єктивними обставинами [14, 235]:

• вимогою відповідності форми організації підприємництва чинному законодавству;
• змістом обраної підприємницької діяльності;
• наявністю чи відсутністю достатньої кількості капіталу для реалізації підприємницького проекту тощо.

     Підприємницька  діяльність здійснюється через певні  організаційні структури – підприємства.

     Підприємство  – господарська ланка, якій властиві такі риси [14, 236]:

• наявність єдиного майна, необхідного для здійснення певного економічного процесу, що відособлює його економічно;
• технологічна зумовленість факторів виробництва (для виробництва хліба потрібні інші засоби виробництва і працівники, аніж для виробництва швейних виробів);
• певне місце у системі суспільного поділу праці (спеціалізація, кооперація, комбінування, інтеграція);
• певне місце в соціумі.

     За  формою організації підприємств  розрізняють [14, 236]:

• індивідуальне (одноосібне володіння);
• товариство (партнерство);
• корпорація.

     Індивідуальні підприємства є власністю однієї особи, котра покладає на себе не тільки фінансовий ризик, а й виключну відповідальність за управління. Підприємець є водночас і власником, і працівником, і бухгалтером, і управлінцем.

     Переваги  індивідуальних підприємств [14, 236]:

• економічна свобода вибору сфери діяльності, обсягів виробництва, напрямів використання доходу тощо;
• оперативність;
• безпосередня зацікавленість у продуктивній праці, ефективному розподілі та використанні доходу;
• низькі організаційні витрати.

     Недоліки  індивідуальних підприємств [14, 236]:

• обмежені фінансові можливості застосування досягнень НТП, новітніх форм організації праці;
• обмежена можливість організації відпочинку тощо.

     Товариства (партнерства) – форма організації  підприємництва, що ґрунтується на спільному (пайовому) формуванні громадянами чи юридичними особами статутного капіталу, на розподілі прав та відповідальності залежно від частки у статутному фонді та місця у структурі управління товариством (рис. 2.3).

     

     Рис.2.3 Види господарських товариств [14, 237] 

     Юридична  особа – це ділове підприємство, що має власний статут, рахунок  у банку і занесене у державний  реєстр, тобто пройшло процедуру  офіційного заснування.

     Повне товариство – об'єднання громадян та (або) юридичних осіб з метою  здійснення спільної господарської діяльності на основі угоди (договору) між ними. Повне товариство не є юридичною особою, його члени зберігають повну самостійність, але несуть повну солідарну відповідальність за зобов'язаннями не тільки майном підприємства, а й своїм власним майном.

     Ця  форма застосовується там, де переважає  частка інтелектуальної праці (брокерські, аудиторські, адвокатські фірми).

     Товариство  з обмеженою відповідальністю ґрунтується  на відповідальності, яка обмежується  тільки капіталом підприємства, і  підприємець не відповідає своїм майном. Ця форма менш ризикова для підприємця і тому більш поширена.

     Змішане товариство (командитне) – об'єднання  кількох фізичних і (або) юридичних  осіб для спільної діяльності на основі договору. Воно складається із дійсних  членів (комплементарів), які несуть повну (необмежену) відповідальність за зобов'язаннями товариства, та членів-вкладників (командитистів), які відповідають за зобов'язаннями товариства тільки своїми внесками.

     Переваги  товариств над одноосібними підприємствами [14, 237]:

• зростання фінансових можливостей;
• більша довіра з боку кредитних установ;
• зниження ризику банкрутства;
• зростання ефективності внаслідок обміну досвідом та розподілу функціональних обов'язків.

     Недоліки  товариств [14, 237]:

• загострення суперечностей між інтересами учасників товариства;
• розбіжності щодо вироблення єдиної стратегії;
• розбіжності у прийнятті управлінських рішень.

     Корпорація (акціонерне товариство) – форма  об'єднання капіталів учасників  акціонерного товариства (AT). Вона засвідчує внесення капіталу у формі акцій і дає право акціонеру на отримання доходу та участь в управлінні товариством. Акціонерні товариства бувають закритого (ЗАТ) та відкритого типу (ВАТ). Різниця між ними в тому, що перші не випускають акцій, або випускають їх без права вільної купівлі-продажу, а другі (ВАТ) – випускають акції, які вільно купують та продають.

     Переваги  акціонерних товариств [14, 237]:

• значно кращі умови залучення фінансових ресурсів;
• менший ризик банкрутства (за обмеженої відповідальності);
• порівняно більша стійкість;
• ефективний менеджмент та маркетингове обслуговування.

     Недоліки  акціонерних товариств [14, 237]:

• організація та ліквідація AT вимагає значних витрат;
• розбіжності в інтересах учасників AT утруднюють досягнення ефективного управління;
• складна організаційна структура управління породжує бюрократизацію.

     У сучасній ринковій економіці активізується  роль об'єднання підприємств (рис. 2.4). 

     

     Рис. 2.4 Типи об'єднань підприємств [14, 238] 

     Картель – угода (гласна або негласна) між незалежними підприємствами щодо проведення єдиної цінової політики, розподілу ринків збуту, узгодження умов обміну патентами, ліцензіями тощо. Виробнича діяльність картельною угодою не регламентується.

     Синдикат  – форма об'єднання підприємств, які виробляють однорідну продукцію, що передбачає збереження виробничої самостійності при втраті права на самостійний збут продукції. Створена спільна структура займається реалізацією товарів, а доходи розподіляються за часткою кожного підприємства у реалізованій продукції.

     Трест – форма об'єднання, яка передбачає втрату юридичної та економічної  самостійності як у виробництві, так і в реалізації. Трест несе повну відповідальність усім своїм  майном за результати господарської  діяльності всіх підприємств, що входять  до його складу. Частка кожного підприємства визначається пакетом акцій, пропорційно цій частці розподіляються і доходи.

     Концерн – об'єднання багатьох промислових, фінансових, торговельних підприємств, які формально зберігають свою самостійність, але фактично підпорядковані фінансовому контролю та керівництву головної фірми, котра несе відповідальність за господарську діяльність об'єднаних підприємств у межах пакетів акцій кожного з них.

     Конгломерат – багатогалузеве об'єднання, яке  виникає на основі інтенсивної експансії головної фірми у чисельні, мало пов'язані між собою галузі економіки шляхом скуповування пакетів акцій інших підприємств.

     Риси  конгломерату [14, 238]:

• відсутність галузевого ядра;
• зміна власника підприємства за незмінних виробничих програм;
• незмінність товарів та послуг, що пропонуються на ринку;
• провідна роль банків та інших фінансово-кредитних установ, які здійснюють стратегію поглинання та підпорядкування через інтенсивну спекулятивну діяльність.

     Диверсифікати – багатогалузеві корпорації, об'єднані системою участі, виробничою кооперацією, патентно-ліцензійними угодами, спільними виробничими та науково-дослідними програмами, єдиною системою фінансування.

     Риси  диверсифікату [14, 239]:

• наявність галузевого ядра;
• об'єднання суміжних галузей;
• впровадження принципово нових видів діяльності та їхніх результатів – товарів і послуг;
• допоміжна роль банків та інших фінансово-кредитних установ.

     Фінансово-промислові групи (ФПГ) – організаційна форма  об'єднання великих промислових  фірм із банківськими структурами, в якій кожний член-учасник самостійно вирішує власні завдання, але не нехтує при цьому інтересами групи. Координаційну діяльність може здійснювати банк або промислове підприємство.

     Функції ФПГ [14, 239]:

• акумуляція фінансових ресурсів;
• створення сприятливих умов для інвестиційної діяльності;
• належний контроль за ефективним використанням фінансових ресурсів;
• сприяння розвитку науково-дослідницьких розробок;
• міжгалузевий перерозподіл ресурсів.