Оцінка кредитоспроможності підприємства (на прикладі ТОВ УПП «Євромед»)

ВІННИЦЬКИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

 

 

Кафедра фінансів

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни «Фінансовий менеджмент»

 

на тему: «Оцінка кредитоспроможності підприємства»

(на прикладі ТОВ УПП  «Євромед»)

 

 

 

Студентки V курсу 28 ЕФ-08 групи

Напряму підготовки «Економіка і підприємництво»

Спеціальності «Фінанси»

Шпонарської М. А.

Керівник: Юрчишена Л. В.

к.е.н., доцент

 

                                            

                                              національна шкала _________

                                              кількість балів _______ оцінка ECTS ______

                                              члени комісії ______ _____________________

                                                                     (підпис)  (прізвище та ініціали)

                                                                     ______ _____________________

                                                                     (підпис)  (прізвище та ініціали)

                                                                     ______ _____________________

                                                                     (підпис)  (прізвище та ініціали)

 

 

 

м. Вінниця – 2012

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ  1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДРИЄМСТВА

1.1. Поняття та сутність кредитоспроможності підприємства

1.2. Необхідність оцінки кредитоспроможності підприємства

1.3. Методи оцінки кредитоспроможності  підприємства

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ  ТОВ УПП “ЄВРОМЕД”

2.1. Загальна організаційно-економічна характеристика ТОВ УПП “Євромед”

2.2. Аналіз кредитоспроможності ТОВ УПП “Євромед”

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Методи покращення оцінки кредитоспроможності підприємства

3.2. Використання інформаційних технологій при оцінці кредитоспроможності ТОВ УПП “Євромед”

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Зміни у взаємовідносинах між комерційними банками і суб'єктами господарювання пояснюються змінами, що відбуваються в економіці України. Висока ризикованість банківської діяльності головним чином пов'язана з умовами і результатами діяльності його клієнтів.

Аналіз структури активів  банківської системи України  свідчить про те, що більш третини  з них доводиться на кредитний  портфель. Кредитні операції банку  є ведучими серед інших як по прибутковості, так і по масштабності розміщення засобів.

Відповідно до теперішніх умов господарювання, українські комерційні банки вимушені працювати в надзвичайних обставинах. Вони опинилися в центрі багатьох суперечливих, кризових і важко прогнозованих процесів, що відбуваються в економіці, політиці і соціальній сфері.

Початковим етапом в оцінці можливостей потенційного клієнта, який бажає отримати кредит, є визначення банком можливості позичальника повернути основну суму кредиту в обумовлений час і сплатити відсотки за користування ним.

Один з основних способів уникнення неповернення позики є  ретельний і кваліфікований відбір потенційних позичальників. Головним засобом такого відбору є економічний  аналіз діяльності клієнта з позиції  його кредитоспроможності. Під кредитоспроможністю  розуміється такий фінансовий стан підприємства – позичальника, яке  дає упевненість в ефективному  використовуванні позикових засобів, здатності і готовності позичальника повернути кредит відповідно до умов кредитної угоди.

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що оцінка кредитоспроможності підприємства формується на всебічному і ґрунтовному аналізі усієї інформації, що дає змогу оцінити кредитний ризик неповернення кредиту.

Мета даної курсової роботи полягає у проведенні оцінки кредитоспроможності ТОВ УПП “Євромед” та знаходженні шляхів підвищення рівня.

Завданням курсової роботи є:

- розглянути основні теоретичні засади оцінки кредитоспроможності підприємства;

- оцінити рівень кредитоспроможності  підприємства, на прикладі ТОВ  УПП “Євромед”;

- запропонувати напрями  покращення оцінки кредитоспроможності  підприємства.

Предметом дослідження є  теоретико-методологічні засади оцінки кредитоспроможності підприємства.

Об’єктом дослідження  даної курсової роботи є оцінка кредитоспроможності ТОВ УПП “Євромед”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДРИЄМСТВА

1.1. Поняття та сутність кредитоспроможності підприємства

 

Кредитоспроможність – правовий і господарсько-фінансовий стан позичальника, який визначає наявність передумов для одержання ним кредитів, а також їх погашення у встановлені строки.

Кредитоспроможність – наявність передумов для отримання кредиту і здатність повернути його. Кредитоспроможність позичальника визначається показниками, які характеризують його акуратність при розрахунках за раніше отриманими кредитами, його поточне фінансове становище, здатність забезпечити оперативне перетворення активів на ліквідні кошти, спроможність у разі потреби мобілізувати додаткові кошти.

Автори досліджень у даній  галузі досить часто дають визначення кредитоспроможності в залежності від потреб конкретної ситуації, то зводячи до поняття платоспроможності (здатність вчасно та повно розрахуватись за своїми зобов’язаннями)[5, с.15], то визначаючи лише як спроможність генерувати грошові потоки від проекту, на який необхідно отримати кошти.

Окремі автори розглядають  дане питання виключно з позиції  банку, визначаючи поняття кредитоспроможності  як реального правового й фінансово-господарського стану позичальника, на основі оцінки якого банк приймає рішення про  початок (продовження) або припинення кредитних відносин з ним [4]. Таке визначення включає як наявність передумов для одержання позик позичальником, так і можливість погасити їх у встановленні кредитним договором строки, але виключно для банку.

Більш широке визначення дають  Терещенко О.О. та Лахтіонова Л.Д., говорячи, що кредитоспроможність – це такий фінансовий стан підприємства, який засвідчує наявність передумов для отримання кредиту і здатність повернути його [6, с.235].

Дотепер серед економістів  немає єдиного поняття та розробленої  універсальної методики визначення рівня кредитоспроможності для  уніфікації підходу до всіх підприємств  та можливості самостійного аналізу  ними власного стану для прийняття  відповідних рішень щодо можливості залучення коштів, альтернативних джерел та необхідності удосконалення діяльності в проблемних областях. Це пояснюється  тим, що підприємства значно відрізняються за характером своєї виробничої і фінансової діяльності, тому створити єдині універсальні і вичерпні методичні вказівки щодо вивчення кредитоспроможності неможливо. Це підтверджується практикою нашої країни.

Варто зауважити, що в Україні  НБУ також розробляє для комерційних  банків рекомендації щодо визначення фінансового стану і кредитоспроможності позичальників. Згідно з “ Положенням про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків ” від 06. 07. 2000 р. № 279 критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно його внутрішніми положеннями щодо проведення активних операцій (кредитних) та методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника з урахуванням вимог цього положення, у яких мають бути визначені ґрунтовні, технічно виважені критерії економічної оцінки фінансової діяльності позичальників на підставі аналізу їх балансів та звітів про фінансові результати в динаміці тощо. Методика проведення оцінки фінансового стану позичальника, яка розроблена банком, є невід'ємним додатком до внутрішньобанківського положення про кредитування [15].

Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови  стабільної реалізації й одержання  виручки, достатньої за обсягом, щоб  виконати свої зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо. Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків  і всіх зобов'язань у нього  залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентоздатний рівень, здійснювати соціально-культурні програми для своїх працівників, забезпечувати посилення стимулів для їхньої високоефективної праці.

Найвища ознака фінансової стійкості підприємства – його здатність функціонувати й розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища, які істотно змінюються. Для цього підприємство повинно володіти гнучкою структурою фінансових ресурсів і при необхідності мати можливість залучати позичкові засоби, тобто бути кредитоспроможним. Кредитоспроможним є підприємство, що має передумови для одержання кредитних ресурсів і здатне своєчасно повернути одержану позику з виплатою належних процентів за рахунок прибутку та інших фінансових ресурсів.

Найбільш розповсюдженими  видами залучення коштів українськими підприємствами сьогодні є: отримання  банківського кредиту, емісія облігацій, застосування векселів та комерційне кредитування між підприємствами-контрагентами  в межах господарських операцій. Для кожного суб’єкта цих операцій є важливим отримання найповнішої  інформації про кредитоспроможність  позичальника, але в залежності від  умов значно різняться способи отримання  даних та якість кінцевої оцінки.

При банківському кредитуванні зараз досягається найбільша  результативність аналізу кредитоспроможності, що зумовлюється значним досвідом роботи з підприємствами та можливості отримання  достатнього обсягу інформації для  оцінки. Проблемою тут є недостатня співпраця між банками з метою  накопичення спільної інформації, що пояснюється, як правило, небажанням безкоштовно  ділитися напрацюваннями та підтримувати конкуруючі фінансово-кредитні організації.

Неможливо не враховувати  такого важливого виду залучення  коштів підприємствами як комерційний  кредит в рамках господарських операцій між компаніями, який для багатьох є основним джерелом отримання залучених  коштів.

У науково-практичній літературі здебільшого виокремлюють кількісні та якісні критерії кредитоспроможності. Кількісні критерії пов'язані з оцінкою поточного та перспективного фінансового стану позичальника, а якісні виявляються на основі оцінки менеджменту підприємства та його ситуації на ринку факторів виробництва і збуту продукції [16].

Для оцінювання фінансового стану підприємства враховуються показники його діяльності:

1) обсяг реалізації продукції;

2) прибутки і збитки;

3) рентабельність;

4) ліквідність;

5) грошові потоки (рух коштів на рахунках клієнтів);

6) склад і динаміка дебіторської та кредиторської заборгованості.

А також:

- ефективність управління підприємством;

- наявність державних замовлень і державної підтримки підприємства

- ринкова позиція підприємства.

Для підприємства, що отримує кредит, важливо знати, на які показники банк звертатиме особливу увагу. До них належать такі:

1) фінансові коефіцієнти – дають можливість оцінити фінансовий стан і ефективність роботи підприємства;

2) рух грошових коштів – аналіз цього фактора дає змогу виявити сезонну потребу підприємства у грошових коштах;

3) оцінка ділового середовища підприємства – здійснюється за допомогою таких показників:

- форма власності (вказує на міру ризику повернення кредиту і хто несе відповідальність);

- вид діяльності (визначаються перспективи розвитку);

- постачальники (оцінюється їх надійність);

- конкуренція;

- виробничі потужності (основні засоби);

- керівництво й організація (кваліфікація, досвід керівників, вакансії, ведення сучасних методів управління, маркетингу, контролю);