Оцінка фінансового стану

 

За міжнародними стандартами визначення, коли підприємству слід коригувати фінансові звіти  відносно подій після дати балансу  та зміст інформації, яку слід надавати про дату, коли фінансові звіти  затверджені до випуску, та про події  після дати балансу, регулюється МСБО 10 "Події після дати балансу". Даний стандарт вимагає, щоб підприємство не складало фінансові звіти на безперервній основі, якщо події після дати балансу свідчать про неприйнятність припущення про безперервність. Так, зокрема, в стандарті зазначено, що події після дати балансу – це сприятливі чи несприятливі події, які відбуваються від дати балансу до дати затвердження фінансових звітів до випуску. Можна ідентифікувати два типи подій:

події, які свідчать про умови, що існували на дату балансу (події, які коригують після дати балансу);

події, які свідчать про умови, що виникли після дати балансу  (події, які не коригують після дати балансу).

Підприємству не слід коригувати суми, визнані в його фінансових звітах для відображення подій, які не коригують після дати балансу.

Підприємству слід розкривати інформацію про дату затвердження фінансових звітів до випуску та про те, хто дав  дозвіл на затвердження. Якщо власники підприємства або інші особи мають  повноваження вносити зміни до фінансових звітів після випуску, підприємству слід розкривати інформацію про цей факт.

Якщо підприємство після дати балансу  отримує інформацію про умови, які  існували на дату балансу, підприємству слід оновити розкриття інформації, пов'язаної з цими умовами, з урахуванням нової інформації [47, c. 39].

У разі, коли події, які не коригують  після дати балансу, настільки важливі, що нерозкриття інформації про них  вплинуло б на здатність користувачів фінансових звітів належно оцінювати  та приймати рішення, підприємству слід розкривати таку інформацію про кожну значну категорію подій, які не коригують після дати балансу: характер події; оцінка її фінансового впливу або констатація, що така оцінка не можлива.

Розділ 3. Економічний аналіз фінансового стану підприємства

3.1. Методичні прийоми економічного аналізу фінансового стану підприємства

Комплексний аналіз являє собою  сукупність заходів, спрямованих на збір, консолідацію, узагальнення та обробку  вхідної фінансової інформації, з  метою ідентифікації економічного потенціалу об’єкта аналізу, а також форма подання результатів такої ідентифікації [55, c. 69].

Комплексний економічний аналіз використовується власниками для обґрунтування рішень стратегічного характеру, менеджерами  підприємства – для інформаційного забезпечення потреб оперативного фінансового планування. Такий аналіз є складовою інструментарію антикризового управління. Вважається, що цей вид аналізу, який уможливлює проведення як ретроспективної, так і перспективної оцінки фінансового стану підприємства, оптимально відповідає вимогам виконання таких завдань:

залучення фінансових ресурсів;

оцінка надійності партнерів;

оптимізація фінансової діяльності підприємства;

комплексне фінансове оздоровлення суб’єкта господарювання.

Загалом, комплексна оцінка фінансових результатів діяльності підприємства передбачає визначення економічного потенціалу ПП „ККК” та забезпечення ідентифікації його місця в економічному середовищі. Оцінка фінансових результатів діяльності ПП „ККК” створює необхідну інформаційну базу для прийняття різноманітних управлінських та фінансових рішень щодо проблемних питань бізнесу, напрямків розвитку, тощо (рис. 3.1).

Метод аналізу фінансових результатів  діяльності підприємства є системним  комплексним вивченням, вимірюванням і узагальненням впливу факторів на результати діяльності підприємства шляхом обробки спеціальними прийомами системи показників плану, обліку, звітності й інших джерел інформації з метою підвищення ефективності діяльності підприємства.

Комплексний економічний  аналіз
Об’єкт	Мета	Завдання	Суб’єкти	Організація	Результат
Економічний потенціал  підприємства	Обґрунту-вання прийняття фінансових рішень	Ідентифі-кація рівня економіч-ного потенці-алу підпри-ємства	Замовники: менеджери, власник, кредитори, ділові партнери, потенційні інвестори, державні органи Виконавці: аналітичні служби підприємства, аналітичні служби замовника, консалтин-гові фірми	Матема-тичні, статистичні та аналітичні алгоритми обробки інформації	Кількісний показник економіч-ного потенціалу підприєм-ства, сценарії подальшої зміни ситуації

 

Рис. 3.1. Структурна модель комплексного економічного аналізу

 

Однією з характерних рис  метода економічного аналізу фінансової діяльності є необхідність постійних  порівнянь, оскільки всі явища і  процеси розглядаються у постійному русі, зміні, розвитку. Порівняння дуже широко застосовуються у аналізі фінансової діяльності та її результатів. Фактичні результати діяльності порівнюються з результатами минулих років, досягненнями інших підприємств, плановими показниками, середньо галузевими тощо.

Матеріалістична діалектика вчить, що кожний процес, кожне явище потрібно розглядати як єдність і боротьбу протилежностей. Звідси витікає необхідність вивчення внутрішніх протиріч, позитивних і негативних сторін кожного явища, кожного процесу. Це також одна з характерних рис аналізу фінансових результатів діяльності підприємства.

Використання діалектичного методу у аналізі означає, що вивчення господарської  діяльності підприємств повинно  здійснюватися з урахуванням  усіх взаємозв’язків. Жодне явище не можна правильно зрозуміти, якщо воно розглядається ізольовано, без зв’язку з іншими. Отже, щоб зрозуміти і правильно оцінити те чи інше економічне явище, необхідно вивчити усі взаємозв’язки і взаємозалежності з іншими явищами. Це одна з методологічних рис метода економічного аналізу фінансових результатів діяльності підприємства.

Вивчення і вимірювання причинних  зв’язків у аналізі можна здійснити методом індукції та дедукції. Спосіб дослідження причинних зв’язків за допомогою логічної індукції полягає в тому, що дослідження проводиться від конкретного до загального, від вивчення окремих фактів до узагальнень, від причин до результатів. Дедукція – це такий спосіб, коли дослідження здійснюються від загальних фактів до конкретних, від результатів до причин. Індуктивний метод у аналізі застосовується у поєднанні та єдності з дедуктивним [33, c. 59].

Деталізація (виділення складових частин) тих чи інших явищ проводиться в тій мірі, яка практично необхідна для з’ясування найбільш суттєвого і головного в досліджуваному об’єкті. Вона залежить від об’єкту і мети аналізу. Це складне завдання у економічному аналізі фінансових результатів діяльності підприємства, що потребує від аналітика конкретних знань суті економічних показників, а також факторів і причин, які визначають їх розвиток.

Систематизація елементів здійснюється на основі вивчення їх взаємозв’язку, взаємодії, взаємозалежності та співпідпорядкованості. Це дозволяє побудувати приблизну модель досліджуваного об’єкта (системи), визначити його головні компоненти, функції, співпідпорядкованість елементів системи, розкрити логіко-методологічну систему аналізу, яка відповідає внутрішнім зв’язкам досліджуваних показників.

Узагальнення (синтез) є дуже відповідальним елементом у економічному аналізу. При узагальненні результатів аналізу необхідно з усієї множини досліджуваних факторів відокремити типові від випадкових, виділити головні та вирішальні, від яких залежать результати діяльності.

Системний підхід дозволяє глибше вивчити  об’єкт, отримати більш повне уявлення про нього, виявити причинно-наслідкові зв’язки між окремими частинами цього об’єкта. Головні особливості системного підходу – динамічність, взаємодія, взаємозалежність і взаємозв’язок елементів системи, комплексність, цілісність, співпідпорядкованість, виділення провідної ланки. Системний підхід в економічному аналізі дозволяє розробити науково обґрунтовані варіанти вирішення господарських завдань, визначити ефективність цих варіантів, що дає підстави для вибору найдоцільніших управлінських рішень.

Використання метода економічного аналізу фінансових результатів діяльності проявляється через ряд конкретних методик аналітичного дослідження. Під методикою розуміють сукупність аналітичних способів і правил дослідження економіки підприємства, що певним чином підпорядковані досягненню мети аналізу.

3.2. Оцінка фінансового стану згідно показників балансу

Фінансові ресурси ПП „ККК” – це грошові фонди цільового призначення, які формуються в процесі розподілу і перерозподілу національного багатства, сукупного суспільного продукту і національного доходу, і використовуються в статутних цілях підприємств.

Основним нормативним документом, який регулює формування статутного фонду товариства є Господарський  кодекс України. В ньому зазначено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

Надходження, набуття, створення майна підприємства здійснюється за власні та позичені кошти, співвідношення яких розкриває фінансовий стан підприємства.

Аналіз джерел майна ПП „ККК” здійснюється за даними пасиву балансу.

Оцінка динаміки та структури капіталу (фінансових ресурсів) ПП „ККК” наведено у табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Аналіз динаміки пасивів підприємства ПП „ККК” за 2005-2007 рр.

Статті пасивів	Період, тис. грн.			Відхилення (+/-)			Відхилення (%)
	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2006/ 2005	2007/ 2005	2007/ 2006	2006/ 2005	2007/ 2005	2007/ 2006
І. Власний капітал, в  т.ч.:	850,0	818,94	954,80	-31,06	104,8	135,86	-3,65	12,33	16,59
Статутний капітал	670,0	670,0	770,0	-	100,0	100,0	-	14,93	14,93
Додатковий капітал	80,0	-	-	-80,0	-80,0	-80,0	-	-	-
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	100,0	148,94	184,80	48,94	84,8	35,86	48,94	84,80	24,08
ІІ. Забезпечення наступних  витрат і платежів	28,0	36,0	33,0	8,0	5,0	-3,0	28,57	17,86	-8,33
ІІІ. Довгострокові зобов’язання, в т.ч.:	202,0	333,06	332,2	131,06	130,2	-0,86	64,88	64,46	-0,26
Довгострокові кредити банків	160,0	245,06	244,20	85,06	84,2	-0,86	53,16	52,63	-0,35
Інші довгострокові  зобов’язання	42	88	88	46	46	-	109,52	109,52	0,00
IV. Поточні зобов’язання, в т.ч.:	517,8	586,4	431,2	68,6	-86,6	-155,2	13,25	-16,72	-26,47
Короткострокові кредити банків	240,6	295,4	154,0	54,8	-86,6	-141,4	22,78	-35,99	-47,87
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	235,8	244,8	209,0	9,0	-26,8	-35,8	3,82	-11,37	-14,62
Поточні зобов’язання за розрахунками  з бюджетом	21,3	23,4	28,6	2,1	7,3	5,2	9,86	34,27	22,22
Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці	20,1	22,8	39,6	2,7	19,5	16,8	13,43	97,01	73,68
V. Доходи майбутніх  періодів	5,3	7,6	8,8	2,3	3,5	1,2	43,40	66,04	15,79
Баланс	1603,1	1782,0	1760,0	178,9	156,9	-22,0	11,16	9,79	-1,23

 

Що стосується джерел утворення  господарських засобів, то картина  аналізу тут така. Спостерігається  зростання суми власного капіталу на 135,86 тис. грн.; зменшення суми зобов’язань на загальну суму у 159,06 тис. грн., в т.ч. забезпечення наступних виплат і платежів – 3,0 тис. грн., довгострокових зобов’язань – 0,86 тис. грн., поточних зобов’язань – 155,2 тис. грн.; а також суми зменшення суми доходів майбутніх періодів на 1,2 тис. грн. у 2007 р. порівняно з 2006 р.

Отже, як бачимо з табл. 2.1, власний капітал протягом 2005-2007 рр. має тенденцію до збільшення. Так, в 2007 р. власний капітал становив 954,8 тис. грн., що на 104,8 тис. грн. та 135,86 тис. грн. більше, порівняно з 2005 р. та 2006 р. відповідно. Зростання суми власного капіталу ПП „ККК” відбулося за рахунок двох показників: статутного капіталу та нерозподіленого прибутку підприємства.

Статутний капітал ПП „ККК” – основне джерело активів підприємства. До статутного капіталу внесені: грошові кошти; цінні папери; основні засоби; матеріали, МШП (обмежено); нематеріальні активи.

Зростання суми статутного капіталу на 100,0 тис. грн. у 2007 р., порівняно з 2006 р., що складає 16,59 %, відбулося за рахунок додаткових внесків учасників на 80,0 тис. грн. та індексації основних засобів на 20,0 тис. грн.

Нерозподілений прибуток ПП „ККК” залишається у підприємства для використання на власні потреби. Спостерігається зростання нерозподіленого прибутку у 2007 р., порівняно з 2006 р. на 35,86 тис. грн., що складає 24,08 %. Темпи зростання суми прибутку уповільнилися: за 2007 р. збільшення склало 35,86 тис. грн., тоді як у 2006 р. воно дорівнювало 48,94 тис. грн.. Це явище пов’язано зі зростанням господарських витрат ПП „ККК”. Основними джерелами збільшення прибутку ПП „ККК” було: збільшення обсягу реалізації продукції, що підтверджено даними Ф. № 2 Звіт про фінансові результати” за 2005 – 2007 р. р., та підвищення ціни реалізації при підвищенні якості продукції, продажу на більш вигідних ринках збуту, тобто, поліпшення маркетинговій політиці на підприємстві.

Керівництво ПП „ККК” контролює ситуацію, яка склалася на підприємстві, і приймає відповідні рішення до її поліпшення.

Забезпечення наступних витрат і платежів ПП „ККК” – забезпечення виплат відпусток - зменшилось в 2007 р. на 3 тис. грн., порівняно з 2006 р., але в 2006 р. спостерігалося зростання цих витрат на 8,0 тис. грн., порівняно з 2005 р. Кошти на забезпечення наступних витрат і платежів були використані ПП „ККК” за певними напрямками фінансування, які були розроблені на підприємстві.

Довгострокові зобов’язання підприємства в 2007 р., порівняно з 2005 р., збільшились на 132,2 тис. грн., проте, порівняно з 2006 р., зменшились на 0,86 тис. грн. ПП „ККК” використовує довгострокові кредити банків для подальшого розвитку підприємства. Сума кредитів зросла у 2006 р. на 85,06 тис. грн., порівняно з 2005 р. В 2007 р. сума кредиту зменшилася на 0,86 тис. грн., порівняно з 2006 р., за рахунок довгострокового погашення позики банку.