Суб'єктами фінансових відносин є держава, громадяни  та підприємницькі структури. Усі фінансово-правові  відносини виникають і припиняються на законодавчій основі. Вони можуть припинятися  також у випадках, встановлених законом, наприклад, у разі сплати платежів, використання передбачених асигнувань тощо.

      Правові норми, що регулюють фінансові відносини, є системою фінансового права, яка  ґрунтується на конституції держави. Так, у розділі 2 Конституції України, де йдеться про права, свободи  та обов'язки людини й громадянина, статтею 67 визначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати податки і збори за порядком і розмірами, встановленими законом.

      У статті 92 зазначено, що виключно законами України встановлюються державний  бюджет України і бюджетна система; система оподаткування, податки і збори; засади щодо створення та функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також іноземних валют на території України; порядок утворення й погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргів; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їхні види і типи.

      Питання, що торкаються фінансової системи, визначаються також у статтях 95-99,116,119,143 та в  деяких інших. На основі Конституції  приймається низка законів, що регулюють певні сфери фінансових відносин. Це насамперед Закони "Про бюджетну систему України", "Про систему оподаткування України" та ін.

      Фінансова система України як предмет дослідження  фінансового права) складається  з таких основних ланок: державний  бюджет та місцеві фінанси, фінанси державних підприємств, установ та організацій, спеціальні цільові фонди та кредит.

      Від імені держави організаційну  роботу з виконання чинного законодавства  проводять фінансові органи. Систему  фінансових органів очолює Міністерство фінансів Воно несе відповідальність за фінансове становище держави, розробку та реалізацію фінансової політики Для оперативного керівництва створюється колегія, яку затверджує Кабінет Міністрів України

      Фінансові органи державної адміністрації, а  також виконкомів місцевих рад базового рівня виконують свої функції відповідно до чинного законодавства

      Управління  фінансами підприємств здійснюють їхні фінансові служби Відповідно функціонують фінансові підрозділи і на рівні  міністерств та відомств їхні повноваження дещо різняться щодо підприємств різних форм власності

      До  числа органів, що здійснюють управління окремими ланками фінансової системи, належать також Державна податкова  адміністрація, Державна комісія з  цінних паперів і фондового ринку, Пенсійний фонд, Міжбанківська валютна біржа, Рахункова палата. Їхні права та обов'язки визначаються відповідними законами. 

Література

1. Конституція України: Закон України. Прийнятий  на 5-й сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.
2. Бюджетний кодекс України // ВВР. – 2001. – № 37-38. – Ст. 189. (із змінами внесеними згідно із законами № 2350 від 09.07.2010 р.)
3. Закон України "Про Національний банк України" // ВВР. – 1999. – № 29. – Ст. 238.
4. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" // Урядовий кур'єр. – 1997. – № 105-106.
5. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".
6. Закон України "Про місцеві державні адміністрації".
7. Положення про Міністерство фінансів України, затверджене Указом Президента України від 27 грудня 2006 р. № 1837.
8. Указ Президента України "Про державне казначейство України" від 27 квітня 1995 р. № 335/95 // Збірник Указів Президента України. – 2008. – № 2. – С. 70-72.
9. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України. – К.: Центр навчальної літератури, 2008. – 606 с.
10. Воронова Л.К. Фінансове право України: Підручник. – К.: Прецедент; Моя книга, 2010. – 448 с.
11. Дєєва Н.М. Державні фінанси і бюджетний процес. – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2006. – 260 с.
12. Дудко В.П. Державний фінансовий контроль. – Чернівці: Прут, 2008. – 483 с.
13. Еллинек Г. Общее учение о государстве. – Спб.: Юридический центр Пресс, 2008. – 752 с.
14. Ильин И.А. Теория права и государства / Под редакцией и с предисловием В.А. Томсинова. – М.: Издательство "Зерцало", 2009. – 400 с.
15. Ляшенко Ю.І., Максименко І.А. Фінансова діяльність держави: цілі, засоби, результати // Фінанси України. – 2009. – № 6. – C. 61-67.
16. Нечай А.А. Фінансова діяльність держави та фінансове право в сучасний період: їх поняття // Право України. – 2008. – № 1. – C. 54-59.
17. Орлюк О.П. Фінансове право: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2011. – 528 с.
18. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. – К.: Центр Навчальної Літератури, 2007. – 312 с.
19. Семчик О.О. Держава як суб'єкт фінансових правовідносин / Л.К. Воронова (ред.). – К.: Юридична думка, 2010. – 116 с.
20. Трубецкой Е.Н. Лекции по энциклопедии права. Allpravo.Ru – 2008.
21. Фінансове право України: Підручник / Г.В. Бех, О.О. Дмитрик, І.Є. Криницький; За ред. М. П. Кучерявенка. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 320 с.
22. Финансовое право: Учебник / Под ред. О.Н. Горбуновой. – М.: Юристь, 2010.
23. Финансовое право: Учебник / Отв. рея. Н. Й. Химичева. Юриста, 2009.
24. Чернадчук Т.О. Держава, як суб'єкт фінансових правовідносин // Право України. – 2008. – № 6.
25. Щербанюк О.В. Громадянин як суб'єкт податкових правовідносин. – Чернівці: Рута, 2010.