Звіт з практики в ПАТ "Укрсоцбанк"

 
 

3 ПОРЯДОК  ПРОЦЕСУ КРЕДИТУВАННЯ 

     Банк  при кредитуванні керується Цивільним  кодексом України, Законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про заставу», іншими законодавчими актами, «Положенням Національного банку України про кредитування» , іншими нормативними актами Національного банку України, Статутом банку, положенням «Про порядок проведення роботи з позичальниками (юридичними особами) та розподіл обов'язків між службами банку в процесі надання, супроводження та повернення кредитів», технологічними картками з питань кредитування та «Положенням про кредитування клієнтів роздрібного (середнього та малого) бізнесу в  ПАТ «Укрсоцбанк».

     Кредитування   здійснюється   на   умовах    цільового  використання, строковості,  повернення,  платності  та  забезпеченості.

     Кредити надаються банком суб‘єктам підприємницької діяльності, які є платоспроможними юридичними особами всіх форм власності, мають  самостійний баланс і власні кошти,  відокремлене майно,  можуть від свого імені набувати  майнових  та  особистих немайнових  прав  і нести обов'язки,  бути позивачами та  відповідачами в суді, господарському суді або в третейському суді, а також фізичним особам — суб`єктам підприємницької діяльності.

     Для забезпечення ефективності кредитних  вкладень  і  мінімізації ризику несвоєчасного повернення кредитів, рішення про їх надання приймається колегіально, на засіданнях відповідних Кредитних комітетів (рад, комісій), Правління та Спостережної ради банку в межах їх повноважень.

     Кредитні  відносини між позичальником та банком в обов'язковому порядку оформлюються договорами кредиту (у письмовій формі), в якому визначаються всі питання, пов'язані з кредитуванням, у тому числі мета, розмір, термін кредитування, плата за кредит, форми забезпечення його повернення, порядок надання і повернення кредиту, метод нарахування процентів та періодичність їх сплати, порядок здійснення контролю за використанням кредиту, умовами договору застави, права, обов'язки та відповідальність сторін за договором, строк дії договору тощо.

     Кредитування  установами банку позичальників проводиться в межах встановлених прав (лімітів).

     Такі  права (ліміти) поділяються на:

     — загальне право (ліміт) на одного позичальника — встановлюється в цілому по конкретній установі банку і є основним правом для кредитування більшості позичальників – юридичних осіб (групи споріднених/ пов’язаних позичальників) та видів кредитних операцій;

     — індивідуальне право (ліміт) — встановлюється на конкретного позичальника – юридичну особу (групу споріднених/ пов’язаних позичальників);

     — право (ліміт) на проведення окремої кредитної операції — встановлюється для проведення кредитних операцій, які регламентуються окремими нормативними документами ПАТ «Укрсоцбанк».

     Банк, в залежності від продукту (стандарту), предмету (об‘єкту) та цілі кредиту, надає наступні види кредитів позичальникам:

     — разовий кредит — називаються кредити, рішення про надання яких приймається банком окремо по кожній позиції на підставі заяви та інших документів клієнта;

     — відновлювальна кредитна лінія моновалютна;

     — відновлювальна кредитна лінія мультивалютна;

     — невідновлювальна кредитна лінія моновалютна;

     — невідновлювальна кредитна лінія мультивалютна;

     — кредити за Генеральною угодою про здійснення кредитування;

     — овердрафт — відкривається клієнту для забезпечення  безперебійних платежів при тимчасовій нестачі або відсутності в нього коштів на поточному рахунку та для покриття платіжних «касових» розривів у його господарській (підприємницькій) діяльності;

     — факторинг.

     У банківській практиці виділяються такі етапи кредитування.

     Перший  етап. До банку подається заявка (клопотання) на отримання кредиту  за формою, визначеною банком. На цьому  етапі оцінюються сильні й слабкі сторони майбутнього позичальника та об'єкта кредитування. Крім заявки, клієнт має подати такі документи:

     — анкету позичальника (стислі відомості про позичальника) за формою, визначеною банком;

     — копії установчих документів, а також інші документи, що підтверджують правоздатність (для юридичних осіб) і дієздатність (для фізичних осіб) клієнта;

     — копію статуту;

     — копію свідоцтва про реєстрацію (перереєстрацію);

     — копії ліцензій, передбачених законодавством;

     — техніко - економічне обґрунтування одержання кредиту з розрахунком строку окупності та рентабельності об'єкта кредитування із зазначенням спрямування позичкових коштів та розрахунку затрат та надходжень на весь термін користування позикою;

     — копії контрактів, угод та інших документів, що стосуються кредиту: контракти на придбання та реалізацію товарно - матеріальних цінностей, послуг та виконання робіт, накладні, митні декларації тощо;

     — завірений податковою адміністрацією бухгалтерський баланс (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), звіт про рух грошових коштів (форма № 3), звіт про власний капітал (форма № 4) на останню звітну дату, а також річні баланси за весь період діяльності підприємства, при необхідності - розшифровка окремих статей балансу;

     — документи, що стосуються забезпечення кредиту:

           1) застава майна — опис закладеного майна, угоди на придбання заставлених ТМЦ, накладні та інші документи, що підтверджують право власності (техпаспорти, техталони — у разі застави транспортних засобів);

           2) застава нерухомості — довідка - характеристика з Бюро технічної інвентаризації, довідка з міської нотаріальної контори, угода купівлі - продажу (передачі, дарування) чи свідоцтво про приватизацію;

           3) гарантія (поручительство) - угода гарантії (поручительства), а також відповідні документи по гаранту;

           4) страхування - страховий поліс, угода страхування, умови страхування, а також необхідні документи по страховій компанії;

     — довідку з обслуговуючого банку про наявність рахунків позичальника, наявність (відсутність) заборгованості за кредитами та картотекою № 2;

     — відомості за кредитами, отриманими в інших банках.

     До  документів, перерахованих вище, додаються також оригінали для звіряння.

     У разі необхідності позичальник подає (до ухвалення рішення про надання  кредиту або в процесі подальшого контролю) внутрішні фінансові та управлінські звіти, звіт про рух  касових надходжень, дані про дебіторську та кредиторську заборгованість, податкові та митні декларації, документи про оренду приміщень та інші.

     Після ознайомлення з документами працівник  банку проводить попередню бесіду з майбутнім кредитоодержувачем, що дозволяє з'ясувати важливі деталі щодо умов надання та погашення кредиту і процентів. На цьому етапі банк приділяє увагу достовірності документів та інформації, на основі яких вирішується питання про надання кредиту.

     Другий  етап. Передбачає вивчення кредитоспроможності  клієнта. При цьому аналіз кредитної заявки клієнта та його кредитоспроможності базується на використанні різних джерел інформації, серед яких:

     — матеріали, отримані безпосередньо від позичальника;

     — матеріали, що знаходяться в архіві та базі даних самого банку;

     — відомості, отримані від кредиторів, покупців і постачальників позичальника та інших зовнішніх джерел.

     Важливе значення мають архіви банку. Якщо клієнт вже отримував кредит у цьому  банку, то в архіві містяться відомості  про можливі затримки в погашенні  боргу або інші порушення.

     Можна провести перевірку позичальника на місці. Дуже важливо з'ясувати рівень компетенції працівників, що очолюють бухгалтерську, фінансову, маркетингову служби, адміністративний апарат. Під  час відвідування клієнта можна  з'ясувати деякі питання, що не були розглянуті під час попередньої бесіди, а також скласти уявлення про стан майна, яким володіє підприємство.

     Третій  етап. Полягає в розробці умов процесу  кредитування, підготовці й укладанні  кредитного договору. Цей етап називають  ще структуруванням кредиту, в ході якого визначають основні умови кредитного договору.

     Банк  визначає параметри позички: вид  кредиту, суму, строк, спосіб видачі і  погашення кредиту, забезпечення, рівень процента, інші моменти. Банк повинен  запропонувати клієнту той вид кредиту, який найбільшою мірою відповідає характеру кредитованого заходу. Розробляється також графік погашення кредиту у відповідності зі строками оборотності того виду капіталу, на формування якого видається позичка.

     Після закінчення роботи по структуруванню кредиту кредитний працівник банку переходить до переговорів про укладання кредитного договору з клієнтом. При цьому клієнту надаються пропозиції по умовах майбутньої кредитної угоди. Вони можуть суттєво відрізнятись від тих, що містяться в кредитній заявці. Зближення позицій банку і клієнта та досягнення компромісу є кінцевою метою переговорів. Після досягнення згоди по всіх питаннях підписується кредитний договір.

     Четвертий етап. Характеризується тим, що відбувається надання кредиту, а також здійснюється контроль за виконанням умов кредитного договору.

     Після підписання кредитної угоди працівник  кредитного відділу оформляє бухгалтерські  документи, які містять вказівки щодо відкриття позичкового рахунку  та видачі кредиту. Ці документи повинні  містити дозвільні підписи керівника банку або уповноважених ним для виконання зазначених операцій посадових осіб.

     П'ятий етап процесу банківського кредитування полягає в поверненні кредиту  разом з відсотками. У відповідності  з вимогами НБУ відсотки за користування кредитом нараховуються щомісяця. Погашення кредиту і нарахованих за ним відсотків здійснюється платіжним дорученням з поточного рахунку позичальника. Черговість сплати основного боргу та відсотків за кредитом регламентована ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з якою передусім сплачуються відсотки, а потім гаситься основний борг. Погашення кредиту може здійснюватись одночасно або частинами.

     Позичальник по узгодженні з банком може достроково повернути отриманий кредит.

     При настанні строку погашення кредиту і відсутності у клієнта достатньої суми коштів для його погашення банк починає проводити роботу з проблемними кредитами. У день визначеного строку погашення частина непогашеної або непогашена заборгованість за позичкою переноситься на рахунок прострочених позик.

     Крайній захід - це порушення питання про  оголошення позичальника банкрутом. 
 
 
 

4 ВИВЧЕННЯ  ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ  РЕСУРСІВ БАНКУ 

     4.1 Економічна характеристика ресурсів  комерційного банку 

     Банківські ресурси — це сукупність коштів, які є в розпорядженні банків і використовуються ними для проведення активних операцій.

     У залежності від джерел формування ресурси  комерційних банків поділяються на власні, залучені (депозитні) та позичені (недепозитні). До власних коштів належать: статутний капітал, фонди та загальні резерви банку, нерозподілений прибуток. До залучених: рахунки і депозити інших банків, депозити і вклади фізичних осіб, депозити юридичних осіб, цінні папери власного боргу (ощадні сертифікати, векселі). До позичених коштів належать міжбанківські кредити та емісія боргових зобов’язань (облігацій).

     Власний капітал КБ займає невелику питому вагу у сукупному капіталі. Для  комерційного банку достатнім буде 8% від загального капіталу. Це обумовлено специфікою банківської діяльності. Банк користується, в основному, чужими грошима, а власні кошти служать для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття можливих збитків від банківської діяльності. Досить відчутна роль власного капіталу як джерела забезпечення оперативної діяльності комерційного банку на перших порах після його утворення.