Звіт з практики в ПАТ "Укрсоцбанк"

     Станом  на 31.12.2010 року члени Спостережної ради акціями банку не володіють. Кількість  акцій банку, якими володіють члени Правління, станом на 31.12.2010 – 1 130 490 шт., що складає 0,01 % статутного капіталу банку.

     Розмір  зареєстрованого статутного капіталу банку – 1 270 000 тис. грн. (прості та привілейовані акції).

     Перелік акціонерів, що мають істотну участь у банку є наступним (табл. 1.1)

     Таблиця 1.1

Перелік акціонерів 

 

     Іноземні  інвестори станом на 31.12.2010 року володіють 3 713 301 324 штук акцій банку, що становить 29,24 % статутного капіталу, втому числі іноземні інвестори, що мають частку більше 0,1 % (табл. 1.2). 

     Таблиця 1.2

Іноземні  акціонери станом на 31.12 2010 рік 

 

     1.2 Задачі та функції банку 

     Банк  при здійсненні банківської діяльності керується чинним законодавством України, зокрема Законами України: «Про банки  і банківську діяльність», «Про господарські товариства», «Про цінні папери і  фондовий ринок», Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законодавчими актами України, а також нормативно – правовими актами України, в тому числі нормативно – правовими актами Національного банку України.

     Банк  при здійсненні своїх функцій  керується також внутрішніми нормативними актами: Статутом банку, Положенням про Спостережну раду банку, Положенням про правління банку, Положенням про Ревізійну комісію, іншими внутрішніми документами, що регламентують здійснення банківських операцій: положеннями, правилами, інструкціями, порядками, технологічними картками тощо; наказами, розпорядженнями Голови Спостережної ради та Голови правління банку.

     Банк  здійснює свою діяльність у всіх регіонах України. За станом на 31 грудня 2010 року структура банку включала Головний офіс у місті Києві, 6 балансових філій та 437 відділень.

     Станом  на звітну дату банк є учасником  Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

     ПАТ «Укрсоцбанк» здійснює такі основні  функції:

     — облікова політика;

     — резерв під збитки від зменшення корисності кредитів;

     — справедлива вартість будівель;

     — операції з пов’язаними особами;

     — складає консолідовану фінансову звітність;

     — грошові кошти та їх еквіваленти;

     — оперативний лізинг;

     — фінансовий лізинг.

     Облікова  політика банку визначається відповідно до нормативно-правових актів НБУ щодо складання та оприлюднення фінансової звітності банків України.

     При здійсненні бухгалтерського обліку банк керується принципами достовірності, повноти висвітлення, превалювання сутності над формою, автономності, обачності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, послідовності.

     У межах чинного законодавства  та нормативних актів НБУ, Положення  про облікову політику банку визначає основні принципи ведення бухгалтерського обліку і формування статей звітності, єдині методи оцінки активів, зобов’язань та інших статей балансу банку, порядок нарахування доходів банку за кожним фінансовим інструментом, віднесення їх на рахунки прострочених, критерії визнання активів безнадійними до отримання, порядок створення та використання спеціальних резервів (порядок списання за рахунок резервів безнадійної заборгованості), вимоги та вказівки щодо обліку окремих операцій.

     Для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності  активи і зобов’язання банку оприбутковуються та обліковуються за вартістю їх придбання або виникнення, справедливою (ринковою) вартістю.

     Крім  методів та способів оцінки , що застосовуються при виникненні (визнанні) активів  для оприбуткування їх вартості за балансом, банк використовує різні  методи приведення вартості активів у відповідність до їх реального стану: нарахування доходів і витрат з дотриманням їх відповідності, формування спеціальних банківських резервів, переоцінка активів до їх справедливої вартості, амортизація необоротних активів тощо.

     Банк  регулярно перевіряє свій кредитний  портфель на предмет зменшення корисності. Судження стосовно визнання зменшення  корисності здійснюються на підставі наявної у банку інформації та базуються на оцінках кредитоспроможності  клієнта та загальній економічній ситуації. При цьому зазначені показники не обов’язково є показниками майбутніх втрат, тому бухгалтерські оцінки, які відносяться до визначення резервів під збитки від зменшення корисності кредитів та авансів, являють собою значне джерело невизначеності у зв’язку з тим, що:

     — вони з високим ступенем ймовірності піддаються змінам із плином часу, оскільки оцінка очікуваних в майбутньому втрат, пов’язаних із знеціненими кредитами, базується на показниках діяльності за останній час;

     — у випадку значних відхилень у оцінених банком втратах від їх фактичних значень, банком будуть сформовані резерви або визнані витрати, які можуть мати значний вплив на його фінансовий результат та баланс в майбутніх періодах.

     Банк  проводить регулярну переоцінку приміщень та будівель, що належать банку. Переоцінка проводиться на основі результатів оцінки незалежних оцінювачів. Для оцінки справедливої вартості було застосовано порівняльний метод (метод аналогових продаж, що найбільш об’єктивно відображають вартість відповідного типу нерухомості). Оцінка здійснювалась з припущеннями про відсутність в майбутньому будь – яких обтяжень та обмежень на об’єкт переоцінки, банк і надалі буде розпоряджатися свої майном, виходячи з максимальних інтересів, відсутності прихованих дефектів та ушкоджень, за винятком наявних.

     У ході звичайної діяльності банк здійснює операції з пов’язаними особами. Фінансові інструменти при первісному визнанні повинні обліковуватись за справедливою вартістю. Для визначення того, чи здійснюються операції з пов’язаними особами за ринковою чи не ринковою процентною ставкою, за відсутності активного ринку для подібних операцій, банк використовує професійні судження, які базуються на аналізі ціноутворення щодо подібних операцій з не пов’язаними сторонами та ефективної процентної ставки.

     Банк  складає консолідовану фінансову  звітність згідно із Законами України  «Про банки і банківську діяльність», «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні», вимогами національних Положень (стандартів) бухгалтерського  обліку 20 «Консолідована фінансова звітність» та нормативно - правових документів НБУ, облікової політики банку.

     Фінансова звітність дочірніх підприємств  включається до консолідованої фінансової звітності з моменту встановлення контролю до дати припинення контролю. Банк консолідує дочірні компанії за методом повної консолідації.

     Учасниками  консолідованої групи є:

     — ТОВ «Компанія ПроФікс»;

     — ТОВ «Укрсоцфінанс»;

     — ТОВ «Укрсоцбуд»;

     — ТОВ СІБ КУА «Укрсоц – нерухомість»;

     — ПІФ «Укрсоцбуд Естет Менеджмент»;

     — ПІФ «Укрсоцбуд НЗ».

     Банк  класифікує готівкові кошти , кошти  в Національному банку України, кореспондентські рахунки, депозити овернайт та депозити зі строком погашення до трьох місяців в інших банках як грошові кошти та їх еквіваленти. Також банк включає до складу грошових коштів та їх еквівалентів депозитні сертифікати НБУ зі строком погашення до трьох місяців. Для цілей звіту про рух грошових коштів банк не включає кошти обов’язкових резервів в НБУ через те, що існують певні обмеження щодо їх використання.

     Оперативний лізинг — це оренда, що передбачає передавання всіх ризиків і вигод, пов’язаних з правом власності на актив. Як правило, угоди про оперативний лізинг передбачають передачу орендарю права користування необоротними активами на строк, що не перевищує строку їх корисного використання, з обов’язковим поверненням таких необоротних активів їх власнику після закінчення строку дії лізингової (орендної) угоди. Необоротні активи, передані в оперативний лізинг, обліковуються у складі необоротних активів орендодавця.

     Банк  є лізингодавцем та лізингоотримувачем за угодами оперативного лізингу.

     Доходи, отримані за договором операційного лізингу, визнаються як операційні доходи протягом терміну дії договору та відображаються у Звіті про фінансові результати [Додаток Б]. Витрати, включаючи амортизацію, понесені на утримання необоротних активів, переданих в оренду, визнаються витратами.

     Як  лізингоотримувач, банк орендує офісні приміщення під відділення банку. Орендні  платежі за угодами про оперативний  лізинг визнаються як операційні витрати у Звіті про фінансові результати.

     Фінансовий  лізинг — це оренда, умовами якої передбачається передавання в основному  всіх ризиків і вигод, пов’язаних з правом володіння активом. Право  власності може з часом передаватися або не передаватися.

     Банк  надає основні засоби у фінансовий лізинг. Передача основних засобів  у фінансовий лізинг обліковується  як виданий кредит, який відображається у сумі мінімальних лізингових платежів і негарантованої ліквідаційної  вартості. Різниця між сумою мінімальних лізингових платежів і негарантованою ліквідаційною вартістю об’єкта фінансового лізингу та теперішньою його вартістю, що визначена за лізинговою (орендною) ставкою процента, є процентним доходом банку. Розподіл доходу між звітними періодами протягом строку лізингу здійснюється із застосуванням лізингової ставки процента до залишку заборгованості лізингоодержувача за кредитом на початок звітного періоду.

     Банк  визнає зменшення корисності за активами, що надані у фінансовий лізинг, шляхом формування резервів на повний розмір чистого кредитного ризику, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2 ВЗАЄМОВІДНОСИНИ  БАНКУ З ДЕРЖАВОЮ 

     2.1 Оподаткування прибутку банку 

     Податковий  прибуток (збиток) визначається консолідовано, Головним офісом, на підставі податкового обліку, що ведеться філіями банку. Податок на прибуток банку розраховується у відповідності до чинного податкового законодавства та у фінансовому обліку є витратами банку.

     Порядок складання декларації на прибуток банку  встановлюється Наказом ДПА «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток банку та Порядку її складання» № 148 від 31.03.2003 р. Він є розробленим на підставі норм Закону України від   28   грудня  1994  року  №  334/94-ВР «Про оподаткування  прибутку  підприємств» (із змінами і доповненнями).

     Декларація  з  податку  на  прибуток   банку   подається  платником  незалежно від того, виникло у  звітному періоді у платника податкове  зобов'язання чи ні. Дані, наведені   в   декларації,   повинні   підтверджуватись первинними документами обліку та  відповідати  податковому  обліку (звітності). Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою банку (філії). Оригінал декларації  з   відповідними   додатками   подається платником  до  податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4.