Звіт з практики в ПАТ "Укрсоцбанк"

     Витрати з податку на прибуток складаються  з суми витрат з поточного та відстроченого  податків на прибуток і визнаються у Звіті про фінансові результати, за винятком випадку, коли вони визнаються безпосередньо у складі капіталу.

     Витрати з поточного податку на прибуток розраховуються у відповідності  до чинного законодавства України. Поточні витрати з податку  на прибуток відображають суму коштів, яка, як очікується, має бути сплачена або відшкодована стосовно оподаткованого прибутку чи збитку за поточний та попередній роки. Оподатковані прибутки чи збитки визначаються на основі оціночних показників, якщо фінансова звітність приймається до моменту подання відповідних податкових декларацій. Банк сплачує консолідований податок на прибуток.

     Розрахунок  відстрочених податкових активів та зобов’язань здійснюється згідно вимог  Положення (стандарту) бухгалтерського  обліку 17 «Податок на прибуток», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 року, інструкції про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових активів та податкових зобов’язань, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 17.03.2009 року № 140.

     Оподаткований прибуток відрізняється від облікового наявністю постійних і тимчасових різниць, які виникають у зв’язку  з відмінностями в оцінках щодо визнання доходів, витрат, активів та зобов’язань у бухгалтерському та податковому обліку.

     Як  постійні різниці банк визнає податкові  різниці, які виникають у звітному періоді та не компенсуються у  наступних звітних періодах. Постійні різниці можуть збільшувати або  зменшувати як обліковий, так і податковий прибуток і викликані статтями, які:

     — включаються до розрахунку облікового прибутку, але ніколи не можуть бути включені в розрахунок податкового прибутку;

     — включаються в розрахунок податкового прибутку, але не включаються в розрахунок облікового прибутку.

     До  постійних різниць банк відносить:

     — нараховані (отримані) дивіденди;

     — вартість безоплатно наданих товарів, робіт, послуг;

     — витрати на ПММ для легкового транспорту;

     — сплачені штрафи, пені, санкції;

     — витрати на медичне страхування співробітників;

     — витрати понад норму на добові, на відрядження;

     — витрати на оренду житла для співробітників;

     — матеріальна допомога співробітникам;

     — добровільне страхування життя;

     — інші витрати, які не включаються до складу валових витрат.

     Тимчасова різниця — це різниця між балансовою вартістю активу або зобов’язання за даними бухгалтерського обліку та їх податковою базою.

     Тимчасова різниця, що підлягає вирахуванню, —  тимчасова різниця, яка під час  визначення суми оподаткованого прибутку (податкового збитку) у майбутніх  періодах призведе до виникнення суми , що підлягає вирахуванню ( у той період, у який балансова вартість активу чи зобов’язання відшкодовується або погашається).

     До  тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, банк відносить:

     — доходи майбутніх періодів;

     — неамортизований дисконт за кредитними операціями;

     — різниця між залишковою вартістю виробничих основних засобів у фінансовому обліку та їх балансовою вартістю у податковому обліку;

     — резерв під юридичні ризики;

     — забезпечення під реструктуризацію;

     — резерв під річний бонус;

     — нараховані витрати за цінними паперами власного боргу;

     — сформовані резерви під активні операції;

     — податкові збитки, перенесені на наступні податкові періоди.

     Тимчасова різниця, що підлягає оподаткуванню, —  тимчасова різниця, яка під час  визначення суми оподаткованого прибутку (податкового збитку) у майбутніх періодах призведе до виникнення суми, що підлягає оподаткуванню (у той період, у який балансова вартість активу чи зобов’язання відшкодовується або погашається).

     До  тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню, відносяться:

     — витрати майбутніх періодів;

     — різниця між балансовою вартістю цінних паперів, придбаних банком в торговий портфель, а також в портфель на продаж, та їх податковою базою;

     — процентні доходи за кредитами, нараховані банком у 2010 році, які включаються до складу валових доходів в момент їх отримання;

     — неамортизований дисконт за пасивними операціями.

     Банк  переглядає балансову вартість відстрочених податкових активів та зобов’язань  на кінець звітного періоду, при цьому  відстрочений податковий актив зменшується в тій мірі, у якій більше не існує ймовірності того, що буде отриманий оподатковуваний прибуток, якого буде достатньо для повного або часткового відшкодування такого активу. 

     2.2 Звітність банку 

     Фінансова звітність банку – це система взаємопов’язаних узагальнюючих показників, що відображають його фінансовий стан на кінець останнього дня звітного періоду та результати діяльності за вказаний період.

     Метою складання фінансової звітності  є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність банку для прийняття економічних рішень. Фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку (з урахуванням коригуючих проводок) згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, нормативно - правових актів Національного банку України, облікової політики банку,   Міжнародних стандартів фінансової звітності.

     Інформація, відображена у фінансовій звітності, повинна сприяти прийняттю правильних економічних рішень.

     Водночас  фінансова звітність не дає змоги  керівництву банку детально оцінювати, всебічно аналізувати й контролювати діяльність філій, інших структурних підрозділів, мати детальну оперативну інформацію, необхідну для прийняття рішень на різних рівнях управління банком.

     Важливою  вимогою до фінансової та статистичної звітності є достовірність та реальність інформації, які забезпечуються документуванням банківських операцій, проведенням періодичних інвентаризацій, за допомогою яких контролюються та уточнюються наявність і вартість активів та пасивів банку, цінностей та операцій, що обліковуються на позабалансових рахунках.

     Обов'язковою  вимогою до фінансової та статистичної звітності є її порівнянність, зіставлення  показників звітного періоду з аналогічними показниками минулих періодів. Лише на цій основі можна зробити відповідні висновки про зміни у фінансовому стані банку, спрогнозувати тенденції розвитку банківських операцій. Якщо ж відбулися зміни правил бухгалтерського обліку, то банк повинен забезпечити порівнянність звітності через перерахування даних минулого звітного періоду за новими правилами та відобразити результати таких змін на окремих рахунках доходів та витрат.

     Банк  складає та надає фінансову звітність  до Національного банку України у встановленому ним порядку.

     Фінансова звітність банку - юридичної особи складається тільки Головним офісом. Для складання фінансової звітності філії надають в електронному вигляді файли звітності та окремі показники встановленого змісту та формату. При складанні річного фінансового звіту регіональні філії надають встановлені форми звітності на паперових носіях, підписані керівником та головним бухгалтером установи банку.

     Відповідно  до статті 69 «Звітність банків» Закону України «Про банки і банківську діяльність» фінансовим роком банку вважається календарний рік, який розпочинається 1 січня.

     Звітним періодом для складання річної фінансової звітності є календарний рік.

     Складанню річного фінансового звіту передує  обов'язкова інвентаризація активів, зобов'язань, резервів, включаючи і обліковані на позабалансових рахунках, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан та  правильність оцінки.

     Відповідальність  за організацію інвентаризації покладається на керівника банку (філії).

     Річна фінансова звітність банку включає:

     — загальну інформацію про діяльність банку;

     — баланс [Додаток А];

     — звіт про фінансові результати [Додаток Б];

     — звіт про рух грошових коштів [Додаток В];

     — звіт про власний капітал (табл. 2.1)

     — примітки до звітів.

     Річна фінансова звітність підлягає обов’язковій перевірці та підтвердженню аудитором відповідно до Законів України «Про аудиторську діяльність» та «Про банки і банківську діяльність». За висновки щодо фінансових звітів відповідає аудитор.

     Консолідована фінансова звітність – це фінансова звітність банку, що відображає його фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів з урахуванням дочірніх установ та асоційованих компаній як єдиної економічної одиниці.

     Консолідована фінансова звітність складається з використанням до фінансової звітності дочірніх установ облікової політики банку для подібних операцій та подій.

     З метою організації роботи по складанню  фінансової звітності консолідованої групи банк визначає перелік дочірніх та асоційованих установ, фінансова звітність яких, відповідно до чинних нормативно - правових вимог, підлягає консолідації, та складає таблицю складу учасників консолідованої групи. 
 
 

     Таблиця 2.1

Звіт про власний капітал