Засади здійснення амортизаційної політики

Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду на підприємстві визначаються множенням  норм амортизації на балансову вартість груп основних засобів на початок  звітного періоду.

А = Ба * Н/100%, (формула 2.25)

де    А - сума амортизаційних відрахувань, грн..

Ба - балансова  вартість відповідної групи основних засобів на початок звітного періоду, грн.;

Н - норма амортизаційних відрахувань до балансової вартості кожної з груп основних засобів, %.

В активі підприємства основні засоби на початок звітного періоду, тобто на 1 січня 2010 року, за своєю первісною вартістю становили 692158 тис. грн.

Залишкова вартість основних засобів – 437211 тис. грн.

У складі основних засобів:

1       група –  491137 тис. грн.

2       група –   26642 тис. грн.

3       група –173425  тис. грн.

4       група –  879 тис. грн.

 

 

Таблиця 2.10

Нарахування амортизації методом зменшення  залишкової вартості у 2009 році ЗАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (тис. грн.)

Група основних засобів	Квартал	Амортизаційні відрахування за квартал		Накопичена  амортизація (знос) на кінець кварталу	Залишкова вартість на початок звітного кварталу
1	1	491137 * 2% = 9822,74		9822,74	491137
	2	481314,2* 2%= 9626,28		19449,02	481314,2
	3	461865,18*2% = 9237,30		28686,32	461865,18
	4	433178,86* 2% =8663,57		37349,8	433178,86
	Разом у 1 групі	37349,8		37349,8
2	1	26642*10%= 2664,2		2664,2	26642
	2	23977,8*10%=2397,78		5061,98	23977,8
	3	18915,82*10 %= 1891,5		6953,5	18915,82
	4	11962,3*10% = 1196,2		8149,7	11962,3
	Разом у 2 групі	8149,7		8149,7
3	1	173425*6% =10405,5		10405,5	173425
	2	163019,5* 6% =9781,17		20186,6	163019,5
	3	142832,9* 6 % =8569,9		28756,5	142832,9
	4	114076,4*6% = 6844,5		35601,08	114076,4
	Разом у 3 групі	35601,08		35601,08
4	1	879*15%=131,85		131,85	879
	2	747,15*15% =112,07		243,9	747,15
	3	503,25* 15% = 75,48		319,3	503,25
	4		183,9* 15% =27,5	346,8	183,9
	Разом у 4 групі	346,8		346,8

 

В активі підприємства основні  засоби на початок  звітного періоду тобто на 1 січня 2009 року,  за своєю первісною вартістю становили 706805 тис.грн.

Залишкова вартість основних засобів – 430230 тис. грн.

 У складі  основних засобів:

1        група – 492215 тис. грн

2        група - 30901 тис. грн.

3        група – 182407 тис. грн.

4        група – 618 тис. грн.

 

Таблиця 2.11

Нарахування амортизації методом зменшення  залишкової вартості у 2010 році  ЗАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (тис. грн.)

Група основних засобів	Квартал	Амортизаційні відрахування за квартал		Накопичена  амортизація (знос) на кінець кварталу	Залишкова вартість на початок звітного кварталу
1	1	492215* 2% = 9844,3		9844,3	492215
	2	482370,7* 2%= 9647,4		19491,7	482370,7
	3	462879 *2% = 9257,5		28749,2	462879
	4	434129,8* 2% = 8682,5		37431,7	434129,8
	Разом у 1 групі	37431,7		37431,7
2	1	30901*10%= 3090,1		3090,1	30901
	2	27810,9*10%=2781,09		5871,19	27810,9
	3	21939,7*10 %= 2193,9		8065,1	21939,7
	4	13874,6*10% = 1387,4		9452,5	13874,6
	Разом у 2 групі	9452,5		9452,5
3	1	182407*6% = 10944,4		10944,4	182407
	2	171462,6* 6% =10287,7		21232,1	171462,6
	3	150230,5* 6 % =9013,8		30245,9	150230,5
	4	119984,6*6% = 7199,07		37444,9	119984,6
	Разом у 3 групі	37444,9		37444,9
4	1	618*15%=92,7		92,7	618
	2	525,3*15% =78,7		171,4	525,3
	3	353,9* 15% = 53,08		224,4	353,9
	4		129,5* 15% =19,4	243,8	129,5
	Разом у 4 групі	243,8		243,8

Таким чином, нарахування  амортизаційних відрахувань дає  можливість визначити поточну вартість не зношеної частини основних засобів, а також вартість тієї їх частини, яка відноситься на виробництво  продукції. Одночасно визначається нагромаджувана частина фінансових ресурсів для наступного заміщення основних засобів, які вибувають з виробничого процесу через зношення

 

                                                 Розділ3

 Шляхи та напрямки удосконалення амортизаційної політики

3.1. Поліпшення  амортизаційної політики в Україні.

Державна амортизаційна  політика спрямована на відшкодування  зносу основного капіталу шляхом створення нормативно-правових і  господарських умов для відтворення  основних засобів, формування підприємствами та організаціями власних коштів для оновлення наявних основних фондів.

Як зазначалося  раніше, з липня 1997 р. систему нарахування  амортизації було радикально змінено. Це негативно вплинуло на формування амортизаційного фонду та відтворенні  основних засобів підприємства ЗАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод".

Розрахунок  амортизаційних відрахувань по залишковій, а не по первісній (відтворюваній) вартості основних засобів призводить до подовження їх амортизаційного періоду та строку окупності капіталовкладень. Так, для  найбільш швидко відтворюваної групи основних засобів на підприємстві, тобто другої групи з нормою амортизації по закінченні чотирьох років служби залишається недоамортизованою. Таким чином підвищення норми амортизаційних відрахувань по залишковому методу призводить до подовження відтворюваного циклу .

Скорочення  перечню основних засобів, які підлягають по новому закону прискореній амортизації, обходить ті групи обладнання, які потребують інтенсивного оновлення у приоритетному порядку, а саме: комп’ютерна техніка, інформаційне забезпечення,  інвентар підприємства.

ЗАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" надає населенню фармацевтичні  послуги, ця продукція вдрізгняється високою фондомісткістю. Це виходить з того, що основні засоби підприємства, а це переважно дороге обладнання для виробництва ліків та їх компоненти, мають доволі високу вартість, досить енерговитратні та окрема техніка зношується та потребує заміни на нову, більш досконалу, та інноваційну яка б відповідала сучасним потребам.

Таким чином, для відновлення відтворюваної функції амортизаційного фонду, перетворення його в дійовий інструмент технічного оновлення виробництва, потрібно удосконалити державну амортизаційну політику наступними шляхами:

а) більш часто  проводи антиінфляційну переоцінку основних засобів з обліком та по мірі зростання їх поточних цін;

б) виключити  практику безоплатного та безповоротного вилучення у підприємств амортизаційних коштів для централізованого використання;

в) замінити діючу  методику розрахунку амортизаційних відрахувань новою, яка б передбачала значно більш тісну залежність норм відрахувань від реальних (нормативних) строків служби основних засобів, а також визначення розміру амортизаційних відрахувань не по залишковій, а по первісній їх вартості;

г) застосовувати прискорену амортизацію основних засобів не у масовому порядку, а вибірково – як інструмент науково-технічної політики держави, яка орієнтована на інтенсивний розвиток пріоритетних галузей, виробництв, напрямків науково-технічного прогресу.

Амортизаційна політика є діючим інструментом активізації інвестиційних процесів в умовах ринкової трансформації економіки. Вона повинна забезпечити надійне внутрішнє джерело фінансування капітальних вкладень. Саме за рахунок амортизації в розвинених країнах формується до 70-80% інвестицій.

Однак сучасна  амортизаційна політика не створює  мотивації до швидкого відновлення  основних засобів і утворення необхідних для відтворення основних коштів фінансових ресурсів. На сучасному етапі результати впровадження діючого нині амортизаційного механізму є дуже скромними. Заміна методологічного підходу до нарахування амортизації, що діяв до проведення реформ амортизаційної політики, не привела до росту амортизації як власного джерела інвестицій підприємств і посиленню мотивації до впровадження сучасних технологій.

Недоліками  амортизаційної політики є наступне:

підприємствам, при наявності серед них великої  кількості збиткових, нав'язали лише прискорену амортизацію, хоча вона дає  перевагу лише рентабельним підприємствам.

скорочення  числа застосовуваних норм амортизації при нарахуванні амортизації від реального терміну служби основних засобів, що порушило економічно обґрунтовані строки їхнього відтворення.

для більшості  видів основних засобів норми амортизації значно завищені;

нараховується амортизація від залишкової, а не відновної вартості основних засобів. Це приводить до подовження їхнього амортизаційного періоду й строків окупності капітальних вкладень;

двадцять відсотків  видів активної частини основних фондів переведені на більше низький норматив амортизації;

не був уведений механізм об'єктивної й своєчасної переоцінки основних фондів.

До 1 січня 2011 року  діяв закон про «Податок на прибуток»  в якому нарахування амортизації  було встановлено згідно норм амортизації. Всі основні засоби були поділені на групи і в кожній групі були свої норми амортизації яка нараховувалась на залишкову вартість на кінець кожного кварталу. Таким чином між податковим і бухгалтерським обліками виникли важливі розбіжності в методах нарахування амортизації. На практиці розмежування на податкову й економічну амортизацію при застосуванні різних методів нарахування амортизації приводить до перекручування відтворювального процесу в економіці. Як правило, економічна амортизація є більшою за податкову. Тому підприємства значну частину економічної амортизації направляють на сплату податку на прибуток. Тобто амортизаційна політика призвела до того, що підприємства зобов'язані включити в базу оподатковування податком на прибуток різницю між економічною й податковою амортизацією.

Отже, можна  зробити висновок, що амортизаційна  політика як складова частина інвестиційної політики не сприяла, а навпаки, протидіяла нагромадженню реноваційних ресурсів, сприяла різкому скороченню їхньої частини в загальному обсязі фінансування.

З 1 січня 2011 року вступив в дію Податковий Кодекс України в якому методи нарахування амортизації основних засобів прирівняли до методів нарахування амортизації, які використовуються у бухгалтерському обліку, а саме:

1)прямолінійний  метод;

2)метод зменшення залишкової вартості;

3)метод прискореного  зменшення залишкової вартості;

4)кумулятивний  метод;

5)виробничий  метод.

Для того щоб  амортизаційна політика повинна спрямовуватися на підвищення фінансової зацікавленості суб'єктів господарювання в здійсненні інвестицій в основний капітал за рахунок коштів власних амортизаційних фондів. Для цього необхідно провести такі заходи:

створення економічної  й правової бази для впровадження раціональних рівнів споживання, відшкодування  й відновлення основного капіталу;

обмеження державного регулювання в сфері амортизаційної політики й стимулювання інвестиційної  ініціативи суб'єктів господарювання;

відмова від  суцільного примусового нарахування  амортизаційних відрахувань за єдиним методом і впровадження декількох  методів нарахування амортизації, надання суб'єктам господарювання права вибору конкретного методу й норм нарахування амортизаційних відрахувань, а також права самостійно встановлювати конкретні терміни служби основного капіталу в певних законом межах, що дозволить у короткий термін відшкодувати раніше здійснені інвестиції, розширить фінансові можливості підприємств і підсилить їхню інвестиційну активність;

розмежування  практики нарахування амортизаційних відрахувань відповідно до її економічної  й податкової ролі:

стимулювання  суб'єктів господарювання до застосування прискореної амортизації і її інвестиційного напрямку шляхом надання  податкових знижок.

закріпити за суб'єктами господарювання право на використання коштів власного амортизаційного фонду  й заборонити будь-які централізовані вилучення з нього;

надавати податкові  знижки тільки тим суб'єктам господарювання, які мають документальне підтвердження  інвестиційного використання коштів амортизаційного  фонду.

Амортизаційна політика повинна контролювати використання амортизаційних відрахувань по своєму призначенню, тобто вона не повинна бути гальмом технічного прогресу й економічного розвитку.

У результаті проведення цих заходів можна чекати поліпшення фінансових результатів господарювання суб'єктів господарської діяльності, створення умов для формування додаткових інвестиційних ресурсів суб'єктами господарювання.