Засади здійснення амортизаційної політики

- амортизуюча вартість об’єкту,  грн.;

Т – очікуваний період корисного використання об’єкту.

 

Місячна сума амортизації;

В = А : 12 (формула 1.3)

 

 

де В- місячна  сума амортизації, грн.;

А- річна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

 

Таким чином, при застосуванні прямолінійного методу вартість об’єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом терміну його корисного використання. Метод заснований на припущенні, що сума нарахованої амортизації залежить від терміну (тривалості) експлуатації об’єкта основних засобів.

При застосуванні цього методу:

• річна сума амортизації однакова протягом усіх років експлуатації об’єкта;
• сума зносу накопичується рівномірно;
• залишкова вартість об’єкта основних засобів рівномірно зменшується до рівня ліквідаційної вартості.

Недоліком такого методу є те що при його використанні не враховується моральний знос, а також він не дає реальної оцінки виробничої потужності основних засобів в різні роки експлуатації.

Практика показує, що знос машин збільшується в перші роки експлуатації, потім величина зносу стабілізується, а останні роки експлуатації знос машин знову збільшується. Що стосується морального зносу машин, то він також не рівномірний.

Застосування цього методу не завжди відображає повне перенесення  вартості основних засобів не створену продукцію, в результаті чого створюється недоамортизована частина вартості основних засобів, що є прямим збитком підприємства.

 

2. Метод зменшення залишкової вартості

Суть даного методу полягає  в визначенні річної суми амортизації  об’єкту основних засобів виходячи з залишкової вартості такого об’єкту на початок звітного року чи з початкової вартості по введених на протязі року об’єктам. Річна сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом множення залишкової вартості об’єкта основних засобів на річну норму амортизації:

За ПБО-7 це метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно.

А = Со * На         (формула 1.4)

 

 

де А - річна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

- залишкова вартість об’єкта основних засобів, грн.;

- річна норма амортизації, частин.

Річну норму амортизації  підприємство визначає самостійно за наступною формулою

        (формула 1.5)

 

Нa -річна норма амортизації (в частинах);

n-термін корисного використання об’єкта основних засобів, років;

-ліквідаційна вартість об’єкта  основних засобів, що визначається  підприємством самостійно, грн.;

- початкова (залишкова) вартість  об’єкта основних засобів, грн..

Використання методу зменшення  залишкової вартості при нарахуванні  амортизації передбачає наявність  ліквідаційної вартості об’єкта  основних засобів. В протилежному випадку  об’єкт основних засобів буде повністю „замортизований” на протязі року.

Відзначимо, що у відповідності  до П(З)БО 7 базою для нарахування  амортизації при використанні даного методу є залишкова вартість на початок  звітного року або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації.

Тому, починаючи з дати введення в експлуатацію об'єкта основних засобів до кінця звітного року, у якому був введений цей об'єкт, базою для нарахування амортизації буде первісна вартість такого об'єкта. Іншими словами, якщо об'єкт основних засобів були введений в експлуатацію в липні, то з серпня по грудень (включно) сума амортизаційних відрахувань буде визначатися шляхом множення первісної вартості об'єкта на норму амортизації. З січня наступного звітного року сума амортизації такого об'єкта основних засобів буде визначатися шляхом множення залишкової вартості такого об'єкта на норму амортизації.

Даний метод нарахування  амортизації базується на припущенні, що амортизація починає нараховуватися з початку звітного року, хоча практично  це буває далеко не завжди. Тому у  всіх випадках, коли амортизація нараховується не з початку звітного року, залишкова вартість наприкінці запланованого строку експлуатації не досягає ліквідаційної вартості. У зв'язку з цим підприємство може прийняти рішення про зміну строку амортизації й доамортизувати частину вартості, що залишилася, або ж вважати залишкову вартість об'єкта ліквідаційною вартістю.

 

3. Метод прискореного  зменшення залишкової вартості

Цей метод є різновидом методу зменшення залишкової вартості.

Норма амортизації в цьому  випадку розраховується аналогічно нормі амортизації при використанні прямолінійного методу нарахування амортизації, тобто використовується подвійна ставка амортизаційних відрахувань, розрахована методом прямолінійного списання. При цьому норму амортизації при використанні прямолінійного методу можна представити як:

На = А÷ Ca   (формула 1.6)

 

де А – річна сума амортизационних відрахувань за рік, грн.;

Са - вартість об'єкта, що амортизується, грн.

Перетворивши  дану формулу, одержимо норму амортизації  для методу, що розглядається:

На = 2*( А÷ Ca) = 2*(Са ÷ Т) ÷ Са = 2 ÷ Т     (формула 1.7)

 

 

Даний метод  нарахування амортизації не припускає  обов'язкової „наявності” ліквідаційної  вартості об'єкта основних засобів. При  цьому дотримується правило, при  якому сума амортизації останнього року розраховується таким чином, щоб залишкова вартість об'єкта в кінці експлуатаційного періоду була не менша його ліквідаційної вартості.

4. Кумулятивний  метод

Річна сума амортизації  в цьому методі визначається як добуток  амортизуючої вартості й кумулятивного коефіцієнта:

А = (Сn – Cл)* Кк                        (формула 1.8)

 

 

де  — кумулятивний коефіцієнт;

— первісна вартість;

 — ліквідаційна вартість.

Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишилась до кінця строку корисного використання об'єкта, на суму чисел років корисного використання цього об'єкта.

Кумулятивний коефіцієнт можна розрахувати по формулі:

Кк = Кл ÷ Сл           (формула 1.9)

 

де  - кількість років, що залишилися до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів;

— сума чисел років корисного  використання об’єкта основних засобів.

Сума чисел років —  це результат сумування порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об'єкт.

 

5. Виробничий метод

Для окремих видів основних засобів нарахування амортизації здійснюється на підставі сумарної кількості виробленої продукції об'єктом за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру (одиницях виробленої продукції, відпрацьованих годинах, кілометрах пробігу та ін.).

Місячна сума амортизації визначається виходячи з фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка амортизації  обчислюється співвідношенням амортизуючої вартості об'єкта основних засобів  і плануючого обсягу продукції (робіт, послуг) за весь строк корисного використання такого об'єкта основних засобів. Як ми вже відзначали, вартістю об'єкта основних засобів, що амортизується, є первісна вартість, зменшена на його ліквідаційну вартість.

Таким чином, норму амортизації  за цей методі можна розрахувати за формулою:

На = (Сn – Cл) ÷ Оn                  (формула 1.10)

 

де  — норма амортизації, частка;

— первісна вартість об'єкта основних засобів, грн.;

— ліквідаційна вартість об'єкта основних засобів, грн.;

— розрахунковий обсяг діяльності (виробництва), одиниці.

 

 

 

 

 

 

                                              Розділ 2

Аналіз  амортизаційної політики на ЗАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод"

 

2.1. Загальна характеристика підприємства ЗАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод"

 

ЗАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" [5], розташований в місті Києві, займає одне з провідних місць за обсягами виробництва та реалізації готових лікарських засобів серед українських фармацевтичних підприємств України і може бути прикладом вдалого проведення ринкових реформ в нашій країні.

ЗАТ НВЦ „Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод” був створений у 1947 році як невелика артіль, що окрім ліків виробляла також продукти харчування та товари широкого вжитку.

Приватизація Борщагівського хімфармзаводу була завершена на початку 1994 року. Майно заводу було викуплено у держави робітниками заводу, членами їх родин та пенсіонерами за рахунок власного прибутку заводу та за приватизаційні майнові сертифікати – без залучення сторонніх осіб та організацій.

Після приватизації державної частки майна колектив заводу поставив собі за мету - реконструювати завод і перетворити його в найсучасніше фармацевтичне підприємство, що повністю відповідає Європейським стандартам виробництва ліків (Належна Виробнича Практика - GMP).

Нині Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод випускає понад 100 найменувань лікарських засобів, із яких близько 50 раніше в країні не вироблялися, освоєно випуск 9 нових препаратів. Річна потужність підприємства з випуску таблеток складає близько 200 млн. упаковок №10, сиропів - 4 млн. упаковок, антибіотиків в капсулах - 15 млн.упаковок №10, стерильних антибіотиків - 14 млн. флаконів. Отриманий прибуток спрямовується в першу чергу на розвиток та реконструкцію підприємства, на створення нових лікарських засобів, на благодійні цілі.

Частка Борщагівського хімфармзаводу серед вітчизняних виробників лікарських засобів становить 9,67%. Продукція заводу експортується до країн близького та далекого зарубіжжя, частка експорту в загальних обсягах продаж заводу становить 6,8%. Завод експортує продукцію у 10 країн світу, в т.ч.у країни Балтії, Азії та Східної Європи.

Впроваджена одна з найсучасніших автоматизованих  систем управління - MFG-PRO.

На  підприємстві функціонують 4 лабораторії: дослідно-впроваджувальна, лабораторія відділу контролю якості (хімічна та мікробіологічна),  лабораторія екологічного контролю. 
Заводські лабораторії ВКЯ визнані кращими в Україні, сертифіковані за стандартами GMP та відносяться до числа найсучасніших лабораторій Європи.

На підприємстві є власний науково-дослідний центр, який займається розробкою та впровадженням нових лікарських засобів. На сьогодні на різних етапах розробки знаходиться близько 20 нових препаратів.

В 2003 році Борщагівський  хімфармзавод першим серед фармацевтичних підприємств України отримав  Сертифікат, який засвідчує, що система  забезпечення якості та технічний стан виробництва відповідають вимогам Належної Виробничої Практики, правилам GMP ЄС, рекомендаціям PIC/S, враховує вимоги Всесвітньої Організації Охорони Здоров`я щодо продукції, яка призначена для торгівлі та дистрибуції, а також для експорту.

Проведено міжнародний  аудит та одержані сертифікати аудиторської компанії "Сертифарм" (Франція) та Національний сертифікат Латвії, Національні  сертифікати України на дотримання правил GMP.

Юридична адреса ЗАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" : м.Київ 03134 м.Київ вул.Миру. 17

Таблиця 2.1

 Основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності

Показник	одиниця вимірювання	Роки		Абсолютне відхилення	Темп  зростання,%
		2009	2010
Випуск продукції  в діючих цінах	тис грн.	450183	583570	133387	29,6
Чистий дохід  від реалізації продукції	тис грн.	397710	502527	104817	26,3
Кількість промислово-виробничого  персоналу	осіб	654	740	86	13.1
Фонд оплати праці	тис грн.	56632	76016	19384	34,2
Продуктивність  праці на одного працівника ПВП	тис грн. / особу	688,35	788,60	100,25	14,5
Середньорічна оплата праці	тис грн. / особу	86,5	102,7	16,2	18,7
Середньорічна вартість основних фондів	тис грн.	418684,5	433720,5	15036	3,5
Фондовіддача	Грн.. /грн.	1,07	1,34	0,27	25,2
Середньорічні залишки обігових коштів	тис грн.	167491	209518	42027	25,09
Оборотність оборотних  коштів	Частки	2,3	2,5	0,2	8,6
Середньорічна вартість активів	тис грн.	633003,5	716763,5	83760	13,2
Власний капітал	тис грн.	533881	580862	46981	8,7
Собівартість  реалізованої продукції	тис грн.	214853	273620	58767	27,3
В т.ч. прямі  матеріальні витрати	тис грн.	172803	211805	39002	22,5
Частка прямих матеріальних витрат в собівартості	%	80,4	77,4	-3	-3,7
Витрати на 1 грн. реалізованої продукції	Грн.	0,47	0,46	-0,01	-2,1
Валовий прибуток	тис грн.	182857	228907	46050	25,1
Прибуток від  основної діяльності	тис грн.	62909	82365	19456	30,9
Чистий прибуток	тис грн.	47182	59518	12336	26,1
Рентабельність  продукції	%	24,6	42,6	18	73,1
Рентабельність  капіталу	%	21,96	21,75	-0,21	-0,95