Вільні економічні зони

Cяган вже ж таки залишаэться передовою СЕЗ Китаю, але Шеньчжень має потенціал для того, щоб обігнати Сянган за різними показниками і прагне до цього. Такий економічний прорив важливий не тільки для Шеньчженя, але і сприяє розвитку Сянгана в якості міжнародного торговельного і фінансового центру. Також це допоможе зробити гідний внесок у розвиток країни шляхом зміцнення співпраці між Шеньчжені і Сянганом.

 

3.2. Перспективи  розвитку вільних економічних  зон у КНР

 

Майбутнє китайських СЕЗ стало об’єктом численних дискусій. Останнім часом китайське керівництво ставить питання про перехід при наданні пільг іноземним інвесторам з територіального на галузевий принцип. Ряд місцевих експертів критикують сам принцип надання особливого економічного, а частково і політичного, режиму тим чи іншим територіям, розглядаючи його як основу регіонального лобізму та загрозу для цілісності внутрішнього ринку. Внутрішні райони Китаю також критикують особливий статус ВЕЗ, вимагаючи для себе порівнянних з приморськими провінціями пільг, що неприйнятно для центру.

У цих умовах керівництво  КНР, підтверджуючи незмінність  основних положень політики щодо СЕЗ, змушене йти на певні корективи, що усувають деякі пільги (поки що не торкаються іноінвесторів). Однак питання про сумісність існування численних, значних по території СЕЗ з базовими принципами ринкової економіки залишається на порядку денному.

У новому періоді майбутні завдання розвитку та актуальні питання  значно відрізняються від тих, які  стояли на початковому етапі функціонування СЕЗ [21]. Наприклад, в наступні п'ять років і більше Китай планує нарощувати сили для зміни способів економічного розвитку. З урахуванням нових проблем і питань Китай готовий всебічно просувати розвиток за такими чотирма напрямками:

• гармонійний розвиток з метою розв'язання проблем через урбанізації та забезпечення однакового доступу до комунальних послуг;
• інноваційний розвиток для підвищення здатності до поступального розвитку китайських підприємств та індустрій;
• екологічний розвиток в цілях акцентного упорядкування екологічного забруднення і розвитку низьковуглецевої економіки у міру модернізації;
• збалансування розвитку з метою налагодження відносин між стабілізацією зовнішнього попиту і розширенням внутрішнього попиту.

Не виключається й  така можливість, що в деяких СЕЗ  у майбутньому будуть збільшені  кількість і масштаб нових  видів відкритості таких, як виділення  зон освоєння, зон безмитної торгівлі та зон експортної переробки. Деякі  вчені відзначили, що Сямень повинен  бути перебудований у вільний порт. Окрім ролі центрального міста, Шеньчжень повинен, виходячи з власних переваг, створити більше безмитних зон і зон вільної торгівлі.

Загальна концепція  подальшого реформування і розвитку ВЕЗ така: визначити одну мету, прийняти стратегічні заходи, створити 5 функціональних зон і дві важливі бази, побудувати показову зону з реалізованим соціалізмом та китайською специфікою.

Отже, можна зробити  висновок, що загальна концепція та мета майбутнього розвитку та реформування СЕЗ – це показова зона по реалізації соціалізму з китайською специфікою [21].

СЕЗ Шеньчженя залишається  ключовою зоною серед інших нині функціонуючих. Вона повинна далі функціонувати  як авангард з реалізації політики реформ і відкритості в країні. Китайські економісти вважають, що КНР необхідно приступити до створення зони співробітництва у сфері сучасних послуг у портах Шеньчженя і Сянгана, всіляко запозичувати модель соціально-економічного управління Сянгана, виконувати завдання з випробування комплексного реформування. Шеньчжень готовий всіляко активізувати співпрацю з Сянганом, досягти економічної інтеграції Шеньчженя і Сянгана, орієнтуючись на весь світ, зміцнювати і розвивати позицію інноваційного центру, фінансового центру, торговельного центру та центру судноплавства, побудувати центральний економічний місто Китаю, міжнародний мегаполіс, напрацювати багатий досвід і показати приклад у сфері пошуку шляхів соціалізму з китайською специфікою.

Що стосується СЕЗ  Чжухая, то тут необхідно, перш за все, впровадити реформу соціальної системи, всебічно збільшувати масштаб і підвищувати рівень розвитку сфери послуг, повною мірою використовувати можливості будівництва мосту Гуандун-Сянган-Аомень, зробити острів Хенцінь початком інтеграції Чжухая і Макао, в ході всебічного об'єднання та поглибленого співробітництва в сферах економіки, культури і суспільних справ Гуандуна, Сянгана і Аоменя безперервно шукати і формувати нову модель і нові галузі розвитку ВЕЗ, просувати масштабний розвиток соціально-економічних сфер Чжухая.

Що стосується Шаньтоу, то ця спеціальна економічна зона має  на меті вловити можливості, будучи одним з перших портів з прямим судноплавством, і зробити прорив для досягнення нового раунду відкритості  шляхом зміцнення народних зв'язків  і розширення торговельно-економічного співробітництва Шаньтоу і Тайваню. Поряд з інтеграцією до дельти річки Чжуцзян, Шаньтоу повинен, виходячи з географічних переваг і багатих ресурсів, регулювати орієнтацію розвитку та стратегічні позиції, прискорюючи кроки розвитку.

Загалом, ВЕЗ мають стати функціональними зонами п'яти категорій і двома важливими базами – авангардна зона з поглибленого системного комплексного реформування, випробувальна зона по реалізації моделі наукового розвитку, міжнародний форпост з розширення відкритості, стартова зона вільної торгівлі Китаю-АСЕАН, показова зона з пошуку тісної співробітництва Гуандуна, Сянгана, Аоменя і Тайваню, зона комплексного розміщення стратегічної нової розвивається індустрії, база передової виробничої промисловості та база з надання сучасних послуг.

У перспективі Китай  має на меті впроваджувати в життя  багато проектів на користь розвитку СЕЗ та китайської економіки загалом. Одним із таких проектів є проект «Перетворення Кашгара в спеціальну економічну зону» [19]. Цей проект з реконструкції та комплексного впорядкування старих і зношених будинків у старому міському районі Кашгара вважається найбільшим в історії міста проектом щодо поліпшення народного життя. Цей проект був запроваджений у квітні 2009 року. До цих пір було виконано інвестування на суму понад 700 млн. юанів, у результаті чого були реконструйовані і побудовані нові будинки площею до 600 тисяч кв. м. для більше 8600 місцевих родин.

За повідомленнями тижневика  «Фінанси та економіка», в кінці 80-х  рр.. минулого століття Кашгар, який знаходиться в більше 5 тисячах км. від Пекіна, висунув гасло «Будівництво Шеньчженя на заході Китаю». Тоді багато поставилися до цього, як до жарту. Зате нині всі сумніви розвіяні.

Після проведення робочого засідання ЦК КПК про надання  допомоги Сіньцзяну, спеціальна економічна зона Кашгара привертає величезну увагу. За офіційною інформацією, там буде побудована зона з економічного освоєння, де будуть введені спеціальні політики та гнучкі заходи.

В даний час східна частина провінції Гуандун, південна частина провінцій Фуцзянь і Тайвань планують створити економічну зону у Тайванської протоки [21] . Східна частина Гуандуна вбачає важливі історичні можливості розвитку. Слідом за дельтою ріки Янцзи, дельтою ріки Чжуцзян і економічною зоною біля затоки Бохайвань економічна зона у Тайваньської протоки може стати четвертим економічним полюсом Китаю. П'ять міст на сході провінції Гуандун стануть другою центральної економічною зоною Гуандуна після дельти річки Чжуцзян. Саме ці п'ять міст матимуть сприятливі можливості – відкриття прямої авіації, судноплавства і пошти, поліпшення інвестиційного клімату, зміцнення роботи щодо залучення інвестицій з Тайваню, створення випробувальної зони торгово-економічного співробітництва у східній частині Гуандуна. У зоні буде введена серія пільгових політик і заходів, вільний обмін Китайського юаню женьміньбі і валюти Тайваню, обміни та співробітництво у сферах переважних індустрій і традиційної культури, відкриття прямих авіа- і морських рейсів в Тайвань, розробка відповідних правил і законів тощо.

Розширення СЕЗ Шаньтоу  також має  важливе стратегічне  значення для економічної зони у  Тайваньської протоки. СЕЗ Шаньтоу, СЕЗ Сяменя, блок міст східної частини  Гуандуна і блок міст південної частини  Фуцзяня взаємодіють один з одним, і їх співпрацю з Тайванем, який має диверсифіковану промисловість, сильну сукупну міць, територію до 36 тисяч кв.км. і населення більше 23 млн. чоловік, безумовно, дадуть сильний стимул і свіжість розвитку економічної зони у Тайваньської протоки.

Отже, це ще один сильний  стимул для нерегулярного розвитку економіки Гуандуна. Запуск даного стимулу дозволяє Китаю створити умови для того, щоб п'ять міст східної частини Гуандуна перетворилися  на другу центральну економічну зону після дельти ріки Чжуцзян.

Так у майбутньому  шляхом проведення реформування і розвитку китайських ВЕЗ виділяють п'ять  переходів [21]:

1. Необхідно поглиблювати реформування політичної системи, активізувати політичну участь громадян, зробити корінний перехід від управлінського універсального уряду на уряд з надання послуг.
2. Далі потрібно прискорювати реформування соціально-управлінської системи, стимулювати перехід від традиційного суспільства на громадянське суспільство з демократичним і законодавчим управлінням з метою забезпечення справедливості та рівноправності.
3. По-третє, необхідно реалізовувати стратегію щодо стимулювання інших індустрій на основі розвитку самостійної інновації, нової і високої науки і техніки, домогтися переходу індустріального розвитку від низькорівневого на високорівневе, від грубої моделі на підвищення якості та ефективності.
4. Далі слід просувати будівництво екологічної культури, здійснити перехід економічного розвитку від єдиної орієнтації на прагнення до зростання ВВП на орієнтацію на комплексний розвиток економіки і суспільства, людини і природи з метою досягнення енергозбереження, розвитку екологічно чистої економіки.
5. І, на кінець, просувати регіональне економічне співробітництво, здійснити інтеграцію Сянгана і Шеньчженя, інтеграцію Чжухая і Макао, інтеграцію дельти річки Чжуцзян і реалізувати всебічне співробітництво Гуандун, Фуцзянь і Тайваню.

 

 

 

 

 

 

Висновки

1. Вільна економічна зона (ВЕЗ) —  це територія, де іноземні та вітчизняні фірми користуються податковими пільгами. Функціонування ВЕЗ має переваги не тільки для іноземних, але й для вітчизняних виробників. ВЕЗ заохочує приплив іноземних інвестицій та новітніх технологій в країну, що, в свою чергу, сприяє збільшенню виробництва та більш повному задоволенню внутрішньодержавного попиту.
2. Вільні економічні зони включають в себе такі типи: вільні митні (податкові) зони, зони вільної банківської діяльності, зони вільної страхової діяльності, зони вільної торгівлі, зони експортного виробництва, зони вільного підприємництва.
3. КНР має сприятливі умови для функціонування ВЕЗ, а саме наявні природні ресурси, надлишок дешевої робочої сили, зручне географічне становище,безліч морських портів, близькість потужних економічних партнерів, таких як Японія, Південна Корея, Гонконг, Сінгапур і Тайвань тощо.
4. СЕЗ в Китаї одержали широке поширення, розвинули ті міста й території, де вони організовувалися. У 80-і роки СЕЗ дозволили КНР, не відмовляючись від засад планової економіки по всій країні, набути досвід взаємодії зі світовим ринком, стимулювали перебудову організації зовнішньоекономічної діяльності країни та реформу економічної системи. Наразі в КНР діють 6 ВЕЗ: Шеньчжень, Чжухай, Шаньтоу, Сямень, провінція Хайнань та район Пудун.
5. ВЕЗ Китаю привертають величезні інвестиції як з-за кордону, так і вітчизняних, вони внесли значне поліпшення в економічне і соціального положення районів їх базування, в зонах набагато швидше, ніж в середньому по країні, зростає зайнятість населення, рівень життя і кваліфікація робітників і службовців. Завдяки  СЕЗ Китай зміг вийти на світовий ринок і заявити про себе, виробляти товари з експортною орієнтацією.
6. За 30 років функціонування китайські СЕЗ втілили в життя численну кількість проектів, досягли значних результатів, але вони не мають намір зупинятися, а навпаки, роблять все можливе, щоб ще покращити умови своєї діяльності, тим самим пророкуючи собі стрімкий розвиток у майбутньому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Васильєва Н.В Спеціальні економічні зони як основа регіонального розвитку Китаю [Електронний ресурс]/ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu/Ekon/2009_7/09vnvdoc.pdf .
2. Вільні економічні зони./ Пер. З англ. Я. Войтенка, О. Булкіна/; Передмова В. Кравченка. Наукова редакція І. Розпутенка. Київ: Дніпро, «Основи», 1993.
3. Грачев Н. Гроші йдуть, але не у будь-яку зону// Дело. Схід + Захід. № 4, 2001 р., с.55-56.
4. Дергачёв В. А. Свободные Экономические зоны в современном мире. Одесса./Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований АН Украины, 1992.
5. Друзик. Я.С. Свободные экономические зоны /Я.С. Друзик. - Мн: 2000, 162с.
6. Друзик Я.С. Свободные экономические зоны в системе мирового хозяйства./ Я.С. Друзик –Минск: ФУАинформ, 2000. –368 с.
7. Кавер І., Куць О., Алексіна Н. Вертикально інтегровані структури і технополіси у рибопромислових регіонах України // Журнал Економіка України. –  2000. – № 5.
8. Какое значение имеет создание специальных экономических зон [Электронный ресурс]/ Китайский информационный Интернет-центр.China.org.cn, 2010. – Режим доступа: http://russian.china.org.cn/exclusive/txt/201008/17/content_20729263.htm .
9. Китай: Факты и цифры/ Издательство “Синьсин”, Пекин 2003.
10. Когда в Китае начали создаваться специальные экономические зоны? [Электронный ресурс]/ Китайский информационный Интернет-центр.China.org.cn, 2010 – Режим доступа: http://russian.china.org.cn/exclusive/txt/2010-08/17/content_20728931.htm .
11. Когда Шэньчжэнь сможет опередить Сянган [Электронный ресурс]/ Китайский информационный Интернет-центр.China.org.cn. 2010. – Режим доступа: http://russian.china.org.cn/exclusive/txt/2010-03/28/content_19701512.htm .
12. Кривуц Ю.Н., Самисько В.Ю. Зоны свободной торговли и территории приоритетного развития: состояние и перспективы [Электронный ресурс]/ Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VMSU/2008-02/08yunkyaei.htm.
13. Кухарская Н. А. Организационно-методические основы создания свободных промышленно ориентированых зон. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2000.
14. Малое предпринимательство Китая [Электронный ресурс]/ Московский центр развития предпринимательства – Режим доступа http://www.giac.ru/content/document_r_FF20EE9E-95A1-4AE4-B82D-C78A192FDA64.html .
15. Нікітіна М. Г. Світове господарство і міжнародні економічні відносини: просторові аспекти розвитку: Навчальний посібник. / М. Г. Нікітіна. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 192 с.
16. Особые экономические зоны Китая, [Электронный ресурс]/ Интернет-портал Партнёры. 2006. –  Режим доступа: http://russian.dbw.cn/system/2006/05/25/000000747.shtml .
17. Письмак В.П. Регіональні аспекти спеціального режиму інвестування: теорія і практика, проблеми і рішення./ Письмак В.П.- Донецк, 2000.- 256с.
18. Постанова Кабінету міністрів України Про Концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні № 167 від 14 березня 1994 р.  [Електронний ресурс]/ Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=167-94-%EF.
19. Привращение Кашгара в специальную экономическую зону? [Электронный ресурс]/ Китайский информационный Интернет-центр.China.org.cn, 2010. – Режим доступа: http://russian.china.org.cn/exclusive/txt/2010-08/13/content_20705802.htm .
20. Сіваченко І. Ю., Кухарська Н. О., Левицький М. А. Вільні економічні зони/ І. О. Сіваченко, Н. О. Кухарська, М. А. Левицький. - К. : Дакор; Алерта, 2002. - 480 с.
21. Скоро четыре специальные экономические зоны отметят свое 30-летие. Как открыть новые пути? [Электронный ресурс]/  Китайский информационный Интернет-центр.China.org.cn, 2010. – Режим доступа: http://russian.china.org.cn/exclusive/txt/2010-08/18/content_20736685.htm .
22. Специальные экономические зоны [Электронный ресурс]. / Бизнес в Китае и Гонконге. – Режим доступа: http://china.offshore-manual.ru/content/view/15/44/1/5/ .
23. Специальные экономические зоны в Китае [Электронный ресурс]/ Портал информационной поддержки внешнеэкономической деятельности – Режим доступа http://www.vneshmarket.ru/content/document_r_0961A06C-D80F-4D0E-85A0-82A3A40ED9D9.html .
24. Степанов Ю. Г. Свободные экономические зоны в СССР./ Ю. Г. Степанов. – М.: Знание, 1990.
25. Тоцький В. І., Лаврененко В. В. Організаційний розвиток підприємства [Навчальний посібник]/ В .І. Тоцький, В.В. Лаврененко. - К. : КНЕУ, 2005. - 247 с.
26. Шэньчжэньские темпы – великолепные достижения политики реформ и открытости [Электронный ресурс]/ Китайский информационный Интернет-центр.China.org.cn. 2008. – Режим доступа: http://russian.china.org.cn/business/txt/2008-11/27/content_16863014.htm .