Валютно-курсова політика

  Валютна блокада — це система економічних санкцій у формі валютних обмежень, що накладаються однією країною або групою країн на іншу країну, з метою перешкоджання використанню нею своїх валютних цінностей задля реалізації певних економічних чи політичних вимог. Процес реалізації валютної блокади може здійснюватися у таких основних формах: 1) заморожування валютних цінностей даної країни (тобто її іноземних авуарів), що зберігаються в іноземних банках через позбавлення власників рахунків права вільно розпоряджатися коштами на них; 2) припинення іноземних допомог уряду даної країни; 3) запровадження заборони національним компаніям щодо реалізації інвестиційних проектів на території країни, яка є об’єктом валютної блокади; 4) відмова у наданні кредитів, у тому числі й кредитів міжнародних валютно-кредитних організацій.

     Проблемам ефективності застосування валютних обмежень у практиці регулювання динаміки обмінного курсу, особливо під час фінансових криз, присвячено дослідження вітчизняних науковців. Зокрема, І.В. Корнєва вважає, що «валютні обмеження є досить оперативним інструментом валютно-курсового регулювання. Вони можуть досить швидко встановлюватися і відмінятися залежно від ситуації на валютному ринку» [7].

     Сучасні дослідження систем валютного регулювання  в багатьох країнах світу дають  можливість зробити висновок про  те, що в індустріально розвинутих країнах, де національна валюта є  повністю конвертованою, має високу ліквідність і виконує функцію засобу платежу на світових товарних та фінансових ринках центральні банки використовують ринкові (економічні або прямі) методи для підтримки необхідної курсової динаміки, основним з яких є регулювання відсоткової ставки. Валюти цих країн є стійкими до негативних наслідків фінансових криз, а якщо і відбувається певна девальвація національних грошей, вона суттєво не впливає на економічні процеси в державі [8].

     Потрібно  сказати, що відхід Національного банку  України від фіксованого курсу  не супроводжувався запровадженням чіткої доктрини валютно-курсового регулювання. Це призвело до невизначеності на валютному ринку України, посиленій різкими змінами ситуації на світових валютних ринках.

     У країнах з нерозвинутими ринковими  відносинами (перехідні та трансформаційні економіки), де національні валюти є неповністю конвертованими, мають низьку ліквідність, а сфера їхнього обігу знаходиться тільки в межах держави, органи монетарної влади використовують, в основному, неринкові (адміністративні) методи її регулювання. Це пов'язано з тим, що неконвертовані валюти дуже вразливі до будь-яких світових та регіональних фінансових криз і мають тенденцію до знецінення. Особливо стрімка девальвація валют спостерігається в країнах, економіка яких є відкритою і дуже чутливою до руху міжнародних потоків капіталу.

Можимо зробити  висновок стосовно валютних обмежень, посилаючись на думку ПетраПорошенка. Голава Ради Національного банку України Порошенко відзначає, що в умовах штучного обмеження експорту Україна недобирає необхідної валюти для того, щоб захистити курс національної грошової одиниці. При цьому він підкреслив, що "грати з обмеженням експорту, із введенням експортних квот - безвідповідальне рішення". Порошенко вважає, що вирощений українськими аграріями хліб, продукти землеробства не повинні блокуватися в портах. "Український селянин має право одержати справедливу ціну за продукт своєї праці. Чому одні поля дають 70 ц/га, а інші дають 20? Може, довести все до 70 - і тоді у нас не буде жодної проблеми з продовольчим дефіцитом", - сказав він.

У той же час, на думку голови Ради Нацбанку, Україна  в найближчій перспективі може впевнено дивитися на свою курсову політику, оскільки золотовалютні резерви  Національного банку на сьогодні перевищують 34 млрд. доларів і НБУ має достатньо можливостей для того, щоб забезпечити стабільність курсу . "Але стабільність курсу не може бути самоціллю, адже насправді сьогодні ключовим пріоритетом є забезпечення купівельної спроможності, забезпечення контролю інфляції та розвиток", - сказав Порошенко.Він підкреслив, що є два взаємовиключні моменти проведення монетарної політики: не можна одночасно тримати курсову стабільність і інфляційну стабільність. "Якщо питати, що найбільш важливо для громадянина сьогодні, то моя думка, що найбільш важливим є питання стримування цін та забезпечення гідного рівня життя", - вважає Порошенко. За його словами, стрибок цін, який продемонстрували в цьому році продукти харчування, житлово-комунальні послуги та транспортні тарифи, повинні бути відповідним чином збалансовані або зростанням доходів населення, або корекцією цінових стрибків. "Частина цієї проблеми криється у світовому зростанні цін, у тому числі на продукти харчування. Але що стосується монетарної політики, то я хотів би, щоб ми позбулися уявлення, що монетарна політика формується десь там, на небесах, і не залежить від рівня продуктивності праці конкретної держави. Щоб тримати стабільний курс, держава повинна забезпечувати платіжний баланс, продавати за кордон принаймні таку ж кількість товарів, як і імпортувати", - додав Порошенко. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок

Отже,виходячи з проаналізованого матеріалу, можемо зробити висновок, що валютно-курсова політика в Ураїні неефективна. Поточна фінансова криза спонукає до переосмислення впливу валютно-курсової політики на рівень економічної безпеки держави. Девальвація гривні на 52% за 2008 рік прискорила згортання ринку запозичень та відтоку іноземних інвестицій, викликала негативну реакцію приватного сектору та громадян. Знижені суверенні кредитні рейтинги України, були проблеми з погашенням міжнародних боргів державних НАК «Нафтогаз України» й «Укрзалізниці». Загострилася залежність держави від позик Міжнародного Валютного Фонду (МВФ), при цьому уряд не дотримався умов, погоджених з МВФ, що призвело до призупинення кредитування у грудні 2009 року. Гостро постала проблема вдосконалення механізму валютно-курсової політики, у зв'язку з фундаментальною зміною режиму обмінного курсу в Україні - переходом НБУ до керованого гнучкого курсоутворення. Суттєвими є зміни у міжнародній фінансової системі, серед яких - диверсифікація валютних резервів держав та ймовірна поява нових резервних валют. Зокрема, посилюється російський рубль, як можлива регіональна резервна валюта в СНД.

На мою думку, для стабілізації ситуації на валютному ринку необхідні наступні заходи:

1. Встановлення жорсткого контролю за коштами, які отримують банки через канал рефінансування;

2.  Суттєве посилення ролі валютних обмежень у системі валютного регулювання Національного банку України до моменту стабілізації ситуації на ринку;

3.  Заборона будь-яких розрахунків на території України в іноземній валюті. Єдиним засобом платежу повинна стати національна валюта;

4.Посилення нагляду за якістю капіталу фінансових установ, ліквідністю та ризиками;

5.Підвищення прозорості діяльності фінансових установ;

6.Підвищення оперативності реагування на ризики з боку органів регулювання і нагляду;

7.Використання нових механізмів грошово-кредитного регулювання та діяльності центральних банків. 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

1.http://ifportal.net/news/full/15831                                                                          2.http://www.rbc.ua/                                                                                                                 3.Kirshner Jonathan. Globalization and National Security. - Routledge. -2006.-361.                                                                                                                                       4.  http://www.epravda.com.ua/publications/2010/09/10/247910/                                                     5. Центральний банк та грошово-кредитна політика: Підручник / Кол. авт.: А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна, К.: КНЕУ, 2005. — 556 с.                                                                                    6. news.finance.ua                                                                                                  7.     Корнєва І.В. Регулювання валютного курсу в умовах світової фінансової кризи // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 8. – С. 233-237.                                                                                                                    8.     Нідзельська І.А. Передумови запровадження в Україні режиму плаваючого валютного курсу // Економіка та регіони. Науковий вісник ПНТУ ім. Ю. Кондратюка. – 2008. – № 4. – С. 106-110.