Управління капіталом сільськогосподарських підприємств

ВСТУП 

      Актуальність  теми. Конкурентні умови функціонування господарюючих суб’єктів у ринковому середовищі, а також їхні взаємини з державою, інвесторами, кредиторами породжують різноманітність форм економічних і фінансових ситуацій, що істотно впливають на управління капіталом господарюючого суб’єкта.

      За  умов ринкової економіки відбулося  зміщення пріоритетів в об’єктах та цільових установах системи управління суб’єктом господарювання. Якщо в  економіці, що централізовано планувалась, свобода в маніпулюванні ресурсами, їх відшкодування були достатньо обмеженими, а підприємства були поставлені в жорсткі рамки і не могли обирати найбільш раціональну структуру ресурсів, то в ринковій економіці такі обмеження по суті не існують, а ефективне управління ресурсами вимагає здійснення оптимізації ресурсного потенціалу підприємства.

      Формування  структури капіталу (тобто співвідношення власних та позичкових коштів) на багатьох підприємствах здійснюється інтуїтивно або згідно з традиціями, без належного  економіко-математичного обґрунтування.

      Капітал має тривалу історію досліджень, що починається з наукових праць  Аристотеля і продовжується понині. Основним надбанням наукової думки  в галузі розуміння сутності капіталу можна назвати декілька основних концепцій. Такими є натуралістична концепція (А. Сміт, Д. Рикардо, А. Маршалл, Дж. Б. Кларк, С. Сисмонді, Дж. Р. Хікс, Т. Мілль), монетаристська концепція (Д.М. Кейнс, Д. Стоун, К. Хітчинг, Д. Бегг, Б. Мінц, М. Шварц, Дж. Робінсон) та соціальна („людського” капіталу) концепції (Г.Беккер, Дж. Інцер, Т. Шульц, С.Фішер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензі) [2,с.180].

      У більшості публікацій українських  і російських науковців викладено  концепції класичної теорії структури  капіталу Міллера-Модільяні та її модифікації. Винятком є праці українських  науковців С.З. Дробчака, С.Б. Довбні, К.А. Ковзеля, в яких досліджується теоретичний базис управління формуванням капіталу за умов трансформаційної економіки взагалі та його структурою зокрема.

      Отже, за сучасних умов різко підвищується значимість управління фінансовими ресурсами. Від того, наскільки ефективно та доцільно вони трансформуються в основні та обігові кошти, залежить фінансовий добробут підприємства взагалі, його власників та робітників зокрема.

      Уміння  здійснювати ефективне управління капіталом підприємства, у тому числі й у плані перспектив його розвитку, залежить не тільки від мети його проведення, а й від доцільності використання того чи іншого методу оцінки капіталу, його адаптації до сучасних значень і цілей розвитку, а також вимог, висунутих з боку зовнішніх суб’єктів господарювання, інвестиційного і податкового середовища. До того ж накопичений досвід з проведення аналізу капіталу господарюючого суб'єкта потребує критичного огляду, систематизації методів оцінки та аналізу управління капіталу для з’ясування їхніх недоліків та переваг.

      Все це обумовлює актуальність обраної  теми та вимагає подальшого дослідження  науково-теоретичних основ управління капіталом господарюючих суб’єктів  та об’єктивному розкритті шляхів його удосконалення.

      Мета  та завдання для дослідження. Метою дослідження є узагальнення науково-теоретичних основ та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління капіталом сільськогосподарських підприємств.

      Для реалізації поставленої мети можна  сформувати наступні наукові завдання:

      - здійснити критичну оцінку трактування  різними науковцями поняття «капітал»;

      - обґрунтувати вибір основних  показників оцінки ефективності  його використання;

      - провести оцінку середньозваженої  вартості капіталу та доцільності  використання позикових коштів;

      - визначити необхідність використання  інформаційних систем для управління  капіталом підприємства;

      - обґрунтувати основні напрямки  вдосконалення управління капіталом  суб’єкта господарювання.

      Об’єкт  і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є капітал підприємств. Предметом дослідження є теоретичні і методичні основи удосконалення управління та ефективності використання капіталу підприємств.

      Теоретична  основа дослідження ґрунтується  на використанні основних положень економічної  теорії, розробок провідних вчених економістів з питань управління капіталом підприємств.

1. Теоретичні аспекти управління капіталом господарюючих суб’єктів.

      Капітал – одна з найбільш використовуваних економічних категорій. Він є  базою створення і розвитку підприємства й у процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Будь-яка організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність повинна мати певний капітал, що представляє собою сукупність матеріальних цінностей і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення його господарської діяльності.

      Капітал – це економічна категорія, яка відома давно, але отримала новий зміст  в умовах ринкових відносин. Якщо розглядати сутність капіталу з погляду різних економічних дисциплін, то можна помітити деяку неоднозначність. У той же час, відповідно до передмови до Міжнародних бухгалтерських стандартів капітал являє собою різницю між активами і пасивами.

      Економісти  розглядають поняття капіталу з  двох сторін. З однієї сторони капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих для формування його активів [8,с.742]. При цьому характеризується напрямок вкладення засобів. З іншого боку, якщо розглядати джерела фінансування, можна відзначити, що капітал – це можливість і сукупність форм мобілізації фінансових ресурсів для одержання прибутку.

      Поняття „капітал” асоціюється з поняттям „власність”. У момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками) і являє собою вартість майна підприємства.

      Як  головна економічна база створення  і розвитку підприємства, капітал  у процесі свого функціонування забезпечує інтереси держави, власників  і персоналу. Розглядаючи економічну сутність капіталу підприємства, слід зазначити наступні його характеристики.

      По-перше, капітал підприємства виступає основним фактором виробництва серед трьох  основних факторів виробництва (капітал, земля та інші природні ресурси, трудові ресурси), які забезпечують господарську діяльність підприємств. У системі факторів виробництва капіталу відводиться пріоритетна роль, оскільки він об’єднує всі фактори в єдиний виробничий комплекс.

      По-друге, капітал характеризує фінансові  ресурси підприємства, які забезпечують дохід. У даній своїй якості капітал може виступати ізольовано від виробничого фактора – у формі позикового капіталу, який забезпечує формування доходів підприємства не у виробничій (операційній), а у фінансовій та інвестиційній сферах його діяльності.

      По-третє, капітал є головним джерелом формування добробуту його власників як у  поточному, так і в перспективному періодах. Частина капіталу, що спрямована на задоволення поточних чи перспективних  потреб його власників, перестає виконувати функцію капіталу. Капітал, який накопичується, повинен задовольнити потреби його власників у перспективному періоді, тобто формує рівень майбутнього їх добробуту.

      По-четверте, капітал підприємства виступає головним виміром його ринкової вартості. У  зазначеній якості, перш за все, виступає власний капітал підприємства, який визначає обсяг його чистих активів. Разом з тим, обсяг власного капіталу, який використовує підприємство, одночасно характеризує і потенціал залучення ним позикових фінансових засобів, які забезпечують отримання додаткового прибутку. У сукупності з іншими, менш значимими факторами, формується база оцінки ринкової вартості підприємства.

      По-п’яте, динаміка капіталу підприємства є важливим барометром рівня ефективності його господарської діяльності. Здатність власного капіталу до зростання високими темпами характеризує високий рівень формування і ефективний розподіл прибутку підприємства, його спроможність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. І навпаки, зниження обсягу власного капіталу є, як правило, наслідком неефективної, збиткової діяльності підприємства [14,с.139].

      Варто зауважити, що під загальним поняттям „капітал підприємства” розуміють різні його види. Все це потребує відповідної систематизації термінів за найбільш важливими класифікаційними ознаками (табл. 1.1).

      Таблиця 1.1

Класифікація  капіталу

Продовж. табл. 1.1