Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Июля 2013 в 15:03, курсовая работа
В умовах стрімкого розвитку економіки все більше українських підприємств потребують додаткових коштів для розвитку. Наявні інструменти залучення додаткових ресурсів. Висока вартість кредитних ресурсів, з одного боку, і можливості динамічно розвивати бізнес, що в останні роки з'явилися у багатьох компаній, — з другого, змушують власників бізнесу і топ-менеджерів задумуватися над іншими можливостями залучення фінансових ресурсів. Вітчизняні компанії все частіше розглядають зарубіжні ринки капіталу, як джерело залучення капіталу. Актуальність теми підтверджується тим, що щораз більше підприємств використовують ці методи
Вступ
Емісія акцій підприємства, її сутність, форми і цілі.
Випуск акцій українськими підприємствами, перспективи залучення коштів через ІРО та РР.
Вихід української компанії на ринок капіталу через ІРО (на прикладі компанії «ХХІ Століття».
Висновки
Список використаної літератури
До виходу на міжнародні фондові біржі повним ходом готуються більш ніж 20 українських компаній. За прогнозами вітчизняних інвестиційних банків, в 2007-2009 роках в такий спосіб великий український бізнес залучить щонайменше $3 млрд. Важливою є роль українських банків, які розглядають можливість виходу на фондові ринки.
На думку аналітиків, буму первинних розміщень акцій українських компаній раніше ніж наступного року очікувати не варто. Процес підготовки до IPO зазвичай затягується не лише через тривалі процедури аудиту і реструктуризації бізнесу, а також виходу на абсолютно білу бухгалтерію, а й через придбання статусу «вічно» публічної компанії. Постійно перебувати під пильною увагою інвесторів і фактично брати участь у формуванні певного сектору економіки нелегко.
Для того, щоб успішно вийти на ринок капіталу через ІРО українські компанії повинні відповідати таким вимогам:
Поки що на публічне розміщення своїх акцій відважилися окремі середні приватні компанії. Українські підприємства, котрі справді мають серйозний потенціал і які, вийшовши на міжнародні фондові ринки, спроможні залучити справді серйозні фінансові ресурси, поки що або взагалі не виявляють інтересу до ІРО, або ж тільки задумуються над цим. Уявлення про суми, які можна запозичувати на міжнародних фінансових ринках, маючи для цього потенціал, певним чином дає результат російських компаній — торік дев'ять великих промислових підприємств Російської Федерації залучили на міжнародних ринках фінансових запозичень 4,6 млрд. дол. США.
Стверджуючи про відсутність інтересу до ІРО у провідних підприємств та фінансово-промислових груп, багато аналітиків сходяться на тому, що чи не головною причиною є страх власників втратити контроль над своїми підприємствами або ж їх небажання ділитися власністю. Проте, як на наш погляд, таке переконання у багатьох випадках може виявитися хибним. На нашу думку, українській бізнес-еліті в першу чергу бракує далекоглядності у стратегії, а також прагнення до стрімкого розвитку та експансії, які, наприклад, притаманні нашим сусідам — власникам російських компаній.
Основна перевага приватного розміщення полягає в тому, що компанія сама визначає умови розміщення (склад учасників, кількість і ціна акції). Крім того, інвестори, що беруть участь в розміщенні, навряд чи побажають контролювати Вашу повсякденну діяльність (на відміну від венчурних компаній).
Приватне розміщення може займати досить багато часу, оскільки компанії слід підготувати меморандум з детальною інформацією про себе, попередню діяльність і плани компанії. У меморандумі на також потрібно показати бухгалтерську звітність, підготовлену незалежною бухгалтерською фірмою. Необхідно також підготуватися до презентації для інвестора і відвідати ряд подібних презентацій інших компаній.
Витрати на розміщення можуть виявитися надмірними, оскільки для приватного розміщення потрібен не тільки агент, але і бухгалтери, юристи, що мають досвід подібної діяльності.
Ще один недолік приватного розміщення — необхідний рівень відкритості . Ваші плани розвитку бізнесу стають відомі не тільки інвесторам, але і конкурентам.
В Україні приватне розміщення є більш розвинуте, ніж ІРО. Зокрема про плани залучити кошти через РР заявили ряд українських компаній:
Для дрібних і середніх банків приватне розміщення акцій - найбільш зручний спосіб залучення необхідних коштів. За словами аналітика ИК "Конкорд Капітал" Олександра Вікторова, випуск облігацій для них не виправданий по прибутковості, а ІРО (первинне публічне розміщення акцій) вимагає багато часу й витрат. На думку аналітиків з ИК Dragon Capital, первинне розміщення акцій вигідно лише у випадку виходу на ринок із сумою не менш $100 млн, тобто капіталізація банка повинна досягати $200 млн. В іншому разі витрати на ІРО себе не виправдають. "ІРО вимагає багато часу й витрат на юристів. Тоді як приватне розміщення є короткостроковим інструментом. Тим більше що фондовий ринок зараз став реальним джерелом для залучення засобів"4 На даний час серед українських банків через РР залучили кошти такі банки, як Міжнародний іпотечний банк (м. Київ), банк "Південний", банк "Форум", банк "Новий", Родовід-банк.
3. Вихід української
компанії на ринок капіталу
через ІРО (на прикладі
Компанія "ХХІ століття" розпочала свою діяльність в 1995 році і на даний момент являє собою потужну інвестиційну структуру. Її проектний портфель включає всі види комерційної нерухомості: торговельну, офісну, складську, готельну, а також житлову. У компанію входять мережі торгових центрів "Квадрат", українських ресторанів швидкого харчування "Швидко", мережа ресторанів ("Царське Село", "CCCР", "Первак" й "Корона клуб"), девелоперська компанія "Житло XXІ Вік" й ін.
6 грудня 2005 року компанія "ХХІ Століття" розмістила свої акції на Лондонській фондовій біржі, а саме на альтернативному інвестиційному ринку (AІM – Alternative investment market).
На AІM було розміщено 35,7% акцій компанії, що дозволило залучити інвестиції на суму 139 млн. доларів США в нові проекти "ХХІ Століття" в Україні. Це найбільше розміщення українських акцій в історії Лондонської фондової біржі. Серед основних акціонерів – всесвітньо відомі інвестиційні компанії Merill Lynch Investment Management, East Capital Asset Management, JP Morgan Fleming. Усі запропоновані для продажу акції «ХХІ Століття» були придбані за максимальною ціною 10,4 долари США за 1 акцію.
AІМ - це ринок
Лондонської фондової біржі,
У перший тиждень обігу на площадці біржі котирування акцій компанії XXІ Century Іnvestments Publіc Lіmіted, що володіє інвестиційною компанією "XXІ Століття", виросли на 23%, а її капіталізація перевищила оцінку 450 млн доларів.
Така динаміка стала наслідком обережного виходу "XXІ Століття" на лондонський ринок. Сумарний попит на папери склав 624 млн. доларів, причому більше 99% заявок були неціновими - інвестори лише вказували суми, які вони готові витратить на папери компанії. Порадившись із номадом (nomіnal advіsor) ІNG Bank, емітент вирішив не зловживати високим попитом і підвищив ціну пропозиції з 8,4 до 10,4 долари. У результаті було продано 35,7% акцій на 138,7 млн доларів, однак настільки високий інтерес до паперів "XXІ Століття" заклав основу росту курсової вартості акцій.
Рис. 3.3.1. Курс акцій компанії «21 століття» після розміщення.
Заявки на купівлю акцій надходили після того як були проведені зустрічі в рамках роад-шоу. Це відбувалося не в останній день, отже інвестори приймали рішення відразу. Близько 80% інвесторів, з якими зустрічалися представники "XXІ Століття" у рамках роад-шоу, подали заявки.
Перед представниками компанії стояла ціль знайти оптимальне джерело коштів для забезпечення довгострокового стратегічного розвитку компанії. Фондовий ринок був вибраний у зв’язку з такими його перевагами:
Дата ІPO була вибрана дуже вдало, крім того, у компанії були такі фактори успіху при розміщенні акцій:
Дата початку торгів |
13 грудня 2005 |
Розмір угоди |
US$139 млн. (включаючи greenshoe) |
Площадка |
London AІ |
Тип акцій |
100% первинний випуск |
Діапазон цін |
від US$8,60 до US$10,40 |
Ціна розміщення |
максимальна, US$10,40 |
Попит за ціною |
US$10,40 US$624 млн, в 5,2 рази більше обсягу, запропонованого для розміщення |
% акцій у вільному обороті |
35,7% (з обліком greenshoe) |
Початкова ціна акції на 13.12.05 |
US$11,49 - на 10% вище ціни |
розміщення |
|
Підсумкова ціна акції на 20.01.06 |
US$12,24 |
Вартість компанії на 20.01.06 |
US$457 млн |
Рис. 3.3.2. Загальна характеристика випуску акцій компанією XXІ Century Іnvestments Publіc Lіmіted
Вибір зупинили на ІPO, а площадкою вибрали AІM так як лістинг на AІ спрямований на професійних інвесторів а також те, що AІМ має особливий орієнтир на ринки країн з перехідною економікою".
Роад-шоу проводили
відразу в декількох
Ціль компанії - подвоїти вартість компанії протягом 1,5-2 років (після розміщення вартість компанії виросла на 20%). Хоча ми бачимо падіння акцій за останні в травні та червні 2006 року.
Компанія планує
залучення боргового
Рішення про вихід на ринок первинного публічного розміщення акцій було прийнято на початку 2004 року. Компанія планувала збільшувати акціонерний і позиковий капітали, але довгий час перебирала різні рішення
Коли компанія пропонує публічне розміщення своїх акцій, звичайно вона переслідує одну із цілей - фінансувати ріст бізнесу, продати компанію, залучити партнера або коштовну технологію. В "XXІ Столітті" відзначають, що вибрали ріст вартості компанії. Це підтверджує й той факт, що в компанії не змінився головний акціонер - ним залишається її засновник Лев Парцхаладзе, що контролює понад 50% акціонерного капіталу.
На лондонську площадку вийшла кіпрська компанія XXІ Century Іnvestments Publіc Lіmіted, що була спеціально створена кілька років назад для здійснення операцій на ринках капіталу. Кіпрська компанія завжди сприймалася як якась офшорна структура, що допомагає вітчизняним підприємцям уникати надлишкового оподатковування й адміністративного тиску. В "XXІ Столітті" вихід на біржу саме цієї компанії вважають правильним рішенням. Причиною цього є той факт, що кіпрське законодавство будувалося на основі британського й легко застосовується до правил Лондонської біржі. Сьогодні українська компанія, на жаль, не може, виконуючи норми українського законодавства, вийти на аналогічну біржу, оскільки зіштовхується з безліччю проблем, зокрема , у питаннях корпоративного управління й обмеження руху капіталу. Тому, якщо українські компанії виходять на ринки акціонерного капіталу, то роблять це в основному за допомогою депозитарних розписок. Акціонери "XXІ Століття" відкинули цей варіант: адже коли інвестори купують акції прямо - капіталізація компанії буде значно вища.
Информация о работе Умови та порядок емісії, розміщення та обслуговування акцій