Умови та порядок емісії, розміщення та обслуговування акцій

Міністерство  Освіти та Науки України

Київський Національний Економічний Університет 

ім. Вадима Гетьмана

Кафедра фінансів підприємств.

 

 

 

Курсова робота з дисципліни «Фінансова діяльність суб’єктів господарювання» на тему:

«Умови та порядок емісії, розміщення та обслуговування акцій»

 

 

                                 Студента Бабака О.П.

                     4 курсу 2 групи

                                                           фінансово – економічного факультету

                                               науковий керівник Галака О.П.

 

 

 

 

Київ 2007 
План

Вступ

1. Емісія акцій підприємства, її сутність, форми і цілі.
2. Випуск акцій українськими підприємствами, перспективи залучення коштів через ІРО та РР.
3. Вихід української компанії на ринок капіталу через ІРО (на прикладі компанії «ХХІ Століття».

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

 

Вступ

В умовах стрімкого  розвитку економіки  все більше українських підприємств потребують додаткових коштів для розвитку. Наявні інструменти залучення  додаткових ресурсів. Висока вартість кредитних ресурсів, з одного боку, і можливості динамічно розвивати бізнес, що в останні роки з'явилися у багатьох компаній, — з другого, змушують власників бізнесу і топ-менеджерів задумуватися над іншими можливостями залучення фінансових ресурсів. Вітчизняні компанії все частіше розглядають зарубіжні ринки капіталу, як джерело залучення капіталу. Актуальність теми підтверджується тим, що щораз більше підприємств використовують ці методи

Дослідження даної  теми проводилося на основі вітчизняного і зарубіжного досвіду , за використанням таких методів, як  загальний аналіз, аналіз статистичних даних, довідкової та навчальної літератури, дослідження вчень різних теоретиків та практиків, огляду періодичної літератури, преси, журналістських оглядів.

Метою даної  курсової роботи є розкриття теоретичних та практичних аспектів емісії акцій підприємств, як методу залучення додаткових ресурсів, її вплив на стан підприємства, вивчення позитивних і негативних сторін емісії, процедури випуску акцій, її форми.

В цій науковій роботі розглянуто роль розміщення акцій (ІРО, РР) в розвитку економіки України, історію виходу компаній на ІРО та РР,  вимоги до компаній, місце залучення капіталу та інше.

Для детального вивчення теми я досліджував додаткову емісію акцій (вихід на ринок капіталу через ІРО) на прикладі української компанії «XXI Століття», одного з лідерів ринку нерухомості в Україні., яка залучила 139 млн. дол. у 2005 році. Приклад цієї компанії є визначальним для тим вітчизняних підприємств, які планують вихід на ІРО чи РР.

Дана робота складається з трьох розділів, кожен із яких містить глибокий аналіз теми, має відособлення від інших  тем, думки , тези.

Дослідження теми супроводжувалося великою кількість  теоретичної та практичної літератури, що дало змогу більш реально висвітлити суть вивчення.

 

 

1. Емісія акцій підприємства, її сутність, форми і цілі.

Суб’єкти господарювання, юридичні особи мають право згідно законодавства України випускати цінні папери( акції, корпоративні облігації), тобто випускати на ринку цінних паперів у якості емітентів. З іншого боку маючи вільні кошти юридичні та фізичні особи можуть придбати на них цінні папери.

Цінні папери - це грошові документи, що засвідчують, право володіння або відносин позик, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів, або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Акція — цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує часткову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.¹

Емісія  цінних паперів - випуск цінних паперів в обіг на ринку, метою проведення якої є:

• нарощування статутного капіталу емітента;
• зміна структури акціонерного капіталу;
• мобілізація інвестиційних ресурсів;
• погашення кредиторської заборгованості.

Емісія цінних паперів може проводитися у формі  закритого (приватного) розміщення цінних паперів серед попередньо обумовленого кола потенційних покупців або у  формі відкритого (публічного) розміщення цінних паперів серед необмеженої кількості інвесторів з проведенням публікацій, рекламної компанії та реєстрації проспекту емісії.

Типи емісій цінних паперів:

1. Основний випуск цінних паперів здійснюється двома шляхами:

-    продаж шляхом укладання договору про разову оплату інвестором повної вартості акцій. Такі договори можуть укладатися в усній або письмовій формі;

- відкрита підписка при випуску акцій відкритими акціонерними товариствами; при випуску ж акцій закритими товариствами відбувається розподіл акцій. Відкрита підписка та розподіл акцій являють собою форми розповсюдження акцій.

На відміну  від договору про разову оплату вартості акцій, згідно з договором про  підписку на акції, інвестор зобов’язується сплатити повну вартість певної кількості акцій шляхом неодноразового платежу, тобто в декілька етапів. У договорі підписки визначаються строки та розміри поетапних платежів. Згідно з українським законодавством, перший платіж не може бути менший ніж 10% вартості акцій, на які підписався інвестор.

При внесені цього платежу  емітент видає інвестору письмове зобов’язання про продаж йому зазначеної у договорі кількості акцій. У  випадках, коли акціонерне товариство тільки-но створюється, інвестор до дати проведення установчих зборів повинен сплатити не менше ніж 30% вартості акцій, на які він підписався. Ця сума включає в себе всі попередні платежі, зроблені інвестором до проведення установчих зборів. При оплаті 30% вартості акцій інвестору видається тимчасове свідоцтво акціонера. Нарешті, установчі збори встановлюють строки, у які акціонери повинні здійснити повну оплату вартості акцій, на які вони підписались.

Як правило, акції за договором про підписку видаються інвесторам за умови повної оплати останніми вартості акцій. Акціонерне товариство може здійснювати також і часткову видачу акцій по мірі надходження платежів від інвесторів. Якщо товариство здійснює додатковий випуск акцій, то оплата вартості акцій за договором про підписку здійснюється в тому порядку, що й у попередньому випадку.

При створенні  закритого акціонерного товариства умови розподілу акцій серед  засновників, включаючи порядок  поетапної оплати їх вартості, визначаються, як правило, положеннями установчого договору. Знову таки, оплата може бути одноразовою і поетапною. При поетапні оплаті розмір першого внеску має бути не меншим ніж 50% від вартості акцій, на які акціонер підписався. При додатковому випуску акцій закритим товариством умови розподілу акцій між акціонерами можуть визначатися окремою угодою поміж ними або за рішенням загальних зборів акціонерів.

2. Додатковий випуск цінних паперів - це випуск, що проводиться з метою збільшення статутного фонду товариства. Згідно з законодавством України, під додатковим випуском акцій розуміється випуск додаткової кількості цінних паперів, номінальна вартість яких дорівнює номінальній вартості раніше випущених цим товариством цінних паперів.

Емітент цінних паперів - юридична особа, яка від  свого іменні випускає цінні папери і зобов’язується виконувати обов’язки, що випливають з умов їх випуску. Покупцями цінних паперів є як індивідуальні , так й інституційні інвестори ( юридичні особи). Наприклад, у США близько 47 млн. американців є власниками акцій. На Нью-йоркській фондовій біржі на індивідуальних інвесторів припадає 30% усіх операцій. Найбільшими інституційними інвесторами є пенсійні та ощадні фонди, страхові компанії, інвестиційні фонди, банки, траст компанії та інші фінансово - кредитні інститути. У цінні папери також вкладають кошти корпорації, холдинг - компанії, церкви, профспілки, університети тощо.

Розміщення  цінних паперів може здійснюватися:

1. безпосередньо  їх емітентом;

2. через посередників;

3. на аукціонах.

Розміщення  цінних паперів на ринку безпосередньо  емітентом ( прямий продаж ) відбувається дуже рідко і, головним чином, тоді, коли емітент не тільки добре відомий, а й має зв’язки з можливими покупцями. Зокрема, прямий продаж набув поширення на ринку корпоративних облігацій у вигляді їх продажу безпосередньо інституційним дилером. Прямий продаж дає можливість корпораціям уникнути витрат, пов’язаних зі складною процедурою публічних випусків та оплатою послуг дилерів, і крім того, уникнути гласності.

Посередники які  беруть участь в операціях з цінними паперами, поділяються на брокерів і дилерів. Брокер зводить продавця з покупцем, одержуючи за посередницькі послуги комісійні. Дилер купує цінні папери від свого імені та за свій рахунок з метою їх перепродажу.

У ролі посередників виступають як окремі особи, так і  цілі фірми, інтегруючи у своїй роботі брокерські та дилерські операції, а також комерційні банки. Спеціалізовані посередницькі фірми не мають єдиної загальної назви. Найчастіше їх називають інвестиційними дилерами (банками, домами), біржовими, дилерськими фірмами.

В економічно розвинутих країнах найпоширеніший спосіб розміщення цінних паперів - через інвестиційних дилерів, що мають великий досвід проведення операцій на ринку. Емітент укладає угоду з інвестиційним дилером на розміщення цінних паперів нового випуску. Спочатку дилер здійснює стандартний аналіз передбачуваного випуску з точки зору вигідності. Наприклад, якщо мова йде про випуск цінних паперів акціонерною компанією, він вивчає фінансовий стан галузі, в якій діє компанія, та економіки країни у цілому.

Відносини між  емітентом і дилером можуть відбуватися по - різному. Дилер може виступати в ролі покупця цінних паперів з метою їх подальшого продажу. Така купівля цінних паперів називається передплатою ( андерайтингом), а сам дилер - передплатником ( андерайтагентом). 

Іноді дилер  бере у емітента опціон, тобто право купити випуск випуск. Таке право він реалізує, тільки якщо знайде покупців. Дилер може виступати в ролі агента емітента - брокера. У цьому випадку він бере цінні папери на комісію та намагається їх продати.

Розміщення  цінних паперів може здійснюватися за допомогою аукціонів. Так, у США федеральні резервні банки реалізують казначейські векселі, облігації на аукціонах. Інвестори подають заявки на купівлю векселів із зазначенням ціни. Спочатку виконуються заявки з найвищою ціною, потім наступні, з нижчою ціною і т. Д., поки не буде продана необхідна кількість векселів. Інвестори можуть подавати заявки без зазначення ціни. У такому випадку вони повинні сплатити середню ціну, яка складається на аукціоні. Процедура облігацій така ж, як і аукціону векселів, за винятком того, що у заявках зазначається не ціни, а ставка доходу. При цьому покупець, який запропонував найнижчу ставку, одержує всю замовлену кількість цінних паперів, потім задовольняють заявки з більш високим доходом.

Розміщення  цінних паперів може відбуватися публічно чи приватно. При публічному розміщенні цінних паперів за допомогою реклами пропонують широкий публіці. Емітент публікує проспект, який повинен містити в собі повну, достовірну , недвозначну інформацію про новий випуск, відомості про передплатників та про їх зобов’язань щодо передплати. Цей проспект потрібно узгодити з компетентною урядовою установою. За погодженням з емітентом дилер може запросити й інших дилерів для участі в розміщенні цінних паперів. В цьому випадку він поділяє з ними власність на випуск, відповідальність за його збут та прибуток.

Важливим питанням, що обумовлюється в угоді, є питання  про ціни, за якими цінні папери продаються дилеру та населенню, прибуток дилерів формується за рахунок різниці у цих цінах. Продаж цінних паперів може здійснюватися після предявлення попиту або ж у визначений строк після заявок на купівлю.

У випадку приватного розміщення цінних паперів в інвестиції дилер виступає агентом емітента і за комісійну винагороду знаходить  покупців.

Переваги  емісії акції	Безстроковість  фінансування за допомогою акцій
	Зростання власного капіталу крупних пакетів  акцій
	Покращення  співвідношення власних і залучених  коштів

 

Недоліки  емісії акції	Відносно  високі витрати на випуск
	Можливість  скуповування акцій конкурентами
	Зниження  дивідендів із зменшенням ділової активності