Шляхи вдосконалення справляння акцизного збору Європейська адаптація податкової системи України

 У розрахунку враховано збільшення ставок акцизного збору на тютюнові вироби з 1 вересня 2008 року, відповідно до Закону України від 31.07.2008 р. № 340 “Про внесення змін до статті 1 Закону України “Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби”. Загалом слід зазначити, що акцизний збір, передусім з імпортних товарів, з погляду формування стабільної доходної бази бюджету виступає одним із найбільш ризикових її джерел. При цьому рівень ризиковості, враховуючи специфіку функціонування підакцизної продукції на ринку, перебуває під впливом постійних змін у податковому законодавстві, які зачипають питання розмірів сьавок та правил контролю за справлянням акцизного збору[18].

2.3.    Контроль за надходженням акцизного збору та     відповідальність   платників

Контроль за сплатою  акцизного збору на території  України здійснюється державними податковими  інспекціями, які організовують  роботу щодо виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання і продажу, контролюють своєчасність подання платниками розрахунків акцизного збору, ведуть облік та складають звіти про його надходження до відповідного бюджету, здійснюють реєстрацію імпортерів, видають посвідчення за встановленою формою на право ввезення в Україну підакцизних товарів.

Разом з контрольно-ревізійною службою та органами внутрішніх справ, державні податкові інспекції здійснюють контроль за наявністю марок на пляшках  алкогольних напоїв та пачках тютюнових виробів під час їх реалізації.

У випадку виявлення  фактів порушення порядку ввезення, зберігання, транспортування, реалізації або торгівлі підакцизними товарами, контролюючі органи складають і  подають державним податковим органам  протокол та опис товарів для прийняття відповідної постанови.

Начальники державних  податкових інспекцій мають право  приймати рішення про конфіскацію  таких підакцизних товарів відповідно до чинного законодавства.

Відповідальність за недотримання порядку маркування, реалізації підакцизних товарів, несвоєчасну сплату акцизного збору несуть виробники, імпортери, продавці цих товарів та їх посадові особи у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Зупинимося детальніше на видах відповідальності в кожному  окремому випадку.

Так, за неподання або  несвоєчасне подання органам  державної податкової служби розрахунків  акцизного збору відповідно до статті 11 Закону України "Про державну податкову  службу" застосовується фінансова  санкція в розмірі 10 відсотків  від суми акцизного збору, належної до сплати.

Якщо у поданих розрахунках  працівниками податкового органу було виявлено заниження сум акцизного  збору, застосовується санкція в  обсязі однократного розміру донарахованої  суми акцизного збору, а у випадку  повторного порушення протягом року – у двократному розмірі донарахованої суми податку.

Згідно з положенням Закону України від 21.12.2000 р. №2181-111 "Про  порядок погашення зобов'язань  платників податків перед бюджетами  та державними цільовими фондами" за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних термінів платник зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

• при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, – у розмірі 10% такої суми;
• при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, – у розмірі 20% такої суми;
• при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, – у розмірі 50% такої суми [3].

У разі продажу (інших  видів відчуження) податковими агентами підакцизних товарів (продукції) без  стягнення акцизного збору з  їх покупців (одержувачів) або із порушенням правил такого продажу (відчуження):

• при продажу (відчуженні) підакцизних товарів без надання письмового повідомлення покупцю (одержувачу) таких підакцизних товарів (продукції) про його обов'язки щодо сплати акцизного збору або без визначення його суми окремим рядком застосовується санкція в подвійному розмірі такого збору;
• при продажу (відчуженні) підакцизних товарів без включення суми акцизного збору до їх ціни – на платника накладається штраф у подвійному розмірі такого збору, що не звільняє цього від адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Штраф у розмірі вартості відвантаженої продукції застосовується при сплаті сум акцизного збору  шляхом взаємних заліків, зустрічних зобов'язань, векселями, в тому числі казначейськими, та в інших формах, які не передбачають сплату акцизного збору коштами.

Значний обсяг відповідальності передбачений законодавством за незаконне  виготовлення, підробку марок акцизного  збору та вчинення інших протиправних дій, пов'язаних з їх використанням. Так, незаконне виготовлення, підробка, використання або збут незаконно виготовлених і одержаних чи підроблених марок акцизного збору згідно зі статтею 153-1 Кримінального кодексу України карається позбавленням волі на термін до трьох років або штрафом від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті ж самі дії, вчинені повторно або за попередньою домовленістю групою осіб, карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років з конфіскацією майна або штрафом від 300 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією майна.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без  марок або з підробленими марками  акцизного збору тягне за собою  накладення штрафу від 20 до 100 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян з конфіскацією майна, предметів торгівлі та виручки, одержаної від їх продажу. Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору або з підробленими чи фальсифікованими марками посадовими особами підприємств – виробників, імпортерів і продавців цих товарів тягне за собою накладення штрафу від 20 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано стягненню за будь-яке з правопорушень, що зазначені вище, або вчиненні у великих розмірах, тягнуть за собою накладення штрафу від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Незаконне зберігання марок  акцизного збору тягне за собою  накладення штрафу від 3 до 15 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян з  конфіскацією таких марок. Суб'єкти господарювання, що ввозять, зберігають, транспортують, приймають на комісію з метою продажу та реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів караються накладанням штрафу в розмірі 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Основну роботу зі справляння імпортного акцизного збору проводить  митниця, яка проводить оформлення попередньо (акцизної, вантажної митної декларації), оформляє підакцизні товари для вільного використання на території  України. Податкова служба в даному випадку видає акцизні марки, отримує за них плату і перевіряє сплату акцизного збору.

Однак з точки зору ефективного адміністрування акцизного  збору краще було б віддати  контроль за сплатою імпортного акцизного  збору одному органу.

 РОЗДІЛ 3.  Шляхи вдосконалення справляння акцизного збору

3.1 Європейська адаптація податкової системи України

        В 1998 р. Україна уклала Угоду про співробітництво з Європейським Союзом. Стаття 51 стосується податкового законодавства. На виконання цієї статті Україна здійснює заходи щодо забезпечення поступового приведення податкового законодавства у відповідність до законодавства Співтовариства.

Процес адаптації не слід ототожнювати з уніфікацією. Йдеться  про відповідність рівня українського законодавства законодавству ЄС, а не про абсолютну його ідентичність. Адаптація має провадитись з урахуванням особливостей української правової системи, економічних та соціальних умов українського суспільства. У процесі розроблення проектів актів законодавства, що підлягають адаптації, центральні органи виконавчої влади повинні керуватися основними положеннями відповідних актів законодавства ЄС.

Пріоритетним документом з гармонізації податкового законодавства  України з вимогами законодавства  ЄС має стати Податковий кодекс України (прийнятий у другому читанні). Головна увага фахівців при доопрацюванні цього законопроекту зосереджена на узгодженні розділів: "ІУ. Податок на додану вартість" і "Y. Акцизний податок" із законодавством Європейського Союзу.

Головні завдання адаптації положень з ПДВ полягають у наступному:

• гармонізація термінології об'єктів оподаткування ПДВ;
• переліків операцій, які звільняються від оподаткування, скорочення переліку пільгових операцій, насамперед, котрі не пов'язані з соціальним захистом малозабезпечених верств населення і які спотворювали умови здорової конкуренції або які певною мірою вирішували проблему дефіциту бюджетних асигнувань;
• зниження ставок ПДВ, вдосконалення оподаткування послуг, що надаються нерезидентам, незареєстрованим платниками ПДВ, порядку відшкодування ПДВ і оподаткування сільськогосподарських товаровиробників та інші.

Всі ці основні положення  гармонізації уже враховано в  проекті Податкового кодексу, у  його другому читанні.

Щодо адаптації законодавства  з акцизного збору. Основні відмінності законодавства України і законодавства ЄС з акцизного збору полягають у наступному. [2]

У європейському законодавстві  утримання та переміщення підакцизних  товарів регулюється так званою "горизонтальною директивою" Ради ЄЕС від 25 лютого 1992 року, при доопрацюванні проекту Кодексу в розділі "Акцизний податок" уже враховано ряд положень названої Директиви, зокрема, які стосуються визначень об'єкта оподаткування, платників податку, дати виникнення податкових зобов'язань, вимог щодо надання у випадку експорту підакцизного товару фінансової гарантії органу державної податкової служби для забезпечення сплати акцизного податку з такого товару в разі його не вивозу за межі митної території України. Європейське законодавство вимагає, що виробництво, обробка і зберігання підакцизних товарів, якщо акцизний збір не був сплачений, можуть відбуватися тільки на "податковому складі". Держави-члени ЄС встановлюють порядок відкриття та діяльності "податкових складів" і затверджують положення про їх уповноважених власників управляючих складами, тобто, осіб, які відповідають за "податкові склади". Крім того, вимагається, щоб податкові склади та управляючі складами, які мають справу з готовими тютюновими виробами, алкогольними напоями, нафтопродуктами, отримували ліцензію від країн-членів Європейського Союзу. У разі врахування у розділі "V. Акцизний податок" проекту Податкового кодексу України адаптованих до законодавства ЄС положень стосовно виробництва підакцизних товарів на території України тільки на податкових складах, в Україні буде забезпечена побудова ефективного механізму оподаткування акцизним податком [6].

При підготовці проекту  Податкового кодексу України  до розгляду в третьому читанні передбачається зосередити зусилля щодо доопрацювання  його розділів – "IV. Податок на додану вартість" і "V. Акцизний податок" з метою повного врахування положень, адаптованих до європейського законодавства.

Таким чином, можна констатувати, що в Україні вже сформовано базові засади ринкової податкової політики, і держава загалом виходить на завершальний етап ринкової трансформації податкової системи.

3.2.Напрями наближення специфічних акцизів до норм і стандартів податкового систематизованого законодавчого надбання   Європейського Союзу

    Досвід країн  з розвиненою економікою свідчить про те, що наявність суттєвих відмінностей у забезпеченні реалізації фіскальних та соціально-економічних функцій держави зумовлює доцільність поряд з універсальним досить ефективного застосування специфічних акцизів.[19, с.179]

    Дослідження  можливостей та перспектив європейської інтеграції України передбачає ґрунтовне вивчення податкової складової євроінтеграційного механізму. Важливість цієї сфери визначається її вирішальною роллю в конституюванні соціально-економічної моделі Європейського Союзу. Для України важливо розуміти головні принципи, норми й механізм координації та зближення податкових політик держав ЄС, адже при формуванні стратегії реалізації євроінтеграційного курсу необхідно враховувати нові ризики і виклики, з якими наша країна може зустрітись у майбутньому.

    Наближення  непрямого оподаткування до стандартів  ЄС передбачено статтею 51 Угоди  про партнерство та співробітництво  між Україною та європейськими співтовариствами. Однак ця Угода не передбачає повної гармонізації податкової системи із законодавством Європейського Союзу. Це стосується лише досягнення певного рівня відповідності податкового реформування правового поля з використанням принципів та критеріїв правової системи Співтовариства.

    Проблеми застосування  акцизного збору в Україні досліджували у своїх працях А.М.Соколовська, В.М.Федосов, О.Д.Данилов, А.Б.Дрига, А.П.Радченко та ін. Окремі правові аспекти аналізу системи оподаткування в ЄС розробляли О.Водянніков, В.Муравйов, С.Шевчук. Однак і дотепер відсутні порівняльні дослідження акцизних податків у Євросоюзі та Україні у контексті визначення шляхів апроксимації специфічних акцизів до вимог податкової системи Співробітництва.

    Мета цього пункту-проаналізувати особливості акцизного оподаткування у державах ЄС та в Україні, а також запропонувати напрями подальшого наближення системи акцизного оподаткування до норм і стандартів  Європейського Союзу.