Шляхи вдосконалення справляння акцизного збору Європейська адаптація податкової системи України

 

 

                             ЗМІСТ

ВСТУП...........................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. Акцизний збір в системі оподаткування України

           1.1.   Непрямі податки та діюча система оподаткування в Україні............5

          1.2. Акцизний збір як форма специфічних акцизів.......................................10

           1.3.   Акцизні марки: порядок їх отримання та використання     

                      виробниками............................................................... …………….17

РОЗДІЛ 2. Аналіз акцизного збору в сучасних економічних умовах

            2.1.    Шляхи справляння акцизного збору та його 

                       недоліки............................................................................................... 20         

2. .    Аналіз надходжень акцизного збору за період з 2008-2011 роки

                       ………………………………………………………………………....26

            2.3.    Контроль за надходженням акцизного збору та відповідальність                         

                    платників................................................................................................ 31

РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення справляння акцизного збору

1. Європейська адаптація податкової системи України..................................................................................................35
2. Напрями наближення специфічних акцизів до норм і стандартів податкового систематизованого надбання ЄС....................................37

ВИСНОВОК...............................................................................................................41

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................................42

ДОДАТКИ …………………………………………………………………………..44

 

 

 

 ВСТУП

 

Актуальність теми дослідження. В умовах ринкової економіки податки, окрім фіскальної функції, є важливим економічним інструментом регулювання  ринкових відносин.

Системи непрямого оподаткування  включають групу акцизних товарів, а також товарів тривалого користування і розкоші, до яких застосовується особливий індивідуальний порядок оподаткування. Для інших видів товарів і послуг застосовується податок з продажу (або з обороту). Це створює можливість витягувати додаткові прибутки, контролювати виробництво і реалізацію.

Одним з видів непрямих податків є акцизи. У сучасних податкових законодавствах вони звичайно займають наступне місце після податку  на додану вартість (або податків, його що замінюють) і по значенню, і по об'єму надходжень до бюджету. Однак податкові системи XIX століття включали акцизи як основний канал забезпечення непрямого оподаткування, і нерідко термін "акциз" застосовувався як синонім до всієї системи непрямих податків.

Акцизами є непрямі  податки на певні товари, що включаються в ціну товару і оплачувані покупцями. Вони встановлюються, як правило, на дефіцитну і високорентабельну продукцію і товари, призначені для населення і держави, що є монополією. Акцизний збір поєднує в собі як фіскальну функцію податків, наповнюючи державний бюджет, так і регулюючу функцію. Остання коректує попит і пропозицію, збільшуючи ціну товару за рахунок акцизу або зменшуючи шляхом виключення з переліку оподатковуваних товарів.Акцизний збір, як і податок на додану вартість, є непрямим податком, включається в ціну товару і в результаті сплачується споживачем, а не виробником товару. Однак, якщо ПДВ відноситься до типу універсальних акцизів (що сплачуються по одній ставці з всіх товарів, робіт, послуг), то акцизний збір є специфічним акцизом, тобто сплачується по декількох групах ставок, диференційованих по окремих видах товарів.

 

Таким чином, викладене  вище зумовлює актуальність дослідження  курсової роботи.

 

Об'єктом  дослідження курсової роботи є податкова система України та податковий кодекс України.

Предмет дослідження – роль акцизного збору в доходах бюджету.

Метою курсової роботи є  дослідження ролі акцизного збору  в доходах бюджету.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

• охарактеризувати акцизний збір в системі оподаткування України;
• здійснити аналіз акцизного збору в сучасних економічних умовах;
• виявити шляхи вдосконалення організації нарахування і сплати акцизного збору.

Для розв'язування поставлених  завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, моделювання, спостереження. .[10, с.45]

 

 

        

 

 РОЗДІЛ 1. Акцизний збір в системі оподаткування України

 

1. Непрямі податки в діючій системі оподаткування в Україні

     

    Створення  незалежної демократичної держави потребувало побудови власної податкової системи й проведення ефективної податкової політики. Податкова система – невід’ємний атрибут держави, відображення її економічного, політичного, соціального та демократичного стану.

    Прийняття  1991 року Закону України «Про систему оподаткування» можна вважати початком створення податкової системи.

    Новим етапом  у розвитку податкової системи  стало прийняття Конституції  України, де зазначено, що система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України. На сьогодні можна стверджувати, що в Україні створено податкову систему, яка дає змогу мобілізувати кошти в розпорядження держави. Вона чітко визначає порядок справляння податків і зборів, які існують в державі, принципи побудови податкової системи держави.

    Чинна податкова система в Україні далека від своєї довершеності і досконалості. Вона зазнає заслуженої критики як з боку наукових кіл, так  і з боку підприємців, політичних діячів, депутатів. Однак дедалі очевиднішим стає те, що ця критика ґрунтується на емоційних і поверхових оцінках економічної дійсності, позбавлена глибокого аналізу фінансових зв’язків в економіці, усвідомлення дійсних потреб держави у фінансових ресурсах для виконання покладених на неї функцій щодо регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки, підтримання на належному рівні суспільного добробуту, обороноздатності, систем державного управління.

    На сьогодні  є підстави стверджувати, що податкова  система виявилася неадекватною умова перехідної економіки, створила значні податкові навантаження на суб’єкти господарювання, призвела до невиправданого вилучення обігових коштів підприємств, виникнення додаткової потреби в кредитних ресурсах. Значними є деформації та нестабільність у ставках, визначенні бази й періодів оподаткуваннях. Дуже негативно вплинули на результати господарської діяльності суб’єктів нарахування на фонд оплати праці.

Надмірна кількість  податковий пільг зумовила необґрунтований  перерозподіл валового внутрішнього продукту, створила неоднакові економічні умови для господарювання. Усе це призвело до виникнення значного неофіційного сектору економіки, ухилень від оподаткування, затримки податкових надходжень.

    Удосконалення  системи оподаткування має відбуватися шляхом поступового зниження податкового тягаря в процесі довгострокової поетапної податкової реформи.

    Організаційна  основа податкової системи будь-якої  держави, тобто правильне обчислення  податків, своєчасна їх сплата, неможливість ухилення від оподаткування забезпечується добре продуманою системою обліку й звітності. Звідси – нагальна необхідність у вдосконаленні обліку й звітності в Україні.

    Важливим напрямком  удосконалення податкової системи  є зменшення нарахувань на  фонд оплати праці, що є одним із найбільших у світі, а також фактором зростання цін, деформації їхньої структури, зниження конкурентоспроможності українських товарів. Але суттєве зменшення цих нарахувань має бути пов’язане з реформуванням систем соціального й пенсійного забезпечення та із запровадженням системи персональних пенсійних рахунків.

     Перехід економіки України до ринкових структур та нових методів господарювання визначив, як одну з важливих проблем, розробку і застосування нових ефективних сучасних форм оподаткування.[13, с.45]

    Виникнення і розвиток ринкових відносин в Україні супроводжується підвищенням ролі державного регулювання в управлінні економічними та соціальними процесами, що в свою чергу, підвищує значення податків та інших податкових платежів, які забезпечують державний вплив на пропорції суспільного виробництва.

    У практиці державного регулювання економіки ці фіскальні інструменти економічної політики потребують особливої уваги. Податкова система є важливим фінансовим інструментом мобілізації для виконання загальнодержавний функцій та здійснення макроекономічного регулювання економіки, що є важливою складовою забезпечення її розвитку.

    Непрямі податки  відіграють значну роль у формуванні  доходів держави та податковому регулюванні. Поєднання прямих та непрямих податків-характерна риса податкових систем сучасних держав. Оптимальне співвідношення між цими двома необхідними структуроформулюючими елементами оподаткування, оцінка властивих цим податкам переваг та недоліків, дозволить повніша використовувати потенціал такого фінансового інструменту, а вдосконалення оподаткування має бути визначальним для забезпечення потреб бюджету, а також для успішного рішення економічних і соціальних проблем.[11,с.55]

    Мета цього  пункту розглянути непрямі податки в діючій системі оподаткування України.

   Непрямі податки за своєю економічною суттю об’єднують універсальні акцизи, які включаються до ціни товарів,робіт або послуг. Універсальні акцизи включають податок на додану вартість, акцизний збір і мито. Усі вони належать до групи податків на споживання.

    Непрямі податки з’явились наприкінці 18 століття, коли розвиток податкових форм відбувався одночасно в двох напрямках-прямого й опосередкованого оподаткування.

    Непряме або опосередковане  оподаткування одразу ж було піддано нищівній критиці, воно трактувалось як податки на бідних. Проте процес розвитку фіскальної практики, а також теорії оподаткування підтвердив, що непряме оподаткування виникло й розвивалося як явище об’єктивне, зумовлене розвитком суспільного життя, оскільки забезпечити постійно зростаючі державні видатки лише за рахунок прямих податків стало неможливим.

    Об’єктивну необхідність непрямого оподаткування обґрунтували в своїх працях кращі представники  економічної теорії та фінансової науки-Дж.Мілль, А.Маралль, А.Пігу, М.Фрідмен, І.Фішер та інші. Необхідно заначити, що непрямі податки мають низку переваг і, насамперед, у забезпеченні доходів бюджету.

    Усі переваги непрямого оподаткування сприяли тому, що розвиток всієї системи оподаткування здійснюється як оптимальне співвідношення прямих і непрямих податків залежно від економічних умов розвитку кожної держави.

   ПДВ за своєю суттю  є універсальним акцизом, його починали застосовувати як податок з обороту. В 70-80 роки ХХ століття було обґрунтовано доцільність оподаткування лише доданої вартості.

    Об’єктом оподаткування ПДВ є додана вартість, тобто вартість створена на даному конкретному еетапі руху товару. За економічною суттю, доданою вартістю є частина ВВП, створеного певною господарською одиницею.

   Суб’єктом податку фактично є споживач, незалежно від того, чи це юридична, чи фізична особа.

    На сьогодні ПДВ набув  широкого застосування. Він є  важливою складовою податкових  систем розвинутих країн. На думку багатьох зарубіжних вчених, ПДВ, за своєю суттю, є еволюційною і досить успішною формою в непрямому оподаткуванні.

    Іншим видом непрямого  оподаткування є специфічні акцизи, які є найактивнішими інструментами державного регулювання кількісних параметрів споживання певного переліку товарів.

    Специфічні акцизи в  більшості країн мають назву  „акцизного збору ”. Вони включаються в ціну товару й оплачуються покупцями, виробниками або імпортерами товарів.

    Світовий досвід застосування  в оподаткуванні специфічних акцизів підтверджує, що треба дуже обережно підходити до визначення ставок акцизних зборів. Високі ставки зумовлюють зростання тіньового обороту, ухилення від оподаткування та появу великої кількості неякісної фальсифікованої продукції. Боротьба з цим явищем не дає позитивних результатів і, що найголовніше, потребує великих затрат із боку держави, які іноді перевищують доходи від акцизного збору.

    Є підстави стверджувати, що впровадження акцизного збору  потребує продуманих загально державних заходів із контролю за виробництвом та імпортом підакцизних товарів. В більшості країн світу після проведення податкових реформ  у 70-80-х роках ХХ століття частка спецефичних акцизів у доходах бюджету зменшилась.

    Це пов’язано з тим, що стали поширюватися універсальні акцизи, зменшилася база оподатокування щодо особистого прибуткового податку, в податкових надходженнях швидкими темпами зростала частка податків на соціальне страхування.