Розробка рекомендацій щодо вдосконалення оцінювання інвестиційної привабливості підприємства

Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Декабря 2011 в 20:29, курсовая работа

Описание работы

Метою дослідження даного питання є подальший розвиток теоретичних положень, методичних підходів і розробка рекомендацій щодо вдосконалення оцінювання інвестиційної привабливості підприємства. У відповідності з поставленою метою були сформульовані та вирішені такі завдання:
- проаналізовано особливості інвестиційних процесів в Україні;
- визначено роль та місце оцінювання інвестиційної привабливості підприємства в інвестиційному процесі;
- здійснено огляд і теоретичне узагальнення існуючих підходів до оцінки інвестиційної привабливості підприємства;
- визначено напрямки оцінювання ефективності маркетингової діяльності підприємства;
- сформовано методику комплексного оцінювання інвестиційної привабливості підприємства;
- досліджено можливість використання оцінки інвестиційної привабливості в системі стратегічного управління підприємством.

Работа содержит 1 файл

вступ.doc

— 696.00 Кб (Скачать)

1) опис  складу учасників;

2) опис  дій, які необхідно виконати  з вказівкою визначених обсягів,  строків та виконавців;

3) інформація  про підприємства-учасники;

4) інформація  про продукцію, що буде вироблятися,  у тому числі, відмінність від  тої, що присутня на ринку;

5) інформація  про кон'юнктуру продукції, що  буде вироблятися, а також про  необхідні ресурси;

6) обґрунтування  допустимості в проекті містобудівних,  архітектурних, інженерних, технологічних  та інших рішень, відомості про  наявність вихідної дозвільної інформації;

7) обґрунтування  можливості укомплектування підприємства  спеціалістами необхідної професії  і кваліфікації в період реалізації  проекту;

8) інформація  про екологічні та соціальні  наслідки реалізації проекту;

9) обґрунтування  юридичної допустимості проекту;

10) обґрунтування  комерційної реалізації проекту;

11) відносини  місцевої адміністрації до реалізації  проекту;

12) обґрунтування  прийнятих у проекті цін на  продукцію, що виробляється, роботи  та послуги;

13) опис  організаційно-економічного механізму реалізації проекту, у т. ч. перелік необхідних заходів державної підтримки;

14) розрахунки  й обґрунтування результатів  і витрат для кожного учасника  проекту, а також для сторонніх  економічних суб'єктів, інтересів  яких торкаються в процесі  реалізації проекту;

15) обґрунтування  економічної доцільності реалізації  проекту для його учасників  народного господарства загалом  й окремих регіонів, зокрема;

16) умови  припинення реалізації проекту.

     Наказом Міністерства економіки України  затверджені методичні рекомендації щодо складання бізнес-плану, які узагальнюють світовий досвід розроблення бізнес-плану підприємств. Ці рекомендації призначені для надання методичної допомоги підприємствам при складанні річних та довгострокових планів їх розвитку.

     Учасник інвестиційного проекту - це особа (фізична або юридична), яка зобов'язана виконати відповідну дію у випадку, коли вона прийме рішення про участь в реалізації проекту. Інтереси учасника повинні враховуватися при реалізації проекту. До них можуть входити: інвестори, фінансові установи, підрядчики, постачальники обладнання, гуртові покупці продукції та ін. До складу учасників також можуть входити державні та комунальні установи.

     До  дій, що виконують учасники проекту, варто віднести здійснення інвестицій і виробництво продукції (надання послуг чи виконання робіт, разом із будівельно-монтажними), продаж чи покупку цінних паперів. Сюди належить також операції з надання (погашення) позик, продажу чи покупки товарів учасником проекту.

Організаційно-економічний  механізм реалізації проекту - це форма взаємодії учасників проекту.

Організаційно-економічний  механізм містить:

– Нормативні документи, на основі яких здійснюється взаємодія учасників.

– Зобов'язання, що приймаються учасниками у зв'язку зі здійсненням спільних дій з реалізації проекту, гарантії таких зобов'язань і санкції за їх порушення.

– Умови  фінансування інвестицій, а також  заходи із взаємної фінансової, організаційної або іншої підтримки.

– Особливі умови обороту продукції та ресурсів між учасниками, цін для взаємних розрахунків, товарне кредитування, безкоштовне передавання основних засобів у постійне або тимчасове користування.

– Система  управління реалізацією проекту, що забезпечує відповідну синхронізацію  діяльності учасників, захист інтересів  кожного із них і своєчасне коригування подальших дій.

– Основні  особливості облікової політики кожного підприємства-учасника.

Організаційні, операційні та часові рамки проекту.

     Операційні  рамки проекту характеризуються складом учасників та їх діями. Різноманітні дії, передбачені проектом, можуть відображатися у проектних матеріалах і розрахунках ефективності з різною мірою деталізації.

     Часові  рамки характеризуються періодом реалізації проекту та його розбиттям на окремі інтервали часу, кроки.

     Період  реалізації проекту - відрізок часу, протягом якого здійснюються передбачені в проекті дії.

     Графік  реалізації проекту, у якому відображаються всі види діяльності, які планують виконати учасники в рамках реалізації проекту.

     Враховуючи  основні риси інвестиційних  проектів, їх класифікують за різними ознаками. Однак, деякі з характеристик при класифікації проектів не є абсолютними, і певною мірою, достатньо умовні.

     Оскільки  існують фінансові, реальні та інноваційні  інвестиції, то і проекти можуть розрізнятися за такими напрямами вкладання коштів. Галузеві та регіональні проекти мають місце лише в тих випадках, коли суб'єктом інвестування є керівний орган галузі (міністерство) або представники місцевих органів влади.

     Важливим  в аналізі інвестиційних проектів є виділення різних відношень взаємозалежності. Наприклад, два проекти називають незалежними, якщо рішення про прийняття одного не впливає на рішення про прийняття іншого.

     Розподіл  проектів на незалежні та альтернативні  має велике значення при формуванні інвестиційного портфеля в умовах обмеженого обсягу інвестицій.

     За  рівнем ризику проекти можуть ранжуватися  від поза ризикових до проектів з  високою мірою ризику. Наприклад, мінімальний ризик мають державні інвестиційні проекти, метою яких є, зазвичай, соціальний ефект, а найбільш ризикованими вважають інноваційні (венчурні) проекти - метою яких є одержання надприбутків від впровадження нових ідей, техніки, тощо.

     У процесі залучення коштів для  фінансування інвестиційних проектів має значення форма власності. Державні інвестиційні проекти реалізуються, зазвичай, за рахунок централізованих державних коштів або коштів Державного та місцевого бюджетів.

     У процесі аналізу інвестиційного проекту важливе значення має  тип грошового потоку. Потік називається  одинарним, якщо він складається з інвестицій, здійснених одночасно або протягом декількох послідовних базових періодів, та подальших притоків грошових коштів.

     Розробка  та реалізація інвестиційного проекту (насамперед, виробничого спрямування) проходить тривалий шлях від ідеї до випуску продукції. В умовах ринку цей період прийнято розглядати як цикл інвестиційного проекту або інвестиційний цикл, який охоплює три фази:

– передінвестиційну (попередні дослідження до остаточного  прийняття інвестиційного рішення);

– інвестиційну (проектування, укладання договорів, будівництво);

– виробничу (етап експлуатації знову створених об'єктів).

     Кожна з цих фаз своєю чергою поділяється  на стадії та етапи, яким відповідають своя мета та методи. Таким чином, як тільки дослідження інвестиційних  можливостей визначать доцільність проекту, починаються етапи сприяння інвестиціям та планування їх здійснення. 
 
 
 
 

      РОЗДІЛ  іі   Організація  фінансування і реалізації     інвестиційного проекту 

      Після прийняття узгоджених рішень відносно необхідності впровадження інвестиційного проекту на підприємстві розпочинаються роботи з його реалізації. У рамках завдань даного етапу замовник (ініціатор) проекту укладає договори із проектною установою і головною підрядною будівельною організацією на проектування об’єктів інвестування та виконання відповідних будівельно-монтажних робіт і здачею в експлуатацію готових об’єктів виробничо-комерційного призначення. За результатами виконання повного комплексу проектної документації визначається зведена кошторисна вартість об’єктів інвестування, вартість інвестиційного проекту. Проектні рішення повинні базуватися на використанні найбільш ефективних науково-технічних досягнень у конкретній галузі економічної діяльності. Після розробки проектної документації може бути визначена технологічна структура капітальних вкладень. Так, для прикладу, що розглядається, вона має вигляд, відображений у таблиці 2.1.

    Таблиця 2.1

      Технологічна  структура капітальних вкладень

з/п

Елементи витрат Сума витрат,

тис. грн

Питома вага у загальній сумі капіталовкладень, %
1 Попередні організаційні  витрати 4922,36 2
2 Проектування  об’єктів інвестування 22150,62 9
3 Будівельні  та монтажні роботи 66451,86 27
4 Вартість технологічних  машин і силового обладнання 76296,58 31
5 Системи автоматизованого управління технологічними процесами 63990,68 26
6 Інші капіталовкладення 12305,9 5
  Всього  капіталовкладень 246118 100

      Аналізуючи  технологічну структуру капітальних  вкладень, можна зробити попередні висновки відносно прогресивності прийнятих проектних рішень. Так, питома вага активної частини майбутніх основних засобів підприємства, що формується інвестиційним проектом (вартість технологічних машин, силового обладнання та систем автоматизованого управління технологічними процесами), складає 57%. Це може бути свідченням технологічної, експлуатаційної досконалості основних засобів, що вводяться в дію за рахунок реалізації інвестиційного проекту. Більш точно оцінити інноваційний зміст інвестиційного проекту можна під час аналізу технічних, експлуатаційних характеристик об’єктів інвестування, зокрема продуктивності технологічного обладнання, рівня експлуатаційних витрат матеріалів, енергоресурсів на одиницю продукції тощо.

      У зв’язку із цим важливою складовою проектного фінансування є процес управління реалізацією інвестиційного проекту.

      Управління  інвестиційним проектом – це комплекс цільових заходів, реалізація яких дозволяє трансформувати ідею проекту в завершений матеріально-технічний комплекс, виробничо-комерційне використання якого забезпечує формування необхідних обсягів грошових надходжень підприємства.

      Реалізація  інвестиційного проекту, зокрема проведення будівельно-монтажних робіт та здача  готових об’єктів в експлуатацію, супроводжується змінами у просторі будівельного майданчика, які відбуваються у відповідні періоди часу. Одним з ефективних механізмів управління реалізацією інвестиційного проекту є об’ємно-календарне планування. Календарне планування дозволяє визначити строки початку і завершення окремих робіт, їх загальні обсяги, необхідні виробничі та фінансові ресурси на виконання окремих робіт у відповідні періоди часу. Управління реалізацією інвестиційного проекту з використанням календарного планування полягає в розподілі робіт у часі (за календарними відрізками часу) і в просторі (прив’язка обсягів окремих робіт на будівельному майданчику до конкретних виконавців). Така модель управління дозволяє забезпечити безперервне виконання, рівномірне завантаження виконавців, дотримання строків виконання і своєчасну здачу об’єктів інвестування в експлуатацію.

      Важливою  складовою реалізації інвестиційного проекту, крім календарного планування, є розроблення і виконання календарного бюджету. Календарний бюджет – це часова деталізація кошторису проекту та план постачання необхідних для реалізації інвестиційного проекту матеріально-технічних ресурсів: машин, механізмів, обладнання будівельних матеріалів, сировини та іншого.

Информация о работе Розробка рекомендацій щодо вдосконалення оцінювання інвестиційної привабливості підприємства