Розробка рекомендацій щодо вдосконалення оцінювання інвестиційної привабливості підприємства

     Якщо  в майбутньому спеціальним законодавством про іноземні інвестиції будуть змінюватись гарантії захисту іноземних інвестицій, визначені вищевказаним Законом, то протягом десяти років з дня набирання чинності такого законодавства за вимогою іноземного інвестора застосовуються гарантії захисту іноземних інвестицій, визначені Законом України «Про режим іноземного інвестування».

Рис.1.4  Квартальна динаміка руху прямих іноземних  інвестицій в економіку України

     Важливими правовими документами, які регулюють  взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є міждержавні угоди «Про сприяння та взаємний захист інвестицій». Такі договори є гарантом надання справедливого статусу інвестиціям та захисту їх на території іншої держави.

     Розпорядженням  Президента України 20.05.1997 р. створено Палату незалежних експертів з питань іноземних інвестицій.

     Сьогодні, статус іноземного інвестора в Україні визначається Законом «Про режим іноземного інвестування», який був прийнятий в березні 1996 р. Останні пільги іноземним інвесторам скасовані новою редакцією законів про ПДВ та оподаткування прибутку, що передбачають оподаткування іноземних інвестицій на загальних засадах.

     Велике  значення для формування економічної  стратегії має розширення співробітництва  з впливовими світовими фінансовими  організаціями.

     Співробітництво з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком (СБ) і Європейським банком реконструкції  та розвитку, Європейським Союзом, з  окремими країнами-донорами допомогло  запровадити програми фінансової стабілізації і залучити в економіку країни пільгові кредити.   Співпраця із зазначеними організаціями і країнами стала для України принципово новою формою фінансово-економічних відносин, яка вимагала створення відповідної нормативно-правової бази, інституціональної спроможності Уряду своєчасно освоювати кредити, запровадження жорсткої дисципліни щодо виконання зобов'язань, визначених укладеними міжнародними договорами.

     З моменту вступу в 1992 р. України до Світового банку нашою державою було укладено з ним угоди про  надання позик для впровадження 17 проектів на загальну суму понад 2,5 млрд. дол.

     Левову  частку коштів Світового банку, вже  наданих Україні для підтримання  курсу економічних реформ, а саме — 1,6 млрд. дол., було залучено як позики на структурну перебудову. Ці позики надаються  для виконання узгодженої з СБ програми дій щодо реформування певних секторів української економіки. Крім того, за період з 1993 р. по 2000 р. в Україні здійснювалася реалізація 12 інвестиційних проектів, у рамках яких Світовий банк надав позики на суму понад 800 млн. дол.

     Ще  одним стратегічним напрямком інвестиційної  діяльності слід вважати реформування податкової системи — з тим, щоб  вона забезпечувала достатній обсяг  надходжень до бюджетів усіх рівнів. Реформа цієї системи має бути спрямована на зниження податкового навантаження за рахунок скорочення переліку податків і зборів; розширення бази оподаткування шляхом скасування пільг, які безпосередньо не пов'язані з інноваційною та інвестиційною діяльністю; впровадження механізму декларування податкових пільг суб'єктом-платником податків; введення оподаткування нерухомості.

     Для розробки інвестиційної стратегії  велике значення має удосконалення  процесу приватизації і роздержавлення. Існуючі закони, що регулюють цей  процес не повністю, відповідають сучасним вимогам. Державна політика у цій сфері має бути спрямована на заміну фіскальної моделі приватизації на інвестиційну та інноваційну; приватизацію великих підприємств і підприємств-монополістів за окремими планами шляхом продажу контрольних пакетів акцій промисловим інвесторам; технічне та технологічне оновлення підприємств за рахунок частини коштів, які надійдуть від приватизації. Ми маємо гарний приклад співпраці зі Світовим Банком.

     Так, за допомогою кредитної лінії  щодо підтримання малого й середнього бізнесу СБ через українські комерційні банки надав підприємствам малого бізнесу кредити на суму 121 млн. дол., ЄБРР бере також участь у підготовці до приватизації значної кількості підприємств у сфері енергетики й телекомунікацій. Зокрема, для передприватизаційної підготовки «Укртелекому» СБ було виділено 100 млн. ЄВРО.

     Одним з напрямків розробки стратегії  інвестиційної політики можна вважати  також розвиток фондового ринку. З огляду на це необхідно створити умови для підвищення рівня його капіталізації та ліквідності, розширити  співробітництво з ОЕСР, Міжнародною організацією з цінних паперів та іншими міжнародними організаціями.

     Одним з найвагоміших напрямків активізації  інвестування є розвиток спеціальних (вільних) економічних зон, територій, де запроваджено спеціальний режим  інвестиційної діяльності

     Вирішальним фактором у визначенні стратегії  інвестиційної діяльності є провідна роль держави, спрямована, насамперед, на усунення структурних деформацій в економіці.

     Щодо  активізації інвестиційної діяльності в галузі зв'язку, то вона має здійснюватися за рахунок продовження реформування сектора телекомунікацій; прискореного розвитку найприбутковіших сегментів ринку послуг зв'язку; впровадження нових сітьових технологій; формування правових засад регуляторної політики у цій галузі; впорядкування розрахунків за послуги електрозв'язку, надані бюджетним установам; удосконалення тарифного регулювання в системі зв'язку; реорганізації галузевих систем стандартизації та сертифікації, а також їх адаптації до міжнародних стандартів.

     Однією  з найважливіших функцій держави слід вважати сприяння залученню вітчизняних та іноземних інвестицій до сфер наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Для стимулювання їх залучення необхідно забезпечити створення системи пільгових кредитів для реалізації інвестиційних проектів щодо розробки і впровадження високотехнологічного устаткування, створення пайових інвестиційних фондів для реалізації великих інноваційних проектів, розширення форм кредитування інноваційних підприємств шляхом здійснення лізингових, та інших операцій.

     Складовими  державної політики в галузі інвестиційної  діяльності є створення високопродуктивних робочих місць (особливо на ринках праці  монофункціональних міст і шахтарських  регіонів) і забезпечення зайнятості сільського населення. Тому доцільно продовжити роботи щодо реструктуризації державних підприємств, забезпечувати їх ефективне функціонування у післяприватизаційний період, запроваджувати сприятливий інвестиційний режим для підприємств, які створюють нові робочі місця.

Рис.1.5 Складові інвестиційної політики

     Результати  прогнозних розрахунків свідчать про  те, що у 2005 р. у розвиток економіки  України передбачається інвестувати 55,8 млрд. грн., а у 2010 р. — 82,6 млрд. грн. При цьому переважну частину  інвестицій буде сформовано за рахунок власних коштів суб'єктів господарювання.

     Обсяг інвестицій до 2010 р. в основний капітал  збільшиться у 3,5 рази, причому найвищі  темпи зростання передбачаються за коштами місцевих бюджетів (5 разів), коштами населення (5,6 рази) і коштами  іноземних інвесторів (5,9 рази). З 2005 р. структура інвестицій в основний капітал стабілізується на рівні, який у цілому відповідає стратегічним завданням інвестиційної діяльності в Україні.

     Таким чином, можна стверджувати: за допомогою  економічних методів активізації інвестиційної діяльності та ефективного використання всіх джерел фінансування, а також при належному державному регулюванні інвестиційного процесу і його відповідному ресурсно-будівельному забезпеченні наша держава матиме всі можливості в інвестиційній сфері, щоб забезпечити процеси економічного оновлення і зростання. 

     1.2. Аналіз методичних аспектів оцінювання інвестиційної привабливості підприємства.

     В межах даного підпункту  розкриті питання, пов’язані з проведенням фінансового аналізу та характеристикою показників ефективності використання основних фондів, трудових ресурсів та ефективності виробництва й маркетингової діяльності.

     Інвестиційна  привабливість підприємства — це інтегральна характеристика підприємств  з позиції перспектив розвитку, обсягу і можливостей збуту продукції, ефективності використання активів і їх ліквідності, стану платоспроможності й фінансової стійкості. Оцінка й аналіз інвестиційної привабливості – це можливість виявити недоліки у діяльності підприємства, передбачити заходи щодо їх ліквідації та поліпшити можливості залучення інвестиційних ресурсів. А це у свою чергу, дає можливості інвесторам визначитися у своєму рішенні про інвестування у дане підприємство.

     Таким чином, оцінка інвестиційної привабливості  представляє собою процес дослідження економічної інформації метою якого є об’єктивна оцінка досягнутого рівня інвестиційної привабливості, оцінка зміни цього рівня в порівнянні з минулими періодами.

     На  даний момент сформовані і достатньо  обґрунтовані наступні підходи до оцінювання інвестиційної привабливості:

• за допомогою  аналізу результатів фінансово-господарської  діяльності;

• через  визначення потенціалу акцій;

• оцінка потенціалу підприємства та інвестиційних  ризиків;

• підхід, що ґрунтується на визначенні ринкової вартості підприємства.

     Слід  зазначити, що підхід до оцінювання інвестиційної  привабливості підприємства за допомогою  фінансових показників все рідше  задовольняє потреби менеджерів, акціонерів, інвесторів. По-перше, надмірний  акцент на досягнення короткострокових фінансових результатів може призвести до надмірних інвестицій у короткострокові активи, в той час коли інвестування довгострокових проектів може опинитися під загрозою. По-друге, на рівень інвестиційної привабливості підприємства великий вплив мають і нематеріальні активи: бренди, знання та досвід менеджерів, клієнтська база, використання новітніх технологій. Також існують деякі принципи оцінки інвестиційної привабливості відображені на рисунку 6.

       Все це свідчить про те, що  проблема вибору показників й досі залишається найбільш актуальним й дискусійним питанням. На даний момент так і не сформована єдина система, яка б одночасно задовольняла потреби інвесторів щодо об'єкта інвестування, дозволяла отримати дійсно об'єктивну інформацію і не була б занадто трудомісткою. У зв’язку з цим, широкого розповсюдження на даний час набувають методики поєднання кількісних та якісних характеристик стану підприємства. Треба зауважити, що таке поєднання, безумовно, доповнює оцінку, але має бути достатньо обґрунтованим.

Рис.1.6 Принципи інвестиційної діяльності 

       Враховуючи все вищесказане, треба  зазначити, що основою методики  оцінювання інвестиційної привабливості  підприємства має стати наступна  збалансована система показників, що характеризує:

• фінансовий стан підприємства;

• стан основних фондів та виробництва;

• маркетингову діяльність;

• ефективність використання трудових ресурсів.

     Фінансовий  аналіз повинен дати повну всебічну оцінку фінансового стану підприємства. Управління фінансовим аналізом на підприємстві має на меті підтримання фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності підприємства і забезпечення конкурентоспроможності у довгостроковому періоді. Загалом оцінка фінансового стану дає змогу забезпечити ідентифікацію підприємства в економічному середовищі. Оцінка майнового та фінансово-економічного стану підприємства створює необхідну інформаційну базу для прийняття управлінських та фінансових рішень щодо проблемних питань залучення чи здійснення інвестицій, напрямків виробничого розвитку.

     В умовах конкурентної боротьби між товаровиробниками підвищенню ефективності використання основних фондів повинна приділятися особлива увага, оскільки від раціонального використання основних фондів залежать усі техніко-економічні показники: випуск продукції, її собівартість, продуктивність праці, прибуток, рентабельність, фінансовий стан. Саме тому кожне підприємство повинно постійно вишукувати резерви підвищення ефективності використання основних фондів. Виявити ці резерви та контролювати виконання заходів щодо їх мобілізації і використання можна лише за допомогою глибоко системного економічного аналізу. 

     1.3. Сутність і необхідність  інноваційного змісту  інвестиційних проектів  розвитку підприємств  реального сектора  економіки

     Розвиток  економіки будь-якої країни також базується на реалізації інвестиційних проектів, які забезпечують процес розширеного відтворення, створюють нові вартості, робочі місця, новий виробничий і споживчий потенціал.

    У сучасному розумінні інноваційний розвиток – це матеріалізація наукових досягнень в елементи нових технічних засобів, технологій та їх упровадження в економічну діяльність. Із цієї точки зору в першу чергу виділяють продуктову і технологічну інновацію. Інноваційний рівень заходів інвестиційного проекту характеризується великою кількістю показників наукового, технічного, технологічного та іншого змісту. Інтегральною характеристикою інноваційного змісту інвестиційного проекту є забезпечення випереджальних темпів зростання фінансових результатів відносно темпів зростання ресурсів і витрат в постінвестиційний період економічної діяльності підприємства. Тобто повинна витримуватись залежність показників.