Розробка методичних підходів і практичних рекомендацій, спрямованих на їх забезпечення

     В управлінні пасивами банку можна  порекомендувати:

     1)Застосовувати метод аналізу розміщення пасивів по їх термінах, що дозволяє управляти зобов'язаннями банку, прогнозувати і змінювати їхню структуру в залежності від рівня коефіцієнтів ліквідності, проводити зважену політику в області акумуляції ресурсів, впливати на платоспроможність.

     2)Розробити політику управління капіталом і резервами.

     3)Стежити за співвідношенням власного капіталу до притягнутого.

     Проаналізувати  депозитну базу банку:

     - звернути увагу на структуру депозитів: термінові й ощадні депозити більш ліквідні, чим депозити до запитання;

     - визначити стратегію підтримки стійкості депозитів. Частиною такої стратегії виступає маркетинг - підвищення якість обслуговування клієнтів, із тим щоб вони залишалися вірними банку і під час кризових ситуацій. Підвищення термінів ощадних депозитів, їхньої середньої суми також пом'якшує коливання депозитів під час криз.

     - враховувати не тільки стабільність, але і джерело депозитів, тобто депозити фізичних осіб більш надійні, чим депозити юридичних осіб, у силу розходжень у розмірах внесків.

     - привести у відповідність врахування кредитних ресурсів;

     - оцінювати надійність депозитів і позик, отриманих від інших кредитних установ.

     - скоротити зобов'язання до запитання за допомогою перегрупування пасивів за їх термінами.

     У цілому ж, для розпізнавання ризиків  незбалансованості ліквідності  балансу і неплатоспроможності  комерційного банку потрібне створення  спеціальної системи щоденного  контролю за рівнем наведених у першій і других розділах показників, аналізу  чинників, що впливають на їхню зміну. Для цього доцільно створення  бази даних, що дозволяє оперативно одержувати всю необхідну інформацію для  здійснення аналітичної роботи, на основі якої буде формуватися політика банку. У якості джерела для формування бази даних банком можуть розглядатися укладені і що проробляються кредитні і депозитні договори, договори про позики в інших банків, відомості про планову потребу в кредиті, щоденні відомості оборотів залишків по балансових рахунках, щоденні відомості по особових рахунках, відомості по позабалансових рахунках, відомості про оборотність кредитів і т.п.

     На  основі бази даних банком щодня повинні  розкриватися значення показників платоспроможності  і ліквідності і проводитися  аналіз перспектив розвитку операцій банку з врахуванням норм платоспроможності  і ліквідності. Це дозволяє взаємопов’язати вирішення питань по розміщенню коштів, залученню ресурсів, збільшенню власних коштів банку, розширенню участі банку в інших підприємствах і банках, щодо пошуку джерел додаткових прибутків і розвитку нових операцій комерційного банку з вимогами дотримання його ліквідності і платоспроможності. Розглянутий аналіз дає можливість передбачати різноманітні зміни рівня ліквідності і платоспроможності комерційного банку і своєчасно прийняти необхідні заходи для його стабілізації.

     У міжнародній практиці менеджери  по управлінню ліквідності банків розробили  ряд практичних рекомендацій для  поліпшення цього виду діяльності. Перша з них складається в  тому, що менеджери по управлінню ліквідністю  повинні контролювати діяльність усіх відділів банку, відповідальних за використання і залучення коштів, і координувати свою діяльність із роботою цих відділів.

     Друга рекомендація полягає в тому, що менеджери по управлінню ліквідністю повинні передбачати коли найбільше великі вкладники і користувачі кредитів банку планують зняти кошти з рахунку або збільшити внески. Це дозволяє керуючим планувати свої дії у випадку виникнення дефіциту або надлишку ліквідних коштів.

     Відповідно  до третьої рекомендації, менеджери  по управлінню ліквідністю в співробітництві  з вищим керівництвом і керівниками  відділів повинні бути впевнені, що пріоритети і цілі управління ліквідними коштами очевидні. У недавньому минулому при розміщенні коштів ліквідність  банку часто мала вищий пріоритет. Сьогодні управлінню ліквідними коштами  в загальному приділяється роль допоміжного  механізму в порівнянні з пріоритетом  банку №1 - наданням позик усім категоріям клієнтів. Банк повинний надавати будь-які  вигідні позики, ставлячи перед керуючим ліквідними коштами завдання вишукування  достатніх коштів для забезпечення кредитів.

     Суть  четвертої рекомендації складається  в наступному: потреби банку в  ліквідних коштах і рішення щодо їх розміщення повинні постійно аналізуватися  з метою запобігання і надлишку, і дефіциту ліквідних коштів. Зайві  ліквідні кошти, що не реінвестуються в той же день, ведуть до втрат прибутків банку, у той час як їхній дефіцит повинний бути швидко ліквідований щоб уникнути несприятливих наслідків поспішних позик або продажів активів, також ведучих до втрат прибутків.  
 

     Висновки до Розділу 3

       Таким чином, кожний комерційний банк повинний самостійно забезпечувати підтримку своєї ліквідності на заданому рівні на основі як аналізу її стану, що складається на конкретні періоди часу, так і прогнозування результатів діяльності і проведення в наступному науково обґрунтовані економічної політики в області формування статутного капіталу, фондів спеціального призначення і резервів, залучення позикових коштів сторонніх організацій, здійснення активних кредитних операцій.

     Висновки

     Ліквідність та платоспроможність підприємства є одними з найважливіших складових, що визначають фінансовий стан банку, тобто забезпеченість фінансовими  ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності та проведення розрахунків за своїми зобов’язаннями.

     Будучи  за своєю суттю близькими, але  не тотожними поняттями, ліквідність  та платоспроможність з різних сторін характеризують діяльність підприємства, і, таким чином, надають можливість здійснення правильних висновків та прийняття оптимальних рішень. Ліквідність  це потенційна платоспроможність, і  спрямована вона на перспективу, виражає  здатність банку виконувати зобов’язання в майбутньому, в той час як платоспроможність відображає нинішній стан справ. Саме для того, щоб завчасно виявити та виправити можливі негативні тенденції у фінансовому стані банку, провадиться фінансовий аналіз його діяльності. Інформаційною базою, в першу чергу, є фінансова звітність.

     На  основі проведених розрахунків, аналізу фінансового стану банківської системи і окремо взятого АТ "Райффайзен Банк Аваль", можна зробити висновок, що показники ліквідності та платоспроможності банків, які розглядалися перевищують нормативні значення, що вказує на надлишок ліквідності, тим самим зменшує стабільність банківської системи як на макро-, так і на мікро-рівні.

     Враховуючи, що ліквідність банку відбиває потенційні можливості кредитного інституту щодо виконання своїх боргових і фінансових зобов'язань, ступінь досяжності яких визначається у відповідності зі статичною та динамічною оцінками ефективності використання банківських ресурсів і їхнього розміщення, розроблено підходи по удосконаленню забезпечення ліквідності та платоспроможності банків, які дозволяють:

     – забезпечити ефективне залучення та використання банківських ресурсів за рахунок системи адаптаційного прийняття рішень та раціоналізації планування банківської діяльності для забезпечення ліквідності і платоспроможності;

     – покращити проведення аналізу економічної діяльності банків завдяки системному й комплексному врахуванню усіх складових ланок такого аналізу, оцінки фінансової стійкості банку;

     – підвищити ліквідність та платоспроможність банку за рахунок введеня до розгляду аналітичної оцінки щодо формування кредитно-інвестиційного портфеля банку.

     На  мою думку, одним з напрямків підвищення ефективності механізму забезпечення ліквідності та платоспроможності банку є удосконалення відповідної системи планування. Банк повинен мати можливість не просто оперативно розв'язувати питання, які виникають у ході аналізу показників ліквідності, а й здійснювати стратегічне планування й управління ліквідністю на основі поглибленого аналізу усіх факторів, які тією чи іншою мірою впливають на дієздатність банку виконувати свої фінансові зобов'язання.

     У той же час проведений аналіз показав, що, незважаючи на великий інструментарій, який дозволяє забезпечити відповідний рівень ліквідності банку, використання конкретних методів багато в чому визначається як специфікою роботи конкретного банку, так і тією загальноекономічною ситуацією, що складається в Україні. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаних джерел

       1.Постанова НБУ “Про порядок регулювання діяльності банків в Україні” від 28.08.2001 №368 зі змінами та доповненнями: за станом на 01.01.2009  [Електронний ресурс]. -Режим доступу: 

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0841-01.

     2.Владчин  У. Достатність регулятивного  капіталу у вітчизняному та  іноземному банківництві України. Формування ринкової економіки в Україні.-2009.-№19.-С.526.

     3. Долгальова М.О. Щодо ліквідності банківської системи України [Електронний ресурс].-Режим доступу: 

 http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pprbsu/2010_29/10_29_37.pdf.

     4. Ліквідність банківської системи України: Науково-аналітичні матеріали. / [В.І. Міщенко, А.В. Сомик]/ / за ред..Н.А. Приходько– К.; Національний банк України. Центр наукових досліджень, 2008. – 180 с.

     5. Ліквідність банку: окремі аспекти управління та світовий досвід регулювання і нагляду: Науково-аналітичні матеріали. Вип. 11 /В.С. Стельмах, В.І. Міщенко, В.В. Крилова, Р.М. Набок, О.Г. Приходько, Н.В. Грищук. – К.: Національний банк України. Центр наукових досліджень. 2008. – 220 с.

     6. Михайлюк Р., Рудан В. Стратегія управління ліквідністю комерційних банків. Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє.-2010.-№14-15.-С.154-155.

     7. Ребрик Ю.С. Проблема трактування категорій “ліквідність” і ”платоспроможність у банківській діяльності” [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pprbsu/2010_28/10_28_13.pdf.

       8. Рябініна Л.Н. Ліквідність та платоспроможність комерційного банку, їх взаємозв’язок та відмінності. Банківська справа.-2009.-№6.-С.74.

     9. Сомик А.В. Ліквідність банківської системи України:структура, аналіз чинників і напрями підвищення ефективності регулювання. Вісник університету банківської справи національного банку України.-2008.-№3.-С69.

     10.Черевик Н.В.Ліквідність та платоспроможність основних банків України.Вістник ЖДТУ.-2010.-№4(54).-С.311-312.

     11. Офіційний сайт Національного банку України. [Електронний ресурс] Доступ до ресурсу в режимі: www.bank.gov.ua.

     12. Офіційний сайт АТ "Райффайзен Банк Аваль".. [Електронний ресурс] Доступ до ресурсу в режимі: http://www.aval.ua.