Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Мая 2012 в 00:29, курсовая работа
Мета курсової роботи випливає з її актуальності і полягає в комплексному узагальненні і практичному аналізі організації фінансового контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів бюджетних установ і організацій та розробці рекомендацій по вдосконаленню контрольно-ревізійного процесу у бюджетній сфері.Предметом дослідження виступають теоретичні і практичні аспекти організації державного фінансового контролю ДКРС України.
Об’єктом дослідження є фінансові ресурси бюджетних установ та контроль за їх формуванням і використанням.
ВСТУП
1. Функціональне призначення та повноваження державної контрольно – ревізійної служби України.
2. Діюча практика проведення фінансового контролю ДКРС України.
3. Перспективи розвитку державної контрольно – ревізійної
служби України
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
- закон обмежує сферу дії ДКРС в частині здійснення контролю за виконанням цільових державних програм і контрактів, про авансованих за рахунок бюджетних коштів, за використанням державного майна, валютних кредитів, сплатою податків та інших обов’язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів тощо.
- органи ДКРС не мають належних важелів для забезпечення відшкодування чи поновлення завданих державі збитків, стягнення в дохід держави донарахованих платежів.
- ефективність державного контролю за використанням бюджетних коштів залишається низькою частково з причини відсутності у ДКРС права застосовувати до порушників фінансові санкції за нецільове використання цих коштів.
3. З урахуванням таких проблем вкрай необхідно внести відповідні зміни й доповнення до Закону України “Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні”.
Внесенням змін і доповнень до закону передбачається вирішити такі питання :
а). Окреслити загальну сферу діяльності органів державної контрольно – ревізійної служби з огляду на те, що доручення контрольно – ревізійні підрозділи одержують ( і будуть одержувати ) від центральних органів влади та правоохоронних органів.
б). Визначити порядок проведення органами ДКРС ревізій і перевірок із власної ініціативи, за дорученнями Міністерства фінансів України, Кабінету міністрів України, правоохоронних органів тощо.
в). Закріпити статус ГоловКРУ України як найвищого органу ДКРС з врахуванням того, що за тенденцію адміністративної реформи ГоловКРУ підпорядковується Міністерству фінансів України.
г). Уточнити функції, права і відповідальність органів ДКРС, особливо в частині перевірки використання фінансових ресурсів підприємницьких структур, які використовують державні кошти, дотримання податкового законодавства, реалізація ревізійних матеріалів.
д). Передбачити відповідальність підприємств, установ і організацій за нецільове використання бюджетних коштів. [ 24, с.5 ]
4. Потрібно констатувати, що подальше покращення і вдосконалення контрольно – ревізійної діяльності затримується внаслідок відсутності її законодавчо – нормативної бази. Останнє прямо перешкоджає успішному виконанню ревізійним апаратом фінансових органів завдань в боротьбі з організованою злочинністю. Для подолання проблеми недосконалості чинних на даний час нормативно – правових актів необхідно:
забезпечити постійний моніторинг та аналіз законодавства з питань фінансового контролю, за результатами якого запровадити своєчасну підготовку та подання в установленому порядку пропозицій для розв’язання проблемних питань;
домогтися прийняття Верховною Радою України закону “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні”;
забезпечити вдосконалення механізму планування контрольної роботи;
забезпечити розробку та затвердження стандартів державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного
і комунального майна у сфері взаємодії органів державного фінансового контролю з правоохоронними органами, з інших питань контрольно – ревізійної роботи, які мають бути врегульовані;
забезпечити розробку порядків ( механізмів ) взаємодії ( координації ) з іншими фінансовими і контролюючими органами та підрозділами за тими напрямами контрольно – ревізійної роботи, за якими така взаємодія не врегульована або потребує змін і доповнень, та ініціювати їх погодження і затвердження в установленому порядку.
5. Загалом, шляхами до підвищення ефективності фінансового контролю бачимо:
- чітку координацію в часі діяльності КРУ роботою Кабінету Міністрів України, спрямованою на аналіз і переоцінку окремих сфер і питань соціальної та економічної діяльності в системі державного управління.
- дієву взаємодію органів ДКРС з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та правоохоронними органами.
- впровадження у практичну роботу, нарівні з ревізіями та перевірками, аудиту фінансово – господарської діяльності бюджетних установ та аудиту ефективності виконання державних програм з метою оцінки повноти досягнення поставлених цілей.
- широке застосування профілактичних заходів для попередження грубих фінансових порушень.
- регулярне інформування Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування про стан досліджених фінансово – економічних процесів, характеристику чинників, які призводять до порушень фінансової дисципліни та неефективного управління фінансовими та матеріальними ресурсами держави, а також пропозиції щодо подолання цих негативних явищ.
- проведення постійного моніторингу стану прийняття дієвих управлінських рішень за результатами контрольних заходів.
- належне регулювання внутрішнього фінансового контролю в системі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади через координацію роботи їх контрольно – ревізійних підрозділів, моніторинг результатів цієї роботи та контроль за функціонуванням зазначених підрозділів.
6. Одним із важливих принципів діяльності ДКРС є гласність. Остання позитивно впливатиме на ефективність роботи державної контрольно – ревізійної служби. Дотримання цього принципу має важливе виховне значення. Оприлюднення фактів зволікань, бюрократизму, незаконного чи неефективного використання фінансових ресурсів, з одного боку, сприяє вихованню правопорушників шляхом впливу на них громадської думки, а з іншого боку, гласність відіграє важливу превентивну роль, тобто попереджає про те, що в майбутньому до винних осіб будуть застосовані відповідні санкції.
Критерієм прозорості контрольно – ревізійної роботи є досягнення ДКРС таких параметрів:
зрозумілість цілей, які переслідує державна контрольно – ревізійна служба, як для посадових осіб центральних органів влади, підприємств, установ і організацій, так і пересічних громадян держави;
забезпечення в ході контролю прав і свобод громадян та інших суб’єктів адміністративного права;
відкритість процесу планування основних напрямків контрольно – ревізійної роботи, проведення ревізійних матеріалів;
доступ спеціалістів, наукових працівників до ревізійних матеріалів попередніх років, по яких завершився 10 – річний термін зберігання в архівах органів ДКРС.
Важливим в цьому напрямку є створення прес – служби ГоловКРУ України. Однією з дієвих складових цієї системи є вихід у світ інформаційно – аналітичного, науково – практичного журналу державної контрольно – ревізійної служби “Фінансовий контроль”.
7. З метою вдосконалення інформаційних, організаційних та інших передумов для належної реалізації покладених на органи ДКРС завдань необхідно забезпечити:
- створення і впровадження єдиної автоматизованої інформаційно – аналітичної системи органів ДКРС, яка б забезпечила ефективне використання всіх інформаційних ресурсів служби та інтеграцію з інформаційними ресурсами інших органів державної влади.
- подальшу активізацію роботи з вивчення та впровадження у практику позитивного зарубіжного досвіду з питань державного фінансового контролю.
- вичерпність і якісність бази внутрішніх методологічних документів з питань діяльності ДКРС за всіма її напрямами та постійний моніторинг ефективності їх впровадження у практику.
- оптимізувати структуру і чисельність ДКРС та вдосконалення системи кадрового забезпечення діяльності служби.
- існують також проблеми по розташуванню обласних, районних і міських підрозділів служби, оскільки власними приміщеннями ДКРС забезпечено всього на 10 відсотків, а решта приміщень орендується, що не сприяє раціональному використанню позабюджетних коштів.
8. Ефективне здійснення функцій ДКРС вимагає її належного кадрового забезпечення. Важливість цієї проблеми підсилюється об’єктивними причинами, які слід врахувати при підготовці спеціалістів служби. Поряд із навчанням працівників ДКРС методиці проведення ревізій та перевірок, потрібно здійснити ряд заходів з питань соціально – психологічних аспектів контрольно – ревізійної роботи та попередження порушень з ознаками корупційних діянь.
Оскільки від професіоналізму працівників ДКРС залежить об’єктивність прийнятих рішень, то до Закону України “Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні” необхідно внести нову статтю “Посадові особи органів державної контрольно – ревізійної служби”, яку викласти у такій редакції “Посадовою особою органу державної контрольно – ревізійної служби може бути особа, яка має освіту за фахом, необхідні ділові та моральні якості”.
Список використаних джерел і літератури.
1. Конституція України. – К.: Преса України, 1997 р.
2. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від 26.01.1993р. - № 2939- ХІІ // Голос України від 2 березня 1993 року №39
3. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 24.12.1993р., із змінами станом на 21.09.2000р. - № 3813- ХІІ.
4. Про Рахункову палату Верховної Ради України: Закон України // Відомості ВРУ. -1996. - № 43
5. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999. - № 436/95.
6. Про вдосконалення діяльності державних органів, роботи державних службовців та підвищення ефективності використання бюджетних коштів: Указ Президента України // Праця і зарплата. - 2000. - № 8
7. Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи: Указ Президента України від 27.08.2000. - № 1031/2000 //Фінансовий контроль. - 2001. - № 1. - С. 6-7
8. Питання державної контрольно-ревізійної служби в Україні: Постанова Кабінету Міністрів України від 5.07.1993. - № 515
9. Положення “Про Головне контрольно-ревізійне управління України” від 28.11.2000р. - № 1265/2000.
10. Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений Постановою КМУ 28.02.2002 № 228.
11. Андреев В.Д. Ревизия и контроль в потребительской кооперации. — М.: Экономика, 1987. — 334с.
12. Базась М.Ф. Кому потрібен такий фінансовий контроль? // Закон і бізнес. – 2000. - 20-26 травня.
13. Базась М.Ф. Методологічні засади побудови системи державного контролю // Світ бухгалтерського обліку. – 1998. - № 10. – С.70-74
14. Белобжецкий И.А. Финансовый контроль и новый хозяйственный механизм. – М.: Финансы и статистика. - 1989.
15. Белобжецкий И.А. Финансово-хозяйственный контроль в управлении экономикой. — М.: Финансы. 1979. — 160с.
16. Белов Н.Г. Контроль и ревизия в сельскохозяйственных предприятиях. — М.: Статистика, 1980. — 183с.
17. Белуха Н.Т. Ревизия и контроль в торговле. — М.: Экономика, 1988. — 255с.
18. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю та аудиту: підручник. К.: Вища школа. - 1994.
19. Білуха М.Т. Форми фінансово-господарського контролю // Бухгалтерський облік і аудит. – 1995. - №7. - С.12-14
20. Бобир С.И. Контроль и ревизия хозяйственной деятельности промышленных предприятий. — М.: Высшая школа, 1975. — 392с.
21. Бурлаков Р. Про систему державного фінансового контролю // Право України. – 1998. - №3. - С. 69-71
22. Бурцев В. Координация деятельности и взаимодействие органов государственого финансового контроля: Контролинг // Аудитор. – 2000. - № 6. - С.45- 49
23. Бурцев В. О проблемах реформирования государственого финансового контроля.// Аудитор. – 2000. - № 3. - С.26-32
24. Бутинець Ф.Ф. Фінансовий контроль і ревізія. – Житомир: ЖІТІ. – 2000.
25. Бутинець Ф.Ф., Бардаш С. В., Малюга Н.В., Петренко Н.І. Контроль і ревізія. Вид. 2-е, доп. і перероб. Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. — Житомир: ЖГП, 2000. — 512 с.
26. Бутынец Ф.Ф. Контроль и ревизия в сельскохозяйственных предприятиях. — Киев: “Вища школа”., 1979. — 272с.
27. Бутынец Ф.Ф. Предмет и обьекты контроля в сельскохозяйственных предприятиях. — К.: УСХА, 1976. — 108с.
28. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України.: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 608 с.
29. Вознесенский Е.А. Внутрихозяйственный контроль на предприятиях. — Л.: Знание, 1967. — 33с.
30. Вознесенский Е.А. Финансовый контроль в СССР. — М.: Юрид. лит., 1973. — 134с.
31. Дорош Н.І. Державний фінансовий контроль: зарубіжний досвід і шляхи вдосконалення // Фінанси України. – 1998. - №1. - С.49
32. Економічна енциклопедія у 3-х томах під ред. Мочерного С.В. Т.1. – К.: Видавничий центр “Академія”. – 2000.
33. Єпіфанов І.Б. КРС як складова системи фінансової безпеки держави // Фінанси України. – 1998. - № 11. – С.42-47
34. Журко В.Ф., Ястребов В.Б. Внутриведомственный контроль и социалистическая собственность, — М.: Финансы, 1980. - 192 с.
35. Інструкція про організацію проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні за зверненнями правоохоронних органів від 26.11.99 № 107.
36. Інструкція про порядок проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні від 3.11.1997 №121 зі змінами та доповненнями від 4.10.99 № 88. – К. – 1999.
37. Каленський М.М. Більше порядку – менше контролерів // Урядовий кур’єр. - 23 березня 2001. - № 52. - С.5
38. Каленський М.М. Реформування ДКРС: самоціль чи необхідність? // Фінансовий контроль. – 1999. - №1. - С.4-7
39. Каленський М.М., Стефанюк І.Б. До питання розвитку державної контрольно-ревізійної служби //Фінанси України. - 1999. - № 2. - С.71-77
40. Калькутин В.А., Митрофанов В.М. Ревизия и контроль хозяйственной деятельности промьішленньіх предприятий. — М.: Госфиниздат, 1952. — 255 с.
41. Кириленко О.П. Фінанси.: Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб, і доп. – Тернопіль: Економічна думка. – 1998. – 163 с.