Ревізії та перевірки, які проводяться контрольно-ревізійною службою України за поданням правоохоронних органів

Така питома вага порушень в бюджетних установах не є постійною величиною, а постійно змінюється. Так у 2000 році вона становила 3,5% ((28,55+1,54)/863,74)*100%, у 2001 – 90,9%, а в 2002 – 17,2%.

Це зумовлено тим, що багато бюджетних установ і організацій перебувають на фінансуванні з Державного бюджету, облік касового виконання якого здійснюють органи Державного казначейства України. Воно ж здійснює поточний контроль за цільовим використанням коштів бюджетних установ та організацій, що отримують асигнування з державного бюджету. Виняток становили бюджетні установи і організації, що фінансуються з районного бюджету і контроль за діяльністю яких носив наступний (ретроспективний характер). З переходом на казначейську систему виконання місцевих бюджетів за видатками будемо сподіватись, що ситуація якісно зміниться.

Контрольно-ревізійним відділом у Івано-Франківському районі  донараховано до бюджету платежів й інших сум (штрафи, пеня, адміністративні стягнення), відрахувань до державних цільових фондів  у 2000 році – 132,9 тис.грн.; у 2001 – 1404,4 тис.грн. та в 2002 році – 54,7 тис.грн. (див. табл. 4)

Вжиті заходи за наслідками ревізій та перевірок:

-  відшкодовано і поновлено незаконних витрат, нестач і розкрадань грошових коштів і матеріальних цінностей у 2000 р. – 65,37 тис.грн.

                                                                     у 2001 р. – 2224,76 тис.грн.

                                                                     у 2002 р. – 34,19 тис.грн.

-  внесено до бюджету платежів і інших сум, відрахувань до державних фондів у 2000 р. – 37,22 тис.грн.

        у 2001 р. – 2,41 тис.грн.

        у 2002 р. – 2,02 тис.грн

- усунуто інших порушень фінансової дисципліни у   2000 р. – 665,09  тис.грн.

                                                                                    у 2001 р. – 531,25 тис.грн.

                                                                                    у 2002 р. –2342,65тис.грн.

-  передано правоохоронним органам за 2000 р. 23 справи на суму збитків 634,33 тис.грн.; за 2001 р. – 14 справ на суму збитків 2535,78 тис.грн. та у 2002 році – 27 справ (показник суми збитків вилучено з нової форми звітності) (див. табл. 5)

Таблиця 4

Донараховані та внесені до бюджету і державних цільових фондів платежі та відрахування КРВ у Івано-Франківському районі за 2000-2002 рр.

                                                       (тис. грн.)

Таблиця 5

Вжиті заходи КРВ у Івано-Франківському районі за наслідками ревізій та перевірок у 2000-2002 рр.

                                                       тис.грн.

Якісними показниками ефективності роботи КРВ у Івано-Франківському районі є показник донарахованих до бюджету платежів та інших сум (штрафів, пені, адміністративних стягнень) та відрахувань до державних цільових фондів; показник внесених до бюджету платежів та інших сум, відрахувань до державних цільових фондів та показник “% відшкодування”.

За останні роки (2000-2002) контрольно-ревізійним відділом у Івано-Франківському районі донараховано до бюджету та державних фондів платежів, відрахувань та інших сум (штрафів, пені, адмінстягнень) на загальну суму 229,85 тис.грн. (54,7+127,92+47,23)

Найбільше донарахованих платежів відбулося у 2001 році (55%), дещо менше платежів до бюджетів і відрахувань до державних фондів нараховано у 2000 році (24% від загальної суми за три роки) та 21% у 2002 році.

Щороку погіршується стан внесення до бюджету та державних цільових фондів платежів, відрахувань та інших сум. Якщо у 2000 році за вжитими заходами контрольно-ревізійного відділу у Івано-Франківському районі було внесено до бюджету  та державних фондів платежів та відрахувань на загальну суму 37,22 тис.грн., то у 2001 році ця сума вже складала 2,41 тис.грн., а у 2002 році – знизилась до 2,02 тис.грн.

Прослідкуємо тенденцію зміни такого якісного показника як “відсоток відшкодування”, який визначається відношенням сум внесених до бюджету та державних цільових фондів платежів та відрахувань до донарахованих сум.

% відшкодування:

2000 р. – 68% (37,22/54,7*100%)

2001 р. – 1,9% (2,41/127,92*100%)

2002 р. – 4,3% (2,02/47,23*100%) (розрахунки здійснені автором.)

Причинами низького % відшкодування є недосконалість нормативної бази, що не дозволяє виступати органу ДКРС позивачем у арбітражному суді від імені держави, катастрофічний фінансово-майновий стан об’єктів контролю, низький рівень правової свідомості громадян та низька фінансово-бюджетна дисципліна; обмеження повноважень органів ДКРС  щодо стягнення на користь бюджету донарахованих сум податків та відрахувань у державні цільові фонди.

3. Перспективи розвитку державної контрольно – ревізійної

служби України

       Діяльність державної контрольно – ревізійної служби протягом 2002-2003 рр. здійснювалась відповідно до положень Указу Президента України від 27.08.2000 № 1031 “Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно – ревізійної роботи”, “Основних завдань державної контрольно – ревізійної служби в Україні на 2000 – 2004 роки ( Стратегії діяльності державної контрольно – ревізійної служби )” і спрямовувалась на виконання вимог Бюджетного кодексу України, Закону України “Про Державний бюджет України на 2002 рік” та нормативно – правових актів Президента і Уряду України щодо цільового й ефективного витрачання бюджетних коштів, інших державних фінансових ресурсів і майна. Відпрацювались нові форми і методи контрольно – ревізійної роботи стосовно планування та організації контрольно – ревізійних дій, координації роботи з Рахунковою Палатою України, органами податкової служби, правоохоронними органами, контрольно – ревізійними підрозділами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, інформування органів виконавчої влади та самоврядування.

       Повноту, якість і своєчасність виконання передбачених Стратегією завдань має забезпечити постійний внутрішній контроль у розрізі функціональних напрямів діяльності підрозділів ГоловКРУ з охопленням всієї структури ДКРС.

       Здійснюючи за власними планами роботи ревізії та перевірки витрачання коштів і матеріальних цінностей, їх збереження, стану і достовірності бухгалтерського обліку й звітності в міністерствах, державних комітетах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, а за дорученнями Кабінету Міністрів і правоохоронних органів – із цих та інших питань і в решти суб’єктів господарювання, розробляючи пропозиції щодо усунення виявлених порушень та запобігання їх у подальшому, державна контрольно – ревізійна служба сприяє скороченню потреби у бюджетних коштах, наповненню дохідної частини бюджетів і держфондів та попереджає фінансові порушення і злочини.

       Проте недосконалість закону “Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні” у частині відсутності у неї прав щодо запобігання фінансово – бюджетним і податковим порушенням та їх усунення, а також суттєві зміни у законодавстві держави після прийняття Конституції України значно ускладнюють, а іноді й унеможливлюють належне виконання службою низки своїх прямих функцій та окремих доручень Кабінету Міністрів України.

       До недоліків чинного закону слід віднести, в першу чергу, таке :

1. Право органів ДКРС проводити ревізії та перевірки суб’єктів підприємницької діяльності за дорученнями правоохоронних органів передбачено в статті 14 “Взаємовідносини державної контрольно – ревізійної  служби з правоохоронними органами” розділу IV “Правовий захист службових осіб державної контрольно – ревізійної служби” чинного Закону України, але при цьому не визначено сферу дії, функції і права органів служби в процесі проведення таких ревізій або перевірок.
2. Закон обмежує сферу дії ДКРС в частині здійснення контролю за виконанням цільових державних програм і контрактів, про авансованих за рахунок бюджетних коштів, за використанням державного майна, валютних кредитів, сплатою податків та інших обов’язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів тощо.
3. Органи ДКРС не мають належних важелів для забезпечення відшкодування чи поновлення завданих державі збитків, стягнення в дохід держави донарахованих платежів.
4. Ефективність державного контролю за використанням бюджетних коштів залишається низькою частково з причини відсутності у ДКРС права застосовувати до порушників фінансові санкції за нецільове використання цих коштів.

       Пройшло десять років з моменту прийняття і введення в дію Закону України “Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні”. З плином часу помітнішими стають його недоліки. Це, в свою чергу, безпосередньо впливає на ефективність та результативність діяльності ДКРС щодо виконання її завдань та здійснення функцій.

       Визначальною умовою ефективної контрольної роботи є об’єктивність. Без об’єктивності втрачається суть контролю як функції управління, як основної форми зворотного зв’язку. Об’єктивність висновків та інших документів, що приймають органи ДКРС, повинна забезпечуватися встановленням у законі відповідних кваліфікаційних вимог до осіб, які призначаються на відповідні посади, оскільки правильний підбір кадрів для органів ДКРС, їх відповідальність за доручену справу, їх професіоналізм є важливою передумовою прийняття об’єктивних рішень, висновків за результатами перевірок. Ревізорам повинні бути притаманні високі моральні й професійні якості.

       Оскільки від професіоналізму працівників ДКРС залежить об’єктивність прийнятих рішень, то до Закону України “Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні” необхідно внести нову статтю “Посадові особи органів державної контрольно – ревізійної служби”, яку викласти у такій редакції “Посадовою особою органу державної контрольно – ревізійної служби може бути особа, яка має освіту за фахом, необхідні ділові та моральні якості”.

       До принципів діяльності ДКРС також необхідно віднести гласність. Остання позитивно впливатиме на ефективність роботи державної контрольно – ревізійної служби. Дотримання цього принципу має важливе виховне значення. Оприлюднення фактів зволікань, бюрократизму, незаконного чи неефективного використання фінансових ресурсів, з одного боку, сприяє вихованню правопорушників шляхом впливу на них громадської думки, а з іншого боку, гласність відіграє важливу превентивну роль, тобто попереджає про те, що в майбутньому до винних осіб будуть застосовані відповідні санкції.

       Недоліки чинного закону породжують проблематичність забезпечення органами ДКРС належного виконання завдань, визначених у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, зокрема :

1)     посилити роль ДКРС у здійсненні контролю за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів, дотриманням фінансової дисципліни на державних підприємствах і в організаціях, станом контрольно – ревізійної роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади;

2)     здійснювати періодичний контроль за погашенням підприємствами заборгованості за іноземними кредитами, залученими під гарантії Кабінету Міністрів України;