Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Мая 2012 в 00:29, курсовая работа
Мета курсової роботи випливає з її актуальності і полягає в комплексному узагальненні і практичному аналізі організації фінансового контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів бюджетних установ і організацій та розробці рекомендацій по вдосконаленню контрольно-ревізійного процесу у бюджетній сфері.Предметом дослідження виступають теоретичні і практичні аспекти організації державного фінансового контролю ДКРС України.
Об’єктом дослідження є фінансові ресурси бюджетних установ та контроль за їх формуванням і використанням.
ВСТУП
1. Функціональне призначення та повноваження державної контрольно – ревізійної служби України.
2. Діюча практика проведення фінансового контролю ДКРС України.
3. Перспективи розвитку державної контрольно – ревізійної
служби України
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
Підвищення профілактичних функцій контрольно – ревізійної системи передбачає необхідність визначення типових видів відхилень у роботі виробничо – господарських об’єктів, підприємств, установ і відомств та розробки механізмів їх усунення. Перш за все, необхідно налагодити чітку та взаємо злагоджену діяльність служби контрольно – ревізійного апарату з органами виконавчої та законодавчої влади на всіх рівнях управління економікою. В результаті такої взаємодії мають бути вироблені чіткі критерії та вимоги до роботи виробничо – господарських структур, установ і відомств різного підпорядкування і форм власності. Такі вимоги можуть фіксуватись в інструкціях і меті контролю, ревізії або перевірки в кожному конкретному випадку.
У залежності від отриманих результатів по узагальненню даних ревізій і перевірок оцінюється ситуація, що сформувалась в економіці стосовно збереження державної власності на підприємствах, відомствах, установах, використання ними бюджетних фондів та розробляється стратегія усунення основних причин, які сприяють порушенню прийнятого державою законодавства.
Основними критеріями відбору стратегічних напрямків діяльності ДКРС повинні стати показники ефективності усунення причин, що призводять до порушень чинного законодавства з питань збереження державної власності, бюджетних коштів та їх використання. Це передбачає необхідність розрахунків економічної ефективності від усунення основних недоліків у роботі контрольованих об’єктів . Такі розрахунки доцільно здійснювати з позиції держави, ДКРС та виробничо – господарських об’єктів . Зіставлення результатів, які можуть бути отримані від усунення виявлених недоліків в роботі підприємств, відомств, причин, що призводять до їх існування, до витрат на здійснення ревізій і перевірок та удосконалення чинного законодавства або інших заходів, спрямованих на ліквідацію недоліків, дає можливість оцінити ефективність роботи ДКРС або її підрозділів, визначити можливості підвищення ефективності роботи контрольованих об’єктів і функціонування економіки в цілому.
Ефективність ДКРС значною мірою визначається повнотою використання результатів ревізій і перевірок в удосконаленні нормативної бази, чинного законодавства з питань збереження державної власності та коштів. З цих позицій важливою функцією ДКРС є формування інформації за результатами ревізій і перевірок та доведення її до відповідних інстанцій.
Основним джерелом підвищення ефективності діяльності ДКРС є більш повне використання її інформаційної бази даних про результати ревізій і перевірок, доведення її до органів виконавчої і законодавчої влади, безпосередніх об’єктів, на яких здійснені ревізії та перевірки.
Формування стратегії заниження витрат на здійснення ревізій і перевірок структурними КРУ в умовах перехідної економіки України має ряд особливостей, на які потрібно звернути увагу, а саме :
1) Розвиток ринкових відносин в умовах недосконалої законодавчої системи викликає зростання злочинності економічного характеру. Зростають і витрати, які несе держава в результаті нераціонального використання бюджетних коштів, розкрадання державного майна. В таких умовах скорочення витрат на здійснення ревізій і перевірок структурами ДКРС може нанести непоправну шкоду державі, а отже, на перший погляд може вважатись нераціональним. Вирішення такого завдання в сучасних умовах повинно здійснюватись в напрямах впровадження прогресивних методів і технології ревізій і перевірок. При цьому затрати на використання сучасної технології контролю за діяльністю виробничо – господарських структур та інших об’єктів повинні компенсуватися результатами, тобто ефектом, який отримує держава від наслідків їхньої діяльності. Таким чином, основу для вибору стратегічних напрямів розвитку структури ДКРС мають становити економічні критерії, які характеризують ефективність зіставлення можливих результатів та затрат на їх досягнення. Основними джерелами підвищення ефективності роботи структур ДКРС слід вважати результати, що характеризують зниження витрат держави на рівні національної економіки, економіки регіонів та на окремих виробничо – господарських об’єктах. Затрати на здійснення заходів щодо зниження втрат держави за рахунок удосконалення роботи ДКРС повинні розраховуватися на відповідних досягнутим результатам рівнях.
2) Ліквідація причин, що призвели до відхилень чинного законодавства з питань збереження державної власності та бюджетних коштів, потребує додаткового дослідження в напрямках оцінки їх розповсюдженості та значимості для національної економіки. Найбільш масові причини порушень чинного законодавства з досліджуваних питань, як показує досвід, пов’язані з недосконалістю законодавчої бази.
3) Посилення економічних функцій і діяльності ДКРС, які носять профілактичний, запобіжний характер та сприяють підвищенню ефективності функціонування самої структури і національної економіки в цілому, пов’язане не тільки з високим ризиком, але й потребує висококваліфікованих кадрів, здатних передбачати та прогнозувати можливі втрати в результаті певних змін у системі оподаткування, інших аспектах чинного законодавства, яке береться за основу ревізій і перевірок. Тому важливим чинником підвищення ефективності роботи ДКРС є підбір висококваліфікованих фахівців та їх стимулювання на вагомі результати у роботі, удосконалення технології здійснення ревізій та перевірок. Отже, потрібно розробити таку систему стимулювання працівників ДКРС, яка б відповідала реальній економічній ситуації в країні та її можливостям задовольняти потреби працівників і спонукала їх до ефективної і творчої роботи. Слід відзначити, що в Законі України “Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні” питання, пов’язані з оплатою праці фахівців, їх стимулюванням на підвищення результативності роботи, сумлінне і творче ставлення до праці взагалі не розглянуто і не зафіксовано. Отже, вирішення таких питань набуває особливої актуальності в сучасних умовах.
4) враховуючи, що об’єкти ревізій і перевірок ДКРС мають суттєві галузеві, технологічні, правові та інші відмінності, забезпечення ефективності контрольних операцій потребує розгалуженої системи контролю та наявності фахівців різного профілю. Тому в окремих випадках структурам і підрозділам ДКРС доцільно залучати спеціалістів інших організацій, здатних якісно здійснювати перевірку або контроль конкретного господарського об’єкту або установи. При цьому основні завдання та інструкції щодо здійснення таких робіт повинна надавати ДКРС. У законі, що визначає основні повноваження, функції ДКРС України, такі питання висвітлено не досить повно. На наш погляд, доцільно більш конкретно визначити права органів ДКРС стосовно залучення консалтингових фірм для здійснення перевірок і ревізій в організаціях з найбільш масовими порушеннями чинного законодавства з питань збереження державної власності, правильності ведення бухгалтерського обліку, звітності. В умовах, коли спостерігаються процеси зростання кількості порушень економічного характеру з боку господарських об’єктів і, в першу чергу, недержавного сектору економіки, вирішення таких питань можна вважати одним із чинників підвищення ефективності роботи ДКРС.
Болючим питанням є нині рівень матеріально – технічного забезпечення ДКРС, який суттєво відстає від сучасних потреб. Так, у 12 обласних управліннях служба не має локальної комп’ютерної мережі. Загальна забезпеченість районних міських підрозділів державної контрольно – ревізійної служби комп’ютерами складає 36 відсотків, при цьому жодного комп’ютера немає в районних і міських контрольно – ревізійних відділах Волинської, Житомирської, Івано – Франківської, Миколаївської, Полтавської областей. До того ж половина із наявних комп’ютерів не відповідає сучасним вимогам, що унеможливлює їх застосування в інформаційно – аналітичній системі ДКРС. [ 23, с.74].
Існують також проблеми по розташуванню обласних, районних і міських підрозділів служби, оскільки власними приміщеннями ДКРС забезпечено всього на 10 відсотків, а решта приміщень орендується, що не сприяє раціональному використанню позабюджетних коштів.
Ефективне здійснення функцій ДКРС вимагає її належного кадрового забезпечення. Важливість цієї проблеми підсилюється об’єктивними причинами, які слід врахувати при підготовці спеціалістів служби :
контрольно – ревізійна робота пов’язана з упередженим ставленням розпорядників кредитів, працівників бухгалтерських служб і матеріально – відповідальних осіб до працівників ДКРС;
робота контролера – ревізора межує із спокусою одержання заохочення від представників об’єкта контролю при умові неналежного виконання ним своїх службових обов’язків.
Таким чином, поряд із навчанням працівників ДКРС методиці проведення ревізій та перевірок, потрібно здійснити ряд заходів з питань соціально – психологічних аспектів контрольно – ревізійної роботи та попередження порушень з ознаками корупційних діянь.
Отже, основними умовами і напрямками підвищення ефективності діяльності державної контрольно – ревізійної служби в Україні є :
структур, які можуть безпосередньо вплинути на стан справ і зміцнення їх на краще. Стосовно державної контрольно – ревізійної служби це повинно виявлятись у злагодженій діяльності її з Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів, Міністерством економіки, Державною податковою адміністрацією, Генеральною прокуратурою, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки України.
Роботу ДКРС неможливо проаналізувати в цілому, не торкнувшись при цьому структурних підрозділів. Зокрема, розглянемо основні недоліки роботи КРВ у Сокальському районі.
По – перше для ефективної роботи немає достатніх умов у зв’язку з недостатньою матеріально – технічною базою, а також, на мою думку повинно приділятись більше уваги на попередження фінансових порушень. На сьогодні, при нестабільному законодавстві, дуже важливим є підвищення аналітично – інформаційного аспекту в роботі, зокрема, надання консультацій органами ДКРС щодо попередження фінансових порушень в пресі, а також проведення семінарів, економічних навчань з представниками об’єктів ревізій і перевірок. Також, болючим питанням залишається підвищення кваліфікації самих ревізорів, а особливо молодих спеціалістів. Тому, для покращення роботи ДКРС в цілому потрібно приділити більше уваги низовим підрозділам служби.
В результаті втілення вищенаведених заходів передбачається поступове створення нового механізму державного контролю, який здійснюється у формі ревізій, підвищення ефективності роботи й авторитету служби, стабілізації нормативно – правових актів та громадської думки щодо функціонування державної контрольно – ревізійної служби.
Висновки та пропозиції щодо вдосконалення практики функціонування органів Державної контрольно–ревізійної служби:
1. Значним кроком до становлення нових контролюючих структур, характерних для ринку, стало прийняття Закону України “ Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні “ в 1993 році. Даним законом були визначені основи державної системи контролю в Україні, права і обов’язки органів державної влади і управління, органів місцевого самоврядування, підприємств, організацій, установ, посадових осіб і громадян, а також структуру і організацію системи контролю, інші норми, які стосуються державної системи контролю.
2. Необхідно відмітити, що соціально-економічні, та політико-правові перетворення у нашій державі з часу прийняття даного закону (пройшло десять років з моменту його введення в дію) привели до його часткової невідповідності наявним умовам. До недоліків чинного закону слід віднести, в першу чергу, такі:
- право органів ДКРС проводити ревізії та перевірки суб’єктів підприємницької діяльності за дорученнями правоохоронних органів передбачено в статті 14 “Взаємовідносини державної контрольно – ревізійної служби з правоохоронними органами” розділу IV “Правовий захист службових осіб державної контрольно – ревізійної служби” чинного Закону України, але при цьому не визначено сферу дії, функції і права органів служби в процесі проведення таких ревізій або перевірок.