Регулювання обігу готівки комерційними банками та контроль за веденням касових операцій

      перевірка розрахунків з використанням  дорожніх чеків;

      перевірка банківського контролю за дотриманням  касової дисципліни клієнтами. 

      РОЗДІЛ 3.Проблеми та перспективи розвитку регулювання обігу готівки комерційними банками та контроль за веденням касових операцій. 

      3.1.Проблеми  регулювання обігу готівки комерційними банками та контроль за веденням касових операцій. 

     В умовах переходу на ринкові засади існуюча система управління готівковим обігом в цілому є централізованою  та адміністративною. Зокрема, складання  прогнозів касових оборотів (починаючи  від суб`єктів господарювання і  закінчуючи Національним банком України) є трудомістким і тривалим процесом, кількість показників та відповідних  розрахунків досить значна, недостатньо  аналізується стан і динаміка готівкового  обігу в регіонах у зв`язку з  економічною ситуацією, яка там  склалася. Більш чіткою має бути взаємодія з Банкнотно-монетним двором при видачі йому замовлень  на виробництво грошових білетів  на основі відповідних прогнозних розрахунків.

     Окремі  недоліки у практиці ведення касових  операцій пояснюється певною мірою  тим, що Інструкцією № 1 "З організації  емісійно-касової роботи в установах  банків України" не передбачено розмежування функцій регіональних управлінь  НБУ та комерційних банків, а також  єдиного порядку виконання комерційними банками операцій зі зберігання цінностей  у депозитних сховищах і операцій з приймання комунальних та інших  платежів від населення тощо.

     Комерційним банкам бракує ретельності у роботі з відсортування зношених банкнот через відсутність єдиних параметрів зношеності банкнот та реальних стимулів для проведення такої роботи.

     Украй негативним фактом у справі поліпшення організації здійснення операцій з  готівкою є відсутність комплексного підходу до проблеми обробки готівки, починаючи від її виробництва і випуску в обіг до обробки в Національному банку України і комерційних банках та у позабанківській сфері. Це веде до зростання витрат на виробництво грошей та їх обіг, збільшення чисельності обслуговуючого персоналу, пов`язаного з обробкою готівки, зменшення швидкості обігу грошей, зниження рівня захисту грошових знаків від підробки, посилення вірогідності зловживань із боку обслуговуючого персоналу, звуження можливостей банку щодо надання клієнтам різноманітних послуг тощо. 

     Істотним  фактором, що негативно впливає на розвиток готівкового обігу, є недосконалість законодавчої і нормативної бази, якою регулюється більшість етапів обігу готівки. В установленому  порядку мають бути розроблені нові або вдосконалені існуючі законодавчі та нормативні документи, які б створили необхідну нормативно-правову базу цілеспрямованого впровадження в практику концептуальних положень щодо створення ефективної системи управління готівковим обігом у країні.

     Потребують  нормативно-правового врегулювання такі питання, як:

           - визначення критеріїв  зношеності банкнот та порядку  їх сортування в банківській  системі України на придатні  для подальшого обігу і зношені;

           - правила визначення  зношеної готівки в банківській  системі України, порядок їх  обробки, знищення та утилізації;

           - правила виявлення  фальшивих банкнот у грошовому  обігу України; законодавче визначення  порядку організації роботи з  фальшивими грошима;

           - порядок обандеролення  і пакування готівки в банківських  установах України на різних  технологічних процесах її обробки;

           - порядок обробки  і формування готівки підприємствами  позабанківської сфери при її  здаванні до банківських установ;

           - порядок відшкодування  сум при виявленні у процесі  контрольних перевірок недостач  та неякісних грошових білетів  у вкладеннях Банкнотно-монетного двору;

           - порядок виконання  комерційними банками депозитних  операцій та операцій із приймання  комунальних платежів від населення;

           - порядок організації  зберігання цінностей у депозитаріях  установ комерційних банків. 

      3.2. Перспективи розвитку регулювання обігу готівки комерційними банками та контроль за веденням касових операцій. 

     Вдосконалення роботи, пов`язаної з організацією готівкового  обігу в Україні слід проводити  за такими напрямками:

     1. Прогнозування грошової емісії  та потреби в готівці.

     Головна мета прогнозування готівкової маси - визначення на підставі основних напрямів грошово-кредитної політики і показників соціально-економічного розвитку країни необхідного для нормального  та безперебійного функціонування економіки  обсягу готівки.

     Мета  прогнозування готівкової емісії - визначення необхідних обсягів виробництва  банкнот і монет на Банкнотно-монетному  дворі НБУ. Воно здійснюється в кілька етапів:

     - на першому етапі визначається  необхідний обсяг емісії готівки  як у цілому в Україні, так  і в розрізі областей;

     - на другому етапі визначається  потреба у випуску готівки  на заміну зношених банкнот  та загальна потреба у випуску  банкнот за номіналами;

     - на третьому етапі (з урахуванням  наявних запасів готівки у  резервних фондах) визначається  кількість банкнот і монет  за номіналами, яку необхідно  замовити для виробництва грошей  на Банкнотно-монетному дворі.

     2. Виробництво грошових знаків.

     Виробництво грошових знаків національної валюти - гривні здійснюється на основі повного  технологічного циклу на відповідних  виробничих потужностях Банкнотно-монетного  двору НБУ із застосуванням прогресивних технологій і сучасного обладнання.

     Для забезпечення виготовлення якісних  грошових знаків, що відповідають вимогам  затверджених зразків, Банкнотно-монетний двір створює технологію виготовлення грошей, яка виключає можливість потрапляння  до складу готової продукції бракованих грошей.

     З метою децентралізації управління готівковим обігом у країні, забезпечення оперативного і безпосереднього  ефективного регулювання взаємовідносин із комерційними банками регіональні  управління Національного банку  України наділяються правами  самостійного розпорядження готівкою, яка зберігається в їхніх сховищах і в оборотній касі, - передача банкнот і монет зі сховища  до оборотної каси та з оборотної  каси до сховища, здійснення підкріплень  комерційних банків готівкою з оборотної  каси за їхніми заявками, приймання  надлишків готівки від комерційних  банків.

     3. Організація готівкового обігу.

     У позабанківській сфері політика Національного банку України  з питань готівкового обігу має  спрямовуватися в першу чергу  на:

     - забезпечення оптимальної кількості  та структури грошових знаків  в обігу та своєчасне вилучення  з обігу зношених, пошкоджених  та підробних банкнот і монет;

     - проведення гнучкої, виваженої  політики щодо організації готівкових  розрахунків для активізації  підприємницької діяльності;

     - постійно здійснювати аналіз  руху готівки у значних сумах  за рахунками клієнтів виключаючи  можливість проведення сумнівних  і некоректних операцій;

     - надання права комерційним банкам  самостійно встановлювати тарифи  на розрахунково-касове обслуговування  клієнтів без обмеження їх  граничного рівня;

     - поступову передачу функцій контролю  за дотриманням суб`єктами господарювання  касової дисципліни органам Державної  податкової адміністрації;

     - скорочення готівкових розрахунків  на основі розширення обсягів  безготівкових платежів населення  в сфері торгівлі, послуг шляхом  створення національної системи  масових електронних платежів, використання  розрахункових чеків, векселів, акредитивів  тощо та здійснення соціальних  виплат населенню через установи  банків;

     - сприяння автоматизації та механізації  касових операцій, здійснюваних  суб`єктами господарювання в торгівлі  та інших сферах обслуговування;

     - розроблення ефективних санкцій  за порушення суб`єктами господарювання  правил готівкового обігу та  застосування дійових економічних  важелів для запобігання таких  порушень.

     Світ  придбав величезний досвід вирішення  таких завдань. У центральних  банках багатьох розвинутих країн застосовуються нові високоефективні технології зберігання, транспортування та обробки банкнот, засновані на автоматизованих системах та поєднані з інформаційними технологіями. Це дає змогу контролювати готівковий обіг, управляти ним, отримувати своєчасну  і якісну інформацію про стан готівки  та підтримувати його на належному  рівні, узгоджувати можливості виробництва  готівки з потребами обігу.

     Для створення і функціонування цілісної ефективної системи управління готівковим обігом, яка враховувала б зміни, що відбулися останнім часом в  економіці і банківській системі  країни, а також визначення у стратегічному  та тактичному планах підходів спрямованих  на комплексне вирішення організаційних і технічних питань на сучасному  технологічному рівні на всіх етапах руху готівки потрібні нові підходи, що базуються на принципах застосування таких заходів, які спроможні  створити умови для: повного і  своєчасного забезпечення потреб економіки  у готівці; зменшення питомої  ваги готівки у загальному обсязі грошової маси; запровадження прогресивних технологій та сучасного обладнання на всіх операціях, пов`язаних з обробленням готівки; оптимізації витрат на підтримку готівкового обігу та чисельності обслуговуючого персоналу на операціях з готівкою; посилення безпеки при здійсненні готівкових операцій; вдосконалення організації та порядку обліку операцій з готівкою на всіх етапах руху готівки; перебудови системи інкасації та перевезення готівки; вдосконалення нормативного забезпечення ведення операцій з готівкою.

     Вивчення  технології обробки банкнот у  центральних банках кількох провідних  країн світу допомогло Національному  банку визначити пріоритети у  справі вирішення цього завдання в Україні.

     Для організації контролю за технологічними процесами обробки банкнот, виявлення  порушень щодо дотримання персоналом інструкцій з експлуатації, встановлення правомірності дій обслуговуючого персоналу у випадках виявлення  недостач, надлишків, фальшивих банкнот, банкнот інших номіналів у  пачках, сформованих на автоматизованих  системах, запобігання випадків зловживання  обслуговуючим персоналом, в територіальних управліннях Національного банку  України повинно бути забезпечено  збереження (в електронному вигляді) даних обробки банкнот (балансові  протоколи, протоколи розбіжностей, операційні протоколи тощо) на протязі 12-ти місяців з дати обробки банкнот. За цей період ці дані зберігаються у системі на протязі строку, що обумовлений ємністю її пам’яті  та обсягами даних обробки. Після  чого (або у разі переповнення пам’яті  системи до закінчення строку зберігання) вони видаляються з системи, активуються  на магнітні носії і зберігаються в установленому порядку до закінчення встановленого терміну зберігання. Відповідальним за організацію вилучення  даних з системи, а також за організацію їх зберігання на протязі  нормативного строку є інспектор  з питань безпеки.

     Запровадження такої системи дозволить не тільки фактично щоденно контролювати технологічні процеси оброблення готівки у  конкретному територіальному управлінні Національного банку, але і у  значній мірі дозволить управляти  процесами готівкового обігу  в межах Національного банку. Крім того це надасть змогу мати своєчасну і якісну інформацію про стан та структуру готівки в обігу, оперативно приймати необхідні управлінські рішення щодо перерозподілу готівки між регіонами України, своєчасно забезпечувати підкріпленням той чи інший регіон, забезпечити більш перспективне прогнозування щодо потреб у готівці, а також планування виробництва готівки відповідно до потреб готівкового обігу.

     Комплекс  робіт щодо автоматизації обробки  готівки має охоплювати такі технологічні операції: розробка і виробництво  грошей, інкасація та транспортування, приймання та видача, обробка (перелік, сортування, контроль справжності, обандеролення, пакування), облік, зберігання, вилучення  з обігу зношених і підозрілих грошей, експертиза підозрілих банкнот, знищення та утилізація готівки, непридатної  для обігу.