Регулювання обігу готівки комерційними банками та контроль за веденням касових операцій

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Ноября 2011 в 21:32, курсовая работа

Описание работы

Темою моєї курсової роботи є регулювання обігу готівки комерційними банками та контроль за веденням касових операцій. В сучасній ринковій економіці комерційні банки – банки другого рівня банківської системи України традиційно займають провідне місце в організації і здійсненні грошових розрахунків.

Содержание

ВСТУП…………………………………………………………………...4
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи регулювання обігу готівки комерційними банками та контроль за веденням касових операцій………………………...6
1.1.Поняття грошового обігу та грошової системи……………………6
1.2. Сутність та особливість організації касової роботи у банківських установах……………………………………………………………………….8
1.3. Регулювання обігу готівкових коштів та контроль за веденням касових операцій…………………………………………………………….10
Висновки до РОЗДІЛУ 1………………………………………………18
РОЗДІЛ 2.Аналіз економічних показників…………………………...20
2.1 Оцінка стану грошової маси в Україні…………………………...20
2.2 Оцінка грошової маси світових країн…………………………….24
2.3 Організація контролю за касовими операціями у банківських установах……………………………………………………………………….26
Висновки до РОЗДІЛУ 2……………………………………………….38
РОЗДІЛ 3.Проблеми і перспективи розвитку регулювання обігу готівки комерційними банками та контроль за веденням касових операцій……….41
3.1. Проблеми регулювання обігу готівки комерційними банками та контроль за веденням касових операцій……………………………………...41
3.2. Перспективи розвитку регулювання обігу готівки комерційними банками та контроль за веденням касових операцій………………………...43
ВИСНОВКИ……………………………………………………………..48
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА……………………………………….50

Работа содержит 1 файл

Курсовая 2 (1).docx

— 119.00 Кб (Скачать)
 

Зміст

      ВСТУП…………………………………………………………………...4

      РОЗДІЛ  1. Теоретичні основи регулювання обігу готівки комерційними банками та контроль за веденням касових операцій………………………...6

      1.1.Поняття грошового обігу та грошової системи……………………6

      1.2. Сутність та особливість організації касової роботи у банківських установах……………………………………………………………………….8

      1.3. Регулювання обігу готівкових коштів та контроль за веденням касових операцій…………………………………………………………….10

      Висновки до РОЗДІЛУ 1………………………………………………18

      РОЗДІЛ 2.Аналіз економічних показників…………………………...20

      2.1 Оцінка стану грошової маси в Україні…………………………...20

      2.2  Оцінка грошової маси світових країн…………………………….24

      2.3  Організація контролю за касовими операціями у банківських установах……………………………………………………………………….26

      Висновки  до РОЗДІЛУ 2……………………………………………….38

      РОЗДІЛ 3.Проблеми і перспективи розвитку регулювання обігу готівки комерційними банками та контроль за веденням касових операцій……….41

      3.1. Проблеми регулювання обігу готівки комерційними банками та контроль за веденням касових операцій……………………………………...41

      3.2. Перспективи розвитку регулювання обігу готівки комерційними банками та контроль за веденням касових операцій………………………...43

      ВИСНОВКИ……………………………………………………………..48

      ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА……………………………………….50 

ВСТУП

      Темою моєї курсової роботи є регулювання обігу готівки комерційними банками та контроль за веденням касових операцій. В сучасній ринковій економіці комерційні банки – банки другого рівня банківської системи України традиційно займають провідне місце в організації і здійсненні грошових розрахунків.

      Комерційні  банки є суб’єктами господарської  діяльності, проте характер їх діяльності специфічний. З одного боку, вони залучають  тимчасово вільні грошові кошти  фізичних і юридичних осіб, а з  іншого – задовольняють як власні потреби, так і потреби своїх  клієнтів – фізичних та юридичних  осіб в послугах.

      Взагалі, банк має унікальне, природне призначення  здійснювати посередницькі операції пов’язані з обслуговуванням  руху грошових коштів.

      В ринковій економіці між банками  і суб’єктами господарської діяльності виникають відносини з приводу  перерозподілу, збереження грошових коштів і здійснюються вони через процедуру  розрахунків. Це стало можливим, бо всі розрахунки між суб’єктами господарської діяльності здійснюються з допомогою грошей. Із їх допомогою завершується перетворення грошової форми виділених засобів у виробничі запаси, одержання виручки і заключного в ній чистого доходу, тобто грошові розрахунки виступають найважливішим фактором забезпечення кругового обігу коштів, а їх своєчасне завершення є необхідною умовою процесу відтворення.

      Зазначені теоретичні положення є основою  для організації розрахунків  підприємств, організацій, населення через банк, звідси бере початок найважливіша платіжно-розрахункова функція банків.

      Грошові потоки забезпечують розрахунки, а  розрахункова платіжна операція має  бути зафіксована бухгалтерським записом.

      Розвиток  обліку і товарного виробництва обігу грошей історично паралельно тісно перепліталось. При цьому банки, здійснюючи грошові розрахунки, кредитуючи господарство, будучи посередниками в перерозподілі капіталів, суттєво збільшують загальну ефективність виробництва, сприяють росту продуктивності суспільної праці.

      Готівкові розрахунки застосовуються в основному  у взаємовідносинах підприємств і організацій з населенням, тобто обслуговують рух грошових доходів і витрат населення. У розрахунках між підприємствами та організаціями майже всі господарські платежі (крім дрібних) здійснюються шляхом безготівкових перерахувань.

      Метою розгляду даної теми буде розкриття  таких питань як система грошового обігу, зокрема поняття грошового обігу та грошової маси; аналіз грошової маси та грошового обігу;регулювання готівкового обігу, та всебічне дослідження організації касових операцій та їхній контроль в комерційних банках.

      Об’єктом  дослідження виступає обіг готівки,її регулювання,касові операції та їхній контроль.

      Актуальність  розгляду даної теми пояснюється  тим, що у функціонуванні ринкової економіки  головну роль відіграють гроші і  грошовий обіг в державі. Грошовий обіг - це рух коштів у внутрішньому обороті  в готівковій і безготівковій формах, що обслуговують реалізацію товарів, а також нетоварні платежі та розрахунки в господарстві. Грошова система України становить собою організацію грошового обігу, яка закріплена національним законодавством. Питання по організації касових розрахунків та організації їх обліку в комерційних банках і на сьогодні є надзвичайно актуальними.

      При розгляді даної теми мною були використані  наукові праці та матеріали періодичних  видань таких авторів як О.А. Костюченко, О.О. Качан, І.Б. Заверуха, О.П. Орлюк, А.В. Лемківський, О. Шереметьєва, О.В. Сударенко.

      Дослідження проводилося за допомогою методів економічного аналізу та вивчення економічних процесів залежно від конкретних цілей і задач, а саме: аналітичного, групувань, балансового, статистичного та інших. 

      РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи регулювання обігу  готівки комерційними банками та контроль за веденням касових  операцій. 

      1.1.Поняття грошового обігу та грошової системи 

      Як  вказує А.В. Демківський, у національній економіці відбувається безперервний кругообіг доходів і продуктів, який опосередковується відповідним  обігом грошей.  Грошовий  обіг - це рух грошей  у  процесі  виробництва,  розподілу,  обміну  й  споживання національного продукту, який здійснюється шляхом  безготівкових  розрахунків та через обіг готівки. Грошовий обіг – це сукупність всіх грошових  платежів і розрахунків, що відбуваються в народному господарстві.

      Гроші не існують самі по собі, вони обслуговують потреби  економіки  і тому повинні  за своєю кількісною масою і структурою  бути  адекватні  їм.  В сучасних умовах грошовий обіг в Україні  визначається  реаліями  економіки, неплатоспроможністю і збитковістю  багатьох  підприємств  і  низьким рівнем життя більшої частини населення.

      У процесі руху  доходів  і  продуктів  (товарів  і  послуг)  виникають  взаємозв’язані, але протилежні за напрямком товарні і грошові  потоки.

      У  розвинутому  ринковому   господарстві   грошовий   обіг   не   може здійснюватися без участі і активної ролі банків.  Банки  стають  необхідними  посередниками  у  взаємних  виплатах  і  розрахунках   між   підприємствами, організаціями, установами та окремими фізичними особами. Банки цілеспрямовано регулюють грошові потоки у народногосподарському обігу.[1]

      Базова  модель грошового обігу включає в себе:

      1. ринки ресурсів і продуктів;

      2. банки;

      3. суб’єкти народногосподарського  обігу – підприємства й населення.

      В базовій  моделі  допускається,  що  всі  ресурси  належать  населенню  (хоча насправді йому належить тільки один ресурс – робоча сила). Вихідним і кінцевим пунктом моделі, через який здійснюється  кругообіг готівки і безготівкових платежів, є банк. Потоки економічних ресурсів з одного боку, і грошовий потік доходів і споживчих витрат – із другого, здійснюються одночасно. Будь – які затримки, крім тих, які викликані продажем  товарів у  кредит, створюють ситуацію неплатежів, що загрожує дезорганізації народногосподарського обігу.

      Базова  модель грошового обігу дає загальне уявлення про функціонування національної грошової системи. Грошова система – це визначена державою  форма  організації  грошового обігу, що історично склалася й регулюється законами цієї держави. Її основу становить сукупність економічних відносин та інститутів, які забезпечують її функціонування.[2]

      Кожна промислово розвинена країна  має власну  грошову систему,  яку розвиває й вдосконалює для розвитку національної економіки.  Це  випливає з об’єктивних потреб забезпечення нормального товарно – грошового обігу і національно – історичних та політичних особливостей розвитку країни, тому кожній національній  грошовій  системі властиві  різні  форми  й  взаємодія складників, а також  національна  специфіка,  рівень  розвитку  продуктивних сил, свої політичні цілі та економічна політика.

      Водночас  кожна з нині діючих грошових систем, попри свої  особливості, мають  багато спільних ознак та включають  такі наріжні елементи:[9]

      1. грошову одиницю

      2. види державних грошових знаків;

      3. масштаб цін;

      4. валютний курс;

      5. порядок готівкової й безготівкової  емісії та обігу грошових знаків;

      6. регламентацію безготівкового грошового  обігу;

      7. правила вивозу й ввезення  національної  валюти  та  організації   міжнародних розрахунків;

      8. державний орган, який здійснює  грошово  –  кредитне  й   валютне регулювання. 
 

      1.2. Сутність та особливість  організації касової  роботи у банківських  установах. 

      Національному банку України як головному банку  держави належить монопольне право  на емісію грошей, випуск в обіг національних грошових знаків (банкнот та монет). Як центральний банк держави він здійснює грошово-кредитну політику і розпоряджається резервними фондами грошових білетів і монет.[10] Резервні фонди перебувають у виключному віданні Національного банку України і можуть витрачатися лише на підставі його письмових вказівок про випуск грошей в обіг або про видачу їх для потреб Автономної Республіки Крим, територіальних управлінь, інших установ НБУ. Зрозуміло, що такі операції належать до виключної компетенції Національного банку.

      Касові  операції банку становлять досить великий обсяг роботи і характеризують одну з головних функцій банку. Більше того, контроль стану ринку операцій з готівкою, що його покладено на банківську систему, є однією із важливих передумов поліпшення економічної ситуації в Україні.

      Банки, здійснюючи своєчасне касове обслуговування контрагентів (клієнтів), забезпечують тим самим збереження їхніх коштів, а також сприяють додержанню емісійно-касової дисципліни.

      Основні аспекти банківської діяльності за цими напрямами викладено в  Інструкції «Про касові операції в  банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку  України від 14.08.2003 за №337.

      Досить  значна маса готівки проходить через  поточні рахунки контрагентів, що їх відкрито в установах банків і  які використовуються для обліку руху коштів. Для проведення касових операцій у банку створюється структурний підрозділ — касовий апарат. Керівництво банку самостійно вирішує питання про структуру касового апарату. Але за будь-яких організаційних форм його побудови касовий апарат проводить приймання та видачу готівки, а також здійснює весь обсяг супутніх операцій: перерахунок інкасованої виручки, розмін грошових купюр і обмін їх на монету, оформлення і видачу грошових чекових книжок.

      Операційна  каса - не структурний підрозділ банків, який проводить операції з касового обслуговування клієнтів. Залишок грошей в операційній касі обмежено певним лімітом, що визначається за узгодженням з відповідною установою  Національного банку залежно від обсягу готівкового обороту конкретного банку та умов його роботи.

      Операційна  каса може включати окремі види кас, а  саме: прибуткову, видаткову, вечірню, перерахункову грошової виручки.[12] Як правило, основний обсяг готівки в системі банків проходить через прибутково-видаткові каси.

      Робота  касового апарату проводиться в  окремих, спеціально обладнаних приміщеннях.

      Відповідальним за зберігання грошей (цінностей), що перебувають у грошових сховищах, є керівник банку, його головний бухгалтер та завідувач каси. 
 

      1.3. Регулювання обігу готівкових коштів та контроль за веденням касових операцій.

      Національний  банк України організує готівковий обіг у країні, який поряд з безготівковими розрахунками є складовою загального грошового обороту і являє  собою сукупність платежів, що здійснюються готівкою. Взагалі сфера застосування готівкових коштів у функції засобів обігу і платежу в більшості розвинутих країн з ринковою економікою обмежена. Там основна частина розрахунків і платежів (93-95 %) здійснюється без використання готівки і лише незначна (5-7 %) - готівкою.

Информация о работе Регулювання обігу готівки комерційними банками та контроль за веденням касових операцій