Проблеми та перспективні напрямки розвитку фінансів зовнішньоекономічної діяльності

      ^{Міністерство  освіти і науки  України}

      ^{Дніпропетровський Національний Університет}

      ^{Кафедра фінансів} 
 
 
 
 
 
 

      ^{КУРСОВА РОБОТА}  

      ^{на  тему «Проблеми та перспективні напрямки розвитку фінансів зовнішньоекономічної діяльності»} 
 
 
 
 

      ^{Виконавець:}

      ^{____________________} 

      ^{Керівник курсової роботи:}

      ^{_____________________} 
 
 
 

      ^{Дніпропетровськ}

      ²⁰⁰⁷

      ^Зміст 

       ^{Вступ.............................................................................................................3}

       ^{1. Сутність напрямків розвитку фінансів зовнішньоекономічної діяльності...................................................................................................................5}

       ^{1.1 Сутність та причини прямих іноземних інвестицій (ПІІ)..................5}

       1.2 Сутність міжнародного кредиту............................................................6

       1.3 Сутність міжнародного лізингу...........................................................10

       ^{2. Проблеми та перспективні напрямки розвитку фінансів зовнішньоекономічної діяльності ..........................................................................12}

       ^{2.1 Наслідки прямих іноземних інвестицій...............................................12}

       ^{2.2 Проблеми і перспективи ПІІ в Україні................................................15}

       2.3 Венчурне фінансування.........................................................................20

       2.4 Проблеми зовнішньої заборгованості України...........................................24

       2.5 Розвиток міжнародного лізингу в Україні...........................................25

       Висновки^{.......................................................................................................30}

       Список  літератури^{.......................................................................................32}

       ^{Додаток А .....................................................................................................33 
                                                            Вступ} 

      ^{ХХІ століття відкриває  сприятливі перспективи  щодо посилення ефективності  економіки України за рахунок оптимального використання переваг світогосподарського та міжнародного поділу праці. Важливою формою економічних зв'язків між країнами є переміщення чинників виробництва.}

      ^{Міжнародне  переміщення чинників виробництва залучає:}

• ^{міжнародний рух капіталу;}
• ^{міжнародну міграцію робочої сили;}
• ^{міжнародну передачу технологій.}

      ^{Суть  міжнародного руху капіталу полягає у вилученні  з обігу частини  національного капіталу і включенні його у виробничий процес або інший обіг в інших країнах.}

      ^{Міжнародне  переміщення капіталу - це досить розвинута складова міжнародного переміщення чинників виробництва. В сучасних умовах мобільність капіталу оцінюється як висока, хоч вона й мала жорсткіші обмеження, ніж міжнародна торгівля. Темпи зростання переміщення капіталу між країнами в декілька разів перевищують темпи зростання виробництва і міжнародної торгівлі.}

      ^{Міжнародний рух капіталу може заміщувати або доповнювати міжнародну торгівлю, якщо ефективність використанн капіталу вища, ніж результат міжнародної торгівлі.}

      ^{Міжнародна  міграція капіталу — це не фізичне переміщення засобів виробництва, а фінансова операція: надання позики, купівля-продаж цінних паперів, інвестування.}

      Міжнародний лізинг стає одним з найбільших та швидко зростаючих джерел впровадження капітальних інвестицій як у промислово розвинених країнах, так і в тих, що розвиваються. Лізинг є пільговою галуззю інвестиційної діяльності й особливим видом фінансування. Як система фінансування лізинг використовує елементи орендних відносин, кредитного фінансування, розрахунки за довгостроковими зобов'язаннями та інші фінансові механізми. Крім того, лізинг -це особливий вид інвестиційної діяльності. Він став ефективним фактором інтенсивного  розвитку національних економік західних країн, підвищення їх конкурентоздатності на світовому ринку, лізинг стимулює експортну діяльність національних виробників, прискорює обіг капіталу, підвищує ліквідність підприємств.

      ^{В даній роботі розглянуті проблеми і перспективи прямих іноземних інвестицій в Україні; проблеми зовнішньої заборгованості України; запропановано як перспективні напрямки розвитку міжнародний лізінг та венчурне фінансування}

 

       ^{1. Сутність напрямків розвитку фінансів зовнішньоекономічної діяльності} 

      ^{1.1 Суть та причини прямих іноземних інвестицій (ПІІ)}

      ^{Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) займають особливе місце серед форм міжнародного руху капіталу. Це зумовлено двома основними причинами:}

• ^{прямі іноземні інвестиції  — це реальні інвестиції, які, на відміну від портфельних, не є чисто фінансовими актами, що виражені в національній валюті. Вони здійснюються у підприємства, землю та інші капітальні товари;}
• ^{прямі іноземні інвестиції, на відміну від портфельних, звичайно забезпечують управлінський контроль над об'єктом, в який інвестовано капітал.}

      ^{До  виникнення транснаціональних  корпорацій (ТНК) всі приватні іноземні інвестиції були в основному "портфельними". З появою ТНК (тобто підприємств, що є власниками або контролюють виробництво товарів та послуг за межами країни, в якій вони базуються)* частина міжнародного руху капіталу набуває форми ПІІ.}

      ^{ПІІ — це різновид іноземних  інвестицій, призначених  для виробництва  і забезпечення контролю над діяльністю підприємств  завдяки володінню  контрольним пакетом  акцій. Пропорція, що визначає підконтрольність, є різною в різних країнах. У США формально визнається прямим зарубіжним інвестуванням будь-яке вкладання капіталу, якщо інвестор має або отримує 10% власності. ПІІ охоплюють усі види інвестування — чи то придбання нових акцій, чи просте кредитування, аби тільки інвестуюча фірма мала понад 10% акцій зарубіжної фірми. Частка участі в акціонерному капіталі фірми може бути отримана і в обмін на технологію, кваліфіковані кадри, ринки тощо.}

      ^{Власність інвестора (повна або часткова) та його контроль над зарубіжним підприємством, котре стає частиною організаційної структури ТНК як її філія або дочірнє товариство — головна відмінність ПІІ від інших видів інвестування.}

      ^{Характерною рисою ПІІ можна  вважати і переважання  рівня продажів продукції, виробленої за кордоном за допомогою ПІІ, над продажами  вітчизняної продукції у вигляді товарного експорту.}

      ^{Чинниками, які, починаючи з 80-их років, активно впливають на зростання ПІІ і зумовлюють випереджаючі темпи зростання ПІІ порівняно з темпами зростання світової торгівлі (а також ВВП промислово-розвинутих країн), є: інтеграція виробництва, еволюція його в бік створення так званої міжнародної продукції; зростаюча роль ТНК; економічна політика промислово - розвинутих країн, спрямована на підтримку темпів економічного зростання і рівня зайнятості; прагнення країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою здолати кризовий економіки і соціальної сфери; екологічні чинники, що спонукають розвинуті країни переводити шкідливе виробництво вкраїни,що розвиваються. При участі в ПІІ уряду додатковим мотивом може бути досягнення певних політичних цілей.}

       1.2 Сутність міжнародного кредиту

       Міжнародний кредит — це рух позичкового капіталу за національними кордонами держав між суб'єктами міжнародних економічних відносин, пов'язаний з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості та виплати відсотка. Кожна країна є експортером і імпортером капіталу. Міжнародний кредит бере участь у кругообігу капітала на всіх його стадіях, опосередковуючи перехід його з однієї форми в іншу (грошову у виробничу, виробничу — у товарну, а товарну - знову у грошову).

       Міжнародний кредит розглядають як особливий  вид міжнародної торгівлі. Ця торгівля — не обмін товару на товар, а обміном сьогоднішнього товару на товару в майбутньому. Такий обмін називають міжчасовою торгівлею.

       В економіці завжди існує проблема вибору між поточним і майбутнім споживанням. Як правило, виготовлена продукція негайно цілком не споживається, частина її використовується як виробничий капітал на розширення виробництва, щоб збільшити обсяг споживання в майбутньому. Іншими словами, мова йде про вибір між виробництвом споживчих товарів нині і в майбутньому.

       Міжнародний кредит дає можливість торгувати  в часі. Якщо країна-кредитор надає позику, то вона продає нинішнє споживання за споживання в майбутньому. Країна-позичальник, беручи позику, отримує можливість витратити сьогодні більше, ніж зароблено, в обмін на зобов'язання виплатити компенсацію в майбутньому за сьогоднішнє споживання. Які країни беруть позики, а які їх надають визначається виробничими можливостями. Країни, які мають добрі поточні інвестиційні можливості, беруть позики в інших країн, котрі таких відносних інвестиційних можливостей не мають, але отримують великі поточні доходи.

       Країни, які мають відносно великі фінансові  ресурси порівняно з можливістю їх прибуткового застосування всередині країни, можуть збільшити свій національний доход за рахунок надання кредиту країнам, у яких вища норма доходу на капітал (відсоток, дивіденд). Країна-імпортер капіталу отримує можливість збільшити свій національний дохід за рахунок зарубіжних інвестицій, одержаних на вигідніших, порівняно з внутрішніми, умовах кредитування. В цілому за допомогою міжнародного кредиту відбувається максимізація світового продукту за рахунок загального приросту світового виробництва.

       Значення  міжнародного кредиту саме й полягає  в тому, що завдяки йому відбувається перерозподіл капіталів між країнами у відповідності з потребами і можливостями більш прибуткового його застосування. Кожна країна є імпортером і експортером капіталу. Кредиторами і позичальниками виступають банки, фірми, державні установи, уряди, міжнародні й регіональні валютно-кредитні та фінансові організації.

       Ефективність  кредиту досягається за умови:

• вільного переміщення капіталу;
• стабільності й передбачуваності розвитку світової економіки;
• виконання позичальниками своїх зобов'язань, повної оплати своїх боргів.

       Щоб показати вигоди і витрати в умовах нормально працюючої системи міжнародного кредиту, розглянемо дві ситуації:

       1) повну заборона міжнародних фінансових операцій;

       2) вільне міжнародне кредитування. 

       Розглянемо  першу ситуацію.  Уявімо собі, що світ розподілено на дві великі країни: А і Б.

       Країна  А має в достатній кількості  фінансові ресурси і порівняно малопривабливі внутрішні інвестиційні можливості.

       Країна  Б має обмежені фінансові ресурси  і великі можливості для прибуткового вкладання капіталу.

       Якщо  все кредитування здійснюється в  національних рамках, то кредитори  країни А повинні погодитись на низьку норму прибутку, оскільки надлишкова пропозиція внутрішніх реальних активів призводить до зниження граничної продуктивності капіталу. Припустимо, що конкуренція між кредиторами в країні А змусить їх отримувати низький рівень прибутку — 2% річних