Проблеми функціонування грошово-кредитної системи та шляхи її розвитку в Україні

Як наслідок - зросли ставки за кредитами в національній валюті для юридичних осіб. Якщо у І  півріччі середні ставки коливалися у розмірі 12-13%, то в жовтні-листопаді 2011 року вони зросли до 17-20%, а по короткострокових кредитах до 20-23%. Все це говорить про те, що НБУ перейшов міру у зниженні ліквідності банків і це призвело до зростання відсоткових ставок за кредитами, гальмування кредитування економіки і створення штучних проблем з ліквідністю для банків. [17, с. 4]

Результатом такої монетарної політики стало сповільнення темпів росту економіки у IV кв. 2011 року (в цілому за рік – 5,2%; IV кв. - 4,6% до відповідного кварталу 2010 року і 0,6% до ІІІ кв. 2011 року). Промислове виробництво у 2011 році зросло на 7,3 % проти 11,2% у 2010 році, а в грудні 2011 року знизилося на 0,5% проти грудня попереднього року.

Наведена статистика переконливо доводить, що пріоритетна  орієнтація регулятора на утримання  будь-якою ціною валютного курсу та зниження інфляції загальмувала економічне зростання у другій половині 2011 року.

З грудня 2011 року НБУ переглянув вимоги до формування обов'язкових  резервів в сторону їх зменшення, зрозумівши свою помилку, але навряд чи можна очікувати швидкого відновлення кредитування економіки, оскільки банки тепер чекають  продовження утримання курсу будь-якою ціною і ставки за депозитами залишаються високими, що формуватиме надмірну ціну за кредитами.

Зниження ліквідності  банків веде до кредитного голодування економіки через обмеження кредитних ресурсів та зростання їх вартості. Національне виробництво втрачає свою конкурентоздатність як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. І це на тлі того, що більшість розвинутих країн, навпаки, проводять політику підтримки своїх економік, у тому числі і за рахунок монетарних заходів, знижуючи ставку рефінансування та проводячи викуп активів.

Результатом непродуманої, жорсткої монетарної політики НБУ може стати подальше послаблення національної економіки, погіршення на світових ринках конкурентної позиції українських експортерів, зниження надходження в Україну валютної виручки, і як наслідок - додатковий тиск на курс гривні та подальшого зниження золотовалютних резервів. [17, с. 5]

Скорочення ж обсягів кредитування та зростання процентних ставок за кредитами веде до підвищення витрат виробника, що є передумовою зростання цін та рівня інфляції у подальшому. І ці дії теж підривають довіру до НБУ і у банків, і у їх клієнтів.

Проведення сучасної грошово-кредитної політики потребує складних й відповідальних завдань, з якими потрібно вчасно і кваліфіковано справлятися (рис. 3.1.1). Йдеться, зокрема, про створення достатньої наукової бази для вироблення і проведення монетарної політики, оволодіння всіма досягненнями у відповідній сфері світової науки і практики, підготовку наукових кадрів, здатних провадити власні дослідження з урахуванням умов України, створення центрів, спроможних координувати в масштабах суспільства цю роботу, надійної системи комунікації Національного банку з громадськістю, підвищення рівня монетарних знань журналістів, широких верств населення, змістового рівня фахових і науково-популярних публікацій, формування навичок зваженого і відповідального підходу політиків до виголошення різного роду заяв стосовно монетарної сфери та інше.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.1.1 – Необхідна грошово-кредитна політика у 2012 році

Використання Національним банком заходів дозволить значно підвищити ефективність управління монетарною політикою держави та покращити стан фінансового ринку України вже найближчим часом.

Важлива роль відводиться  вирішенню проблем часової неузгодженості та посиленню впливу монетарної політики внаслідок підвищення ступеня її прозорості і послідовності, а тому набувають поширення змішані  стратегії грошово-кредитного регулювання, що здійснюються на основі правила.

Монетарні індикатори розвитку грошово-кредитної сфери у 2012 р., визначені відповідно до основних прогнозних макроекономічних показників. Пріоритетним у здійсненні грошово-кредитної політики в 2012-2013 році буде забезпечення фінансової стійкості та цінової стабільності як підґрунтя для відновлення економічного зростання.

Таким чином, світова  фінансова криза продемонструвала, наскільки ще вразлива економіка  України до екзогенних (зовнішніх) шоків. Держава та Національний банк повинні використовувати весь спектр можливостей регулювання, а грошово-кредитна політика, у свою чергу, - використовувати системно-структурний підхід для того, щоб не допустити поглиблення фінансової кризи, запобігти подальшій девальвації національної валюти, стримати зростання безробіття та підвищити довіру до банківської системи.

Світова фінансова криза  відчутно позначилася на Українському грошовому ринку, однак дослідження  державної монетарної політики довели, що багатьох наслідків можливо було б уникнути, якби Національним банком України проводилася виважена грошово-кредитна політика.

3.2 Довгострокові впливи монетарної політики на макроекономічну стабілізацію на основі міжнародного досвіду

На даний момент рецесія  в єврозоні та інших країнах світу не викликає сумнівів (рис. 3.2.1, 3.2.2). Хоча її глибину і тривалість не можна передбачити, продовження кредитної кризи, проблеми суверенного боргу, відсутність конкурентоспроможності і жорсткої економії бюджетних коштів припускають серйозний спад. [19, с. 1]

 

 країна зростає черепашачими темпами з 2010 року, стикаються зі значними ризиками уповільнення внаслідок кризи єврозони;

 тривале скорочення частки позикових коштів у секторі домашніх господарств;

 слабкий застійний рівень доходів і стійкий знижуючий тиск на нерухоме майно та фінансові ресурси;

політичний тупик

Рисунок 3.2.1  - Фінансові проблеми США у 2012 році

У Японії відновлення  після землетрусу буде видихатися, у міру того як слабкі уряди будуть не в змозі провести структурні реформи.

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.2.2  - Спад у фінансовій політиці Великобританії

Між тим, недоліки моделі економічного зростання Китаю стають очевидними. Падіння цін на нерухомість  викликає ланцюгову реакцію, яка  зробить негативний вплив на забудовників, інвестиції та урядові доходи. У спробі охолодити ринок нерухомості шляхом приборкання швидко зростаючих цін, китайським лідерам буде важко відновити зростання.

З точки зору політики, США, Європа і Японія відкладали серйозні грошові, кредитні, фіскальні та фінансові реформи, які необхідні для відновлення стійкого і збалансованого зростання.

Скорочення частки позикових  коштів приватного та державного секторів у країнах з розвиненою економікою тільки починається, а баланси домашніх господарств, банків та фінансових установ, а також місцевих і центральних органів влади і раніше напружені. Покращився тільки стан повноцінного корпоративного сектора.

У той же час ключовий дисбаланс поточних рахунків - між США і Китаєм (і іншими країнами з ринковою економікою), а також в межах єврозони між центром і периферією - як і раніше великий. Упорядкована адаптація вимагає меншого внутрішнього попиту в умовах надмірного витрачання коштів країн з великим дефіцитом поточного рахунку і більш низького торгового профіциту в країнах з надмірними накопиченнями допомогою номінального і реального зміцнення валютного курсу. Підтримка країн з надмірними витратами потребує у номінальному і реальному здешевленні, щоб поліпшити торговельний баланс, в той час як країни з позитивним сальдо потребують стимулювання внутрішнього попиту, особливо споживання. [19, с. 1]

Але це коригування відносних  цін за допомогою рухів валют зайшла в глухий кут, оскільки країни з позитивним сальдо чинять опір зміцненню валютного курсу, сприяючи рецесійної дефляції в країнах з дефіцитом. У результаті валютні битви ведуться за декількома напрямками: валютні інтервенції, кількісні послаблення і керування притоками капіталу. І, по мірі подальшого ослаблення зростання світової економіки в 2012 році, ці бої можуть перерости у торговельні війни. [19, с. 1]

Нарешті, політики вичерпують варіанти. Девальвація валюти є грою з нульовою сумою, оскільки не всі  країни можуть знецінити і поліпшити  чистий експорт в один і той  же час. Грошово-кредитна політика буде пом'якшена, у міру того як інфляція не буде представляти проблеми в країнах з розвиненою економікою (і в невеликому ступені в країнах, що розвиваються). Але грошово-кредитна політика стає все менш ефективною в країнах з розвиненою економікою, в яких проблеми виникають через банкрутств - і, отже, кредитоспроможності - а не ліквідності. [19, с. 1] Фіскальна політика також стримується деякими факторами (рис. 3.2.3)

 

 

 

Рисунок 3.2.3  - Фактори, що стримують фіскальну політику

Підтримка і порятунок  фінансових інститутів політично непопулярні, в той час як у майже неплатоспроможних урядів немає на це грошей. І, політично, обіцянки «Великої двадцятки» поступилися місцем реальності - «Великому нулю»: слабким урядам все важче здійснити міжнародну координацію політики, оскільки світогляд, цілі та інтереси країн з розвиненою і розвивається конфліктують між собою.

В результаті, маючи справу з дисбалансами ринків - великими боргами  домогосподарств, фінансових інститутів і урядів - тимчасове згладжування проблем платоспроможності за допомогою фінансування та ліквідності, в остаточному підсумку, може призвести до болючої і, можливо, безладної реструктуризації. Крім того, рішення проблем слабкої конкурентоспроможності та дисбалансів поточного рахунку вимагає коррегування валют, які можуть, в остаточному підсумку, привести до виходу з єврозони деяких членів. [19, с. 1]

Відновлення стійкого зростання  досить складно здійснити без  всюдисущого примари скорочення частки позикових коштів і в умовах гострої нестачі політичних боєприпасів. Але це завдання, яке належить вирішити крихкою і незбалансованою світовій економіці в 2012 році.

Висновки за розділом 3

Монетарна політика Національного  банку України у 2011 році була підпорядкована утриманню валютного курсу та гальмуванню інфляції. Однак Наслідки від проведення такої політики для банківського сектору та економіки є негативними, а в окремі періоди вони дестабілізували роботу галузі.

Результатом непродуманої, жорсткої монетарної політики НБУ може стати подальше послаблення національної економіки, погіршення на світових ринках конкурентної позиції українських експортерів, зниження надходження в Україну валютної виручки, і як наслідок - додатковий тиск на курс гривні та подальшого зниження золотовалютних резервів

Проведення сучасної грошово-кредитної політики потребує створення достатньої наукової бази для вироблення і проведення монетарної політики, підготовку наукових кадрів, створення центрів, спроможних координувати в масштабах суспільства цю роботу, надійної системи комунікації НБУ з громадськістю, підвищення рівня монетарних знань журналістів, широких верств населення, змістового рівня фахових і науково-популярних публікацій, формування навичок зваженого і відповідального підходу політиків до виголошення різного роду заяв стосовно монетарної сфери та інше.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заключення

Організаційно-правові  засади створення грошової системи  України були закладені в Законі України "Про банки і банківську діяльність" від 20 березня 1991 року. Цей  закон надавав монопольне право  Національному банку України здійснювати емісію грошей на території України та організовувати їх обіг, забезпечувати стабільність грошей, проводити єдину грошово-кредитну політику.

За період, що минув, досягнуто  значних успіхів у плані формування грошової системи. Сьогодні українська держава в особі Національного банку України досить успішно регулює пропозицію грошей з метою забезпечення її стабільності. Це регулювання тісно пов’язано  з поняттям «Грошовий обіг».

Грошовий обіг - це рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків та через рух готівкових грошей. Це також сукупність всіх грошових платежів і розрахунків в народному господарстві країни.

Грошово-кредитний ринок  регулюється Законом України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність» та Конституцією України.

Головною ланкою грошово-кредитної  системи є банки.  В Україні  склалася дворівнева банківська система. Національний Банк України - державний банк країни, яка разом зі своїми філіями є першим рівнем банківської системи і виконує функції резервної системи.

Аналіз діяльності Національного  банку України найширше демонструє його річний звіт за 2011 рік.

НБУ забезпечив стабільність грошової одиниці. За підсумками 2011 року споживча інфляція в Україні становила лише 4.6 %.

Уповільненню інфляції активно сприяла передбачувана  динаміка валютного ринку. Курсові  коливання гривні відображали зміни  в попиті і пропозиції, упереджуючи  формування системних ризиків.

Монетарна політика Національного  банку сприяла економічному зростанню, що дозволило стабілізувати фінансову ситуацію в країні. Особлива увага приділялася забезпеченню стабільності банківської системи.