ПРИБУТОК ЯК ОСНОВНИЙ ПОКАЗНИК ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДПРИЄМСТВА ТА МЕХАНІЗМ ЙОГО ФОРМУВАННЯ НА ПРИКЛАДІ АТ «ІНДЕКС-БАНК»

Реферат 

    Пояснювальна  записка до випускної роботи:

    40 сторінок;

    1 рисунок;

    3 таблиці;

    29 джерел літератури;

    2 додатки;

    Предметом роботи є дослідження механізму прибутку на підприємстві.

    Об’єкт дослідження – механізм формування прибутку АТ «Індекс – Банк».

    Мета роботи – оцінка формування прибутку та шляхи вдосконалення методики розподілу прибутку підприємства.

    Актуальність  теми полягає у розумінні  механізму формування прибутку, як фінансового показника підприємств, його сутності, формуванні та розподілу; поняття основного показника, яким є прибуток. В умовах сучасного економічного розвитку роль прибутку у господарському процесі безперервно зростає. Прибуток виступає не тільки основним джерелом розвитку господарської діяльності будь-якого підприємства, але й стимулом його діяльності. Він забезпечує інтереси держави, власників, персоналу підприємства і є головною рушійною силою ринкової економіки. Ринкова економіка з її надзвичайно високим рівнем складності, динамізму і невизначеності висуває додаткові вимоги до суб’єктів господарювання. 
 
 
 
 
 
 
 

ПРИБУТОК, РИНКОВА ЕКОНОМІКА, ФІНАНСИ, РОЗПОДІЛ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, ПІДПРИЄМСТВО, ВАЛОВИЙ ДОХІД, ЧИСТИЙ ДОХІД, ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ.

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                                      6

РОЗДІЛ 1 прибуток, його сутність та види 7

    1.1 Місце та значення прибутку в ринковій економіці 9

1.2 Прибутковість: основні поняття та її сутність       13

1.3 Методи та прийоми формування і розподілу прибутку 19

РОЗДІЛ 2 ПРИБУТОК ЯК ОСНОВНИЙ ПОКАЗНИК ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДПРИЄМСТВА ТА МЕХАНІЗМ ЙОГО ФОРМУВАННЯ   НА ПРИКЛАДІ АТ «ІНДЕКС-БАНК»                                                                    22

2.1. Загальна характеристика підприємства 24

    2.2. Формування прибутку  27

    2.3.Аналіз розподілу і використання прибутку на підприємстві 33

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ РОЗПОДІЛУ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА                                                                               35

ВИСНОВКИ                                                                                                           38

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                             39 

ДОДАТКИ:

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

    Банківська  система є важливою складовою економічної системи держави. Забезпечення стабільного прозорого функціонування банківських установ є однією з умов забезпечення конкурентоспроможності української економіки. У вітчизняній економічній літературі до останнього часу відсутні комплексні дослідження з питань формування та розподілу прибутку від діяльності комерційних банків. Відкритим залишається питання щодо узгодження таких понять як прибутковість та ліквідність банківської установи, адже ці поняття є тісно корельованими і безпосередньо впливають на стабільність банківських установ, стабільність економіки та захист інтересів кредиторів, і насамперед, вкладників банку.

    Вимагає наукового обґрунтування створення  системи фінансових методів регулювання  прибутковості з позиції забезпечення надійної платоспроможності та максимізації прибутків комерційних банків, яка б відповідала трансформаційним процесам в Україні. Відчувається брак ґрунтовних досліджень взаємодії фінансових інструментів, і насамперед, фінансових нормативів які визначають прибутковість банківської установи.

    Питання прибутковості банківської установи активно досліджуються світовою економічною наукою. Зацікавленість у вивченні цих питань виникає  вже на початку ХІХ ст., однак  науковий характер вона набуває на початку ХХ ст. Проблематиці державного регулювання прибутковості комерційних банків присвячено чимало праць як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, а саме роботи Кейнса Дж.М., Ерроу К., Тінбергена Я., Самуельсона П., Лівшиця А.Я., Шамхалова Ф.І., Михасюка І.Р., Пікулькіна В.А., Кулієва Т.А. та інших видатних вчених. Ознайомлення з вказаними науковими роботами дало змогу більш систематизовано підійти до дослідження конкретних проблем забезпечення прибутковості та розподілу отриманих прибутків. Відповідно даній проблематиці присвячено чимало праць зарубіжних вчених, а саме Роуза П., Полфремана Д., Сінкі Дж., Бургхофа Х., Бюссельман Е., Шустера Л., Фогеля Т., Ціммера К., Бонна Й. та інших вчених.

РОЗДІЛ 1

  прибуток, його сутність  та види 

    Економісти  використовують поняття «прибуток» для вираження різниці між доходом підприємства і його витрат. Прибуток виступає як перевищення доходів від продажу товарів (послуг) над зробленими витратами (капіталом).

    Прибуток  є одним з узагальнюючих оціночних  показників діяльності підприємств (фірм). Прибуток — це частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Характеризуючи надлишок надходжень над витратами ресурсів, прибуток є метою підприємницької діяльності та основним її економічним показником. При цьому зарплата розглядається як витрати на ресурсну складову підприємницької діяльності — персонал.

    Прибуток  виконує дві найважливіші функції:

1. характеризує кінцеві фінансові результати діяльності підприємства, розмір його грошових нагромаджень;
2. є головним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства (податок на прибуток — найважливіший елемент доходів державного бюджету).

    Прибуток  є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування. Він служить джерелом сплати податків. Враховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні. Тому основний принцип діяльності підприємства (фірми) складається в прагненні до максимізації прибутку. З цієї причини прибуток виступає основним показником ефективності виробництва.

Види  прибутку:

    - Загальний прибуток — кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства, що включає в себе фінансові результати від різних видів його діяльності (продаж продукції, послуги, прибуток від звичайної діяльності, надзвичайних подій);

    - Валовий прибуток — прибуток, розрахований на реалізованій продукції у вигляді різниці між чистим доходом (виручка без ПДВ та акцизів) від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції.

    Одна  з основних цілей комерційних  банків - це одержання прибутку, що є  джерелом виплати дивідендів акціонерам (пайовикам), створення фондів банку, базою підвищення добробуту робітників банку і т.д. Прибуток банку являє собою різницю між його валовими доходом і витратами, тобто це – фінансові результати діяльності комерційного банку, які відображаються в звіті про фінансові результати комерційного банку.

    Відповідно  до діючої методики, комерційні банки визначають прибуток або збитки від своєї діяльності раз в квартал, в останній операційний день кварталу. Протягом кварталу прибутки і витрати враховуються наростаючим підсумком. Розподіл прибутку банку здійснюється по підсумкам діяльності за рік відповідно до рішення загальних зборів акціонерів (пайовиків) банку.

    Прибуток  комерційних банків оподатковується  згідно Закона "Про оподаткування  прибутку підприємств"[1] по ставці 30 %.

    Після сплати податків і штрафів, що накладаються податковою інспекцією, Національним банком України і іншими органами з прибутку банку проводяться відрахування в його резервний фонд в розмірі не менш ніж 5 % прибутку, що залишається в розпорядженні банку. Потім здійснюються відрахування в фонди економічного стимулювання банку, на добродійні і спонсорські заходи, на виплату винагород керівництву банку. З суми, що залишилася виплачуються дивіденди акціонерам (пайовикам). Якщо і після цього залишається нерозподілений прибуток, він може бути направлений на індексацію акцій (паїв) або ж на приріст капіталу банку.

    Збитки  банку по підсумкам діяльності за рік покриваються за рахунок резервного фонду, а при його недостатності - за рахунок зменшення капіталу.

    При збитковій діяльності банку акціонерами (пайовиками) або Національним банком України вирішується питання про доцільність його подальшого функціонування : збереження, реорганізація або ліквідація.

    Прибуток  є найважливішим показником оцінки діяльності комерційних банків. Він  використовується аналітиками для  визначення рейтингів банків на основі їх балансів.  

    1.1 Місце та значення прибутку в ринковій економіці 

    Прибуток   у   ринковій   економіці   використовується як найважливіший      інструмент державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання  насамперед  через  механізм оподатковування. Розрахунок  оподатковуваного    об'єкта   тісно зв'язаний з  порядком    прибутку. Багато    промислових підприємства  й  об'єднання мають своїх основних   постачальників. Їхній  прибуток   має   пряме відношення до поняття  собівартості.

    Собівартість  складається  з  витрат,  зв'язаних з використанням у процесі виробництва продукції природних, трудових і матеріальних ресурсів,  основних фондів,  а також інших  витрат на  її  випуск  і  реалізацію. Останнім  часом  склад  витрат,  що включаються  в  собівартість має тенденцію до зростання.    Це   у певній  мері  зменшує  розмір одержуваного прибутку, знижує доходи бюджету.  Проблема  розподілу витрат  на ті,  що   включаються   в собівартість  і  ті, що  відносяться  на фінансові  результати  чи інші  джерела,  розглядалася уже багатьма економістами.

    Зі  складу собівартості варто виключити податок на користувачів   автомобільних  доріг,  що  по своєму   економічному змісту близький    до   платежів    на  природні       ресурси. Збільшення     собівартості     і,  отже,   ціни   продукції    за рахунок   включення  в  неї податків  викликає  додаткову  потребу підприємств  -  споживачів  в   оборотних   коштах.  У    цілому включення  податків  у  собівартість  приводить до  відволікання оборотних  коштів споживачів   від    використання    їх    на цілі виробництва. Це також створює в підприємств додаткову потребу в  оборотних   коштах,   що  вони  змушені покривати   за  рахунок кредитів  банку під високі відсотки,  що негативно  позначається на    фінансовому    стані підприємств.

    До  складу   собівартості включаються  підвищені  витрати  на виробництво  нових видів продукції в період їхнього   освоєння,  а також  витрати  по  підготовці  й  освоєнню  випуску  виробів,  не призначених для масового випуску.  Всі інші  витрати,  зв'язані  з підготовкою  й  освоєнням  нових видів продукції  і  технологічних процесів,   відшкодовуються з чистого  прибутку.  У  результаті  в підприємств   з'являються    можливості    для    включення вищезгаданих витрат, що відносяться за рахунок прибутку, до складу собівартості  продукції. Розмір же одержуваного  прибутку і   відповідно  платежів   у   бюджет знизиться.

    З  метою  рівномірного включення майбутніх витрат  у  витрати виробництва  і  обігу звітного року підприємство  може  створювати резерви:  на  майбутню  оплату  відпусток працівникам; на  виплату щорічної  винагороди за вислугу років; витрат на  ремонт  основних коштів;   виробничих витрат по   підготовчих  роботах  у  сезонних галузях промисловості.

    Витрати,   що   утворять   собівартість   продукції   (робіт, послуг), групуються по  економічних  елементах,  одним  з  яких  є витрати  на  оплату праці. До складу останніх входять  премії   за виробничі   результати   й   оплата простоїв не з вини працівника.

    Працівники  підприємства  повинні бути  зацікавлені  в  збільшенні прибутку   підприємства.   Якщо  премії  є  частиною  собівартості продукції, знижується їхній зацікавленість у її рості.

    Таким  чином,  доцільно ряд витрат оплачувати з прибутку,  що залишається    в   розпорядженні    підприємства. Виключення  їх із собівартості    продукції    буде сприяти росту кінцевих результатів діяльності підприємств, зниженню цін,   збільшенню доходів   бюджету,  ефективному використанню   наявних   ресурсів, підвищенню зацікавленості в одержанні прибутку.