Податкові теорії та їх вплив на податкову політику держави

У цей період явно перебільшувалася роль та можливості держави в регулюванні економіки, переоцінювалися можливості фіскально-бюджетного механізму у вирішенні всіх соціально-економічних завдань - тактичних і стратегічних, доводилась доцільність і ефективність прямого втручання державних органів в економічні процеси. Оскільки такі методи управління економікою в нових умовах не спрацьовували, економічне життя країни виявилося некерованим і опинилося у вкрай складному становищі: ринки розбалансовані, державні фінанси підірвані, бюджет непомірно дефіцитний, сфера обігу переповнена зайвими грошима, виробництво швидко скорочувалося.

Кейнсіанський підхід проявлявся також у ставленні до інфляції. Інфляційна загроза явно недооцінювалася. Емісія грошей широко використовувалася для фінансування всіх поточних потреб, які не були передбачені державним бюджетом, та для покриття бюджетного дефіциту.

У руслі кейнсіанського підходу були і конкретні заходи в монетарній політиці - жорстка фіксація валютного курсу в 1993-1994 рр., переважне використання адміністративно-обмежувальних монетарних інструментів (висока норма обов'язкового резервування та часті її зміни, пряме обмеження кредитної діяльності комерційних банків - через установлення кредитних стель, обмеження доступу банків до централізованих кредитних ресурсів тощо).

З 1994 р. в економічній політиці відбулися деякі зміни, особливо в монетарній сфері, а саме:

в загальноекономічній політиці був проголошений курс на макроекономічну стабілізацію, на прискорення ринкових реформ та формування ринкового механізму функціонування економіки;

у фіскально-бюджетній політиці визнавалося за необхідне переорієнтуватися на подолання бюджетного дефіциту і послаблення дефіцитного фінансування економіки, зменшення податкового тиску і переведення суб'єктів господарювання на засади самофінансування;

у грошово-кредитній політиці було взято курс на подолання гіперінфляції, лібералізацію кредитного та валютного ринків, формування ринку цінних паперів, відмежування емісійного механізму НБУ від бюджетного механізму і скорочення фінансування бюджетного дефіциту за рахунок сеньйоражу.

Усі ці зміни більше відповідали монетаристському підходу, ніж кейнсіанському. Проте подальший розвиток подій показав, що досить послідовно дотримувалося проголошеного курсу лише монетарне керівництво країни, передусім НБУ. У загальноекономічній та фіскально-бюджетній політиці суттєвих змін у бік посилення засад ринкового саморегулювання не відбулося.

Тому є підстави вважати, що на другому етапі перехідного періоду, що розпочався з 1994р., економічна політика в Україні проводилася на дуальних засадах - керівництво реальної економіки та фіскально-бюджетної сфери здійснювалося більше в руслі кейнсіанських підходів, а керівництво монетарної сфери - у руслі монетаристських підходів. Такий дуалізм негативно вплинув на хід ринкової трансформації економіки, на стан макроекономічної стабілізації та оздоровлення державних фінансів, поглибив розрив між секторами реальної економіки та грошово-кредитним. Адже механізм ринкової саморегуляції економіки як неминуча передумова монетаристських ідей грошово-кредитного регулювання, не був створений. Це істотно знизило результативність антиінфляційної політики, обмежило її позитивні наслідки переважно монетарною сферою.

Орієнтація грошово-кредитної політики в Україні на монетаристські підходи економічного регулювання проявилася в багатьох діях і рішеннях Національного банку. Це насамперед перехід до жорсткої грошово-кредитної політики та орієнтація її на регулювання грошової маси в обороті відповідно до динаміки обсягу ВВП. Звичайно, мова не йде про дотримання НБУ "грошового правила" М. Фрідмана, для цього ще не було достатніх передумов, проте орієнтація динаміки пропозиції грошей на динаміку ВВП досить чітко відповідає підходам сучасних монетаристів.

Як адекватну монетаристській концепції можна оцінити послідовну орієнтацію НБУ на утвердження своєї самостійності в проведенні монетарної політики, збереження незалежності від органів виконавчої влади, лібералізацію кредитного і валютного ринків, запровадження режиму плаваючого валютного курсу, розвиток ринку цінних паперів, на посилення ролі суто економічних інструментів грошово-кредитного регулювання тощо. Позитивними наслідками такої політики НБУ стали:

поступове (протягом 1994-1995 pp.) зниження інфляції з гіпервисокого (10 260% в 1993 р.) до помірного (139% в 1996р.) рівня;

помітна стабілізація валютного курсу гривні;

формування авторитету НБУ як органу монетарного управління серед українських та міжнародних банків та інших фінансових структур;

утвердження самостійного статусу НБУ серед органів державного управління економікою.

Щоб реалізувати ці досягнення в грошово-кредитній сфері і вивести економіку зі стану тривалої стагнації, потрібно прискорити формування ринкового механізму функціонування економіки України. Тільки за цієї умови можна буде довести, що результативність монетаристських підходів не обмежується лише грошово-кредитною сферою, а й проявляється у сфері реальної економіки. А також більш ефективно використати рекомендації представників обох напрямів сучасної монетаристської теорії, що формуються на засадах кейнсіансько-неокласичного синтезу.

Отже, загальноекономічна та грошово-кредитна політика, що проводилась в Україні в перехідний період, поступово трансформувалася від суто кейнсіанського спрямування до монетаристського та кейнсіансько-монетаристського синтезу. На першому етапі (1991 - 1994 pp.) у ній переважали настрої недооцінки сталості грошей та монетарної політики, пріоритетності прямого державного регулювання економіки, перебільшення значення фіскально-бюджетної політики тощо. На другому етапі (1994-2000 pp.) був проголошений курс на прискорене формування ринкового механізму, проведення жорсткої антиінфляційної політики, стимулювання розвитку підприємництва, посилення стимулюючих якостей податкового механізму та на підвищення ролі монетарної політики в системі економічного регулювання. Подібна переорієнтація адекватна ідеям сучасного монетаризму. Проте більш-менш послідовно і повно вона була реалізована лише у сфері монетарної політики.

 

Висновки

 

Податки є одним із головних інструментів управління економікою. Податкова система покликана забезпечувати взаємозв'язок загальнодержавних інтересів з інтересами громадян і комерційними інтересами підприємців, визначати відносини підприємців, підприємств усіх форм власності з бюджетами усіх рівнів, регулювати соціально-економічні процеси, зовнішньоекономічну діяльність. Основна роль податків у тому, що вони покликані формувати фінансові ресурси держави, які акумулюються у бюджетній системі та позабюджетних фондах й необхідні для здійснення власних функцій держави. У зв'язку з цим важко переоцінити важливість розробки та реформування податкової системи для держави, що стала на шлях ринкової трансформації.

При розробці напрямків реформування податкової системи, потрібно враховувати й те, що комплекс прийомів та елементів податкової системи повинен відповідати реальним можливостям держави відповідно до основних макроекономічних показників даного періоду.

Економісти різноманітних шкіл визнають, що фіскальна політика здійснює сильний вплив на будь-яку економічну систему. Також дуже часто перспективи формування податкової системи ускладнюються у зв'язку із орієнтацією на традиційні моделі податкової політики. Але при цьому концепція формування податкової політики у будь-яких умовах повинна відповідати внутрішнім можливостям податкової системи.

Сьогодні у зв'язку з активними процесами глобалізації світової економіки увага до теоретичних та практичних питань оподаткування неухильно зростає, з'являється потреба у нових розробках.

Отже, у даній роботі проаналізовано еволюцію теорій податків, та представлена порівняльна характеристика деяких із них. На основі цього зробимо висновки:

у міру зростання податкових відносин у ХVІІ столітті у Європі з'являються перші наукові податкові теорії;

на протязі трьох століть наука про податки розвивається в рамках науки про державні фінанси;

у період капіталізму предметом науки про податки й податкову політику є сутність податку як нової економічної категорії, правила його стягування та правильного вибору елементів оподаткування, визначення податкового тягаря;

оподаткування не може розглядатися ізольовано від функцій та ролі держави в економіці, що обумовлює використання фінансових важелів у системі державного регулювання;

революція в історії економічної думки Заходу у 1970-х р. здійснює суттєвий вплив на значущість фіскальної політики, з'являється теорія "економіки пропозиції", у якій оподаткуванню відводиться провідна роль;

в рамках теорії економіки суспільного сектора є видимими нові погляди на податкову політику і оподаткування, посилюється увага на зворотність податків.

Щодо практичної частини даної роботи, то, по-перше, були проаналізовані фактори, що впливають на бюджетно-податкову політику на сучасному етапі. За допомогою методу апріорного ранжирування фактори було згруповано за ступенем їх впливу на досліджуваний показник й встановлено, що найвпливовішими факторами, на думку респондентів-експертів, являються: економічний стан у країні; досконалість законодавчої бази у сфері оподаткування; податкова політика, що проводиться в країні; бюджетний дефіцит та рівень інфляції в країні.

По-друге, за допомогою таксономічного аналізу, було оцінено рівень розвитку місцевих бюджетів 24-х областей України, АР Крим, міст Київа та Севастополя. Було відібрано фактори, що впливають на рівень розвитку місцевих бюджетів в регіонах України. Після проведеного аналізу було виявлено, що ні одна з областей, окрім міста Києва, не має високого інтегрального рівня розвитку місцевих бюджетів, тобто бюджетні механізми в усіх областях мають дуже низький рівень розвитку. З економічної точки зору можна зробити висновок, що у цих областях політика формування, виконання та регулювання місцевого бюджету здійснюється досить неефективно. Тобто, податкова система регіонів нестабільна, має недостатній рівень регулюючої функції основних податків та існують проблеми у розрахунках окремих видів податків.

Сучасні вітчизняні вчені досліджують різні аспекти впливу податків на всі стадії відтворювального процесу, здійснюють пошук оптимальних меж податкового тягаря, визначають напрями розвитку податкового механізму. Вивчення теоретичних та методологічних здобутків економічної теорії оподаткування дозволяє виділити основні альтернативи розв'язання податкових проблем. Акцентуючи увагу на неможливості точного визначення межі загального рівня оподаткування економіки, разом з тим підкреслюємо можливість дослідження тенденції взаємозв'язку між розвитком економіки, часткою податкових надходжень у бюджет і структурою податків, що допоможе запобігти негативній дії податків або її згладити у певній економічній ситуації. Проведений вище аналіз теорій податків та їх еволюції свідчить про багатогранність і складність використання податків як фінансових регуляторів. Спираючись на результати, досягнуті різними науковими напрямами та школами, важливо дати цілісну характеристику руху різноманітних відносин, які складаються у сфері оподаткування, розглянути їх в аспектах протиріч, взаємних перетворень, загального зв'язку з конкретними вітчизняними економічними відносинами. У цьому лежить шлях до пізнання базисних процесів, які мають становити основу концепції реформування податкової системи України.

 

Список використаної літератури

 

Александрова М.М. Гроші, Фінанси, Кредит [Текст]: навчальний посібник / Александрова М.М., Маслова С.О. - К.: ЦУЛ, 2002. - 336 с.

Алле М. Современная экономическая наука и факты [Текст] / Алле Морис // THESIS. - 1994. - Випуск 4. - С.57

Андрущенко В.Л. Податкові системи зарубіжних країн [Текст] / Андрущенко В.Л., Данілов О.Д. - К.: Комп'ютер прес, 2004. - 127 с.

Аникин А.В. Юность науки: жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса [Текст] / Артем Васильевич Аникин. - М.: Политиздат, 1985. - 367 с.

Антология экономической класики [Текст] в 2-х т. - М.: Эконов, 1993. - Т.1. - С.775, Т.2. - С.486

Блауг М. Методология экономической науки, или как экономисты объясняют [Текст] / Блауг Марк - М.: Журнал "Вопросы экономики", 2004. - 145 с.

Бункина М.К. Монетаризм [Текст] / Марина Константиновна Бункина. - М.: ДИС, 1994. - 451 с.

Всемирная история зкономической мысли [Текст] в 6-ти томах / главный редактор В.Н. Черковец, Т.5. - М.: Мысль, 1994. - С.73

Иванов Ю.Б. Современные проблемы налоговой политики [Текст]: учебное пособие / Иванов Ю.Б., Тищенко А.Н. - Х: "ИНЖЭК", 2006. - 328 с.

Історія економічних вчень [Текст]: підручник / Л.Я. Корнійчук, Н.О. Татаренко, А.М. Поручник [та ін.]; за ред.Л.Я. Корнійчук, Н.О. Татаренко. - К.: КНЕУ, 1999. - 564 с.

Караваева И.В. Налоговое регулирование рыночной экономики [Текст] / Ирина Викторовна Караваева. - М.: ЮНИТИ, 2005. - 847 с.

Р. Харрод. Экономические циклы и национальный доход, т.2. [Текст] / Р. Харрод., З. Хассен. - М.: изд-во "Экономика", 1997. - 360 с.

Куцин Н.А. Современная теория и практика налогообложения [Текст] / Н.А. Куцин, В.В. Калюжный, О.В. Мозенко, В.Д. Балыкин. - Х.: Прапор, 2001. - 212 с.

Литвиненко Я.В. Податкова політика [Текст]: навч. посіб. / Яна Володимирівна Литвиненко. - К.: МАУП, 2003. - 224 с.:

Черник Д.Г. Налоги [Текст]: учебн. пособие / Дмитрий Генадиевич Черник. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 400 с.

Черник Д.Г. Налоги, 3-є изд. [Текст]: учебник для вузов / Дмитрий Генадиевич Черник. - М.: Финансы и статистика, 1998. - С.113

Пигу А. Экономическая теория благосостояния, т.1. [Текст] / Пигу Артур Сесил - М.: "Прогресс", 1985. - 569 с.

Податкова політика та економічна теорія [Текст] // Економіка України. - 2007. - №9. - С.58

Попов А.И. Экономическая теория [Текст] / Александр Иванович Попов. - СПб.: Питер, 2001. - 464 с.

Пушкарева В.М. История финансовой мысли и политики налогов [Текст] / Виктория Максимовна Пушкарева. - М.: Инфра-М, 1996. - 174 с.

Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения, т.1. [Текст]: антология экономической класики в 2-х т. / Рикардо Давид - М.: Эконом, 1993. - 460 с.

Савлук М.І. Гроші та кредит [Текст] / Микола Ігнатович Савлук. - К.: КНЕУ, 2002. - 598 с.

Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов [Текст] / Адам Смит. - М.: Издательство социально-экономической литературы, 1962. - 382 с.

Маркова А.Н. Современные экономические теории Запада [Текст] / Анна Николаевна Маркова. - М.: Финстатинформ, 1996. - 227 с.