Податкові системи

     Існує декілька концепцій щодо шляхів реформування сучасної податко вої системи.  Докладніше можна зупинитись на двох, більш вдалих: це “Концепція реформування податкової системи України” підготовлена робочою групою Секретаріату Президента України і випливаюча з неї про грама реформи Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна (одиного з консультантів в розробці Концепції).

     Оскільки  друга лише доповнює і уточнює  першу, до того ж, виглядає більш правильною, можна зробити порівняння цих програм, беручи за основу другу.

     Ідеальна  податкова система повинна мати декілька чітких економічних рис. Загалом  ідеальна податкова система є  економічно нейтральною: вона не створює  ніяких спотворень, стимулів або перешкод для здійснення різних видів діяльності. Часом уряд використовує податкову систему щоб стимулю вати економічне зростання чи перешкоджати використанню певних ресурсів.

     Однак, ці функції не є основними функціями  податкової системи і вони, за звичай, застосовуються тоді, коли потенціал  інших методів повністю вичер  паний. Хоча уряд уже зробив ряд важливих і успішних кроків у реформуван ні податкової системи, вона все ще залишається обтяжливою, спотворюю чою, несправедливою та дорогою для утримання. Крім цього, податкова система України виконує низку функцій, які не є звичними для податкової сис теми будь-якої розвиненої країни. Зокрема, можна спостерігати такі дві виразні риси – карну та, так звану, стимулюючу.

     Було  би правильно коли податкова система виконувала б лише одну роль – фіскальну - роль збору податків для бюджету. Така податкова система є дешевшою в утриманні, вона не спотворює стимулів працювати, заощаджувати та інвестувати, а також є справедливою по відношенню до кожного учасника системи.

     Податкова система не може і не повинна компенсувати чи розв’язувати недоліки судової системи, проблеми з дотриманнями контрак тів, недотримання законів, погану продуктивність у стратегічних секторах, тощо. Останні роки реформ дають чимало прикладів того, як податкова система пристосовувалася для вирішення питань простроченої заборгованос ті між підприємствами, недотримання контрактів та недієвої судової системи.

     Слід  наголосити, що реформування податкової системи неможливе без відповідних  змін бюджетної політики з метою  збалансування дохідної та видат  кової частин зведеного бюджету та соціальних фондів. Якщо зміни ставок податків призводить до зменшення надходжень, то необхідно адекватно від коригувати видаткові програми.[27]

     Реформування  податкової системи проводитиметься  синхронно з упорядкуванням та оптимізацією системи державних видатків і вирішенням таких питань:

• підвищення вартості робочої сили шляхом проведення реформи оплати праці та економічно обґрунтованого розширення пакета соціальних послуг і гарантій працюючому населенню;
• наближення розміру мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
• запровадження мінімальної погодинної заробітної плати, здійснення оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки виходячи з тарифу і розряду на рівні законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати;
• розроблення та запровадження у повному обсязі державних мінімальних соціальних стандартів;
• перехід від системи соціального захисту, що ґрунтується на наданні пільг, до політики підвищення доходів та надання державної допомоги соціально вразливим верствам населення залежно від їх матеріального стану;
• забезпечення ефективності системи надання медичних послуг шляхом

          впровадження в практику страхової медицини із залученням фінансової

          підтримки держави;                      

• підтримка проведення структурних реформ в економіці;
• надання необхідного адаптаційного періоду для переходу до ринкових умов діяльності дотаційних галузей виробничої сфери, зокрема вугільної промисловості, сільського господарства;
• забезпечення державної підтримки реалізації інноваційних проектів у

           пріоритетних видах економічної діяльності;

• переорієнтація напрямів використання коштів державного бюджету,

         спрямованих на розвиток соціальної та транспортної інфраструктури, а

         також виконання програм енергозбереження та охорони довкілля;

• проведення реформ у бюджетній сфері, спрямованих на зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування та вдосконалення міжбюджетних відносин [22].

     При цьому слід зазначити, що існує ряд бюджетних обмежень для проведення податкової реформи, які зумовлюють її еволюційний характер.

     Реформування  податкової системи потребує спрямування  податкового навантаження із сфери виробництва на сферу споживання, а також на ресурсні та екологічні платежі, у зв’язку з чим необхідно насамперед зменшити податкове навантаження на прибуток підприємств та фонд оплати праці, реформувати акцизний збір, ресурсні та рентні платежі,плату за забруднення навколишнього природного середовища.

     Реформування  податкової системи відбуватиметься поетапно, шо забезпечить передбачуваний, планомірний характер податкового реформування, а податкова політика набуде визначеності. Це дасть змогу і суб’єктам господарювання, і податківцям підготуватися до змін у законодавстві.

     Планується три етапи реформування і низка заходів, що проводитимуться на кожному з них.

     Найважливішим моментом на першому етапі реформування (протягом 2007 року) є розробка принципів кодифікації податкового законодавства і прийняття Податкового кодексу, удосконалення механізмів податкового стимулювання розвитку СЕЗ, ТПР та технопарків; зміна податкових правил визнання витрат та результатів і приведення податкових правил розрахунку фінансових результатів у відповідність з принципами

бухгалтерського обліку [25,53].

     Робота  над проектом Податкового кодексу  розпочалася в Україні ще наприкінці 1990-х

років, але не закінчилась ухваленням цього  стратегічного документа. У 2007 році Уряд започаткував розробку нового проекту Податкового кодексу.

     На  другому етапі податкової реформи (2008-2012 роки) передбачається розробити нормативно-правове забезпечення для впровадження Податкового кодексу, зокрема щодо спрощення системи адміністрування податків і зборів (обов’язкових платежів); адаптації податкового законодавства до вимог ЄС; лібералізації податкової системи як складової державного регулювання; реформування митно-тарифного законодавства відповідно до норм міжнародних договорів, зокрема Міжнародної конвенції про спрощення тагармонізацію митних процедур.

     На  заключному етапі (2013-2015 роки) планується закріпити здобуті результати-реформувати систему адміністрування податків і зборів (обов’язкових платежів) і привести податкову систему України у відповідність зі стандартами ЄС.[23]

     Отже, що за цих обставин ефективність використання податкових важелів залишається недостатньою, особливо – з огляду на потенційні можливості їх впливу на процес економічних змін у нашій країні. Це переконує, що податкова система України гостро потребує послідовної й комплексної реформи. Ключовим чинником здійснення такої реформи має стати усвідомлення того, що траєкторія розвитку податкових відносин вже не повинна визначатися стереотипами перехідної економіки і зумовлюватися впливом лише  ситуативних міркувань або кон’юнктурних потреб. Основою реалізації необхідних заходів має стати розширення межі використання тих принципів оподаткування, які пов’язані фундаментальними вимогами та стратегічними пріоритетами соціально-економічного розвитку країни [25,с.11].

     Серед основних напрямків реформування податкової системи доцільно назвати: зниження податкових ставок; спрощення механізму обчислення податків; стимулювання розвитку бізнесу та підвищення ефективності виробництва; посилення оподаткування екологічно шкідливих і небезпечних виробництв.

     Вихідним  пунктом реалізації зазначених напрямів реформування податкової системи в сучасних умовах є створення цілісного та стабільного податкового законодавства. Розпорядженням Кабінету Міністрів від 19 лютого 2007 року схвалено концепцію реформування податкової системи, в якій основними завданнями є:

• Удосконалення інституційного середовища оподаткування, сприятливого для реалізації принципу рівності всіх платників перед законом;
• Підвищення фіскальної ефективності податків за рахунок розширення податкової бази, поліпшення адміністрування, зменшення масштабів ухилення від сплати податків;
• Поетапне зниження податкового навантаження на платників податків;
• Підвищення регулюючого потенціалу системи оподаткування на основі запровадження інноваційно-інвестиційних проектів;
• Зближення податкового та бухгалтерського обліку;
• Гармонізацію податкового, валютного, митно-тарифного, зовнішньо-економічного та цивільного законодавства.[27]

Покращення  нинішньої ситуації в Україні  можливе при використанні досвіду  країн світу.

     Таким чином, податкова система України потребує перетворень. Для того щоб змінити стан податкової системи необхідні структурні зрушення в даній сфері.

       Основними напрямками трансформації  податкової системи є:

• визначення співвідношень в оподаткуванні між прямими і непрямими податками; сферами виробництва та споживання;
• окремими чинниками виробництва; доходами юридичних та фізичних осіб;
• необхідністю та доцільністю диференціації податкових ставок, використання податкових пільг;
• зменшення ставки ПДВ; зміцнення податкового законодавства; запровадження податкового кодексу.

     Отже, підводячи підсумки, вважається за доцільне здійснення наведення елементарного  порядку в податковій системі, зокрема:

• негайно змінити гнітючу та корумповану систему адміністрування податку на додану вартість і особливо його відшкодування;
• законодавчо ліквідувати можливості підприємств використовувати фіктивні операції для збільшення валових витрат, у тому числі за рахунок передоплати за товари та ухилення від оплати податку на прибуток;
• ліквідувати ганебну практику виконувати плани доходів за рахунок переплат і збирання наперед податків та несвоєчасного повернення податку на додану вартість;
• відновити на якісно новому рівні прогресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб.[28]

   Крім  цього, необхідно розпочати масштабну податкову реформу на основі запровадження таких заходів і пріоритетів:

• поступового скорочення кількості податків, зборів та обов’язкових платежів, зниження ставок податків і удосконалення предмета оподаткування;
• розширення бази оподаткування за рахунок суттєвого зменшення масштабів ухилення від системи податків та уникнення оподаткування, ліквідації неефективних податкових пільг;
• оподаткування надприбутків, які отримують фінансово-промислові групи і монополісти від експлуатації корисних копалин та природних ресурсів, державної власності, недосконалих бюджетних пільг і дотацій;
• приведення правил визначення доходів і видатків суб’єктів господарювання у відповідність із загальновизначеними принципами єдиного бухгалтерського обліку, на якому ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності;
• гарантії стабільності податкової системи, створення умов для прямої дії податкового законодавств.[27]

 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВОК

         Опрацювавши ряд науково – практичних джерел при написання курсової роботи на тему „Податкова система України: теорія та практика становлення“, згідно поставлених завдань, можна зробити наступні висновки:

      1.Податкова система - це система державних заходів у сфері регулювання оподаткування, зміст і мета якої зумовлені соціально-економічним ладом суспільства.

      Завдання  податкової системи зводяться, переважно, до забезпечення держави фінансовими ресурсами, створення умов для регулювання господарства в цілому, згладжування нерівності в рівнях доходів населення, що виникає у процесі ринкових відносин.