Планування та аналіз фінансової діяльності підприємства

 

Коефіцієнт зносу

Показує величину зносу  ОЗ, що належать підприємству, за минулий  період часу.

Кзн = Знос / Первісна вартість ОЗ      (2.10)

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами – необхідний показник фінансової стійкості підприємства.

Якщо значення коефіцієнта  спадає нижче за 0,1, то підприємство є неплатоспроможним. Зростання  коефіцієнта, що і спостерігається  в даному випадку до 0,16, проти  минулого періоду свідчить про підвищення фінансової незалежності та зниження ризику фінансових вкладень.

Коефіцієнт ліквідності

Коефіцієнти ліквідності  дозволяють визначити здатність  підприємства сплатити свої короткострокові  зобов’язання протягом звітного періоду.

Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності, а отже і ризику використання.

Практика господарювання підтверджує, що найбільш ліквідними і  з найменшим ризиком є кошти  в касі, на розрахункових і валютних рахунках в установах банку, вкладені в цінні папери.

Найменш ліквідними і  з найбільшим ризиком вкладання є оборотні кошти в незавершеному виробництві; у витратах майбутніх періодів; у виробничих запасах; у готовій продукції (що її не відвантажено). Це пояснюється тим, що саме ця частина оборотних коштів найбільш віддалена від моменту реалізації і більше підлягає впливу змін кон’юнктури ринку, інфляційних процесів тощо. Отже ліквідність поточних активів є головним фактором, який визначає ступінь ризику вкладання оборотних коштів.

Коефіцієнт загальної  ліквідності розраховується діленням оборотних активів на короткострокові  зобов’язання та показує, чи достатньо  у підприємства коштів, які можуть бути використані для погашення  його короткострокових зобов’язань протягом певного періоду.

К заг. лікв. = Оборотні кошти / Короткострокові зобов’язання        (2.11)

Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується діленням грошових коштів на короткострокові  зобов’язання. Він показує відношення найбільш ліквідної частини оборотних коштів (грошових коштів) до короткострокових зобов’язань.

К абс.лікв. = Грошові  кошти / Короткострокові зобов’язання (2.12)

Показник швидкої ліквідності  означає, скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю  термінових боргів. Має бути 1 і дільше.

К швидк.лікв. = (Поточні активи – Запаси) / Поточні  пасиви (2.13)

Коефіцієнт платоспроможності

Дані показники характеризують ступінь захищеності інтересів  кредиторів та інвесторів, що мають  довгострокові вкладення в підприємство. Вони відображають здатність фірми погашати довгострокову заборгованість.

Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами  показує абсолютну можливість перетворення активів у ліквідні кошти.

К = Власні обігові  кошти / Оборотні активи    (2.14)

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує частку власних  обігових коштів у власному капіталі.

Км.ВК = Власні обігові кошти / Власний капітал   (2.15)

Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування) характеризує забезпеченість власними коштами; перевищення власних коштів над позиченими свідчить про фінансову стійкість підприємства. Показник має бути більше 1.

К авт. = ВК / Пасиви        (2.16)

Коефіцієнт рентабельності

Коефіцієнт рентабельності показують, на скільки прибутковою є діяльність підприємства. Це коефіцієнти розраховується як відношення отриманого прибутку до витрачених коштів, або як відношення отриманого прибутку до обсягів реалізованої продукції.

Коефіцієнт рентабельності активів підприємства розраховується діленням чистого прибутку на середньорічну вартість активів підприємства. Він показує, скільки грошових одиниць потрібно було фірмі для отримання однієї грошової одиниці прибутку, незалежно від джерела залучення даних коштів. Цей показник є одним з найбільш важливих важелів індикаторів конкурентоспроможності підприємства.

К рент.акт. = Чистий прибуток / Середньорічна вартість активів     (2.18)

Коефіцієнт рентабельності діяльності розраховується шляхом ділення  прибутку на обем реалізованої продукції. В підсумку можна дізнатися, скільки грошових одиниць чистого прибутку приносить кожна грошова одиниця реалізованої продукції.

К р.р. = Чистий прибуток / Виручка від реалізації   (2.19)

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу дозволяє визначити  ефективність використання капіталу, інвестованого власниками, тобто скільки грошових одиниць чистого прибутку заробила кожна грошова одиниця, вкладена власниками компанії.

К рент.вл.кап. = Чистий прибуток / ВК     (2.20)

ВИСНОВКИ

Забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва й обігу, своєчасне виконання фінансових зобов’язань перед державою, банками та іншими суб’єктами господарювання, формування доходів і прибутку є найважливішою стороною діяльності підприємства.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження і ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі  всієї його виробничо-господарській  діяльності. Тому оцінку фінансового  стану підприємства можна суб’єктивно  здійснити не через один, нехай  найважливіший показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.

Фінансово стійким можна  вважати підприємство, яке за рахунок  власних коштів спроможне забезпечити  запаси й витрати, не допускати невиправданої кредиторської заборгованості і своєчасно розраховуватись за своїми зобов’язаннями. Виходячи із таких критеріїв, дане підприємство можна назвати фінансово стійким.

Загалом, я можу дати позитивно  оцінку діяльності даного підприємства.

Підприємство є прибутковим. Можна сказати має непогане положення на ринку країни, оскільки на даний момент має достатні обсяг продаж і в майбутньому прогнозується його підвищення.

Однак, ціну на продукцію  можна було б підняти на невеликий  відсоток, щоб забезпечити отримання більшого прибутку. Це дало б змогу налагодити лінію додаткового виробництва.

Також, не завадило б провести рекламну компанію. Звичайно, такі заходи збільшать витрати підприємства, але в майбутньому можна очікувати  нарощування виробництва. Тим паче не ринку сорочок є достатня конкуренція, тому використання реклами було б логічним кроком.

Було б непогано, також, налагодити зв’язки з новими ринками  збуту. Оскільки продукція має не високу ціну, то можна було б провести вибіркову цінову політику. На ринках, призначених для заможних верст населення, ціну можна було б трохи завищити. А для населених пунктів з низьким рівнем доходів, ціну занизити. Таким чином, підприємство змогло б охопити значну частину ринку і забезпечити зростання самого підприємства і відповідно прибутку.

Розрахунок ефекту операційного левериджу показує, що якщо виручка  зростає на 10%, то прибуток зростає  на 17,3% (позитивний момент), але якщо виручка зменшується на 10%, то зменшується  і прибуток, але аж на 17,3%.

Це ще один доказ того, що вибірковою ціновою політикою можна забезпечити зростання прибутку приблизно на 10% і досягти рівня 52874,6 грн.

Підприємству такоє  потрібно розробити політику боротьби з дебіторською заборгованістю, можна  домовитися про оплату продукції перед її відвантаженням, так звана політика – спочатку гроші, а потім все інше.

Фінансову стійкість  визначає і той показник, що підприємство не потребує кредиту. І загалом здатне вчасно розрахуватися зі своїми зобов’язаннями.

Показники фінансового  стану підприємства загалом покращилися на кінець звітного періоду, так що приводу для хвилювань не має.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Законодавство:
• Господарський кодекс України № 436-IV від 16.01.2003 р.
• Закони України (Господарське законодавство України/ упорядник Камлик М.І. – К.: Атака, 2002. – 816 с.):
• Про господарські товариства, 19.09.91, № 1576-ХІІ
2. Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні:
• П(С)БО 2 „Баланс” від 31.03.99 № 87
• П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати” від 31.03.99 № 87
• П(С)БО 4 „Звіт про рух грошових коштів” від 31.03.99 № 87
• П(С)БО 5 „Звіт про власний капітал” від 31.03.99 № 87
• П(С)БО 15 „Доход” від 29.11.99 № 290
• П(С)БО 16 „Витрати” від 31.12.99 № 318
• П(С)БО 17 „Податок на прибуток” від 28.12.2000 № 353
• П(С)БО 19 „Об’єднання підприємств” від 07.07.99 № 163
3. Бланк И.А. Финансовый  менеджмент: Учебный курс. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2001. – 528 с.
4. Гиляровская Л.Т. Анализ и оценка финансовой устойчивости коммерческого предприятия. – СПб.: Питер, 2003. – 256 с.
5. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 768 с.
6. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності. – Х.: Фактор , 2002, 148 с.
7. Моляков Д.С. Финансы предприятий отраслей народного хозяйства, 2000
8. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 554 с.
9. Фінанси підприємств: Навчальний посібник: Курс лекцій/ За ред.д.е.н., проф.Г.Г.Кірейцева. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 268 с.
10. Фінанси підприємств: Підручник/ Керівник авт.кол.і наук.ред.проф.. А.М.Поддєрьогін. – К.: КНЕУ, 2004. – 624 с.