Отчет по практике в ФГ «Ковалівське нове»

Бухгалтер по обліку фінансових операцій відповідає за фінансові ресурси підприємства, котрі виступають у грошовій формі, щоб вони мали визначене джерело формування та цільове призначення. Також відділ займається фінансовим плануванням.

Бухгалтер по обліку розрахунків відповідає за правильність та своєчасність розрахунків  з дебіторами і кредиторами, а  також постачальниками і підрядниками.

Документообіг – це рух документів від моменту їх складання (або одержання від інших підприємств, організацій), періоду обробки і до передачі в архів [2, 239].                               

Основні етапи документообігу на ФГ «Ковалівське нове»:

1)складання і оформлення документа;

2) прийняття документа бухгалтерією (обліковим апаратом);

3) рух документа по відділах  і робочих місцях бухгалтерії,  його обробка і використання для облікових записів;

4) передача документа на засоби  обчислювальної техніки (іншої  оргтехніки) і повернення назад;

5) передача документа до архіву.

Усі документи на ФГ «Ковалівське нове» складаються вчасно та згідно з чинними нормативно-правовими  актами в певній галузі.

Документообіг на господарстві встановлюється головним бухгалтером і є обов'язковим для всіх працівників підприємства.

Метою обліку витрат та визначення собівартості продукції на господарстві є документальне, своєчасне, повне та достовірне відображення фактичних витрат на виробництво продукції для забезпечення контролю над  використанням ресурсів підприємства.

Об’єкти обліку виробничих витрат  поділяються на такі нрупи:

1. Культури (зернові, технічні, картопля);
2. Витрати під урожай майбутнього року (посіви озимових зернових культур, лущення стерні, внесення добрив);
3. Витрати, шо підлягають  розподілу між культурами та видами робіт (на зрошування та осушування земель);
4. Інші об’єкти.

На господарстві витрати обліковуються  за елементами (економічним змістом), а виробнича собівартість сумується за статтями калькуляції (характером виникнення та призначення).

П(С)БО 16 «Витрати» регламентує  порядок обліку за такими економічними елементами:

• матеріальні затрати;
• витрати на оплату праці;
• відрахування на соціальні заходи;
• амортизація;
• інші операційні витрати.

Але класифікація витрат за економічними елементами не дозволяє обчислювати  собівартість окремих видів продукції  та встановлювати обсяг витрат конкретних підрозділів підприємства, з цією метою застосовується на господарстві класифікація витрат за статтями калькуляції. Перелік та склад витрат господарство встановило самостійно.

 

 

Самостійна робота

На ФГ «Ковалівське нове» рівень комп’ютерної обробки даних знаходиться  на достатньо високому рівні. Можна  говорити про комп’ютеризацію обробки облікової інформації, при якій  технічні засоби стали одними з визначних засобів ведення обліку.

Технологічний процес обробки даних  при комп’ютерній формі обліку можна поділити на три етапи.

Першим етапом облікового процесу  є збір та реєстрація первинних даних  для обробки на комп’ютері. 

На другому етапі проводиться  формування масивів облікових даних  на електронних носіях:  журналу  господарських операцій, структури  синтетичних та аналітичних рахунків, довідників аналітичних об’єктів, постійної інформації. Одночасно здійснюється контроль за процесом обробки інформації, записаної в масивах облікових даних.

Заключним етапом процесу є отримання  результатів за звітний період на запит користувача або у вигляді  регістрів синтетичного обліку, аналітичних  таблиць, довідок з бухгалтерських рахунків, або відображенням на екрані дисплею потрібної інформації.

Особливістю комп’ютерної форми бухгалтерського обліку є те, що вона не існує без конкретної комп’ютерної програми. Облікові регістри різних програм є схожими, але не однаковими.

Основні принципи комп’ютерної форми бухгалтерського обліку наступні:

-  одному журналу хронологічного  запису відповідає багато регістрів  систематичного запису;

-  накопичення і багаторазове  використання облікових даних;

-  один синтетичний рахунок  – багато аналітичних рахунків. Кількість рахунків аналітичного обліку залежить від цілей, поставлених керівництвом перед обліком, і нічим не обмежується;

-  автоматичне отримання інформації  про відхилення від встановлених  норм, нормативів, завдань тощо;

-  отримання звітних показників  в інтерактивному режимі;

-  автоматичне формування всіх  облікових регістрів і форм  звітності на основі даних,  відображених в системі рахунків [6,11].

Програма «1С:Підприємство», що застосовується на господарстві – універсальний засіб автоматизації всіх видів обліку на підприємстві. Програма відрізняється зручністю в роботі, швидкістю проведення операцій і легкістю засвоєння.

Основні особливості  цієї програми:

• ведення синтетичного і аналітичного обліку стосовно до потреб господарства;
• можливості ведення кількісного і якісногоо обліку;
• отримання всіх необхідних звітів і різних документів по синтетичному і аналітичному обліку;
• повна налагоджуваність: можливість змінювати і доповнювати план рахунків, систему проводок, наладки аналітичного обліку, форми первинних документів, форми звітності;
• можливості автоматичного друку вихідних (первинних) документів.

 

 

 

 

 

 

2.2. Облік необоротних  активів і фінансових інвестицій.

У складі  необоротних  активів  обліковуються:  земельні ділянки,   капітальні   витрати  на  поліпшення  земель,  будинки, споруди,  передавальні   пристрої,   робочі,   силові   машини   і обладнання,  транспортні засоби,  інструменти,  прилади, столовий, кухонний та господарський інвентар,  обчислювальна  техніка, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження,  спеціальні   інструменти  та  спеціальні  пристосування, природні   ресурси, інвентарна  тара, матеріали довготривалого використання з науковою метою, авторські та суміжні з ними права, права   користування   природними   ресурсами,  майном, інші матеріальні та  нематеріальні активи довготривалого використання.

Необоротні активи включають в себе основні засоби (необоротні матеріальні активи) та нематеріальні активи.

Для  відображення  в  бухгалтерському обліку необоротних  
активів у План рахунків бухгалтерського обліку включені такі синтетичні рахунки:

     10 «Основні засоби»;

     11 «Інші необоротні матеріальні активи»;

     12 «Нематеріальні активи»;

     13 «Знос необоротних активів»;

      14 «Незавершене капітальне будівництво».

У    бухгалтерському    обліку    вартість, за   якою відображаються необоротні активи, розподіляється на:

1. Первісна вартість необоротних  активів – це  вартість, що історично склалася,  тобто собівартість за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення.
2. Балансова (залишкова)   вартість  необоротних  активів – це первісна вартість за вирахуванням суми нарахованого зносу.
3. Відновлювальна вартість  необоротних  активів  -  це первісна вартість, змінена після переоцінки [7,210].

Згідно з П(С)БО 7 основні  засоби- це матеріальні активи, які  підприємство утримує з метою:

• Провадження виробничої діяльності або поставки товарів
• Надання послуг
• Передачі в оренду іншим особам
• Виконання адміністративних і соціально-культурних функцій

Очікуваний строк корисного  використання основних засобів –  більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше року).

При організації документального  оформлення обліку основних засобів  слід керуватися такими нормативними Актами:

1. Наказом Міністерства  статистики України № 352 від  (9.12.1995 р. «Про затвердження типових форм первинного обліку». Цим наказом Міністерство статистики затвердило типові форми первинної облікової документації з обліку основних засобів, які введені в дію з 1 січня 1996 року.

2. Переліком типових документів (наказ Головного архівного управління  при Кабінеті Міністрів України  № 41 від 0.07.98 p.).

Типова форма № 03-1 «Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об’єктів для обліку введення їх до експлуатації; для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, дільниці) до іншого, а також для виключення їх зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству. При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів акт складається у двох примірниках у тому відділі, який здає основні засоби. Для  прикладу подано акт приймання-передачі огорожі току (див. додаток 2).

Типова форма № 03-3 «Акт на списання основних засобів» застосовується для оформлення вибуття окремих об’єктів основних засобів при повній або частковій їх ліквідації. Акт складається у двох примірниках комісією, що затверджена наказом керівника підприємства (див. додаток 3).

Для розрахунку амортизації застосовується однойменна відомість.

Чинним законодавством визначено два напрямки обліку основних засобів:

1. Бухгалтерський облік.
2. Податковий облік.

Рахунок 10 “Основні засоби”  призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух  власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і  орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів.

Перелік об’єктів основних засобів, які ФГ «Ковалівське нове» обліковує на рахунку 10, а також сальдо на початок та кінець звітного періоду подані в оборотно-сальдовій відомості цього рахунку (див. додаток 4).

Амортизація – це процес поступового перенесення вартості основних виробничих засобів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нормами амортизаційних відрахувань, установленими законодавчими актами [4,123].

Рахунок 13 “Знос необоротних  активів” призначено для узагальнення інформації про нараховану амортизацію  та індексацію зносу необоротних  матеріальних і нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За кредитом рахунку 13 “Знос  необоротних матеріальних активів” відображається нарахування амортизації  та індексації зносу необоротних  активів, за дебетом – зменшення  суми зносу.

На субрахунку 131 “Знос  основних засобів” узагальнюється інформація про суму зносу тих необоротних  активів, облік яких ведеться на рахунку 10 “Основні засоби”.

Оборотно-сальдова відомість  призначена для узагальнення інформації по рахунку 13 (див. додаток 5).

В податковому обліку основні фонди підлягають розподілу за такими группами:

група 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група 2 – автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 – будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

група 4 – електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп’ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Здійснюється податковий облік ОФ з метою визначення балансової вартості груп (окремого об’єкта ОФ групи 1) на початок кожного кварталу для нарахування податкової амортизації.

Балансова вартість групи  основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) – В(а-1) – А(а-1), де:

Б(а) – балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а-1) – балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а-1) – сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;