Особисте страхування та його розвиток в Україні

Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Ноября 2011 в 18:30, курсовая работа

Описание работы

Особисте страхування має багато спільного з соціальним, насамперед у об'єктах страхового захисту громадян. Головна відмінність між ними — в джерелах формування страхових фондів: для соціального — це в основному кошти підприємств, установ, організацій, і лише незначною мірою — індивідуальні доходи, тоді як для особистого індивідуальні доходи є головним джерелом, а кошти підприємств, установ та організацій — тією мірою, якою особисте страхування є обов'язковим.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………………….3
1.Сутність особистого страхування та його роль в економічній системі суспільства………………………………………………………………………………...5
2.Аналіз видів особистого страхування………………………………………………….8
2.1.Страхування від нещасних випадків……………………………………………….9
2.2.Страхування життя………………………………………………………………...15
2.3.Добровільне медичне страхування……………………………………………….19
2.4.Страхування додаткових пенсій………………………….……………………….27
3.Проблеми ринку страхування та шляхи їх вирішення………………………………30
3.1.Причини втрати привабливості страхування життя в Україні………………….33
3.2.Пропозиції щодо антикризових заходів на страховому ринку України……….36
Висновки………………………………………………………………………………….40
Література…………………

Работа содержит 1 файл

КУРСОВА РОБОТА.doc

— 244.50 Кб (Скачать)

   5)надання  Державною податковою адміністрацією  України роз’яснення на основі  законодавства про страхування  та оподаткування щодо оподаткування  курсових різниць та інвестиційного  доходу;

   6)розширення  сфери обов’язкового страхування,  перш за все, страхування майна громадян;

   7)забезпечення  Міністерством внутрішніх справ  України дієвого постійного контролю  за наявністю полісів обов’язкового  страхування цивільно-правової відповідальності  автовласників.

   20 березня 2009 року у Верховній Раді України за №4254 зареєстрований проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо недопущення поширення наслідків фінансової кризи на страховий ринок України».

   Антикризовий  законопроект спрямований на врегулювання цілого ряду найважливіших питань, вирішення яких створить умови для стабілізації ситуації в галузі, дозволить закласти фундамент для виходу з кризи, а саме:

    1.Врегулювання відносин перестрахування  у перестраховиків-нерезидентів  у зв'язку зі вступом України  до СОТ: полегшення доступу  страховиків-резидентів до іноземних ринків перестрахування шляхом поширення на ці відносини норм статті 12 Закону України «Про страхування», містить спеціальні вимоги саме щодо перестрахування, замість загальних вимог, що стосуються страхування, передбачених статтею 2 цього закону.

    2.Введення вимог до прозорості діяльності страхових агентів, в т.ч. банків, основною діяльністю яких є фінансові та інші послуги (крім страхування і посередницької діяльності у страхуванні) або продаж товарів.

    3.Введення вимог по акредитації  комерційними банками страховиків на основі відкритості, прозорості та недискримінаційності.

    4.Стандартизацію послуг страхування майна, що передається в заставу банкам.

    5.Врегулювання питання взаємозаліку (зарахування) коштів страховиків,  які знаходяться на депозиті в банку, в якому введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, і засобів, що належать банку як вигодонабувачеві за договором страхування майна, що перебуває в заставі, як однорідних зустрічних вимог.

    6.Запровадження механізму фінансування антикризових заходів у страхуванні, що здійснюється на підставі подання Уповноваженого органу до Національного банку. При цьому НБУ повинен здійснювати рефінансування відповідного уповноваженого банку, який у свою чергу надає кредит страхувальнику під заставу його майна або майна інших осіб - поручителів з встановленням процентної маржі.

    7.Впровадження інституту передачі  страхового портфеля, що забезпечує  збереження прав страхувальників,  за рішенням страховика або  примусової передачі за рішенням  Держфінпослуг, на противагу довгостроковим процедурам визнання фінансової неспроможності страховика та банкрутства.

    8.Впровадження щомісячної звітності  у формі, яка забезпечує оперативний її розгляд та прийняття оперативних рішень Держфінпослуг щодо страховиків, показники діяльності яких зазнають істотні зміни протягом звітного періоду.

    9.Забезпечення прозорості діяльності  як страховиків, так і Держфінпослуг,  за рахунок впровадження системи  оприлюднення зведеної інформації  по страховому ринку і в  розрізі страховиків.

    10.Розширення компетенції Держфінпослуг  за рахунок повноважень, що  належать сьогодні КМУ, для  більш оперативного вирішення  питань, зокрема, про зміну порядку  визначення фактичного та нормативного  запасу платоспроможності і структури  гарантійного фонду, переліку страхових резервів та порядку їх розрахунків, і тому подібне.

    11.Забезпечення передбачуваності, прозорості  та підвищення рівня законності  діяльності Держфінпослуг, зменшення  адміністративного тиску на страховий  ринок шляхом впровадження процесуальних принципів діяльності Держфінпослуг і заходів впливу у вигляді рекомендацій припинити дії, що містять ознаки порушення, якщо порушення не призвело до істотного обмеження прав, не завдало значних збитків окремим особистостям або суспільству, усунути причини і умови, що їм сприяють, а у випадку, якщо порушення здійснено, - вжити заходів для усунення наслідків цих порушень.

    12.Підвищення інституційної спроможності  Держфінпослуг, зокрема шляхом  встановлення спеціального механізму  його фінансування шляхом впровадження платежів спостереження, впровадження умов оплати праці його працівників на рівні умов оплати праці відповідних категорій осіб фінансових установ.

    13.Впровадження механізму недопущення  руйнівного демпінгу шляхом надання  Держфінпослуг повноважень з визначення ринкових умов страхування та права вимагати відновлення страховиком таких умов і якщо Уповноваженим органом буде встановлено, що в результаті застосування неринкових умов страхування виникає загроза виконання страховиком зобов'язань у майбутньому, - формування резерву незароблених премій у збільшеному порівняно до необхідних нормативно-правовими актами Уповноваженого органу розмірі.

    14. Недопущення штучного зниження  ліквідності страховиків за рахунок  впровадження дозволів Держфінпослуг на операції з активами страховиків.

    15.Впровадження механізму захисту  законних прав та інтересів  споживачів фінансових послуг, які  можуть бути порушені в результаті  розповсюдження фінансовою установою  неправдивих відомостей про діяльність  у сфері фінансових послуг. Такий механізм передбачає право Держфінпослуг заборонити фінансовій установі, в діях якого вбачаються ознаки поширення неправдивих відомостей про діяльність у сфері фінансових послуг, розповсюджувати певну неправдиву інформацію,або зобов'язати така установа спростувати поширену інформацію.

    16. Підвищення рівня забезпечених  полісами ОСЦПВВНТЗ транспортних  засобів шляхом скасування короткострокових  полісів. 

    17. Спрощення порядку прийняття  та введення в дію регуляторних  актів Держфінпослуг, зокрема, актів, що мають обмежений термін дії.

   Прийняття законопроекту буде індикатором  ставлення держави до страхового ринку України. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Висновки

   Особисте страхування – галузь  страхової діяльності, яка забезпечує страховий захист громадян або зміцнення досягнутого ними сімейного добробуту. В основі особистого страхування лежить замкнутий  перерозподіл страхових платежів між учасниками страхування  через  спеціальний страховий фонд. Об'єктами страхових відносин в особистому страхуванні є працездатність,  здоров'я, життя людей, тобто воно пов'язане із специфічною стороною виробництва – відтворенням робочої сили. Але цей   найважливіший чинник  виробництва неможливо безпосередньо виразити  у ціновому виразі, що й визначає особливості особистого страхування. Цей вид страхування виконує ризикову, попереджувальну, заощаджувальну і перерозподільну функції.

   Більш привабливими видами особистого страхування  для громадян України є медичне  страхування та страхування від  нещасних випадків. Але й вони потребують багато зусиль держави і страховиків, щоб ця галузь зайняла належне місце в економіці України. (стан роз-ку особистого стах-ня)

  1. Страхування водночас є засобом залучення грошових ресурсів і способом відшкодування збитків. А у ринковій економіці страхування виступає, з одного боку, як фактор стабілізації економіки, як засіб захисту господарської діяльності та добробуту членів суспільства, з іншого боку, як вид діяльності, що приносить дохід. Особисте страхування є формою захисту від ризиків, що загрожують життю, здоров’ю та працездатності людини, а також однією із галузей страхування, що законодавчо закріплюються в Україні. Необхідність особистого страхування зумовлюється як ризиковим характером відтворення робочої сили, так і підвищенням ступеню ризику життя у зв'язку з урбанізацією, погіршенням довкілля, а також зростанням питомої ваги людей похилого віку в загальній чисельності населення. Але захист від зазначених ризиків здійснюється за умови, що вони не носять навмисний характер.

   2) В Україні особисте страхування ще не добре розвинене. Питома вага премій зі страхування життя до загального обсягу всього ринку страхування не перевищує 4,4%. Тоді як у розвинених країнах частка страхування життя в 2007 році становила 58,9% суми загальних премій. Серед основних причин, що гальмують розвиток особистого страхування слід виділити:

- втрату довіри до держстраху і до комерційних страхових організацій, які виявилися нездатними виконати взяті на себе зобов'язання;

- недосконале законодавство;

- низький рівень доходів населення, а отже зниження платоспроможності.

   3) Досягнення високої якості страхових  послуг повинно проводитися у всіх сферах страхування. Цього можна досягти:

   по-перше, шляхом постійного вдосконалення класичних  страхових продуктів із метою  залучити клієнта і запропонувати договір страхування, котрий підходить саме йому

   по-друге, постійно поліпшуючи сервісну складову страхової послуги. Низька популярність страхування у населення пояснюється недовірою до цієї фінансової послуги, а також дуже низьким рівнем знань про неї. Щоб залучити пересічного українця до лав страхувальників, страховим компаніям потрібно діяти в двох напрямах — надавати послуги високої якості та активно популяризувати їх серед населення. Суттєве зниження рівня інфляції, вплине на довіру страхувальників до реальності відшкодування збитків. Ще однією з найважливіших передумов успішного розвитку страхової справи є забезпечення її висококваліфікованими кадрами. (poglyad.com) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Література

   1. Закон України «Про страхування» №85/96-ВР від 07.03.2003р.

   2. Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо недопущення поширення наслідків фінансової кризи на страховий ринок України» №4254 від 20.03.2009р.

    3. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. – К.: Знання, 2005.- 352с.

    4. Мних М.В. Страхування в Україні: сучасна теорія і практика: Підручник. – К.: Знання України, 2006.- 284с.

    5. Осадець С.С. Страхування: Підручник. – К.: КНЕУ, 2002 – 599с.

    6. Гутко Л. Проблеми розвитку національного страхового ринку в Україні // Фінанси України. – 2003. – № 11.

   7. Парнюк В. Про деякі актуальні питання розвитку страхування в Україні // Економіка України. – 2005. – № 8.

   8. Стаховський Д. Ринок страхування життя: проблеми залишаються // Галицькі контракти. – 2003. – № 5.

   9. Офіційний сайт Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг // www.dfp.gov.ua

   10.Интернет-журнал  о страховании forinsurer.com.ua

   11. readbook.com.ua

   12. refsmarket.com.ua

   13. uainsurer.com.ua

   14. poglad.com.ua

   15. grinchuk.lviv.ua 
 

Информация о работе Особисте страхування та його розвиток в Україні